ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

 УХВАЛА 

 

19.02.07 Справа № 2/255 

 Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Р. Марко

суддів Т. Бонк

С. Бойко

 При секретарі Ковалишин Ю.

 розглянувши апеляційну скаргу Радивилівське ВТП»Вікінг»№ 117 від 25.12.06

на постанову господарського суду Рівненської області від 21.11.06

у справі 2/255

за позовом  Радивилівське ВТП»Вікінг»

до відповідача- ДПІ у Радивилівському ра-ні

провизнання нечинним податкового повідомлення- рішення

 за участю представників сторін:

від позивача- не з»явився

від відповідача- Шевчук В.

 В С Т А Н О В И В :

 Постановою господарського суду Рівненської області від 21.11.06 по даній справі відмовлено у позові Радивилівське ВТП»Вікінг».

Не погоджуючись із прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, позов задоволити. Зокрема зазначає, що згідно положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон…) не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з отриманням платником податку фінансових кредитів від інших осіб -кредиторів, а також повернення основної суми фінансових кредитів. Фінансовий кредит -це кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агенствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами -нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент. Правила надання фінансових кредитів встановлюються Національним Банком України (стосовно банківських кредитів). Наведене визначення, на думку апелянта , використовується виключно щодо господарських правовідносин, і в будь-якому випадку не поширюється на податкові правовідносини. Закон про оподаткування ( п. 5.5.1) передбачає, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговим зобов'язанням в тому числі за будь-якими кредитами, депозитами, протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюється у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку. Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає сплату податку з операцій, надання поворотної фінансової допомоги. Апелянт вважає, що він не припустився порушень податкового законодавства, оскільки отримані ним за договором позики кошти не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню податком на прибуток. 

Згідно з п. 3.1 ст. З Закону…, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку на суму амортизаційних відрахувань.

Відповідно до пп. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 Закону…, не включається до валового доходу і підлягають оподаткуванню кошти або майно у випадках, які наведені в абзацах другому, третьому і четвертому цього підпункту. Договір позики є цивільно-правовим договором і, враховуючи, що предметом такого договору є гроші або речі, на нього поширюється дія абз. 4 пп. 7.91 п. 7.9 ст. 7 Закону….

Представник відповідача заперечив проти доводів апелянта, просив постанову суду залишити без змін, як таку, що прийнята з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача , дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

За результатами проведеної працівниками відповідача виїзної планової перевірки позивача (акт № 44/23/33556604) за період з 04.07.2005 р. по 31.03.2006 р. , винесено податкове повідомлення-рішення № 0000192350/0, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 55.901,00 гри., в т. ч. основний платіж  43,830,00 грн., штрафні (фінансові) санкції-12,071,00 грн.

Зокрема в ході перевірки встановлено, що засновником підприємства ТзОВ "Радивилівське виробничо-торгове підприємство "Вікінг" - Вознюком Миколою Миколайовичем згідно прихідних касових ордерів та квитанцій банку вносились кошти в касу та на банківський рахунок у вигляді поворотної фінансової допомоги. В порушення абз. 2 пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством не включено до валових доходів суми поворотної фінансової допомоги та занижено валові доходи за даним порушенням п. 01.6 Декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2005 року в сумі 67.484,00 грн. за 2005 р. -86.122,04 грн., за 1 квартал 2006 р. ~1 ї 7.685,26 грн. (203.807,30 -86.122,04). 

Відповідно до абз. 2 пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, які законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 ст. 7 або ст. 10 цього Закону, включаються до доходів. 

Згідно з п. 3.1 ст. З Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", об»єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку на суму амортизаційних відрахувань. 

Відповідно до пп. 1.11.1 п. 1.11 ст. 1 Закону…, фінансовий кредит -це кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, відповідним законодавством у позику юридичній або фізичній особі на визначений термін цільового використання та під процент. Правила надання фінансових кредитів встановлюється Національним Банком України (стосовно банківських кредитів), а також КМУ (стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства. Тобто, кошти, що надаються іншими особами, ніж такими, що кваліфіковані як банківська установа або мають статус небанківських фінансових установ, фінансовим кредитом не вважаються.

Як вбачається із матеріалів справи, фінансова допомога, отримана до 01 січня 2003 року, оподатковується до 2004 року за правилами, що діяли на момент її надання, а саме в пп. 6.1 п. 6 розділу ІІ Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо застосування підпункту 4.1.6 пункту 4.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" стосовно відображення в податковому обліку операцій з додержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики) в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 08.05.2003 р. зазначено, що виходячи з пункту 1 розділу II "Перехідні положення" Закону України від 24.12.2002 р. № 349-ІУ "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування податку підприємств", якщо платник податку-позичальник не включав до валового доходу суми отриманої поворотної допомоги, це не вважається порушення податкового законодавства. 

Дане правило діяло до 01 січня 2004 року, про що зазначено в п. 1 «Перехідні положення" Закону України № 349-ІУ "Про внесення змін до Закону України "Про податкування прибутку підприємств».

В даному ж випадку, засновником ТзОВ "Радивилівське виробничо підприємство "Вікінг" надавалася поворотна фінансова допомога в 2005-2006 роках, а тому п. 1 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України «про податкування прибутку підприємств" не стосуються спірного періоду. 

Згідно абз. 2 пп. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податкування прибутку підприємств" зазначена допомога включається до валових доходів підприємства.

З огляду на досліджене вище , судом першої інстанції підставно відмовлено у задоволенні позову, за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, постанова прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування постанови місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.

 Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205 п.7 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України, Львівський апеляційний господарський суд 

 Ухвалив:

Постанову господарського суду Рівненської області від 21.11.06 у справі № 2/255 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. 

Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Рівненської області.

 Суддя-доповідач Р. Марко

 Судді С. Бойко

Т. Бонк