ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"06" травня 2009 р. | Справа № 22/513 |
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА", м.Київ
до фермерського господарства "Лебідь", с. Велика Березна Полонського району
про стягнення 162973,88 грн.
та за зустрічним позовом фермерського господарства "Лебідь", с. Велика Березна Полонського району
до товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА", м. Київ
про визнання недійсним договору купівлі - продажу №8ЗК01/ХМЩА від 25.02.2008р.
Суддя Заверуха С.В.
Представники сторін:
позивач за первісним позовом: Яковлєв С.В. - довіреність №6 від 10.02.2009р.
відповідач за первісним позовом: не з'явився
Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 174148,70 грн. заборгованості, з якої 147354,23 грн. - основного боргу, 12059,47 грн. - пені, 14735,00 грн. - штрафу. Повноважний представник позивача в судовому засіданні 14.04.2009р. подав суду уточнення позовних вимог, в яких просить суд стягнути з відповідача на свою користь 137899,21грн. - основного боргу, 11285,67грн. - пені, штраф в розмірі 13789,00грн., всього - 162973,88грн.
Представник позивача в судовому засіданні 06.05.2009 р., в порядку ст. 22 ГПК України, надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 132854,23грн. - основного боргу, 10818,08грн. - пені, штраф в розмірі 13285,42 грн., всього - 156957,73грн.
Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювальні законом інтереси, вони господарським судом приймаються.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано договір купівлі-продажу №8ЗК 01/ХМЩА на купівлю засобів захисту рослин, додатки до договору, видаткові накладні, довіреності, виписки з особового рахунку.
Відповідач у відзиві на позов проти позову заперечує. Вказує на те, як вбачається із позовної заяви від 05.03.2009р., остання підписана директором С.М. Капустін. Відповідач стверджує, що підпис в позовній заяві директору С.М. Капустіну не належить, виконаний не уповноваженою особою, у чому легко можна переконатися зіставивши цей підпис із його фактичним підписом, який ним виконано (зазначений) в договорі №8ЗК 01/ХМІЩА від 25 лютого 2008р. і додатках до цього договору. При таких обставинах справи, має місце підписання позовної заяви особою, яка не має права її підпису. Відповідно до ст.81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
З метою активного захисту від заявлених позовних вимог, відповідач подав зустрічну позовну заяву, яка прийнята судом, відповідно до ухвали суду від 14.04.2009 року.
За зустрічним позовом - фермерське господарство "Лебідь", просить суд визнати договір купівлі-продажу №8 ЗК01/ХМЩА від 25.02.2008 р. недійсним. Вказує на те, що 25.02.2008р. позивач і відповідач вступили в правочин, що був оформлений як договір купівлі-продажу №8 ЗК01/ХМЩА. На думку позивача за зустрічним позовом цей договір є недійсним виходячи з наступного. Згідно п.1 договору №8ЗК01/ХМЩА продавець продає, а покупець купує засоби рослин згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору. Згідно п.8.1 договору - цей договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами. Згідно п.8.2 - цей договір вступає в силу з дати набуття чинності. Проте фактично сторони в договорі на день його укладання не дійшли згоди з такої істотної умови як предмет договору. Відповідно до п.1 ст.638 ЦК України істотною умовою є предмет договору. Однак сам предмет договору, те з приводу чого сторони по договору вступили у правовідносини з'явився в договорі лише 05.04.2008року, що випливає з додатку №1 від 05.04.2008року до договору №8ЗК01/ХМЩА від 25.02.2008року. Відповідно до п.3 Роз'яснення ВАС України №02-5/111 від 12.03.1999року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" угоди, які містять порушення закону, не породжують будь-яких бажаних сторонами результатів, незалежно від рішення суду і волі сторін та їх вини в укладенні протизаконної угоди. Правові наслідки таких угод настають лише у вигляді повернення сторін у початковий стан або в інших формах, передбачених законом. Згідно п.3.2 цього Роз'яснення угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення. Отже на думку позивача за зустрічним позовом, станом на 25 лютого 2008року укладений сторонами договір був недійсним, а додаток №1 до договору №8ЗК01/ХМЩА від 25.02.2008року з'явився лише 05.04.2008року.
Відповідно до п.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Згідно п.1 Указу Президента України від 04.10.94р. №567/94 "Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів" при укладанні суб'єктами підприємницької діяльності України всіх форм власності договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), предметом яких є товари, застосовуються Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів, підготовлені Міжнародною торговою палатою у 1953році (далі - Правила ІНКОТЕРМС 90). Норма п.4 цього Указу передбачає, що останній поширюється на відносини, що виникають у зв'язку з договорами, в тому числі зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними після надання чинності цим Указом. Фактично в договорі купівлі-продажу №8ЗК01/ХМЩА не передбачено регулювання відносин по поставці товару правилами ІНКОТЕРМС 90, як то випливає з наведених норм та пункту 2 Указу. Отже, згідно норми п.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою статті 203 цього Кодексу.
Відповідач за зустрічним позовом - ТОВ "Агроскоп Україна", у відзиві на зустрічний позов вказав, що 25 лютого 2008року сторони уклади договір купівлі-продажу №83К01/ХМЩА на поставку засобів захисту рослин. На підставі ст.635 Цивільного Кодексу України та ст.182 Господарського Кодексу України цей договір було укладено в рамках попереднього договору. Цим договором чітко визначено предмет договору - купівля засобів захисту рослин згідно додатку. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторо нами у попередньому договорі. А у попередньому договорі встановлений порядок - підписання сторонами Додатку до договору, після чого він набуває сили основного договору.
Тому сторони і підписали Додаток до договору 05 квітня 2008 року. Додаток підписаний з дотриманням вимог ст. 182 п. 1 Господарського Кодексу України, тобто в рамках одного року.
Крім того, ФГ «Лебідь»прийняв до виконання Договір, отримував товар, підписуючи ви даткові накладні, та здійснював за нього часткову оплату. Відповідач за зустрічним позовом підкреслює, що оплачувати товар Позивач за зустрічним позовом почав в якості попередньої оплати. А поставки були здійснені з квітня по грудень 2008 року. Позивач не відмовився жодного разу від товару. Тобто договір не можна вважати недійсним з цієї підстави.
На думку відповідача за зустрічним позовом, посилання Позивача за зустрічним позовом на те, що договір не відповідає вимогам діючого законодавства, а са ме Правилам Інкотермс, не відповідає дійсності, тому що Інкотермс по своїй природі є диспозити вними в застосуванні (п. 4 Правил). Крім того, на підставі п. З Листа Вищого господарського суду України від 07 квітня 2008 року № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Ци вільного та Господарського кодексів України" визнати договір недійсним, на тій підставі, що він не містить вказівки на правила Інкотермс, не можна. Теж саме вказане в Постанові Вищого госпо дарського суду України від 25 грудня 2007 року по справі № 29/375-07.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
25 лютого 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Агроскоп Україна” та відповідачем за первісним позовом укладено договір купівлі-продажу №8 ЗК01/ХМЩА. Згідно умов договору позивач за первісним позовом (продавець) продає, а відповідач за первісним позовом (покупець) купує засоби захисту рослин, згідно специфікацій, визначених у додатках, які є невід’ємною частиною договору.
Відповідно до п. 2.2 договору повний розрахунок за товар здійснюється до 01 листопада 2008р. У випадку порушення відповідачем строків проведення попередньої оплати та/або оплати відповідно до графіку, встановленого п.2.2 цього договору, продавець з першого дня порушення таких строків набуває право вимагати від покупця негайної повної оплати за весь товар за цим договором до настання строку оплати за товар, а покупець має негайно здійснити повну оплату за товар (п.2.6 договору).
Оплата по даному договору здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок продавця (п. 2.5 договору).
Згідно п.п. 3.4 та 3.5 договору товар вважається прийнятим за кількістю в момент отримання його представником покупця від представника продавця у відповідності до видаткової товарної накладної. Право власності на товар переходить до покупця з моменту прийняття товару покупцем.
Пунктом 4.1 договору визначено обов’язок відповідача здійснити оплату товару в терміни та на умовах, вказаних в п. 2.2 договору.
Згідно п. 5.4 договору в разі порушення відповідачем строків попередньої оплати або оплати за товар відповідно до графіку, встановленого п. 2.2 цього договору і додатку, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 10% від суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості товару. Штраф сплачується за кожне порушення строків проведення оплати, встановлених в п. 2.2 цього договору і додатком.
Відповідно до п. 5.5 договору відповідач за несвоєчасну або неповну оплату, у тому числі за прострочку передачі векселя, за товар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати пені, від неоплаченої суми за кожний день прострочення до моменту повної сплати.
Пунктом 8.2 договору визначено, що цей договір вступає в силу з дати набуття чинності і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.
Згідно додатків до договору, які є невід'ємною частиною договору, визначено поставка позивачем за первісним позовом відповідачу товарно-матеріальних цінностей. При цьому в додатках зазначається кількість товару, сума з врахуванням ПДВ, дата попередньої оплати та дата поставки.
Договір та додатки до договору підписані повноважними представниками сторін та скріплені гербовими печатками.
У відповідності до накладних позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 235354,23 грн., що підтверджується видатковими накладними: №ХМ-0000085 від 17.04.2008р. на суму 48562,42грн., №ХМ-0000400 від 21.08.2008р. на суму 12894,24грн., №ХМ-0000401 від 21.08.2008р. на суму 21692,44грн., №ХМ-0000403 від 21.08.2008р. на суму 17999,28грн., №ХМ-0000408 від 22.08.2008р. на суму 5597,16грн., №ХМ-0000336 від 03.07.2008р. на суму 1418,04грн., №ХМ-0000275 від 13.06.2008р. на суму 32470,40грн., №ХМ-0000253 від 09.06.2008р. на суму 18000,00грн., №ХМ-0000158 від 08.05.2008р. на суму 21360,00грн., №ХМ-0000168 від 12.05.2008р. на суму 14180,40грн., №ХМ-0000175 від 13.05.2008р. на суму 11608,92грн., №ХМ-0000110 від 25.04.2008р. на суму 12391,20грн., №ХМ-0000127 від 30.04.2008р. на суму 15489,00грн.
Отримання вказаних матеріальних цінностей підтверджується також довіреностями, зокрема довіреність №773943 від 17.04.2008 р., №342509 від 21.08.2008 р., №047954 від 03.07.2008 р., №342516 від 13.06.2008 р., №342511 від 30.05.2008 р., № 773945 від 08.05.2008 р., №773939 від 25.04.2008 р.
Відповідачем частково здійснено оплату поставленого товару на суму 102500,00грн., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку від 18.08.2008 р. на суму 50000,00 грн., від 30.05.2008 р. на суму 18000,00 грн., від 02.04.2008 р. на суму 4398,00 грн., від 13.03.2008 р. на суму 15602,00 грн., від 11.04.2008 р. на суму 7000,00 грн., від 10.04.2008 р. на суму 7500 грн.
Отже, станом на 12.12.2008р., згідно договору купівлі-продажу №8ЗК 01/ХМЩА від 25.02.2008р., за відповідачем рахується заборгованість в сумі 132854,23 грн.
В зв'язку з непогашення відповідачем за первісним позовом в добровільному порядку основного боргу по договору купівлі-продажу №8 ЗК01/ХМЩА від 25.02.2008р. в сумі 132854,23грн. позивач за первісним позовом нарахував відповідачу пеню, згідно п.5.5 договору, в розмірі 10818,08 грн. за період з 02.11.2008р. по 05.03.2009р., а також, відповідно до п.5.4 даного договору, нарахував відповідачу штраф в розмірі 10% від суми заборгованості, що складає 13285,42грн.
Позивачем за первісним позовом на адресу відповідача надіслано акт звірки взаєморозрахунків на суму 137899,21 грн., що підтверджується квитанцією про поштове відправлення. Суду не надано доказів підписання вказаного акту відповідачем за первісним позовом.
Відповідач за первісним позовом вважаючи, що між сторонами не досягнуто істотної умови щодо договору купівлі-продажу, а також порушено Указ Президента України від 04.10.94р. №567/94 "Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів", просить суд визнати договір №8ЗК01/ХМЩА від 25.02.2008 р. недійсним.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.
Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно п.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу. Так, позивач за первісним позовом відчужив товарно-матеріальні цінності на суму 235354,23 грн. відповідачу за первісним позовом, а останній їх прийняв та частково провів оплату. Наявні у справі видаткові накладні підтверджують прийняття позивачем за зустрічним позовом, а отже і перехід до останнього права власності на товарно - матеріальні цінності.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи зміст позовної заяви, вимоги цивільного законодавства України та п.2.2 договір, у позивача за первісним позовом 02.11.2008р. виникло право вимагати повного розрахунку за проданий товар.
Факт наявності у відповідача за первісним позовом заборгованості перед позивачем (за первісним позовом) за договором купівлі-продажу в сумі 132854,23 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме вказаним договором, додатками до договору, доказами часткової оплати, накладними, довіреностями, тощо.
Відповідачем за первісним позовом доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості у повному розмірі не подано.
За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази, суд прийшов до висновку що позовні вимоги за первісним позовом в частині стягнення основного боргу в сумі 132854,23грн. обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.
Згідно ст.230 ГК України передбачає обов’язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 5.5 договорів передбачено, що відповідач за несвоєчасну або неповну оплату, у тому числі за прострочку передачі векселя, за товар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати пені, від неоплаченої суми за кожний день прострочення до моменту повної сплати.
Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов’язання. Відповідно до ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З урахуванням вище викладеного, позивачем за первісним позовом нараховано відповідачу за первісним позовом пеню в сумі 10818,08 грн. за період з 02.11.08р. по 05.03.09р., яка також підлягає стягненню у повному розмірі.
Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно п. 5.4 договору в разі порушення відповідачем (за первісним позовом) строків попередньої оплати або оплати за товар відповідно до графіку, встановленого п. 2.4 цього договору і додатку, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 10% від суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості товару. Штраф сплачується за кожне порушення строків проведення оплати, встановлених в п. 2.4 цього договору і додатком.
Збитки стягуються у повній сумі понад штрафні санкції.
Таким чином, позивач за первісним позовом правомірно нарахував відповідачу за первісним позовом штраф на суму 13285,42грн., тобто 10% від суми несплаченої вартості товару (132854,23грн.), який також підлягає стягненню з фермерського господарства "Лебідь".
Згідно зі ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до п. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Під поняттям товару як предмету договору купівлі-продажу необхідно розуміти річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Аналіз договору купівлі-продажу від 25.02.2008 р. №8ЗК01/ХМЩА, свідчить проте, що сторони досягли згоди щодо такої істотної умови договору як умова про предмет договору. Зокрема, у п. 1 вказаного договору сторони визначили купівлю товару - засобів захисту рослин, що відповідає вимогам ст.ст. 655,656 ЦК України. Додатки до договору, які є невід'ємною частиною договору №8ЗК01/ХМЩА, лише конкретизують вид товару зазначаючи дату поставки, ціну певних засобів захисту рослин та попередню оплату.
Вище викладене спростовує доводи позивача за зустрічним позовом в частині недосягнення сторонами згоди щодо істотної умови як предмет договору.
Оцінюючи доводи позивача за зустрічним позовом щодо застосування міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів, підготовлених міжнародною торговою палатою у 1953 році, судом до уваги приймається наступне:
Відповідно до пункту 1 "Інкотермс" Офіційних правил тлумачення торговельних термінів "Міжнародної торгової палати" у редакції 2000 року метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі.
Таким чином, розробники Інкотермс визначають, що застосування цих правил має велике практичне значення саме при зовнішній торгівлі, з метою уніфікувати торгові норми законодавства різних країн. В той же час допускається їх застосування у внутрішніх поставках.
Посилання позивача за зустрічним позовом на порушення сторонами п. 1 Указу Президента України від 04.10.1994 р. №567/94 "Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів", судом до уваги не приймаються, оскільки вказаним Указом та діючим законодавством України не передбачено обов'язку суб'єктів підприємницької застосовувати при укладанні всіх форм власності договорів правила Інкотермс 90. Зазначеним Указом визначено право сторін застосовувати дані правила.
Згідно п.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В статті 203 ЦК України мова йде про відповідність закону саме змісту правочину, а не форми, тому визнати договір поставки (купівлі-продажу) недійсним, на тій підставі, що він не містить вказівки на правила Інкотермс не можна. (лист Вищого Господарського суду України від 07.04.2008 р. №01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України").
З врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача з підстав викладених у зустрічному позові є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
При прийнятті рішення судом береться до уваги, що фермерське господарство "Лебідь" частково сплатило заборгованість за куплений товар (засоби захисту рослин) за договором купівлі-продажу від 25.02.2008 р. згідно банківських виписок.
У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на відповідача за первісним позовом.
Крім того, суд вважає за необхідне повернути товариству з обмеженою відповідальністю „Агроскоп Україна” (м. Київ, бульвар І. Лепсе, буд. 55, іден. Код 32154038) з Державного бюджету України 0,51 грн. (51 копійка) зайво сплаченого державного мита при поданні позовної заяви, про що слід видати довідку.
Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна", м. Київ до фермерського господарства "Лебідь" с. Велика Березна Полонського району про стягнення 156957,73 грн. задовольнити.
Стягнути з фермерського господарства "Лебідь" (с. Велика Березна Полонського району, код 30895143) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агроскоп Україна” (м. Київ, бульвар І. Лепсе, буд. 55, іден. Код 32154038) 132854,23грн. (сто тридцять дві тисячі вісімсот п'ятдесят чотири гривні 23 коп.) основного боргу, 10818,08грн. (десять тисяч вісімсот вісімнадцять гривень 08 коп.) пені, 13285,42грн. (тринадцять тисяч двісті вісімдесят п'ять гривень 42 коп.) штраф, 1569,58 грн. (одну тисячу п'ятсот шістдесят дев'ять гривень 58 коп.) державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Повернути товариству з обмеженою відповідальністю „Агроскоп Україна” (м. Київ, бульвар І. Лепсе, буд. 55, іден. Код 32154038) з Державного бюджету України 0,51 грн. (51 копійку) зайво сплаченого державного мита, про що видати довідку.
У зустрічному позові фермерського господарства "Лебідь", с. Велика Березна Полонського району до товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА", м. Київ про визнання недійсним договору купівлі - продажу №8ЗК01/ХМЩА від 25.02.2008р. відмовити.
Суддя С.В. Заверуха
Віддрук. 3 прим.:1 - до справи,2 - позивачу,3 - відповідачу.Помічник судді-Цимбалюк І.О.