ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"30" квітня 2009 р.                                                              Справа №  11/65

За позовом                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Ставрів-Агро»

                                  с.Ставрів Млинівського району

до відповідача        Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» м.Київ

про розірвання договору лізингу №F94 від 09.04.2008р.

Суддя Грязнов В.В.  

Представники сторін:

від позивача-          Галянт М.Є., директор товариства;

від відповідача-              Педос Н.В., керівник юридичного відділу (довір.№99/08-04 від 02.04.2009р.).

Представники сторін  не заявили клопотання про технічну фіксацію судового процесу. Сторонам роз’яснено статті 20, 22, 91, 107 ГПК України. Відводу судді не заявлено.

Суть спору: Позивач-Товариство з обмеженою відповідальністю «Ставрів-Агро» звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить розірвати договір лізингу №F94, укладений 09.04.2008р. з Відповідачем-Това-риством з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент Лізинг Україна»на запропонованих Позивачем 04.03. 2009р. умовах –за згодою сторін.(арк.справи 2).

В позовній заяві Позивач зазначив, що ним і Відповідачем-ТзОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна»09 квіт-ня 2008р. укладено договір лізингу №F94, згідно якого останній зобов’язувався передати у володіння та корис-тування на певний строк майно; умови договору Відповідачем були виконані, предмет лізингу переданий Пози-вачу в користування, а той, в свою чергу здійснив часткову сплату лізингових платежів.          

Позивач пояснює, що при укладенні вищезазначеного договору не мав підстав передбачати виникнен-ня такої обставини як фінансова криза в країні, і що така обставина негативно вплине на фінансовий стан Пози-вача, і як результат виникне неспроможність утримувати предмет лізингу і своєчасно сплачувати лізингові пла-тежі. Така зміна обставин зумовлена причинами, які позивач не міг усунути після їх виникнення при всій тур-ботливості та обачності, які від нього вимагалися, оскільки простежується загальний спад товарообігу на фінан-совому ринку та тенденція до змешення фінансової активності.

З настанням вказаних обставин на підставі п.3 ст.10 Закону України “Про фінансовий лізинг” та ч.1 ст.651 ЦК України Позивач 04.03.2009р. направив на адресу Відповідача супровідний лист №16 до якого було долучено 2 примірники підписаної і скріпленої печаткою додаткової угоди від 04.03.2009р. до договору №F94 від 09 квітня 2008р. про те, що: «1. Сторони дійшли спільної згоди припинити дію Договору №F94 від 09 квіт-ня 2008р. 2. Договір №F94 від 09 квітня 2008р вважається таким, що припинив свою дію з моменту підписання цієї додаткової угоди уповноваженими представниками Сторін та скріплення її печатками...».

На думку Позивача –підставою для припинення даного договору лізингу є взамна згода сторін.

Проте, Відповідач не погодився на підписання вищезазначеного додатку і у відповідь надіслав лист від 06.03.2009р. №284 в якому повідомив про неможливість підписання такого Додатку, оскільки, на його думку розірвання договору №F94 від 09.04.2008р. вже відбулося виключно з підстав п.7.7 зазначеного Договору, яким передбачено право Лізингодавця відмовитись від Договору в односторонньому порядку через істотне погіршен-ня економічного стану Лізингоодержувача і згідно п.8.1 спірного Договору його дія вже припинена.

Позивач не погоджується з підставами відмови Відповідача від підписання Додаткової угоди від 04.03. 2009р. оскільки умовою настання наслідків п.8.1 є те, що Лізингоодержувач отримав або міг отримати письмове повідомлення Лізингодавця про відмову від Договору - натомість Позивач на момент надіслання додаткової угоди про розірвання договору від 04.03.2000р. не одержував жодного повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку, про що свідчить його довідка №18 від 12.03.2009р.

Покликаючись на положення статтей 652, 653 Цивільного кодексу України, що договір може бути ро-зірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони –Позивач просить суд розірвати договір лізингу №F94 від 09.04.2008р.  з підстав, зазначених ним в додатковій угоді від 04.03.2009 року.(арк.справи 2).

Разом з тим, до господарського суду повернулись поштові відправлення з ухвалами суду від 01.04. 2009р. та 22.04.2009р., які було направлено Позивачу за вказаною ним адресою: с.Ставрів Млинівського району Рівненської області з довідкою відділення підприємства зв’язку про причину повернення: “за відмовою адреса-та від одержання”.(арк.справи 18-20, 35-36).

В судовому засіданні 30.04.2009р. Позивач не пояснив причин відмови від отримання судових ухвал, зазначивши, що про час судового засідання дізнався в Інформаційно-технічному центрі господарського суду.

Відповідач-ТзОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна»проти позову заперечив, зокрема зауваживши, що посилання Позивача у заяві на п.3 ст.10 Закону України «Про фінансовий лізинг»та ч.1 ст.651 ЦК України, як підстави для припинення Договору №F94 від 09.04.2008р. –є необґрунтованим, оскільки п.3 ст.10 ЗУ «Про фінансовий лізинг»передбачає право саме Лізингодавця, а не Лізингоодержувача відмовитися від договору лі-зингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом, п.1 ст.651 ЦК передбачає, що зміна або розір-вання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Крім того, згідно ч.1 п.7.7 Договору,- Лізингодавець має право відмовитися від Договору в односто-ронньому порядку, якщо Лізингоодержувач не виконує свої зобов’язання щодо сплати лізингових платежів бі-льше 30 календарних днів.

Позивач заборгував оплату лізингових платежів по Договору протягом строку більше 30 днів, точніше 5 місяців, що ствердив у позовній заяві, тому Відповідач і скористався своїм правом на відмову від Договору в односторонньому порядку, надіславши 19.02.2009р. листа №222 про односторонню відмову від Договору та ви-лучення на адресу фактичного місцезнаходження Позивача (також це є юридична адреса одного з учасників По-зивача): вул.Садова, 1-а, с.Біла Криниця, Рівненський р-н, Рівненська обл., лист було отримано 24.02.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення.

Відповідач зауважує, що пізніше, а саме 06.03.2009р. ним було направлено листа вих.№284 на вказану вище адресу в с.Біла Криниця Рівненського району і на цей лист Позивач надіслав відповідь, тобто лист було отримано саме Позивачем.

Зважаючи на твердження Позивача про неотримання Листа про відмову від Договору та вилучення вих. №222 від 19.02.2009р., Відповідачем було повторно направлено листа про відмову від Договору та вилучення вих.№339 від 09.04.2009р. (підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення)

Відповідач вважає, що ним було дотримано всіх вимог, на які посилається Позивач у своїй позовній за-яві, та здійснено відмову в порядку, передбаченому п.3 ст.10 Закону України «Про фінансовий лізинг»та ч.1 ст. 651 ЦК України.

Твердження Позивача, що Відповідач в листі вих.№284 від 06.03.2009р. повідомляє про відмову від До-говору виключно на підставі ч.III п.7.7 оспорюваного договору не відповідає дійсності, адже в листі вказується також ч.І, якою і передбачена така підстава для одностороннього розірвання Договору як прострочення оплати лізингових платежів більше 30 днів.

Зважаючи на той факт, що досягнення згоди, у випадку односторонньої відмови від Договору не перед-бачається і те, що листа про відмову від договору та вилучення вих.№339 від 09.04.2009р. надіслано на вказану Позивачем в позовній заяві адресу, - Відповідач просить у задоволенні позову відмовити як безпідставному. (арк.справи 27-28).

Господарський суд вважає, що наявні у справі матеріали дозволяють вирішити спір по суті.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд  

                                             ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна»-лізингодавець та ТзОВ «Ставрів-Агро»-лізингоодержувач 09.04. 2008р. уклали договір №F94 та додаток до нього (надалі в тексті Договір). Згідно п.1.1-1.4, 2.1-2.3, 3, 7, 8 До-говору лізингодавець зобов’язувався передати лізингоодержувачу у користування на певний строк майно спеці-ально придбане ним у постачальника (визначеного лізингоодержувачем), а лізингоодержувач зобов’язувався прийняти цей предмет лізингу, користуватись ним за цільовим призначенням, сплачувати лізингові платежі та в кінці строку дії Договору –придбати предмет лізингу у власність за визначеною Договором ціною. Предметом лізингу є: Трактор New Holland T 8040 2007 року випуску, в кількості 5 шт. Строк дії лізингу –44 місяці. Перший лізинговий платіж сплачується не пізніше 5 днів з моменту по-чатку лізингу, наступні лізингові плате-жі щомісячно – згідно рахунка-фактури, відповідно до графіка, який є невід’ємною частиною договору. Термін дії Договору зумовлений строком лізингу і діє до повного виконання зобов’язань.

Договір підписано директорами ТзОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна»та ТзОВ «Ставрів-Агро», скріп-лено відбитками печаток сторін.(арк.справи 7-11).

Вбачається, що на виконання Договору лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв предмет лізингу та своєчасно і в повному обсязі протягом 24.04.2008р. –18.09.2008р. сплачував лізингові платежі.  

Проте, в порушення умов Договору –лізингові платежі, передбачені Додатком №1 та рахунками-фак-турами, починаючи з 01 листопада 2008р. –Позивач не оплатив, що стверджується матеріалами справи.(арк. справи 38-45, 51).

Через несплату лізингоодержувачем-ТзОВ «Ставрів-Агро»лізингових платежів впродовж п’яти міся-ців,–ТзОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна»направило йому лист №222 від 19.02.2009р., яким повідомив про відмову від Договорів лізингу №F90 від 16.04.2008р., №F91 від 09.04.2008р., №F93 від 09.04.2008р., №F94 від 09.04.2008р. та №F101 від 16.04.2008р. з підстав ч.1 п.7.7 договорів. Лізингодавець запропонував підготувати предмети лізингу та передати їх представникам ТзОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна».

Вказаний лист було направлено Позивачу-ТзОВ «Ставрів-Агро»за адресою: с.Біла Криниця Рівненсь-кого району Рівненської області, вул.Садова, 1-а; лист було отримано 24.02.2009р. особою на прізвище Дем’-янчук.(арк.справи 46-48).

Позивач листом №16 від 04.03.2009р. направив Відповідачу-лізингодавцю пропозицію підписати до-даткові угоди про припинення за згодою сторін Договорів лізингу №F90 від 16.04.2008р., №F91 від 09.04.2008 року, №F93 від 09.04.2008р., №F94 від 09.04.2008р. та №F101 від 16.04.2008р.(арк.справи 12-14).

Заперечуючи проти данної пропозиції,–Відповідач листом №284 від 06.03.2009р. нагадав, що Догово-ри лізингу №F90 від 16.04.2008р., №F91 від 09.04.2008р., №F93 від 09.04.2008р., №F94 від 09.04.2008р. та №F101 від 16.04.2008р. вже припинено в односторонньому порядку з підстав ч.1 п.7.7 договорів і подальше утримання предметів лізингу матиме для лізингоодержувача негативні наслідки.(арк.справи 15).

На данний лист Позивач вих.№18 від 12.03.2009р. повідомив Відповідача про готовність повернути техніку, що є предметом лізингу.(арк.справи 16).

Разом з тим, дізнавшись про неотримання Позивачем листа №222 від 19.02.2009р. –Відповідач, лис-том №339 від 09.04.2009р. повторно повідомив Позивача про відмову від Договорів лізингу №F90 від 16.04. 2008р., №F91 від 09.04.2008р., №F93 від 09.04.2008р., №F94 від 09.04.2008р. та №F101 від 16.04.2008р. з підс-тав ч.1 п.7.7 договорів та повторно запропонував підготувати предмети лізингу та передати їх представникам ТзОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна».

Даний лист Відповідач-лізингодавець направив лізингоодержувачу-ТзОВ «Ставрів-Агро»за адресою, зазначеною останнім у Договорі: с.Ставрів, Млинівського району Рівненської області. Проте, поштове від-правлення було повернуте відділенням підприємства зв’язку з довідкою про причину повернення: “за відмо-вою адресата від одержання”.(арк.справи 29, 49-50).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що предмет спору відсутній і провадження у справі під-лягає припиненню виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів цивільного законодавства і з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст.509 ЦК України, –зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, нада-ти послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного ко-дексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв діло-вого обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Згідно чч.1, 3 ст.292 ГК України, лізинг – це господарська діяльність, спрямована на інвестування вла-сних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізинго-давцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що нале-жить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем пері-одичних лізингових платежів. Об’єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для Викорис-тання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Аналогічні норми містять стст. 7, 10, 16 Закону України «Про фінансовий лізинг».

Предметом спору є розірвання договору лізингу з підстав, зазначених Позивачем, а саме –за угодою сторін.

Припинення господарського зобов’язання за згодою сторін врегульовано ч.1 ст.204 Господарського ко-дексу України. Так, господарське зобов’язання може бути припинено за згодою сторін, зокрема угодою про заміну одного зобов’язання іншим між тими самими сторонами, якщо така заміна не суперечить обов'язковому акту, на підставі якого виникло попереднє зобов’язання.

Угода сторін передбачає свідомі, юридично значимі дії кожного учасника правовідносин, які спрямова-ні на добровільне припинення зобов’язання.

Господарський кодекс передбачає також і випадки припинення господарського зобов’язання неможли-вістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передба-чено законом. У разі неможливості виконання зобов’язання повністю або частково зобов’язана сторона з метою запобігання невигідним для сторін майновим та іншим наслідкам повинна негайно повідомити про це управне-ну сторону, яка має вжити необхідних заходів щодо зменшення зазначених наслідків. Таке повідомлення не  звільняє зобов’язану сторону від відповідальності за невиконання зобов'язання відповідно до вимог закону.(ст. 205 ГК України).

Згідно п.2 ст.7 Закону України «Про фінансовий лізинг»,- лізингодавець має право відмовитися від до-говору лізингу та вимагати повернення предмету лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підс-таві виконавчого напису нотаріуса, якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у пов-ному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Зазначеним нормам кореспондує умова п.7.7 Договору, - лізингодавець має право відмовитись від Договору в односторонньому порядку, якщо лізингоодержувач не виконує свої зобов’язання щодо сплати лі-зингових платежів більше 30-ти календарних днів.

Також пунктом 8.1 передбачено, що дія Договору припиняється з моменту коли лізингоодержувач отримав або міг отримати письмове повідомлення Лізингодавця про відмову від Договору.

Як зазначалось вище, судом встановлено, що передбачені Договором лізингові платежі, починаючи з 01 листопада 2008р. – Позивач не сплачував, однак, вважаючи, що не виконує зобов’язань по сплаті через ви-никнення обставин, за які не відповідає –Позивач не виконав встановленого ст.205 ГК України обов’язку не-гайно повідомити про ці обставини Відповідача з метою вжиття необхідних заходів щодо зменшення невигід-них для сторін майнових та інших наслідків.

За вказаних обставин, Відповідач правомірно скористався правом односторонньої відмови від Догово-ру, передбаченим пунктом 7.7.

Однак, оскільки, повідомлення від 19.02.2009р. про відмову від Договору Відповідач направив Позива-чу не за місцем його знаходження –с.Ставрів Млинівського району, а в с.Біла Криниця Рівненського району і така адреса ТзОВ «Ставрів-Агро»сторонами не узгоджувалась – вбачається, що дане повідомлення про відмову від Договору – Позивачу не вручене. Тому, отримання повідомлення №222 від 19.02.2009р. особою на прізви-ще Дем’янчук –дію Договору не припинило.

Відповідно до частини першої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений чи розірваний за згодою сто-рін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Згідно з частиною другою статті 653 Цивільного кодексу України,- якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, або щодо його розірван-ня –договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема бути визнання права.

Згідно зі статтями 21, 33 ГПК України –позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Юридична заінтересованість Позивача в судовому процесі зобов’язує його довести як наявність спірних матеріальних відносин, так і ту обставину, що саме на даного Відповідача має бути покладена відповідальність за порушення мате-ріального права.

Вбачається, що покликання Позивача на стст. 652, 653 ЦК України, як підставу обгрунтування можли-вості розірвання договору за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони, без врахування принципу віль-ного волевиявлення сторін на припинення Договору та права Відповідача на односторонню відмову від Догово-ру через –свідчать про хибну правову позицію Позивача. Заявлена вимога є безпідставною, оскільки розірван-ня договору за угодою сторін не відповідає способам захисту цивільних прав.

В судовому засіданні 30.04.2009р. Позивач не заперечив факту несплати лізингових платежів після 17.10.2008р. та не пояснив ні Відповідачу, ні господарському суду причин відмови від отримання поштових відправлень за місцезнаходженням у с.Ставрів Млинівського району.

Вбачається, що Відповідач-лізингодавець зробив все необхідне для повідомлення Позивача про відмо-ву в односторонньому порядку від Договору лізингу, тому негативні наслідки відмови ТзОВ «Ставрів-Агро»від отримання адресованого йому поштового відправлення, вкладення якого ні частково, ні повністю не було по-шкодженим –цілком покладаються на останнього, оскільки, вбачається, що таке повідомлення Позивач міг отримати.

Таким чином, на момент вирішення справи в суді, –Договір є таким, що припинив дію 16.04.2009р. відповідно до письмовго повідомлення №339 від 09.04.2009р. Відповідача-ТзОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Украї-на»про відмову від Договору, яке направлялось ТзОВ «Ставрів-Агро»поштовим відправленням за адресою: с.Ставрів Млинівського району Рівненської області і 16.04.2009р. було повернуто відправнику “за відмовою адресата від одержання”.

З огляду на вказані обставини в сукупності, господарський суд вважає, що у данному випадку відсут-ній спір між Позивачем і Відповідачем щодо дострокового розірвання договору лізингу №F94 від 09.04.2008р., тому на підставі п.11 ст.80 ГПК України –провадження у даній справі підлягає припиненню.

Керуючись стст. 12, 33, 43, 46-49, 75, 86, п.11 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

Провадження у справі №11/65 припинити.

Суддя                                                                                   В.В.Грязнов

Рішення  підписане суддею  "07" травня 2009 р..