Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
13.04.2009 |
Справа № 2-а-429/08/0122 |
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лядової Т.Р.,
суддів Дадінської Т.В.
Щепанської О.А.
секретар судового засідання Хіштілова М.М.
за участю:
представника відповідача Центрального районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК - ОСОБА_1, довіреність № 1/2-159 від 12.01.2009р.,
представника відповідача Головного Управління МВС України в АР Крим - ОСОБА_2, довіреність № 7/8 від 06.01.2009р.,
представника відповідача Начальника Центрального РВ СМУ МВС України в АР Крим Салькова М.О. - ОСОБА_3, довіреність № 1/7810 від 27.11.2008р.,
позивач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя (суддя Благодатна О.Ю.) від 28.11.08 у справі № 2-а-429/08
за позовом ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)
до Головного Управління МВС України в АР Крим (вул. Б.Хмельницького, 4, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
Центрального районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК (вул.Футболістів, 20, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)
Начальника Центрального РВ СМУ МВС України в АР Крим Салькова М.О. (вул. Футболістів, 20, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
про визнання незаконними та скасування наказів про покарання і звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2008 року ОСОБА_4 звернувся з адміністративним позовом до суду, просить визнати незаконним та скасувати наказ Головного Управління МВС України в АР Крим № 112 від 06.02.2008р. „Про покарання працівника Центрального РВ Сімферопольського МУ”, наказ № 65 від 27.02.2008р. „По особовому складу” у відношенні позивача. Крім того, позивач просить поновити його на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Центрального РВ СМУ ГУМВС України в АР Крим з 27 лютого 2008 року, стягнувши на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Постановою Центрального районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 28 листопада 2008 року Мартинову Роману Євгеновичу відмовлено в задоволенні позову до ГУ МВС України в АР Крим, Центрального РВ СМУ МВС України в АР Крим, начальника Центрального РВ СМУ МВС України в АР Крим Салькова М.О. про визнання незаконними та скасування наказів про покарання і звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_4 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Центрального районного суду м. Сімферополя від 28.11.2008 року скасувати та ухвалити нову про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при вирішенні спору норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4.
Ухвалою судової колегії від 27.01.2009р. справа призначена до апеляційного розгляду на 13.04.2009р., о 10.00 годин.
У судовому засіданні представники відповідачів просили суд відмовити позивачу в задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Позивач у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, направив на адресу суду заяву з проханням відкласти розгляд справи.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившегося позивача, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом виконуючого обов'язки ГУМВС України в АР Крим №112 від 06.02.2008р. позивача було звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом „є” підпункту 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України з формулюванням - за систематичні порушення службової дисципліни, та 03.01.2008р. йому зараховано прогул.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з розпорядженням начальника Центрального РВ Сімферопольського міського управління МВС України в АР Крим від 29.12.2007р. № 281 „Про забезпечення охорони громадського порядку під час проведення новорічних святкових заходів на майдані ім.Леніна в м.Сімферополі з 31.12.2007р. по 01.01.2008р.” лейтенант міліції ОСОБА_4, оперуповноважений ВКР Центрального РВ Сімферопольського МУ, був повинен нести службу по охороні громадського порядку.
При проведенні перевірки несення служби особовим складом на визначених постах, була виявлена відсутність на посту ОСОБА_4, якій самовільно, без поважних причин, покинув службу по охороні громадського порядку, не повідомивши про це керівництво районного відділу.
Відповідно до розпорядження Головного управління МВС України в АР Крим від 31.12.2007р. №2077 „Про чергування у новорічні та різдвяні дні” дні з 02 по 06 січня 2008 року були оголошені робочими.
Судом першої інстанції безперечно встановлено, що 03 січня 2008 року ОСОБА_4 був відсутній на службі.
Спірні правовідносини регулюються Законом України „Про міліцію”, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991р. №114, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, що затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-ІV.
У зв'язку з викладеним, суд першої інстанції помилково застосував норми Кодексу законів про працю України, який не підлягає застосуванню до осіб, що проходять службу в органах внутрішніх справ. Враховуючи вище зазначене, судова колегія вважає за необхідне виключити із мотивувальний частині судового рішення посилання суду першої інстанції на приписи Кодексу законів про працю України.
Відповідно до підпункту „є” пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в органах внутрішніх справ в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Статтею 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, яка регулює порядок накладення дисциплінарного стягнення, визначено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, під час здійснення службової перевірки надав письмові пояснення щодо допущених ним порушень дисципліни.
Статтею 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.
У разі проведення за фактом учинення проступку, зокрема, службового розслідування дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування.
З матеріалів справи вбачається, що службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни оперуповноваженим ВКР Центрального РВ СМУ лейтенантом міліції Мартиновим Р.Є. було закінчено 31 січня 2008 року, що свідчить про дотримання відповідачем строків накладення стосовно позивача дисциплінарного стягнення.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ.
Проаналізувавши наявні у матеріалах справи письмові докази, судова колегія дійшла висновку про те, що Головним управлінням МВС України в АР Крим, при вирішенні питання щодо звільнення позивача по підставах підпункту „є” пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, не було допущено порушень приписів Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ :
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального районного суду м. Сімферополя (суддя Благодатна О.Ю.) від 28.11.08 у справі № 2-а-429/08 за позовом ОСОБА_4 до Головного Управління МВС України в АР Крим, Центрального районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК, Начальника Центрального РВ СМУ МВС України в АР Крим Салькова М.О. про визнання незаконними та скасування наказів про покарання і звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова
Судді підпис Т.В. Дадінська
підпис О.А.Щепанська
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Т.Р.Лядова