справа №2-157/09

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М     УКРАЇНИ

02 лютого  2009 року       Орджонікідзевський  районний суд м. Харкова у складі:

                              головуючого - судді Сітало А.К.,

                за участю секретарів  Більченко В.Е., Катеринюка В.В.,

                        позивача – ОСОБА_1

                представника позивача - адвоката ОСОБА_2,

                відповідача – ОСОБА_3,

                представника відповідача – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за  позовом:  ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа : Четверта Харківська Державна нотаріальна контора  про визнання договору дарування недійсним ,-

В С Т А Н О В И В:

    05 червня 2008 року  позивач  ОСОБА_1  звернулась  до суду з зазначеним позовом  до  ОСОБА_3 та просила визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 на ім’я  ОСОБА_3 укладений 11 листопада 2005 року в 4  Харківській Державній нотаріальній конторі, квартиру передати їй у власність.

    В обґрунтування  позовних вимог позивач вказувала, що їй на праві власності належала двокімнатна ізольована квартира АДРЕСА_1. В зазначеній квартирі вона зареєстрована і по цей час. В листопаді 2005 року до неї звернулась онука яка є відповідачем по справі з пропозицією оформити з нею договір довічного утримання з умовою що відповідач буде її доглядати та  допомагати матеріально, а вона в свою чергу передасть відповідачу у власність спірну квартиру. З цими пропозиціями вона була згодна. В четвертій нотаріальній конторі було складено договір. Перед його підписанням нотаріус  прочитала договір, але вона його підписала  не розуміючи його змісту. Після укладення договору  відповідач зареєструвалася в спірній квартирі. Так як відповідач навчається то матеріальної допомоги їй не оказує, крім того не оказує їй зовсім ніякої  допомоги. Після вселення відповідача в квартиру, в квартиру вселилися і її батьки, що створює для неї незручності  і не дає можливості відпочивати. Укладаючи  договір вона піддалася на умовляння відповідача, при цьому не розуміла обставин , які мають істотне значення .

В судовому засіданні позивач підтримала  позовні вимоги в повному обсязі . О мотивах укладення договору пояснила, що вона уклала договір дарування розраховуючи на те , що відповідач та її батьки будуть турботливо ставитися до неї , належно матеріально забезпечувати її, але цього не сталося, жодної своєї обіцянки відповідач не виконала.

Представник позивача ОСОБА_2І підтримала позовні вимоги та обставини якими вони обґрунтовуються у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3  проти задоволення позову заперечувала, пояснила, що договір дарування з позивачем було укладено без якого-небудь  обману та примусу, добровільно, з дотриманням норм законодавства. Дар вона прийняла, отримав оригінал договору після його нотаріального посвідчення, після чого зареєструвала в БТІ.

Представник відповідача ОСОБА_4, проти задоволення позову заперечував , вказував що, вимоги позивача повністю не обґрунтовані.

Третя особа в судове засідання не з’явилася, просила слухати справу та винести рішення без її представника.

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши письмові  докази по справі, вважає позовні вимоги  не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Судом  встановлено, що 11 листопада 2005 року було укладено договір дарування посвідчений державним нотаріусом четвертої Харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 за яким  ОСОБА_1  подарувала , а ОСОБА_3 , прийняла в дар ізольовану двохкімнатну квартру №1, що знаходиться в м. Харкові, проспект Косіора, будинок №77. Згідно тексту договору сторонам було роз’яснено зміст статей 203, 405, 717, 721, 722 Цивільного кодексу України. Також в договорі зазначено , що право власності у обдарованої на дарунок виникає з моменту його прийняття. Прийняттям дарунку вважається одержання оригінального примірника договору після його нотаріального посвідчення.  В  договорі   яких-небудь застережень не має .

Відповідно до ст..717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Договір , що встановлює обов’язок обдарованого вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

 Відповідно до ст.. 722 ЦК України право власності обдарованого на дарунок виникає з моменту його прийняття. На виконання вимог ст..ст. 182, 210 ЦК України договір зареєстровано в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації ».

Таким чином суд вважає , що позивачу було відомо якій саме договір було нею укладено і вона знала, що відповідач після підписання та нотаріального посвідчення договору набуває права власності на спірну квартири. Суду не доведена та обставина , що відповідач до або під час укладання договору брала  на себе які-небудь конкретні зобов’язання щодо догляду та утримання позивача.

Та  обставина, що волевиявлення позивача було вільним і відповідало її внутрішній волі , підтверджується крім самого договору  також і  наданою відповідачем копією рішення виконавчого комітету  Орджонікідзевської районної ради м. Харкова від 01.11.2005 року за №270/19. З якого вбачається , що перед укладення договору дарування  до Орджонікідзевського райвиконкому зверталася  ОСОБА_6  з проханням дати дозвіл на укладення договору про прийняття в дар спірної квартири, від імені відповідача, яка на той час була неповнолітня . І такий дозвіл на укладення договору був наданий з урахуванням бажання  ОСОБА_1

Таким чином , оцінив по справі докази, надані сторонами суд дійшов до висновку про те, що позовна вимога  ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Відповідно до  ст. 88 ЦПК України якщо у задоволенні позову відмовлено повністю, то всі судові витрати у справі несе позивач.

На підставі викладеного, керуючись ст.203, 717, 719, 721, 722 КЗпП України, ст.ст. 10.11, 60, 61,88, 209, 212-  215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

          В задоволенні позову  ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа : Четверта Харківська державна нотаріальна контора  про визнання договору дарування недійсним   - відмовити.

    Після набрання рішенням чинності скасувати арешт нерухомого майна , а саме квартири АДРЕСА_2 накладений ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10.07.2008 року.

Рішення  суду може бути оскаржене  в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення шляхом подачі в 10-денний строк з дня його винесення  заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга  на рішення  суду може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення   в порядку  ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення  суду набирає  законної сили після закінчення строку  подання  заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.  В разі подання заяви про апеляційне оскарження і не  подання в подальшому в строк, визначений ст. 294 ЦПК України апеляційної скарги, рішення суду набирає законної сили після закінчення  цього строку. В разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий  - суддя:                                            А.К. Сітало