Справа №2-4416/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2011 року Солом’янський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді: Оксюти Т.Г.

при секретарі: Бурій Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна про визнання права власності на самочинно побудований житловий будинок, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача та просила припинити право приватної власності ОСОБА_2 на знесені житловий будинок (літера «А») загальною площею 150,20 кв.м., вбиральню (літера «Е») та спорудження №1-2, що були розміщені на земельній ділянці за адресою: вул. Громадська, 11 у Солом’янському районі м. Києва і належать ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 22.04.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за №4176.

Визнати право приватної власності ОСОБА_1 на житловий будинок (літера «Б») загальною площею 383,80 к.м. та споруди №1-2 (за даними технічного паспорта, виготовленого Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна» станом на 30.07.2010 року), що розташовані на земельній ділянці площею 0,0692 га. за адресою: вул. Громадська, 11 у Солом’янському районі м. Києва, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії КВ №139260 від 12.12.2005 року (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:72:106:0004, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №06-7-01889).

Зобов’язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна» провести державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на житловий будинок (літера «Б») загальною площею 383,80 кв.м. та споруди №1-2 за адресою: вул. Громадська, 11 у Солом’янському районі м. Києва.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 18.03.2011 року між нею та відповідачем було укладено договір дарування земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:72:106:0004, розташованої на вул. Громадській, 11 у Солом'янському районі м. Києва, посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_4 за реєстровим №571. Цільове призначення земельної ділянки – будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

24.03.2011 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ №139260 зареєстровано за №06-7-05645.

На вказаній земельній ділянці розташований самочинно побудований у 2007 році житловий будинок.

Згідно технічного паспорту, складеного Київським БТІ за результатами інвентаризації 30.07.2010 року, його загальна площа складає 383,8 кв.м.

Вказаний будинок був збудований за проектом замість колишнього жилого будинку, який перебував у зруйнованому стані та був знесений на початку будівництва нового будинку. Будівництво велось за кошти позивача, які вона надавала відповідачу.

З огляду на це, ще на початковій стадії будівництва між позивачем та відповідачем було погоджено, що право власності на будинок та земельну ділянку буде оформлено на ОСОБА_1

За домовленістю з відповідачем, разом із земельною ділянкою до ОСОБА_1 переходило право власності й на самочинно побудований житловий будинок, який розташований на ній, тобто вся садиба.

Проте, відповідач відмовляється визнавати право власності позивача на будинок, посилаючись на те, що він побудований її власними силами.

На підставі вищевикладеного просила позов задовольнити.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визначала частково та пояснила, що 22.04.2005 року на її ім'я був оформлений житловий будинок з будівлями та спорудами за №11 по вул. Громадській у м. Києві, що був розташований на земельній ділянці площею 718 кв.м.

За договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_3 за реєстровим №4176, ОСОБА_2, купила, а ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 продали їй цей будинок загальною площею 150,2 кв.м. за 429250,00 грн.

Право власності ОСОБА_2 було зареєстроване 26.04.2005 року в Київському БТІ в реєстрову книгу №д.93-52 за реєстровим №9770.

Зазначила, що вказаний будинок знаходився у напівзруйнованому стані і потребував значних вкладень для його капітального ремонту. Тому, за домовленістю між позивачем та відповідачем було прийняте рішення про знесення даного будинку та побудову нового на його місці.

Оскільки будинок був оформлений на ім'я відповідача і до того ж вона не реалізувала свого законного права на приватизацію землі, ОСОБА_2 подала заяву до Київської міської ради, та 12.12.2005 року їй був виданий державний акт на земельну ділянку.

На початку весни 2006 року старий будинок був знесений та було розпочато будівництво нового житлового будинку.

Дійсно, гроші на будівництво вносила позивач. Але участь у фінансуванні будівництва приймала також і відповідач.

Крім того, зусиллями відповідача здійснювався пошук будівельників, замовлення будматеріалів тощо, оскільки ОСОБА_1 постійно проживала у м. Кременчук і не мала можливості займатись цим на місці.

Будинок був остаточно побудований у 2007 році. На даний час він потребує внутрішніх опоряджувальних робіт.

18.03.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір дарування земельної ділянки, на якій розташований будинок. Отже, на теперішній час земельна ділянка належить ОСОБА_1

Вказала, що позивачу необхідно буде вводити житловий будинок в експлуатацію, а тому будинок в будь-якому випадку належатиме їй після введення його в експлуатацію. Тим більше, що до цього часу її право власності на колишній будинок не припинене.

Представник третьої особи Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна в судовому засіданні надав письмові пояснення, в яких при вирішенні справи по суті покладався на розсуд суду.

Врахувавши пояснення позивача та відповідача, представника третьої особи Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_3 за реєстровим №4176, ОСОБА_2, купила, а ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 продали їй будинок з будівлями та спорудами під №11 по вул. Громадській в м. Києві, що розташований на земельній ділянці площею 718 кв.м.

Право власності ОСОБА_2 на вищевказаний будинок було зареєстроване 26.04.2005 року в Київському БТІ в реєстрову книгу №д.93-52 за реєстровим №9770.

Як пояснили в судовому засіданні сторони, вказаний будинок знаходився у напівзруйнованому стані і потребував значних вкладень для його капітального ремонту. Тому, за домовленістю між позивачем та відповідачем було прийняте рішення про знесення даного будинку та побудову нового на його місці.

09.02.2006 року розпорядженням Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації №162 ОСОБА_2 було дозволено замовити проектну документацію на будівництво будинку та її було зобов’язано оформити дозвіл на виконання будівельних робіт, розробити та підготовити проектну документацію тощо. Одночасно, ОСОБА_2 було дозволено знести старий будинок, після чого необхідно було подати заяву до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна про відмову від права власності внаслідок знищення будинку.

Встановлено, що на початку весни 2006 року старий будинок знесено, та було розпочате будівництво нового житлового будинку.

Будинок по вул. Громадській, 11 у Солом’янському районі м. Києва був побудований у 2007 році.

Згідно технічного паспорту, складеного Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, за результатами інвентаризації 30.07.2010 року, його загальна площа складає 383,8 кв.м.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється, зокрема, у разі знищення майна.

Згідно ч. 2 ст. 349 ЦК України у разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що на даний час існують всі підстави для припинення права власності ОСОБА_2 на колишній будинок у зв’язку з його знищенням.

Встановлено, що 18.03.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір дарування земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:72:106:0004, розташованої на вул. Громадській, 11 у Солом'янському районі м. Києва, посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_4 за реєстровим №571.

Цільове призначення земельної ділянки – будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

24.03.2011 року Головний управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ №139260 та зареєстровано за №06-7-05645.

Згідно п. а) ч. 2 ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою.

Таким чином, позивачем у відповідності до ст. 126 Земельного кодексу України набуто право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:72:106:0004, розташовану за адресою: вул. Громадська, 11 у Солом'янському районі м. Києва.

В судовому засіданні позивач зазначила, що за домовленістю між нею та відповідачем, разом із земельною ділянкою до ОСОБА_1 переходило право власності й на самочинно побудований житловий будинок, який розташований на ній, тобто вся садиба. Це узгоджувалось тим, що саме позивачу необхідно було добудовувати цей будинок та вводити його в експлуатацію у встановленому законодавством порядку. Саме у зв’язку з цим відповідач зобов’язувалась подати до БТІ заяву щодо припинення її права власності на колишній будинок на підставі його знищення згідно ст. 346 ЦК України.

Проте відповідач відмовляється визнавати право власності ОСОБА_1 на будинок, посилаючись на те, що він побудований її власними силами. На її думку, будинок в будь-якому випадку належатиме їй після введення його в експлуатацію. Тим більше, що до цього часу її право власності на колишній будинок не було припинене, на що слід зазначити наступне.

Відповідач в судовому засіданні не заперечувала того, що будівництво велось за кошти позивача, які вона їй надавала.

Згідно ст. 380 ЦК України житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Згідно ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється, зокрема, у разі знищення майна.

Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що посилання відповідача ОСОБА_2 є необґрунтованими, а тому за позивачем ОСОБА_1 слід визнати право власності на житловий будинок, який відповідно до технічного паспорта, виготовленого Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна» від 30.07.2010 року, значиться під літерою «Б», загальною площею 383,80 кв.м. та споруди №1-2, що розташовані на земельній ділянці площею 0,0692 га за адресою: вул. Громадська, 11 у Солом’янському районі м. Києва, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії КВ №139260 від 12.12.2005 року, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:72:106:0004, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 06-7-01889.

Що стосується позовної вимоги про зобов’язання КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна» провести державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вказаний житловий будинок та споруди №1-2 що розташовані на земельній ділянці площею 0,0692 га за адресою: вул. Громадська, 11 у Солом’янському районі м. Києва, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Реєстрація прав власності юридичних (фізичних) осіб на об'єкти нерухомого майна здійснюється на підставі Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року.

Згідно п. 2.1 Тимчасового положення для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлюючі документи, їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.

Згідно з додатком 1 до Тимчасового положення правовстановлюючими документами є: договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема, купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом яких є нерухоме майно, про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно, договори про задоволення вимог іпотекодержателя, договори про виділ у натурі частки нерухомого майна, про поділ нерухомого майна, що є в спільній частковій чи спільній сумісній власності, а також рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, зокрема, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, що набрали законної сили.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність зобов’язання КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна» провести державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на житловий будинок, який відповідно до технічного паспорта, виготовленого Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна» від 30.07.2010 року, значиться під літерою «Б», загальною площею 383,80 кв.м. та споруди №1-2, що розташовані на земельній ділянці площею 0,0692 га за адресою: вул. Громадська, 11 у Солом’янському районі м. Києва, яка належить ОСОБА_1

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми сплаченого судового збору 1700,00 грн. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року, ст. ст. 328, 331, 375, 376 ЦК України, ст. ст. 10, 27-30, 57-58, 60, 88, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна про визнання права власності на самочинно побудований житловий будинок - задовольнити.

Припинити право приватної власності ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на знесені житловий будинок під літерою «А», загальною площею 150,20 кв.м., вбиральню під літерою «Е» та спорудження №1-2, що були розміщені на земельній ділянці за адресою: вул. Громадська, 11 у Солом’янському районі м. Києва і належать ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 22.04.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за №4176.

Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, право приватної власності на житловий будинок, який відповідно до технічного паспорта, виготовленого Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна» від 30.07.2010 року, значиться під літерою «Б», загальною площею 383,80 кв.м. та споруди №1-2, що розташовані на земельній ділянці площею 0,0692 га за адресою: вул. Громадська, 11 у Солом’янському р-ні м. Києва, яка належить ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії КВ №139260 від 12.12.2005 року, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:72:106:0004, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 06-7-01889.

Зобов’язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна», ідентифікаційний код 03359836, що знаходиться за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-в, провести державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на житловий будинок, який відповідно до технічного паспорта, виготовленого Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна» від 30.07.2010 року, значиться під літерою «Б», загальною площею 383,80 кв.м. та споруди №1-2 що розташовані на земельній ділянці площею 0,0692 га за адресою: вул. Громадська, 11 у Солом’янському районі м. Києва.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_2, понесені неї судові витрати, які складаються з суми судового збору 1700,00 грн. та витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя