Справа № 9789 Голов, в 1 інстанц. Кривошєєв
Категорія 23 Доповідач Зубова Л. М.
Рішення
Іменем України
22 грудня 2006 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі головуюча суддя Зубова Л.М. судді Соломаха Л.І. і, Молчанов С.І. секретар Андрусішина М.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди з апеляційними скаргами сторін на рішення Слов'янського місьрайонного суду від 17 серпня 2006 року.
Вислухавши доповідача, пояснення відповідача та його представника ОСОБА_3, які проти апеляційної скарги позивачки заперечували, а апеляційну скаргу відповідача підтримали, перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суд, -
встановив:
Рішенням Слов'янського місьрайонного кого суду від 17 серпня 2006 року з відповідача на користь позивача стягнуто шкоди: матеріальну у сумі 6681,51грн., моральну у сумі 5000 грн., судові витрати. У задоволенні решти вимог відмовлено.
У апеляційній скарзі позивачка просила скасувати рішення суду у частині відмови у задоволенні її позову про стягнення з відповідача на її користь щомісячно по 200 грн. на посилене харчування і підтримку здоров'я, просила її вимоги задовольнити , а також зазначала про незгоду з рішенням суду в частині відшкодування на її користь 5000 грн. моральної шкоди, вважала, що слід стягнути 30 000 грн., враховуючи стан її здоров'я та глибину моральних страждань.
У апеляційній скарзі відповідач просив рішення суду змінити та відшкодувати на користь позивачки 2864 матеріальної шкоди, у судовому засіданні визнав позовні вимоги в частині стягнення витрат на лікування на суму 2888,48 грн., зазначивши, що позивачкою доведено витрати лише на вказану суму та просив зменшити суму відшкодування моральної шкоди. Посилався на те, що позивачка і раніше хворіла, а тому витрачені нею кошти на придбання ліків не пов'язані з дорожньо- транспортною пригодою, потребу в них вона не довела медичними документами. Крім того, зазначав, що суд не у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України розподілив судові витрати - не пропорційно до суми задоволених вимог. У засіданні апеляційного суду відповідач і його представник, заперечуючи проти стягнення 6881,51 грн. на
2
відшкодування матеріальної шкоди, просили зменшити відшкодування матеріальної шкоди , виключивши вартість санаторно-курортного лікування 2496 грн. (а.с. 135), діагностичного дослідження -60 грн. (а.с.8), вартість придбаних відповідачем лікарських препаратів на суму 397,03 грн., поштових переказів, які відповідач зробив на адресу позивачки у сумі 240 грн. та отриманих від нього позивачкою 150 грн. готівкою, що підтверджено розпискою, а також 450 грн., сплачених за масаж, посилаючись на відсутність доказів про потребу в цій процедурі медичними документами - всього зменшити стягнення на суму 3793,03 грн. Крім того, відповідач визнавав обґрунтованими вимоги позивачки про витрати на надання правової допомоги у сумі 200 грн. та вимоги про стягнення моральної шкоди у сумі 500 грн.
Апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу позивачки слід відхилити, а апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги про відшкодування шкоди, завданої здоров'ю позивачки, суд підставно виходив з того, що 2.12.2004 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем, порушив ПДД і наїхав на пішохода ОСОБА_1, якій було завдано середньої тяжкості тілесні ушкодження, внаслідок чого її визнано інвалідом 2 групи , виникала потреба у лікуванні та санаторно-курортному лікуванні, що підтверджено медичними документами та висновком МСЕК від 4.04.2005 року та відповідає вимогам ст. 1166 ЦК України.
З матеріалів справи видно, що постановою Слов'янського міськрайонного суду від 22.08.2005 року, встановлено факт скоєння ОСОБА_2 злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України (а.с. 5-6), а ухвалою апеляційного суду Донецької області від 25.10.2005 року справу у частині цивільного позову направлено на новий розгляд у порядку цивільного судочинства.
Згідно висновків МСЕК: від 4.04.2005 року, 4.04.2006, 26.05.2006 року позивачку визнано інвалідом 2 групи внаслідок травмування у дорожньо-транспортній пригоді 2.12.2004 року за станом фізичного і психічного здоров'я, рекомендовано лікування у травматолога і психіатра, протипоказано важку фізичну працю, вона потребує санаторно -курортного лікування в умовах Слав курорту.
Позивачка надала медичні документи на підтвердження тому, що вона проходить постійно курси стаціонарного і амбулаторного лікування(а.с. 13 25-31,47,48,50), для забезпечення лікування придбала ліки та витратила на лікування та діагностування ( надала чеки та квитанції про їх придбання) на загальну суму 2834,49 (а.с. 7а,8,15,16,19,20) та придбала санаторно-курортну путівку для лікування на Слав курорті у відповідності до рекомендацій МСЕК вартістю 2496 грн. ( а.с. 134-у кримінальній справі)
Стягуючи на користь позивачки 6681,51 грн. матеріальної шкоди, суд фактично виходив з позовних вимог, не навівши переконливих мотивів прийнятому рішенню, тому , погодившись з висновком суду про те, що вимоги позивачки ґрунтуються на законі, апеляційний суд вважає, що рішення суду підлягає зміні в частині суми відшкодування матеріальної шкоди.
Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача частково заслуговують на увагу.
з-
Так позивачка довела суду , що на забезпечення лікування вона витратила 5330,49 грн. (а.с. 7а, 8,15,16,19,20 цивільної справи та а.с. 111-132, 133,134,132, 138,14.1-155,159-192 кримінальної справи 44-35523 по звинуваченню ОСОБА_2 у скоєнні злочину за ознаками ч. 1 ст. 286 КК України).
Доводи апелянта про те, що слід виключити з вказаної суми вартість придбаних ним на суму 397,03 грн. лікарських препаратів (а.с. 159-188, 192-207) на увагу не заслуговують, оскільки відповідач не довів, що саме він придбав ці препарати, а з матеріалів кримінальної справи видно, що вказані квитанції були додані до позовної заяви (а.с. 136), крім того, сума на вказаних відповідачем аркушах складається з вартості лікарських препаратів на 297,24 грн. та чеків на придбання продуктів харчування на суму 69,95 грн. (а.с. 190-207)- на ці суми відповідач просив зменшити відшкодування матеріальної шкоди, стверджуючи, що надавав продукти харчування позивачці у лікарню, одначе в цій частині вимоги відповідача не грунтуються на законі, оскільки медичними документами не доведено факт потреби позивачки у посиленому харчуванні, а факт добровільної допомоги позивачці з боку відповідача шляхом надання харчування потерпілому під час перебування у лікарні не є підставою для зменшення суми відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаною з лікуванням .
Оскільки позивачка довела факт ушкодження її здоров'я, потребу у санаторно-курортному лікуванні, необхідність проведення відповідної діагностики та лікування та надала відповідні медичні документи, що вона отримувала масаж та діагностування у лікувальному закладі, то апеляційний суд вважає, що не заслуговують на увагу доводи відповідача про виключення із відшкодування шкоди 450 грн. за масаж і 60 грн. за діагностичне медичне обстеження позивачки.
Разом з тим, заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що він зробив грошові перекази на ім'я позивачки на суму 240 грн. та сплатив позивачці готівкою 150 грн., що підтверджено поштовими переказами та розпискою позивачки, тому на цю суму слід зменшити відшкодування матеріальної шкоди позивачці. Доводи відповідача про неправильний розподіл витрат на правову допомогу не відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України, оскільки з обставин справи видно, що позивачка понесла витрати у сумі 1000 грн. за надання правової допомоги при розгляді кримінальної справи і вважала, що на вказану суму їй завдано матеріальну шкоду, посилалась у позовній заяві на ст. 1166 ЦК України як на підставу відшкодування цих витрат.
Оскільки вказані витрати фактично понесені (а.с. 107,108 кримінальної справи ), адвокат приймала участь у розгляді кримінальної справи 21.05.2005 року, 14.06.2005, 4.07.2006 року, 2.08.2005 року, 17.08.2005 року , 22.08.2005 року (а.с. 215 -228), т о суд вважає, що понесені позивачкою витрати на правову допомогу слід відшкодувати на її користь у повному обсязі. Доводи відповідача про необхідність застосування пропорційного стягнення в порядку ст.ст. 88 ЦПК України не заслуговують на увагу, оскільки вказаним законом врегульовано порядок відшкодування понесених судових витрат при розгляді цивільної справи.
Таким чином, з відповідача на користь позивачки слід стягнути відшкодування матеріальної шкоди у сумі 5940,49 грн. ( 2834,49 грн. + 2496 грн. + 1000 грн. - 390 грн.)
4
Крім того, апеляційний суд вважає, що , задовольняючи позов про відшкодування моральної шкоди позивачці, суд вірно врахував конкретні обставини завдання шкоди здоров'ю позивачки, що вона внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачка стала інвалідом 2 групи, відчуває фізичні та моральні страждання та дійшов обґрунтованих висновків, що на підставі ст. 1167 ЦК України відповідач повинен відшкодувати позивачці моральну шкоду. Одначе, при визначенні її розміру апеляційний суд вважає за необхідне врахувати те, що відповідач після скоєного злочину приймав заходи до відновлення стану здоров'я, про що свідчить його матеріальна участь у витратах позивачки, яку приймає до уваги апеляційний суд, тому з урахуванням цієї обставини, апеляційний суд вважає за необхідне відшкодувати моральну шкоду у сумі 4000 грн.
За вказаних обставин суд вважає такими , що не заслуговують на увагу, доводи апеляційної скарги позивачки про відшкодування на її користь моральної шкоди у сумі 30 ООО грн.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги позивачки, яка просила стягнути 200 грн. з відповідача щомісячно на посилене харчування на підтримку здоров'я, оскільки не підтверджені лікарськими висновками про потребу в такому харчуванні..
Доводи відповідача про недоведеність потреби позивачки в ліках та відсутність причинно-наслідкового зв'язку між дорожньо-транспортною пригодою та завданими позивачці ушкодженням здоров'я спростовано наявними у матеріалах справи медичними документами ( а.с. 17,27-31).
Крім того, з відповідача на користь держави слід стягнути державне мито у сумі: 67,90 грн. ( 1% від 5940,49 грн. + 8,5 грн. від моральної шкоди ) та витрати на інформаційне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. ( тридцять ) на розрахунковий рахунок 35228011000992 код ОКПО 02891428, МФО 834016 в УДК Донецької області, отримувач платежу апеляційний суд Донецької області.
Керуючись ст. ст. 303, 309 ЦПК України,, апеляційний суд , -
ухвалив:
Апеляційну скаргу позивачки відхилити. Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково . Рішення Слов'янського міськрайонного суду від 17 серпня 2006 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь
ОСОБА_1 відшкодування шкоди :
матеріальної у сумі 5940,49 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот сорок грн. 49 коп.),
моральної у сумі 4000 (чотири тисячі) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 державне мито на користь держави у сумі 67,90 (шістдесят сім грн. 80 коп. ) та витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. на розрахунковий рахунок 35228011000992 код ОКПО 02891428, МФО 834016 в УДК Донецької області, отримувач платежу апеляційний суд Донецької області.
Рішення набирає чинності негайно та може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.