Справа № 2а-81/2009 р.
ПОСТАНОВА
іменем України
16 квітня 2009 року м.Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючої судді Лошак О.О.
з участю секретаря Макар С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рогатині адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Рогатинському районі про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною, стягнення недоплаченого підвищення до пенсії та зобов'язання вчинити дії ,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив визнати дії управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі щодо не нарахування та виплати йому підвищення до пенсії, як дитині війни протиправними, стягнути з відповідача невиплачену йому щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року, а також зобов'язати відповідача у подальшому нараховувати йому підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є дитиною війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте така доплата у 2006 - 2007 роках йому не проводилась, а у 2008 році проводилась частково. Вважає, що такі дії відповідача є неправомірними, що підтверджується також рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року по справі №6 - рп/2007 , яким визнано, що окремі положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» щодо зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України. Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Виходячи із встановлених Законами України про державні бюджети за відповідні роки розмірів прожиткового мінімуму за відповідні періоди, позивач вважає, що йому не доплачено 4767 гривень 80 копійок.
У судове засідання позивач не прибув, направив на адресу суду заяву в якій просив адміністративний позов задовольнити, справу розглянути у його відсутності.
Відповідач позову не визнав, про що подав письмові заперечення. Заперечення проти адміністративного позову обґрунтовує тим, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальних захист дітей війни» здійснюється не з бюджету Пенсійного фонду України, а за рахунок коштів Державного бюджету України. В 2006-2007 роках підвищення до пенсії дітям війни не виплачувалось, оскільки був відсутній механізм реалізації ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». У 2008 році виплата проводилася відповідно до пп.2 п. 41. розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року (із змінами та доповненнями) у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. 15 квітня 2009 року на адресу суду надійшла заява Управління пенсійного фонду України в Рогатинському районі про розгляд справи у відсутності представника.
За наявності клопотання всіх осіб, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, що відповідає вимогам с.3 ст.122 КАСу України.
Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини .
Закон України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року (зі змінами та доповненнями станом на час розгляду спірних правовідносин), який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлює правовий статус дітей війни, визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
ОСОБА_1 у відповідності до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 (а.с.5).
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік .
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року , яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Вищезазначені зміни Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). У рішенні Конституційного суду України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
У відповідності до резолютивних частин вказаних рішень Конституційного Суду України, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними. Також рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для виконання на всій території України.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що оскільки Конституційним Судом України при ухваленні рішень від 09 липня 2007 року та 22 травня 2008 року не вирішувалося питання про неконституційність ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», тому дані рішення Конституційного Суду України не мають преюдиціального значення до ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», а отже позовні вимоги позивача в частині нарахування та виплати підвищення до пенсії за 2006 рік до задоволення не підлягають.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
А тому з 09 липня 2007 року норми Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та з 22 травня 2008 року норми Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», які визнані рішеннями Конституційного Суду України неконституційними втратили чинність.
Таким чином, суд приходить висновку про протиправну бездіяльність управління пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області щодо не нарахування за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та не донарахування за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року і виплати за вказані періоди ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, жителю АДРЕСА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірі встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Позивач в своєму позові просить стягнути з відповідача визначену ним суму недоплаченого підвищення до пенсії, однак суд вважає, що вирішуючи таку позовну вимогу судом фактично буде проведено нарахування недоплаченого підвищення до пенсії ОСОБА_1, що стане підміною функцій управління пенсійного фонду України в Рогатинському районі.
Також не підлягає задоволенню позовна вимога ОСОБА_1. в частині зобов'язання відповідача в подальшому нараховувати їй пенсію відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з огляду на те, що відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Отже, зі змісту наведеної імперативної норми закону вбачається, що рішення суду не може прийматись як застереження від будь-яких порушень, оскільки це суперечитиме чинному законодавству України.
Керуючись ст.ст.2-3,6,8-11,86, 94, 158-163 КАС України, суд,
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов ОСОБА_1 з адовільнити частково.
Визнати бездіяльність управління пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області щодо не нарахування за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та не донарахування за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року і виплати за вказані періоди ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження підвищення до пенсії, як дитині війни протиправною.
Зобов'язати управління пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рогатинський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження з поданням після цього на протязі двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Головуюча: