Справа №22-11391 2005 р. Головуючий у 1 інстанції: Попов В.В.
Категорія: 21 Доповідач: Новікова Г.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2005 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Рибалко Л.І.
суддів: Дем"яносова М.В., Новікової Г.В.
при секретарі: Стефановій І.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м. Горлівки на рішення Микитівського районного суду м. Горлівки від 10 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м. Горлівки про відшкодування моральної шкоди
Заслухавши доповідача, пояснення представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м. Горлівки за дорученням - ОСОБА_2, ОСОБА_1, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2006 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що працював на підприємствах вугільної промисловості, де і отримав професійне захворювання - хронічний бронхіт. Згідно з висновком МСЕК від 03.02.2003 року його визнано інвалідом 3 групи з втратою працездатності на 40 %. 19.07.2004 року він пройшов повторний огляд в МСЕК де йому безстроково встановлено 25% втрати працездатності у зв"язку із профзахворюванням. Втрата працездатності спричинила йому моральні страждання, оскільки він втратив здоров"я, постійно повинен приймати ліки, не має можливості вести нормальний образ життя. Просив суд стягнути з відповідача на його користь спричинену моральну шкоду в розмірі 75000,00 грн.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вказав, що Законом України „Про державний бюджет на 2006 рік" призупинено дію Закону щодо виплати моральної шкоди.
Рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки від 10.11.2006 року позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування моральної шкоди 9000 грн..
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в Микитівському районі м. Горлівки просить скасувати вказане рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Вважає, вказане рішення суперечить законодавству.
Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд повно та всебічно з»ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам і постановив законне і обгрунтоване рішення про часткове задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_1 у зв"язку із профзахворюванням, оскільки втратою здоров"я йому спричинена моральна шкода.
Судом встановлено, що за висновком МСЕК від 3.02.2003 року ОСОБА_1 встановлено 40 % втрати працездатності та визнано інвалідом третьої групи від профзахворювання , 19.07.2004 року він пройшов повторний огляд в МСЕК де йому безстроково встановлено 25% втрати працездатності у зв"язку із профзахворюванням.
Відповідно до ст. 21 п.1 пп. „е" та ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоровця, виплачуючи йому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.
Відшкодування моральної шкоди застрахованим особам є одним із способів захисту особистих немайнових прав працівника і передбачено ст. 1 згаданого Закону незалежно від відшкодування майнової шкоди.
Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 p., моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, відповідно до ст. ст. 23,1167 ЦК України, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, які він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров'я тощо.
Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.
Встановлення Законом обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати моральну шкоду є засобом реалізації потерпілим гарантованого державою усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Розмір відшкодування моральної шкоди судом правильно визначено з урахуванням характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань.
Доводи про те, що Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік" зупинено дію статті Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", якою передбачено відшкодування моральної шкоди, а тому в задоволенні позову слід відмовити, не можуть бути прийняті до уваги, так як суперечать нормам матеріального права.
Постановлене судом рішення є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи до держані.
Доводи, приведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про
неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 308,314 ЦПК України, апеляційний суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м. Горлівки відхилити.
Рішення Микитівського районного суду м. Горлівки від 10 листопада 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом 2 місяців з дня набрання законної сили.