Справа № 2 – 348 / 2008 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
/ повний текст рішення /
25 грудня 2008 року Красноокнянський районний суд Одеської області у складі
головуючого судді ЧЕБОТАРЕНКО О.Л.
при секретарі ЯНУШКЕВИЧ О.О.
за участю позивача ОСОБА_1
та відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. ОСОБА_3 цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про захист честі ,гідності ,ділової репутації та стягнення моральної шкоди
та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1
Миколаївни про захист честі ,гідності, ділової репутації та стягнення
моральної шкоди
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі ,гідності ,ділової репутації та стягнення моральної шкоди ,посилаючись на те, що 22 липня 2008 року близько 14 г остання безпідставно на робочому місці позивачки – в Чорнянської сільської лікарняної амбулаторії в с.Чорна Красноокнянського району,де остання працює медичною сестрою ,у присутності хворого ОСОБА_4та медичного персоналу лікарні /ОСОБА_5,ОСОБА_6/ почала ображати її нецензурною лайкою, викрикувала непристойні вирази щодо нібито її інтимних стосунків із чоловіком відповідачки – лікарем ОСОБА_7 та звинуватила її в тому,що вона намагається розбити її сім”ю. При цьому вона кидала по ній своїм взуттям, намагалася вдарити банкою, била по голові взуттям , кричала на неї та ображала нецензурною лайкою.
Цими діями відповідачка образила її, розповсюдила про неї неправдиві відомості щодо її непристойної поведінки,заплямував її честь та гідність та завдала їй моральну шкоду,так як все це відбувалося у присутності медичного персоналу лікарні,хворого.
В лікарні ,де вона працює та в с. Чорна ,ця подія стала предметом обговорення ,що завдало їй неприємностей у сім”ї та розладу здоров”я. Вона змушена була звертатися до Красноокнянської ЦРЛ Все це порушило звичний порядок її життя, потребувало додаткових зусиль для організації свого життя ,примусило її хвилюватися, відчувати незаслужене почуття сорому та безпорадності.
Завдану їй діями ОСОБА_2 моральну шкоду вона оцінює у 5000 грн.
Крім того, позивачка просила визнати такими,що не відповідають дійсності ,відомості розповсюджені відповідачкою ОСОБА_2 про те, що вона нібито перебуває у інтимних стосунках з чоловіком відповідачки ОСОБА_7 , та просила зобов”язати відповідачку попросити у неї вибачення перед працівниками лікарні та ОСОБА_4
В судовому засіданні позивач наполягала на задоволенні позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала і пояснила, що 22 липня 2008 року вона приїхала у Чорнянську сільську лікарняну амбулаторію до свого чоловіка ОСОБА_8, який там працює лікарем - стоматологом ,щоб він полікував її хворий зуб. Коли вона зайшла у кабінет до ОСОБА_7,то побачила ,що її чоловік приймає хворого, а ОСОБА_1 невідомо з яких причин також знаходилася у кабінеті, хоча її робочій час вже скінчився .Вона спитала у останньої ,що вона робить у неробочий час у кабінеті її чоловіка, на що ОСОБА_1відповіла їй грубою нецензурною лайкою, що це не її справа і почала її виштовхувати з кабінету. При цьому вона висловлювалася у її адресу грубою нецензурною лайкою. Потім її чоловік ОСОБА_9 виштовхнув її з кабінету у коридор і вона впала, а ОСОБА_1 у цей час побігла у інший кабінет ,щоб викликати міліцію. Вона пішла за нею,
- 2 -
намагалася забрати телефон,але в цей час ОСОБА_1 почала бити її своїм взуттям. Їх почали розбороняти працівники лікарні . Можливо,вона і висловлювалася у адресу ОСОБА_1 якісь нецензурні слова,але лише у відповідь та на свій захист від таких же слів ОСОБА_1 Стосовно ж того, що ОСОБА_1 перебуває у інтимних стосунках з її чоловіком ОСОБА_7, вона дійсно це говорила, так як вона вважає,що саме через позашлюбний зв»язок з ОСОБА_1 її чоловік ОСОБА_7 залишив сім”ю. У зв”язку з цим вона звернулася до суду із зустрічним позовом та просила визнати дії ОСОБА_1 щодо її негідної аморальної поведінки, яка спровокувала негативне відношення її чоловіка до неї як до дружити та матері його дітей, так як саме через ОСОБА_1 її чоловік ОСОБА_7 вчиняв дома сварки,які негативно відображалися на її здоров»ї та здоров”ї дитини, Крім того,через інтимні стосунки ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_7 останній перебив дома меблі та посуд; так як вона працює лікарем – стоматологом і є поважною людиною у селищі і у районі, її сімейне життя стало предметом обговорення багатьох людей, що підриває її честь,гідність та ділову репутацію . Тому вона просила зобов”язати ОСОБА_1 принести їй вибачення через районну газету “Красноокнянський вісник ” вибачення та стягнути з ОСОБА_1 на її користь 10000 грн як моральні збитки.
Позивачка по первинному позову ОСОБА_1 позов не визнала і пояснила,що вона ніяким чином не ображала ОСОБА_2., не висловлювалася у її адресу нецензурними словами ,не перебуває у інтимних стосунках з чоловіком відповідачки і не має будь-якого відношення до складнощів сімейного життя відповідачки.
Суд, заслухавши пояснення сторін,перевіривши матеріали справи, допитавши свідків,вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як пояснила позивач і не заперечувала відповідач, приводом для сварки,яка відбулася між ними 22 липня 2008 року стало те, що остання приревнувала свого чоловіка ОСОБА_7 до позивачки.
Судом було встановлено ,що при цьому відповідачка ОСОБА_2 обзивала позивача ОСОБА_1 нецензурними словами ,принижувала її як жінку та особистість, висловлюючи до неї неповагу ; при цьому вона завдавала їй удари своїм взуттям.
Зазначені обставини підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4,ОСОБА_7, які підтвердили, що ОСОБА_2 дійсно вела себе відносно ОСОБА_1 вкрай агресивно, висловлювалася брудною лайкою в адресу останньої ,принижувала її ,била її своїм взуттям; Крім того,свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_7 пояснили,що саме ОСОБА_2 була ініціатором сварки, зайшовши у стоматологічний кабінет і почавши обзивати ОСОБА_1 нецензурною лайкою та намагаючись вдарити скляною банкою.
Відповідно до ст.ст.289 ,297 ЦК України фізична особа має право на особисту недоторканність та на повагу до його гідності та честі .
Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її честі та гідності.
Ст..28 Конституції України вказує на те,що ніхто не може бути підданий катуванню,жорстокому нелюдському або такому ,що принижує його гідність ,поводженню або катуванню.
Судом встановлено ,що відповідач ОСОБА_2Є завдавала удари позивачу ОСОБА_1,висловлювалася у її адресу грубою нецензурною лайкою,що є приниженням честі і гідністі особи.
Ці ж обставини знайшли своє підтвердження і у матеріалах адміністративної справи про притягнення Красноокнянським РВ ГУМВС України в Одеській області до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст..173 КУпАП за скоєння дрібного хуліганства відносно ОСОБА_1 ,яке мало місце 22 липня 2008 року.
Зазначена постанова від 30 липня 2008 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст..173 КУпАП набрала законної сили і тому ,відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України є обов»язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи стосовно якої ухвалено постанову з питань,чи мали місце ці події та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином , суд вважає,що позивачем доведені обставини завдання йому відповідачем моральної шкоди.
Згідно із п.11 постанови №7 Пленуму Верховного Суду України “ Про застосування судами
- 3 -
законодавства, що регулює захист честі ,гідності і ділової репутації громадян та організацій” від 28.09.1990 року / із змінами,внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України №3 від 04.06.93 року, №4 від 31.03.95 року,№ 14 від 25 .12.96 року, №12 від 03.12.97 року/ винний принижує честь і гідність потерпілого шляхом висловлювання нецензурних чи брутальних слів, вчиненням насильницьких дій чи дає непристойну оцінку особистим якостям чи поведінці потерпілого у формі, яка різко суперечить прийнятому спілкуванню між людьми.
Як встановлено у судовому засіданні ,позивачка тяжко перенесла образи,стан її здоров”я погіршився ,що підтвердилося матеріалами справи / а.с. 5/
Відповідно до ст. 23 ЦК України,особа ,якій завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв”язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у приниженні честі та гідності ,у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування .
Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями ,відшкодовується в повному обсягу особою, яка її завдала.
При встановленні розміру відшкодування моральної шкоди суд ,відповідно до положень п.9 постанови №4 Пленуму Верховного Суду України “ Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової шкоди/ ” від 31.03.1995 року / із змінами,внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України №5 від 25.05.2001 року/ враховує характер та обсяг душевних страждань, яких зазнав позивач ; при цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.
На думку суду ,сума у 5000 грн ,заявлена позивачкою, не відповідає ступеню завданої їй моральної шкоди і в цій частині позов підлягає частковому задоволенню .
Відповідно до ст.ст.275,276 ЦК України фізична особа має право на захист та поновлення порушеного особистого немайнового права у спосіб ,встановлений законом.
Тому ,з метою відновлення порушених прав позивачки ,виходячи із положень ст..ст.16,23 ЦК України ,суд вважає ,що вимоги позивачки стосовно зобов»язання принесення їй відповідачкою вибачення у присутності працівників Чорнянської амбулаторії та ОСОБА_4 підлягають задоволенню
Відповідно до ст..88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати по оплаті судового збору у розмірі 100 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у сумі 15 грн / а.с.1 /.
Що стосується вимог позивачки ОСОБА_1 щодо спростування відомостей про те,що вона перебуває у інтимних стосунках з ОСОБА_7 як таких, що не відповідають дійсності, то останньою не надано доказів їх неправдивості, як і не надано ОСОБА_2Є доказів того,що ці відомості є такими,що відповідають дійсності .
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог та заперечень .
Так як позивачкою не було надано вищезазначених доказів,як не було надано доказів порушення її ділової репутації,то у цій частині позову ОСОБА_1 слід відмовити.
Що стосується зустрічного позову,то відповідачкою ОСОБА_2 не надано достатніх доказів приниження її честі та гідності та ділової репутації ,завдання моральної шкоди позивачкою ОСОБА_1
Так ,не добуто доказів того,що ОСОБА_1 висловлювалася нецензурними словами в адресу ОСОБА_2 та того,що ОСОБА_1 має будь-яке відношення до тих скандалів,які дома вчиняв чоловік відповідачки ОСОБА_7
Свідки ОСОБА_10,ОСОБА_11, які були допитані за клопотанням ОСОБА_2, пояснили,що відповідачка протягом довгого часу ревнувала свого чоловіка до різних жінок і це було однією із підстав виникнення сварок між подружжям ОСОБА_2, однак про якісь інтимні відношення ОСОБА_7 та ОСОБА_1 їм не відомо, як не відомо і свідкам ОСОБА_12, ОСОБА_13,ОСОБА_14,ОСОБА_15,ОСОБА_16
Посилання ж ОСОБА_2 на те ,що від її чоловіка пахло такими ж парфумами,якими користується ОСОБА_1 та на те,що у телефоні її чоловіка є номер телефону та фотографія ОСОБА_1 як на обставини завдання їй моральної шкоди останньою ,є безпідставними,так як доказів вчинення
- 4 -
ОСОБА_1 будь-яких дій або бездіяльності ,направлених на завдання моральної шкоди ОСОБА_2Є, суду відповідачем не надано.
Суд не може прийняти до уваги посилання ОСОБА_2 на те ,що виявлені у неї тілесні ушкодження були їй завдані саме ОСОБА_1 , так як ніхто із свідків події не вказували,що ОСОБА_1 завдавала будь-які удари ОСОБА_2; крім того,ОСОБА_2 звернулася для судово-медичного огляду лише після того,як її притягнули до адміністративної відповідальності за скоєння дрібного хуліганства .
Таким чином, підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 немає.
Керуючись ст.28 Конституції України ,ст.ст. 23,1167 ЦК України ,постановою №4 Пленуму Верховного Суду України “ Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової шкоди/ ” від 31.03.1995 року / із змінами, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України №5 від 25.05.2001 року/ постановою №7 Пленуму Верховного Суду України “ Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі ,гідності і ділової репутації громадян та організацій” від 28.09.1990 року / із змінами, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України №3 від 04.06.93 року, №4 від 31.03.95 року, № 14 від 25 .12.96 року, №12 від 03.12.97 року/ , ст.ст. 10, 62, 212 – 215 ЦПК України ,суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 2000 / дві тисячі / грн ,судові витрати по оплаті судового збору 100 грн , витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 15/п"ятнадцять/ гр ,
а всього 2115 /дві тисячи сто п»ятнадцять / грн.
Зобов»язати ОСОБА_2 протягом місяця після набрання чинности рішення у приміщення Чорнянської сільської лікарняної амбулаторії у присутності ОСОБА_5,ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 принести вибачення ОСОБА_1 .
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
ОСОБА_17 у задоволенні позову відмовити.
На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення ,а апеляційна скарга – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляцію, які подаються в апеляційний суд Одеської області через Красноокняняський районний суд.
Суддя