Справа № 646/12908/14-к Пр.№ 1-кп/646/111/2015

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.15 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді - Салайчук (Олізаренко) С.М.,

за участю секретарів - Тімановської О.П., Айрапетян Х.А.,

прокурорів - Кролєвцова О.Л., Дозорця Р.С., Щебликіна Д.А.,

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

обвинувачених - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши об'єднане кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014220060002459 від 26.09.2014 року, № 12014220060002322 від 09 вересня 2014 року, №12014220060002311 від 06 вересня 2014 року, №12015220060000108 від 16 січня 2015 року, за підозрою

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харків, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштований, з середньо освітою, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 1) 30.05.2013 року вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.1 ст. 309 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі; 25.07.2014 року звільнений за ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 17.07.2014 року на не відбуту частину строку покарання - 2 роки 1 місяць 13 днів, згідно ЗУ "Про амністію" від 08.04.2014 року,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.187, ч.2 ст.186, ч.2 ст.289 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Харкова, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, раніше судимого: вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 30.01.2015 року за ч.2 ст.185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м.Харкова, громадянина України, працюючого без офіційного працевлаштування на СТО слюсарем, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5, раніше судимого: вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 22.03.2011 року за ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений 03.12.2013 року умовно-достроково на невідбутий термін 11 місяців 18 днів, вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 09.07.2015 року за ч.2 ст185 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_9, будучи раніше неодноразово судимими за скоєння корисливих злочинів, знову вчинили умисні корисливі злочини, за наступних обставин.

Так, 05.09.2014р., знаходячись поблизу будинку за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 90, ОСОБА_9, за попередньою змовою з ОСОБА_8 та невстановленою в ході досудового розслідування особою, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного використання автомобіля для проїзду, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючі спільно, шляхом злому вітрового вікна водійських дверей, ОСОБА_11 заліз рукою через отвір вікна та відкрив дверцята, після чого вони вся разом незаконно проникли до автомобіля ВАЗ 21013 д.н.з. НОМЕР_1, яким користується ОСОБА_3, та який знаходився на стоянці поблизу вказаного дому. Після чого перемкнули проводи під кермовою колонкою, запустили двигун та, незаконно заволодівши транспортним засобом, поїхали кататися містом.

Крім того, 08.09.2014р. ОСОБА_7, діючи за попередньо змовою з ОСОБА_11, з наміром, спрямованим на відкрите викрадення чужого майном, знаходячись на дорозі по вул. Дудківській в м. Харкові, підійшли до раніше незнайомої ОСОБА_2, де ОСОБА_7, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, схватив її за руку, від чого та повернулася до нього обличчям, після чого ОСОБА_7 наніс їй удар кулаком в живіт. Після цього ОСОБА_11 із застосуванням сили штовхнув ОСОБА_2 на землю. Продовжуючи спільний злочинний намір, ОСОБА_7 зірвав з шиї ОСОБА_2 золотий ланцюг, вагою близько 3 грамів вартістю 896,28 грн., а ОСОБА_11 вихопив з рук ОСОБА_2 її жіночу сумку, в якій знаходились кошти в сумі 5000 грн., мобільний телефон «Samsung Galaxy S5660» вартістю 935 грн. з сім-катою «Лайф» вартістю 10 грн., мобільний телефон «Nokia» з сім-картою мобільного оператора «Київстар» вартістю 10 грн., гаманець зі штучної шкіри вартістю 42 грн. та косметика, яка для потерпілої матеріальної цінності не представляє. Після цього вони з місця скоєння злочину зникли та розпорядились викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 6893,28 грн.

Крім того, 26.09.2014 року о 16 годині 45 хвилин, ОСОБА_8, діючи з корисливих мотивів, з умислом, направленим на заволодіння чужим майном з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, та маючи для цього при собі газобалонний пневматичний пістолет заводського виготовлення НОМЕР_2, калібру 4,5 мм, проходячи по вул. Основянскій у м. Харкові, підбіг до потерпілої ОСОБА_1 зі спини, наніс їй удар долонею в область потилиці, другою рукою прикрив їй рота, зваливши ОСОБА_1 з ніг на асфальт, та придавив її своїм тілом зверху. Після чого, ОСОБА_8, продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, наніс три удари в область обличчя ОСОБА_1 з лівого боку, чим спричинив ОСОБА_1 згідно висновку судово-медичної експертизи № 3247-ая/14 від 27.09.2014 легкі тілесні ушкодження, у вигляді синця на голові та садна на шиї, погрожуючи потерпілій застосуванням відносно неї пістолету, став вимагати від ОСОБА_1 передачі йому золотих прикрас, одягнутих на останній. ОСОБА_1 під погрозою насильства, небезпечного для її життя та здоров'я, та усвідомлюючи реальність намірів застосування пістолету, передала ОСОБА_8 золоту каблучку, 585 проби, вагою 1 грам, з вставками білого кольору у кількості 8 одиниць, вартістю відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №101 від 27.09.2014 - 288 гривень 98 копійок та сережку з металу жовтого кольору (біжутерія), вартістю відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №101 від 27.09.2014 - 45 гривень.

Далі, ОСОБА_8 не бажаючи припиняти свої злочинні дії, шляхом ривка, з правої руки потерпілої ОСОБА_1 вирвав сумку зі штучної шкіри, вартістю, відповідно до висновку товарознавчої експертизи №101 від 27.09.2014р. -120 гривень, в якій знаходились наступні речі: гаманець зі штучної шкіри, вартістю - 60 гривень, з грошима в сумі 860 гривень, косметичкою, вартістю 10 гривень, з косметикою, яка матеріальної цінності для потерпілої не представляє, парасолькою напівавтоматичною у чохлі, вартістю - 114 гривень, ліками 5 НТР POWER, 425 мг, 60 капсул та BPS, 100 капсул, вартість яких встановити не виявилось можливим, та пакет з особистими речами ОСОБА_1, які матеріальної цінності для потерпілої не представляють.

Після чого ОСОБА_8 з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши своїми протиправними діями ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 1497 гривень 98 копійок.

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_7 частково визнали себе винними в інкримінованих їм злочинах. ОСОБА_9 в інкірімінованому йому злочині винним себе не визнав.

При цьому ОСОБА_11 за епізодом щодо незаконно заволодівши транспортним засобом від 05.09.2015р. в судовому засіданні від 21.01.2015р. пояснив суду, що у вересні 2014р. під час спільної прогулянки з ОСОБА_12 та ОСОБА_9 останній запропонував незаконно заволодіти автомобілем, на що вони погодились. Підійшовши до автомобілю, вони вирвали вітрове скло та відкрили дверцята. Але відразу автомобіль завести не вдалося, у зв'язку з чим вони його відштовхали на декілька метрів, після чого він завівся, і поїхали кататися. Зупинившись через деякий час на вул.. Власенко, «на плотині», зняли лобове скло, оскільки воно було потрібно ОСОБА_9, акумулятор, який в подальшому продали знайомому ОСОБА_9 за 150 грн. та поділили гроші на трьох, використавши їх на власні потреби. Також з автомобілю забрали інструменти, оскільки вони також потрібні були ОСОБА_9

В подальшому ОСОБА_11 змінив свої покази та зазначив, що за вищевказаних обставин вчинив злочин спільно з ОСОБА_12, після чого на викладеному автомобілі вони приїхали додому до ОСОБА_9, залишили в нього домкрат, який також викрали з того ж автомобілю. Про те, що автомобіль викрадений, ОСОБА_9 не казали та підвезли його до вул.Кривомазова, де він вийшов, а вони з ОСОБА_12 поїхали кататися.

За епізодом незаконного заволодіння майном потерпілої ОСОБА_2 від 08.09.2014 ОСОБА_11 визнав частково вину та надав пояснення, щодо обставин, які встановлені судом, при цьому зазначив, що ОСОБА_7 пішов до потерпілої першим, а він, зрозумівши, що той бажає заволодіти майном потерпілої, приєднався до його дій. В судовому засіданні приніс вибачення потерпілій. Цивільний позов визнав частково - в межах доведеності матеріальної шкоди. Моральну шкоду не визнав.

За епізодом незаконного заволодіння майном потерпілої ОСОБА_1 від 26.09.2014 ОСОБА_11 визнав частково вину та надав пояснення, щодо обставин, які встановлені судом, при цьому наполягав, що сумку потерпілої він не виривав, наніс їй лише один удар долонею та пістолетом не погрожував. Цивільний позов визнав в межах його доведеності.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_9 винним себе не визнав та пояснив суду, що у вересні 2014р. він збирався на роботу, коли йому подзвонив його знайомий ОСОБА_11, який приїхав до його будинку на автомобілі «Жигулі» червоного кольору, та попросив залишити в нього домкрат, на що той погодився, взяв домкрат та заніс його до себе додому. Також ОСОБА_11, який був в автомобілі з чоловіком на ім'я ОСОБА_12, запропонували йому покататися на вказаному автомобілі, однак він відмовився, доїхав з ними до вул..Кривомазова, вийшов з автомобіля та пішов на роботу, а вони поїхали.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_7, винним себе визнав частково, заперечуючи нанесення потерпілій удару в щелепу. Пояснив, що викрадені у потерпілої гроші в сумі 5 200 грн. поділили з ОСОБА_11 порівну, телефон «Самсунг» забрав ОСОБА_11, золотий ланцюжок заклали в ломбард приблизно за 1000 грн. Цивільний позов визнав, але зазначив, що не бажає просити пробачення у потерпілої.

Поряд з процесуальною позицією обвинувачених в судовому засіданні, вина останніх у вчиненні ними злочинів за встановлених судом обставин підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

За епізодом незаконного заволодіння транспортним засобом потерпілого ОСОБА_3

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 пояснив суду, що вранці 05.09.2014р. він вийшов з під'їзду будинку по пр..Гагаріна, 90 в м.Харкові та виявив відсутність свого автомобілю «Жигулі» червоного кольору, який напередодні залишив припаркованим біля будинку. У зв'язку з викладеним, звернувся до міліції, де йому повідомили, що такий автомобіль знайшли потопленим на «плотині», запропонували поїхати на місце та оглянути його, на що він погодився. Прибувши з працівниками міліції на вул..Селянську в м.Харкові, побачив свій автомобіль, затоплений в воді. Неподалік в очереті знайшли лобове скло з його автомобілю. Окрім відсутності лобового скла, в автомобілі була виявлена також відсутність радіатора, акумулятора, магнітоли, робочих речей, інструментів, перфоратора, лобзика, дрелі, змішувача, ключів, які були в багажному відділенні автомобілю.

Відповідно до висновку експерта №06 від 09.01.2015р. вартість автомобіля ВАЗ 21013, 1983 року випуску, на момент скоєння злочину склала 10 641 грн.

В ході огляду квартири ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 був виявлений та вилучений металевий домкрат та набір гайкових головок (а.с.48-50 т.4)

Вилучений домкрат та набір гайкових головок були впізнані потерпілим ОСОБА_13 в ході пред'явлення предметів для впізнання, що зафіксовано в протоколах від 11.11.2014р., як саме ті речі, що були у викраденому автомобілі.

Відповідно до протоколу від 05.09.2014р. в ході огляду місця події з лобового скла автомобіля вилучено 3 сліду пальців рук.

Висновком судово-дактилоскопічної експертизи №330 від 13.11.2014 вилучені з місця події сліди пальців рук належать ОСОБА_9 та ОСОБА_11

В ході проведення слідчого експерименту від 18.12.2014 та від 19.11.2014 ОСОБА_11 та ОСОБА_9 дали детальні пояснення щодо обставин вчиненого злочину, які погоджуються між собою та з іншими наведеними судом доказами, в тому числі з поясненнями ОСОБА_11, що надані ним в судовому засіданні від 21.01.2015р.

У відповідності до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Доводи сторони захисту про непричетність ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину спростовуються доказами, наданими стороною обвинувачення. При цьому суд також враховує пояснення обвинуваченого ОСОБА_8, надані ним в судовому засіданні від 21.01.2015р., в яких він детально розказав про обставини незаконного заволодіння транспортним засобом за участі ОСОБА_9, оскільки зазначені пояснення повністю узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами, наданими стороною обвинувачення. Подальшу зміну показань ОСОБА_11 суд сприймає критично, оскільки розцінює їх як дії останнього з мотивів дружньої допомоги, вчинені з метою надання ОСОБА_9 можливості уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин.

Оцінивши вищезазначені докази в їх сукупності та взаємозвязку суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_11 та ОСОБА_9 в пред'явленому прокурором обвинуваченні та, виходячи з фактичних обставин справи, кваліфікує їх дії за ч.2 ст.289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

За епізодом незаконного заволодіння майном потерпілої ОСОБА_2:

Показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка пояснила суду, що 08.09.2014 близько 19 години на вул. Дудківській в м. Харкові до неї підбіг раніше незнайомий ОСОБА_7, схватив її за волосся та наніс кілька ударів в область обличчя, після чого підбіг інший раніше їй не знайомий ОСОБА_11, поставив їй підніжку, від чого вона впала на землю, після чого вони зірвали з шиї золотий ланцюжок, вихопили з рук жіночу сумку, в якій знаходилися грошові кошти в сумі 5000 грн., мобільний телефон «Samsung Galaxy S5660» з сім-катою «Лайф», мобільний телефон «Nokia» з сім-картою мобільного оператора «Київстар», гаманець зі штучної шкіри та косметика, яка для потерпілої матеріальної цінності не представляє.

Вказані пояснення потерпілої погоджуються з поясненнями обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_7, які визнали, що викрадені у потерпілої майно гроші в сумі близько 5000 грн. поділили з ОСОБА_11 порівну, телефон «Самсунг» забрав ОСОБА_11, золотий ланцюжок заклали в ломбард приблизно за 1000 грн. при цьому обвинувачений ОСОБА_11 в судовому засіданні від 21.01.2015р. пояснив суду, що спочатку мобільний телефон «Самсунг» вирішив залишити собі для власного користування, але в подальшому заклав його в ломбард за 200 грн..

Відповідно до довідки директора ломбарду «Скарбниця» ОСОБА_14, мобільний телефон «Samsung galaxy» закладено до ломбарду «Скарбниця» 10.09.2014р. ОСОБА_9 (а.с.21 т.6).

В судовому засіданні обвинувачені цю обставину не заперечували. При цьому обвинувачений ОСОБА_7 пояснив суду, що вони з ОСОБА_11 часто зверталися до ОСОБА_9 за допомого, в якій той не відмовляв. Обвинувачений ОСОБА_9 зазначив, що йому не було відомо, що закладений ним телефон є викраденим.

Протоколами пред'явлення особи для впізнання від 10.11.2014р. та від 05.11.2014 р. зафіксовано факт впізнання потерпілою ОСОБА_2 ОСОБА_11 та ОСОБА_7 як осіб, які напали на неї 08.09.2014р. В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 підтвердила впізнання зазначених осіб.

При цьому суд також враховує пояснення обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_15, які надані ними в судовому засіданні, та в яких вони визнавали обставини вчинення нападу на потерпілу з метою незаконного заволодіння її майном з застосуванням насильства, що не було небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, однак ОСОБА_7 заперечував нанесення потерпілій удару в щелепу, а спричинену шкоду обвинувачені визнавали лише в розмірі, що зазначений в обвинувальному акті. При цьому обвинувачений ОСОБА_11 пояснив, що він бачив, як ОСОБА_15 наніс потерпілій один удар кулаком в живіт, після чого він поставив їй підніжку та вона впала.

Пояснення потерпілої щодо кількості та механізму спричинених їй обвинуваченими тілесних ушкоджень, встановлена висновком лікаря міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім..проф. Мещанінова від 09.09.2014р., відповідно до якого у ОСОБА_2 встановлено діагноз: посттравматичний меозіт шії, та довідкою лікаря ТОВ «Каумарі», якою встановлено гострий травматичний периодонтит 12 (а.с.18, 19 т.6), не підтвердилися в ході проведеної медичної експертизи №3830-ая/14 від 19.12.2014р.

Таким чином, враховуючи положення ч.2, 4 ст.17 КПК України, відповідно до яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи, суд приймає до уваги пояснення обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_15, щодо характеру застосованого до потерпілої насильства і кваліфікує їх дії за ч.2 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 190 від 03.12.2014р. загальна вартість викраденого у потерпілої ОСОБА_2 майна склала 2 789,56 грн. (а.с.67 т.6)

За епізодом незаконного заволодіння майном потерпілої ОСОБА_1:

Поясненнями потерпілої ОСОБА_1 в судовому засіданні, яка пояснила, що 26.09.2014 біля будинку №103 по вул. Основ»янскій в м. Харкові вона отримала удар в область потилиці після чого її раніше незнайомий ОСОБА_11 повалив на землю та закрив її рот таким чином, щоб остання не могла кричати, при цьому він наніс їй ще декілька ударів та, погрожуючи застосуванням вогнепальної зброї, вимагав віддати ювелірні прикраси. Потерпіла намагалася кликати на допомогу, однак ОСОБА_11 зарив їй рот рукою. Сприймаючи погрози останнього як реальні, потерпіла зняла каблучку, сережку з лівого вуха та віддала їх обвинуваченому, який намагався також вирвати в неї сумку, однак вона її не відпускала. Разом з тим, ОСОБА_11 вдалося вирвати в неї з рук сумку, з якою він почав тікати, однак був затриманий чоловіком, що проїжджав повз та став свідком цього нападу.

Допитаний ОСОБА_11, в судовому засіданні від 22.12.2014р. під час допиту потерпілої не заперечував факт погрози застосування стосовно потерпілої пістолету та заволодінням її сумкою, зазначивши, що точно не пам'ятає цих обставин.

Допитаний в судовому засіданні від 21.01.2015р. свідок ОСОБА_16 пояснив, що 26.09.2014р. він прибув на місце пригоди за викликом, де побачив, що затримана особа, яка представилась як ОСОБА_11 при цьому через розстібнуту куртку затриманої особи спереду збоку було видно кобуру для носіння пістолета. Потерпіла пояснила, що нападник наніс їй удар правою рукою в обличчя та погрожував пістолетом. На обличчі у потерпілої був синець.

ОСОБА_11 в судовому засіданні від 21.01.2015р. підтвердив пояснення свідка ОСОБА_16

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що 26.09.2014р., проїжджаючи біля будинку №103 по вул. Основянська в м. Харкові через вікно свого автомобіля він побачив, як раніше невідомий йому чоловік завдавав ударів в обличчя жінці, завалив її та виривав сумку. Бажаючи припинити противоправні дії нападника, він зупинив свій автомобіль та побіг допомагати жінці. Побачивши його, невідомий чоловік покинув жінку та побіг по вулиці, однак ОСОБА_17 разом ще із однією особою наздогнали його та затримали до приїзду працівників міліції. Крім того, ОСОБА_17 пояснив що коли він наздогнав та затримав ОСОБА_11, у останнього верхній одяг був розтягнутий та він бачив кобуру від пістолета та сам пістолет, який в ній знаходився. Пістолет виглядав, як справжній. Також він помітив, що у потерпілої було травмоване вухо та обличчя.

Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 26.09.2014р. зафіксовано факт впізнання потерпілою ОСОБА_1 та свідком ОСОБА_18 ОСОБА_11 як особи, що здійснив розбійний напад на неї 26.09.2014р.

В ході огляду місця події 26.09.2014р. у ОСОБА_11 було виявлено предмет, зовні схожий на пістолет та кобура для його носіння. Постановою від 27.09.2014р. зазначені предмети визнані речовими доказами.

Відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 101 від 27.09.2014р. загальна вартість викраденого у потерпілої ОСОБА_1 майна склала 637,98 грн. (а.с.42 т.2)

Вказане свідчить про те, що ОСОБА_11 при скоєнні зазначеного злочину дійсно мав при собі пістолет, який знаходився в кобурі та, який могли бачити оточуючи та розуміти, що в разі необхідності він може їм скористатися.

Крім того, вина обвинуваченого підтверджується висновком судово-балістичної експертизи №496 від 15.10.2014, пред'явленням особи для впізнання, протоколом проведення слідчого експерименту від 20.10.2014.

Відповідно до висновку експерта № 3247-ая/14 від 27.09.2014р. у ОСОБА_1 встановлена наявність легких тілесних пошкоджень: крововилив на голові, який утворився від дії тупого твердого предмета; садно на шиї, яке утворилося від дії тупого твердого предметі з обмеженою діючою поверхнею. Вказані тілесні ушкодження могли утворитися в строк, зазначений потерпілою (а.с.44 т.2)

Відповідно до висновку експерта №496 від 15.10.2014р. вилучений у ОСОБА_15 пістолет є газобалонним пневматичним пістолетом заводського виготовлення НОМЕР_2, калібру 4,5 мм, призначеним для стрільби сферичними кулями не бойового призначення типу «ВВ» калібру 4,5 мм, і до категорії вогнепальної зброї не належить. Пістолет у наданому стані для виробництва пострілів непридатний через відсутність магазина з ударно-спусковим механізмом та газовим балончиком.

Разом з тим, приймаючи до уваги пояснення потерпілої ОСОБА_1 про реальність сприйняття висловлених ОСОБА_11 на її адресу погроз застосування пістолету, який вона побачила під час нападу, суд вважає доведеною вину ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого йому злочину, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи.

При призначенні покарання суд відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинених злочинів, дані про особу обвинувачених, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно класифікації, передбаченій ст.12 КК України, ОСОБА_11, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 вчинили тяжкі злочини.

Відповідно до ст.66 КК України обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_11 є часткове визнання ним вини та принесення вибачення потерпілій ОСОБА_2 в судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_11, є рецидив злочинів, оскільки вони вчинені ним в період непогашеної судимості за вироком Червонозаводького районного суду м.Харкова від 30.05.2013р., яким його було засуджено за ч.1 ст.309 КК України.

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_7, є часткове визнання ним своєї вини у скоєному злочині.

Відповідно до ст.67 КК України обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_7 судом не встановлені.

Відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України обставини, які пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_19, судом не встановлені.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_11 встановлено, що він ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженець м.Харкова, громадянин України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, не одружений, проживаючий за адресою: АДРЕСА_6, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 30.05.2013 року вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.1 ст. 309 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі; 25.07.2014 року звільнений за ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 17.07.2014 року на не відбуту частину строку покарання - 2 роки 1 місяць 13 днів, згідно Закону України "Про амністію" від 08.04.2014 року, за місцем попереднього ув'язнення характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_7 встановлено, що він ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м.Харкова, громадянин України, офіційно не працевлаштований, не одруженицй, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, раніше судимий: вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 30.01.2015 року за ч.2 ст.185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_9 встановлено, що він ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженець м.Харкова, громадянин України, працює без офіційного працевлаштування на СТО слюсарем, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5, раніше судимий: вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 22.03.2011 року за ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений 03.12.2013 року умовно-достроково на невідбутий термін 11 місяців 18 днів; вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 09.07.2015р. за ч.2 ст.185 КК України з частковим приєднанням покарання за попереднім вироком на підставі ст.71 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі.

При призначенні суд також враховує принесення обвинуваченим ОСОБА_11 вибачення потерпілій ОСОБА_2 та позицію потерпілого ОСОБА_13, який зазначив про відсутність будь-яких претензій до обвинувачених та просив не позбавляти їх свободи, а також позицію потерпілої ОСОБА_2, яка просила призначити покарання за всією суворістю закону з позбавленням волі.

Враховуючи, що ОСОБА_7 даним вироком засуджується за злочин, вчинений ним до постановлення вироку Жовтневого районного суду м.Харкова від 30.01.2015р., яким його засуджено за ч.2 ст.185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, остаточне покарання підлягає призначенню на підставі ч.4 ст.70 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_9 даним вироком засуджується за злочин, вчинений ним до постановлення вироку Жовтневого районного суду м.Харкова від 09.07.2015р., яким його засуджено за ч.2 ст.185 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі, остаточне покарання підлягає призначенню на підставі ч.4 ст.70 КК України.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про стягнення з обвинувачених спричиненої матеріальної та моральної шкоди суд вважає за можливе задовольнити частково, в межах його доведеності, з урахуванням принципів розумності та справедливості, виходячи з доведеності наданою медичною документацією погіршення стану здоров'я потерпілого внаслідок вчинення щодо неї злочинного посягання, та звернення до медичного закладу.

Долю речових доказів та процесуальних витрат суд вирішує на підставі ст.ст.100, 124 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 100, 124, 126, 314, 373, 374, 472, 474 та 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_11 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.187, ч.2 ст.289, ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.187 КК України - у виді 4 (чотири) роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст.289 КК України - у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна;

- за ч.2 ст.186 КК України - у виді 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточно призначити покарання за ч.1 ст.187, ч.2 ст.289, ч.2 ст.186 КК України шляхом часткового складання покарань - 6 (шість) років позбавлення волі без конфіскації майна.

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбачених ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.186 КК України - у виді 5 (п'ят) років 6 (шість) місяців позбавлення волі

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 30.01.2015р., яким його засуджено за ч.2 ст.185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, остаточно призначити 5 (п'ят) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.289 КК України - у виді 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі без конфіскації майна;

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 09.07.2015р., яким його засуджено за ч.2 ст.185 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі, остаточно призначити 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_11 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 6 893 (шість тисяч вісімсот дев'яносто три) грн. 28 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 3 000 (три тисячі) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої злочином.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_11, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою, продовжити до набрання вироком законної сили.

Строк покарання ОСОБА_11 рахувати з моменту його затримання - тобто з 26.09.2014р.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з 06.11.2014р., зарахувавши строк відбування покарання за вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 30.01.2015р.

Строк відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з 11.03.2015р., зарахувавши в строк відбування покарання за вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 09.07.2015р.

Стягнути з ОСОБА_11 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-балістичної експертизи в сумі 733,5 грн.

Стягнути з ОСОБА_11, ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати за проведення авто-товарознавчої експертизи в сумі 196,56 грн., дактилоскопічної експертизи - 1375,92 грн., трасослогічної експертизи - 982,80 грн., в загальній сумі 2 555,28 грн., тобто по 1 277,64 грн. - з кожного.

Речові докази по справі:

-автомобіль ВАЗ, переданий потерпілому на відповідальне зберігання, вважати повернутими власнику;

-набір інструментів, переданий за квитанцією №900 до камери зберігання речових доказів, повернути ОСОБА_3;

-відрізки липкої стрічки з відбитками слідів рук зберігати в матеріалах справи;

-пістолет та кобуру, передані на зберігання до камери речових доказів за квитанцією № 859 від 30.10.2014р., конфіскувати;

-особисті речі потерпілої ОСОБА_1, передані їй під зберігальну розписку, вважати повернутими власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, що утримується під вартою в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку підлягає негайному врученню прокурору та обвинуваченим. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, подавши відповідну заяву.

Суддя: С.М. Салайчук