ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
05.05.2009 року Справа № 9/196
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баннової Т.М.
суддів Єжової С.С.
Парамонової Т.Ф.
за присутністю секретаря
судового засідання Міхальчук О.А.
та за участю
представників сторін:
від позивача Бугайов Ю.В., дов. від 04.10.2008 б/н,
від відповідача повноважний представник не прибув
від Артемівського ВДВС
Луганського МУЮ повноважний представник не прибув
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Луганського національного аграрного
університету, м. Луганськ
на ухвалу
господарського суду Луганської області
від 27.03.2009
по справі № 9/196 (суддя –Ворожцов А.Г.)
за позовом Комунального підприємства „Облтепло”,
м. Луганськ
до відповідача Луганського національного аграрного
університету, м. Луганськ
про стягнення 172 401 грн. 14 коп.
орган виконання судового
рішення Артемівський відділ державної виконавчої
служби Луганського міського управління
юстиції
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що призначена розпорядженням голови суду від 02.04.2009
В С Т А Н О В И В :
Позивач, Комунальне підприємство "Облтепло" (далі –КП "Облтепло"), звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Луганського національного аграрного університету 170819 грн. 62 коп. заборгованості за договором на постачання теплової енергії від 15.10.2007 № 122-б, пені у сумі 1405 грн. 78 коп. та 3 % річних у сумі 175 грн. 74 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 21.11.2008 у справі № 9/196 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 25.12.2008 у справі № 9/196, яка залишена без змін Постановою Вищого господарського суду України від 19.03.2009, вказане рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено: стягнено з Луганського національного аграрного університету на користь КП "Облтепло" заборгованість у сумі 170819 грн. 62 коп., пеню у сумі 1405 грн. 78 коп., 3% річних 175 грн. 74 коп. та судові витрати за подання позову і апеляційної скарги у загальній сумі 2586 грн. 03 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.
На виконання постанови Луганського апеляційного господарського суду від 25.12.2008 у справі № 9/196 господарським судом Луганської області 15.01.2009 був виданий наказ, який знаходиться на виконанні Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції (далі –Артемівський ВДВС Луганського МУЮ).
05.02.2009 відповідач звернувся до місцевого господарського суду зі скаргою на дії органу Державної виконавчої служби, в якій просив:
- скасувати постанови про стягнення з боржника виконавчого збору №№ 10921923, 10921568, 10922170, винесені державним виконавцем Артемівського ВДВС Луганського МУЮ від 28.01.2009 при примусовому виконанні рішення господарського суду по справі № 9/196 про стягнення з Луганського національного аграрного університету на користь КП "Облтепло" боргу у сумах 1842 грн. 02 коп., 172401 грн. 14 коп., 862 грн. 01 коп.;
- надати Луганському національному аграрному університету новий строк для добровільного виконання.
Ухвалою місцевого господарського суду від 27.03.2009 у задоволенні скарги Луганського національного аграрного університету відмовлено.
Відмова в задоволенні заяви відповідача мотивована положеннями ч. 2 ст. 24, ст.ст. 27, 46 Закону України „Про виконавче провадження”.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 24 Закону України „Про виконавче провадження” суд першої інстанції зазначив, що законодавець надав держвиконавцю право встановлювати строк для добровільного виконання судового рішення за загальним правилом до 7 днів, тобто цей строк може бути й менше 7 днів, але не перевищувати цей строк.
За висновком місцевого господарського суду постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 21.01.2009 та про стягнення виконавчого збору від 28.01.2008 винесені державним виконавцем у відповідності до положень Закону України „Про виконавче провадження” та своєчасно відправлені боржнику. У книзі реєстрації вихідної кореспонденції Артемівського ВДВС відправку вказаних постанов зареєстровано 21.01.2009 (за ухвалою місцевого господарського суду від 27.03.2009 помилково зазначено 21.02.2009) та 28.01.2009.
Відповідач не погодився з ухвалою місцевого господарського суду, подав апеляційну скаргу, якою просить дану ухвалу суду скасувати, прийняти нове рішення про скасування постанов про стягнення з боржника виконавчого збору від 28.01.2009 за №№ 10921923, 10921568, 10922170 та надати йому новий строк для добровільного виконання.
В обґрунтування доводів за апеляційною скаргою її заявник посилається на невідповідність висновків суду, викладених в ухвалі, обставинам справи, на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права та неправильне застосування норм процесуального права, на положення ст. 7, 24, 30, 46 Закону України „Про виконавче провадження”.
На думку скаржника, суд першої інстанції не взяв до уваги, що державний виконавець виніс постанови про стягнення виконавчого збору, не пересвідчуваючись, чи отримана відповідачем копія постанови про відкриття виконавчого провадження, а також, що приводом для винесення про винесення постанов про стягнення виконавчого збору є факт невиконання рішення у строк, для добровільного його виконання.
Як зазначає відповідач, вказаними діями державного виконавця порушено право боржника на добровільне виконання рішення протягом семи днів, оскільки копії постанов про відкриття виконавчого провадження від 21.01.2009 надійшли до канцелярії Луганського національного аграрного університету лише 26.01.2009.
Право на участь представника у судовому засіданні відповідачем та Артемівським ВДВС Луганського МУЮ не використано, витребувані ухвалою суду апеляційної інстанції від 21.04.2009 матеріали ані сторонами, ані виконавчою службою не надані. Про час і місце проведення судового засідання сторони та орган виконання судового рішення повідомлені належним чином, що підтверджено повідомленнями про вручення поштових відправлень та клопотанням відповідача про розгляд справи без участі його представника.
За наведених обставин, судова колегія вважає можливим розгляд справи без участі представників відповідача та виконавчої служби.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представника позивача, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст.ст. 3, 18 Закону України „Про виконавче провадження” примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, до яких, зокрема, відносяться і судові накази.
Частиною 2 статті 24 вказаного Закону передбачено, що державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
За правилами частини 5 вказаної статті копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання отриманих 20.01.2009 наказів місцевого господарського суду по даній справі державним виконавцем згідно з приписами ст. 24 Закону України „Про виконавче провадження” 21.01.2009 постановами №№ 10921568, 10921923 та 10922170 відкриті виконавчі провадження про стягнення з боржника (відповідача) на користь КП "Облтепло" боргу у загальній сумі 175105 грн. 17 коп. За п. 2 постанов державним виконавцем встановлено семиденний строк для добровільного виконання відповідачем наказів місцевого господарського суду та зазначено, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк воно буде виконано в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов’язаних з провадженням виконавчих дій. Час виконання боржником у добровільному порядку рішення суду у постановах не конкретизований, дата початку та закінчення вказаного строку у постановах не вказана.
Частиною першою статті 27 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено надсилання копій постанов державного виконавця та інших документів виконавчого провадження простою кореспонденцією із супровідними листами.
Вказаною статтею передбачено також право сторін на оскарження постанови у 10-денний строк.
Як встановлено судом першої інстанції, постанови про відкриття виконавчого провадження надіслані відповідачу 21.01.2009 за вих. №№ 290, 289 та 288.
Належні докази вказаних обставин у матеріалах справи відсутні, не надані вони і на вимогу суду апеляційної інстанції. Проте, боржник отримання ним вказаних постанов підтверджує.
За змістом штампів відповідача на супровідних листах Артемівського ВДВС Луганського МУЮ отримав їх Луганський національний аграрний університет 26.01.2009, а тому відповідно до ст. 24 Закону України „Про виконавче провадження” до 05.02.2009 мав право на їх оскарження або добровільне виконання.
Відповідно до положень частини 1 статті 30 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.
Докази дотримання державним виконавцем вимог вказаної норми матеріали справи не містять. На вимогу суду апеляційної інстанції за ухвалою від 21.04.2009 вказані докази виконавчою службою також не були надані.
За приписами частини 1 статті 46 Закону України „Про виконавче провадження” у разі невиконання рішення у строк, установлений для його добровільного виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом
Частиною першою статті 43 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено, що з грошової суми (в тому числі одержаної від реалізації майна боржника), яка стягнута державним виконавцем з боржника, в першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на проведення виконавчих дій, в другу чергу компенсуються витрати Державної виконавчої служби на здійснення виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб, у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір. Виконавчий збір стягується пропорційно фактично задоволеним вимогам стягувача.
Розподіл грошових сум у черговості, вказаній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення (ч. 2 ст. 43 Закону України „Про виконавче провадження”).
Відповідно до порядку звернення стягнень на грошові кошти та інше майно боржника встановленому ч. 8 ст. 50 Закону України „Про виконавче провадження” стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.
Як зазначено за ч. 1 ст. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України суд може визнати стягнення виконавчого збору необґрунтованим, якщо встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення не узгоджувався зі строками, встановленими в ч. 2 ст. 24 Закону України „Про виконавче провадження”, і був нереальним.
Отже, відповідно до наведених приписів Закону України „Про виконавче провадження”, Інструкції про проведення виконавчих дій та з врахуванням вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України збір у розмірі 10% стягується у разі примусового виконання рішення та вираховується від фактично стягненої суми. Постанови за №№ 10921923, 10921568, 10922170 про стягнення з відповідача виконавчого збору винесені державним виконавцем передчасно, за відсутністю факту примусового стягнення боргу виконавчою службою.
Зазначений за постановами розмір виконавчого збору державним виконавцем необґрунтовано, у порушення вимог ст. 46 Закону України „Про виконавче провадження” нарахований від суми боргу, який підлягав стягненню за виконавчими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду такою, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та не відповідає фактичним обставинам справи та у зв’язку з тим такою, що підлягає скасуванню в частині, що стосується постанов про стягнення з Луганського національного аграрного університету виконавчого збору від 28.01.2009 за №№ 10921923, 10921568 та 10922170, які винесені державним виконавцем Артемівського ВДВС Луганського МУЮ.
Вирішення питання стосовно надання Луганському національному аграрному університету нового строку для добровільного виконання рішення до компетенції суду апеляційної інстанції не відноситься, тому в цій частині апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п.4 ч.1 ст.104, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Луганського національного аграрного університету на ухвалу господарського суду Луганської області від 27.03.2009 по справі № 9/196 задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду Луганської області від 27.03.2009 по справі № 9/196 скасувати.
3. Постанови про стягнення з Луганського національного аграрного університету виконавчого збору від 28.01.2009 за №№ 10921923, 10921568 та 10922170, винесені державним виконавцем Артемівського ВДВС Луганського МУЮ, скасувати.
4. В решті апеляційну скаргу Луганського національного аграрного університету на ухвалу господарського суду Луганської області від 27.03.2009 по справі № 9/196 залишити без задоволення.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Т.М.Баннова
Суддя С.С.Єжова
Суддя Т.Ф.Парамонова