ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/15792/14 29.09.14

за позовом: Бабушкіна Сергія В'ячеславовича, м.Київ

до відповідача 1: Бобнєва Ігоря Юрійовича, м.Київ

до відповідача 2: Компанії «Bradwin Trading Limited», Кіпр

до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000», м.Київ

до відповідача 4: Головного управління юстиції у місті Києві в особі відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, м.Київ

про визнання недійсними рішень загальних зборів, переведення прав покупця та скасування державної реєстрації змін до статуту

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: Случ О.В. - по дов., Стельмащук А.В. - по дов.

від відповідача 1: Тарасюк В.М. - по дов.

від відповідача 2: Тарасюк В.М. - по дов.

від відповідача 3: Овчаренко І.С. - по дов.

від відповідача 4: не з'явився

Позивач, Бабушкін Сергій В'ячеславович, м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до відповідачів, 1. Бобнєва Ігоря Юрійовича, м.Київ, 2. Компанії «Bradwin Trading Limited», Кіпр, 3.Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000», м.Київ, 4. Головного управління юстиції у місті Києві в особі відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, м.Київ про:

- визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000», які оформлені протоколом від 30.07.2013р.;

- переведення на Бабушкіна Сергія В'ячеславовича прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу частки, укладеного 30.07.2013р. Бобнєвим Ігорем Юрійовичем та Компанією «Bradwin Trading Limited», відповідно до умов якого Бобнєв Ігор Юрійович продав, а Компанія «Bradwin Trading Limited» купила частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000», що становить 75,2701% статутного капіталу, вартістю 22 581 025 грн.;

- скасування державної реєстрації змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000», оформленого проколом від 30.07.2013р. позачергових загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000» та поновлення попередньої редакції статуту.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилався на протиправне відчуження відповідачем 1 на користь відповідача 2 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000» всупереч приписам чинного законодавства стосовно можливості продажу частки у статутному капіталі товариства на користь особи, яка не є його учасником, лише коли інші учасники господарського товариства, повідомлені про продаж такої частки та не скористались своїм переважним правом на покупку, без згоди Бабушкіна Сергія В'ячеславовича. При цьому, за твердженнями заявника, жодних заяв про відмову від права переважної купівлі частки останній не складав та не підписував.

Відповідач 1 у відзиві б/н від 21.08.2014р. зазначив про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивач був повідомлений про намір Бобнєва Ігора Юрійовича продати свою частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000» та відмовився від її купівлі, що підтверджується відповідними повідомленнями, долученими до матеріалів справи.

Під час розгляду справи 29.09.2014р. відповідач 2 також заперечив проти позовних вимог з тих підстав, що частку у статутному капіталі відповідача 3 було відчужено у відповідності до приписів чинного законодавства.

Відповідач 3 у відзиві б/н від 11.08.2014р. проти задоволення позовних вимог надав заперечення з огляду на повідомлення Бобнєвим Ігорем Юрійовичем позивача про намір продати свою частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000» та письмову відмову Бабушкіна Сергія В'ячеславовича від її купівлі, що, на думку відповідача 3 підтверджується повідомленням від 24.06.2013р. про продаж частки та повідомленням від 29.07.2013р. позивача про відмову від купівлі частки.

Відповідач 4 у поясненнях №5.15/3035 від 11.08.2014р. проти задоволення позовних вимог заперечень не надав та зазначив, що повноваження на скасування державної реєстрації змін до установчих документів виникають у державного реєстратора не раніше дня отримання відповідного рішення суду.

У судове засідання 29.09.2014р. вказаний учасник судового процесу не з'явився, представника не правив, правами, які передбачені Господарським процесуальним кодексом України, не скористався. При цьому, Головне управління юстиції у місті Києві в особі відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві було належним чином повідомлене про час та місце слухання справи з огляду на наявне в матеріалах справи поштове повідомлення №0103031124453.

При цьому, судом також прийнято до уваги клопотання відповідача 4, яке наведене у поясненнях №5.15/3035 від 11.08.2014р., про розгляд справи без участі представника реєстраційної служби.

За приписами ч.1 ст.41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно із положеннями ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Як зазначено в листі №01-8/2651 від 27.11.2006р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання призначення судових експертиз» судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Аналогічні за змістом положення містить ч.2 п.2 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи».

Як вказувалось вище, обґрунтовуючи поданий позов, позивач посилається на те, що Бабушкін Сергій В'ячеславович не був повідомлений про намір Бобнєва Ігора Юрійовича відчужити свою частку у статутному капіталі та від переважного права на купівлю такої частки не відмовлявся.

Тоді як відповідачі 1, 2 та 3 зазначають, що оскільки наявне повідомлення про продаж частки з відміткою позивача про його отримання та заява Бабушкіна Сергія В'ячеславовича про відмову від її купівлі, підписана позивачем, то порядок відчуження частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000» на користь Компанії «Bradwin Trading Limited» не порушено.

На підтвердження своїх заперечень відповідачем 3 представлено до матеріалів справи копії повідомлення б/н від 24.06.2013р. Бобнєва Ігора Юрійовича про продаж частки та повідомлення б/н від 29.07.2013р. Бабушкіна Сергія В'ячеславовича про відмову від купівлі частки.

Проте, за твердженнями заявника, надпис у правому нижньому куті «Повідомлення отримав 25.06.2013р.» було зроблено не позивачем, а також, підписи на обох документах Бабушкіну Сергію В'ячеславовичу не належать.

В судове засідання 29.09.2014р. Бабушкін Сергій В'ячеславович з'явився особисто та надав пояснення про те, що повідомлення б/н від 24.06.2013р. про продаж частки та повідомлення б/н від 29.07.2013р. про відмову від купівлі частки не отримував та не підписував. З огляду на наведене, позивачем 29.09.2014р. було заявлене клопотання про призначення судової експертизи.

За висновками суду, обставини щодо справжності підпису та виконання рукописного тексту на повідомленні б/н від 24.06.2013р. про продаж частки та повідомленні б/н від 29.07.2013р. про відмову від купівлі частки саме Бабушкіним Сергієм В'ячеславовичем входять до предмету доказування у даній справі, а тому вони повинні бути досліджені господарським судом з метою винесення обґрунтованого та повного рішення.

Разом з цим, для з'ясування вказаних обставин є необхідним застосування відповідних методів та методик дослідження, що не може бути зроблено господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців. Зокрема, спеціальні знання є необхідними для ідентифікації виконавця підписів та рукописного тексту на повідомленні б/н від 24.06.2013р. про продаж частки та повідомленні б/н від 29.07.2013р. про відмову від купівлі частки та встановлення можливості наслідування підпису.

За змістом п.11 Наказу №53/5 від 08.10.1998р. Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукопису під впливом будь-яких (природних, штучних) збиваючих факторів; у незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням почерку іншої особи; визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Відповідно до п.2 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Отже, у разі необхідності встановлення справжності підпису, рукописного тексту та ідентифікації особи, якою вони вчинені, проводиться саме почеркознавча експертиза.

При цьому, господарський суд зазначає, що твердження відповідача 1, які було підтримано відповідачами 2 та 3, про недоцільність призначення у даній справі судової експертизи через наявний висновок №403/тдд від 09.09.2014р. судового експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Н.О. Харьківської, що був зроблений в межах кримінального провадження та яким вже вирішено питання стосовно ідентифікації підпису на повідомленні б/н від 24.06.2013р. про продаж частки та повідомленні б/н від 29.07.2013р. про відмову від купівлі частки, є безпідставними та ніяким чином не виключають підстав для призначення судової експертизи саме у межах розглядуваної господарської справи. При цьому, господарський суд зазначає таке.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно з п.21 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи.

Тобто, з наведеного вище вбачається, що висновок експерта оцінюється судом у сукупності з іншими доказами на загальних підставах, при цьому, господарському суду ст.42 Господарського процесуального кодексу надано право на мотивоване відхилення експертного висновку.

При цьому, судом також не вбачаться підстав для прийняття висновку №403/тдд від 09.09.2014р. судового експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Н.О. Харьківської, як висновку саме судової експертизи, оскільки, за змістом титульного аркушу документу, що складений за результатами експертного дослідження в межах кримінального провадження, останнє було здійснено відповідно до постанови від 04.08.2014р. слідчого Слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справи України в м.Києві С.І.Череднік.

Крім того, суд зазначає, що у наведеному висновку не вирішувалось питання стосовно того, чи здійснено напис «повідомлення отримав 25.06.2014р. Бабушків С.В.» на заяві б/н від 24.06.2013р. про продаж частки саме позивачем.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги приписи чинного законодавства та позицію Вищого господарського суду України, господарський суд дійшов висновку, що наявність в матеріалах справи експертного висновку, який було зроблено в межах кримінального провадження та стосовно питань, що відносяться до предмету доказування у розглядуваному спорі, не виключає необхідності призначення судової експертизи у межах провадження по справі №910/15792/14.

Одночасно, стосовно тверджень представника відповідачів 1 та 2 про те, що у разі наявності необхідності для призначення експертизи у розглядуваній справі, доцільним є призначення додаткової експертизи, з огляду на наявність експертного висновку №403/тдд від 09.09.2014р., суд зазначає таке.

За приписами ст.42 Господарського процесуального кодексу України у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу.

Пунктом 1.2.10 Наказу №53/5 від 08.10.1998р. Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» передбачено, що додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Зі змісту п.15.1 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» вбачається, що додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо. Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання. Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.

Отже, враховуючи зазначені вище приписи чинного законодавства та позицію Пленуму Вищого господарського суду України, з огляду на те, що фактично у справі 910/15792/14 ще не призначалась судова експертиза (первинна), то і відсутні підстави для призначення додаткового експертного дослідження.

Господарський суд також зазначає, що твердження відповідача 3 про те, що оскільки позивачем не надано доказів внесення на депозитний рахунок суду грошової суми, яка дорівнює вартості частки статутного капіталу, як того вимагають приписи ст.362 Цивільного кодексу України, то і не є необхідним вирішення питання стосовно призначення судової експертизи, не свідчать про відсутність підстав для необхідності встановлення справжності підпису позивача на наведених вище документах шляхом проведення експертного дослідження. Тобто, у даному випадку, невиконання заявником будь-яких з приписів чинного законодавства не може обмежувати та не нівелює обов'язок суду повно та всебічно з'ясовувати всі обставин справи.

Наразі, з приводу неможливості суду представити на експертне дослідження оригінали повідомлення б/н від 24.06.2013р. про продаж частки та повідомлення б/н від 29.07.2013р. про відмову від купівлі частки суд зазначає таке.

За змістом п.3.5 Наказу №53/5 від 08.10.1998р. Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта, його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Станом на теперішній час в матеріалах справи наявні засвідчені відповідно до вимог Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ-4163-2003» копії повідомлення б/н від 24.06.2013р. про продаж частки та повідомлення б/н від 29.07.2013р. про відмову від купівлі частки.

У судовому засіданні 13.08.2014р. судом було оглянуто оригінали повідомлення б/н від 24.06.2013р. про продаж частки у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000» за підписом Бобнєва І.Ю. та повідомлення б/н від 29.07.2013р. про відмову від купівлі частки в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000» за підписом Бабушкіна С.В. Проте, вимогу суду стосовно їх долучення до матеріалів справи відповідачем 3 всупереч приписам Закону України «Про судоустрій і статус судді», а також Господарського процесуального кодексу України виконано не було.

Ухвалою від 13.08.2014р. відповідачів 1 та 3 було зобов'язано надати оригінали вказаних вище документів в строк до 15.08.2014р.

Однак, станом на теперішній час оригінали повідомлень до матеріалів справи представлено не було.

15.08.2014р. до суду надійшла заява без номеру та дати Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000» про неможливість надання оригіналів документів через передачу їх до матеріалів кримінального провадження. На підтвердження чого відповідачем 3 представлено до матеріалів справи супровідний лист №92 від 14.08.2014р. з відміткою слідчого Слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м.Києві В.Г. Степанченко про отримання.

Таким чином, господарським судом було вчинено всі можливі дії з метою витребування оригіналів документів, що необхідні для експертного дослідження, проте, такі не призвели до позитивного результату.

За таких обставин, виходячи з вищевикладеного, приймаючи до уваги предмет та підстави позовних вимог, виходячи з того, що під час розгляду справи №910/15792/14 виникли питання стосовно справжності підпису та виконання рукописного тексту на повідомленні б/н від 24.06.2013р. про продаж частки та повідомленні б/н від 29.07.2013р. про відмову від купівлі частки саме Бабушкіним Сергієм В'ячеславовичем, враховуючи, що для з'ясування вказаних обставин є необхідним застосування відповідних методів та методик дослідження, що не може бути зроблено господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців, суд дійшов висновку про необхідність призначення у даній справі судової експертизи.

При цьому, враховуючи відсутність у матеріалах справи оригіналів об'єктів дослідження, а саме повідомлення б/н від 24.06.2013р. про продаж частки у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000» за підписом Бобнєва І.Ю. та повідомлення б/н від 29.07.2013р. про відмову від купівлі частки в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000» за підписом Бабушкіна С.В., експертне дослідження має бути проведено за наявними у матеріалах справи копіями документів.

Наразі, за висновками суду, проведення почеркознавчої експертизи за копіями документів не суперечить методичним підходам до проведення відповідної експертизи та відповідає п.3.5 Наказу №53/5 від 08.10.1998р. Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень».

Відповідно до ч.2 ст.41 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Виходячи зі змісту листа №01-8/2651 від 27.11.2006р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання призначення судових експертиз», вирішуючи питання про призначення судової експертизи, господарському суду необхідно витребувати у сторін пропозиції стосовно конкретних державних спеціалізованих експертних установ та/або судових експертів, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але має враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення експертного дослідження.

За змістом п.5 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід: визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи; максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз'ясненні судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності.

У клопотанні без номеру та дати, що надійшло до господарського суду 29.09.2014р., позивач запропонував поставити на вирішення судової експертизи таке питання: Чи виконано підпис від імені Бабушкіна Сергія В'ячеславовича у повідомленні про відмову від купівлі частки від 29.07.2013р. Бабушкіним Сергієм В'ячеславовичем чи іншою особою?

Проте, як вже зазначалось, суд не обмежений при визначенні кола питань, які повинні бути поставлені на вирішення судового експерта, тими питаннями, які запропоновані учасниками судового процесу та зобов'язаний максимально конкретно визначити такі питання в ухвалі.

В судовому засіданні 29.09.2014р. представниками відповідачів пропозицій стосовно питань, які слід поставити на вирішення судової експертизи не представлено.

Згідно з ч.3 ст.41 Господарського процесуального кодексу України проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу».

Пунктом 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень встановлено, що експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування. За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в установі за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.

В судовому засіданні 29.09.2014р. та у клопотанні номеру та дати, що надійшло до господарського суду 29.09.2014р., позивач просив доручити проведення судової експертизи Товариству з обмеженою відповідальністю «Інфотекс плюс».

Проте, судом не може бути задоволено клопотання заявника про призначення експертизи саме до цього товариства, оскільки, як вказувалось вище, проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу», тоді як наразі, в матеріалах справи відсутні докази відповідності Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфотекс плюс» вказаним вище вимогам.

Відповідачі 1 та 2 запропонували доручити проведення судової експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз чи експертному центру при Службі безпеки України.

Відповідач 3 пропозицій щодо експертної установи, до якої слід направити матеріали справи не надав.

Дослідивши надані учасниками судового спору пропозиції стосовно експертних установ, яким слід доручити проведення судової експертизи по справі №910/15792/14, з огляду на відсутність єдиної позиції з цього питання між сторонами, виходячи з принципів незалежності та безсторонності суду, визначених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., з метою уникнення сумнівів у законності, незалежності, об'єктивності і повноти здійсненої судової експертизи, суд дійшов висновку про недоцільність підтримання позиції будь-кого із учасників судового процесу та необхідність доручення проведення судової експертизи судовому експерту Лебідь Сергію Олексійовичу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до інформаційної довідки з реєстру атестованих судових експертів Лебідь Сергій Олексійович має досвід проведення почеркознавчих експертиз починаючи з 2005р. (свідоцтво №612 від 15.05.2005р.). Згідно з інформацією, що міститься у реєстрі, на сьогоднішній день відповідність вказаної особи вимогам Закону України «Про судову експертизу» підтверджується наявністю у останнього свідоцтва експерта №641, виданого на підставі рішення №114 від 12.10.2010р. Експертно-кваліфікаційної комісійної Міністерства внутрішніх справ України. Як встановлено судом, Лебідь Сергій Олексійович має право на проведення, в тому числі, почеркознавчої експертизи (дослідження почерку і підписів).

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 15 Закону України «Про судову експертизу» витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно з п.9 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 Господарського процесуального кодексу України, зазначається, зокрема, сторона, на яку покладено оплату витрат з проведення судової експертизи.

За змістом п.23 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи.

У судовому засіданні 29.09.2014р. позивач зазначив, що згоден здійснити оплату експертного дослідження відповідно до наданого йому експертом рахунку.

Отже, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що саме Бабушкін Сергій В'ячеславович є заінтересованою особою, яка має нести витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, господарський суд вважає за необхідне для всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи призначити судову експертизу, проведення якої доручити судовому експерту Лебідь Сергію Олексійовичу, а витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, покласти на позивача.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст.41, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Призначити судову експертизу по справі №910/15792/14 за позовом Бабушкіна Сергія В'ячеславовича, м.Київ до відповідачів, 1. Бобнєва Ігоря Юрійовича, м.Київ, 2. Компанії «Bradwin Trading Limited», Кіпр, 3.Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000», м.Київ, 4. Головного управління юстиції у місті Києві в особі відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, м.Київ про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000», які оформлені протоколом від 30.07.2013р., переведення прав та обов'язків покупця за договором від 30.07.2013р. купівлі-продажу частки у статутному капіталі та скасування державної реєстрації змін до статуту.

На вирішення експерту поставити наступні питання:

1.Чи виконано Бабушкіним Сергієм В'ячеславовичем рукописний текст «повидомлиння отримав 25.06.2013р. Бабушкін С.В.» у повідомленні б/н від 24.06.2013р. про продаж частки?

2.Чи виконано рукописний текст «повидомлиння отримав 25.06.2013р. Бабушкін С.В.» у повідомленні б/н від 24.06.2013р. про продаж частки під впливом збивальних факторів чи у незвичайному стані?

3.Чи виконано підпис від імені Бабушкіна Сергія В'ячеславовича на повідомленні б/н від 24.06.2013р. про продаж частки особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

4.Чи виконано підпис від імені Бабушкіна Сергія В'ячеславовича у повідомленні б/н від 29.07.2013р. про відмову від купівлі частки рядок «Бабушкін С.В.» тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

5.Чи виконані підписи на повідомленні б/н від 24.06.2013р. про продаж частки та повідомленні б/н від 29.07.2013р. про відмову від купівлі частки під впливом збивальних факторів (природних, штучних)?

Проведення судової експертизи по справі №910/15792/14 доручити судовому експерту Лебідь Сергію Олексійовичу (м.Київ, вул.Чапаєва,6).

Враховуючи неможливість надати оригінали повідомлення б/н від 24.06.2013р. про продаж частки у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000» за підписом Бобнєва І.Ю. та повідомлення б/н від 29.07.2013р. про відмову від купівлі частки в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000» за підписом Бабушкіна С.В., звернутись з проханням до експерта Лебідь Сергія Олексійовича провести судову експертизу за копіями вищевказаних об'єктів дослідження.

Попередити експерта Лебідь Сергія Олексійовича, який буде проводити судову експертизу, про необхідність проведення експертизи у відповідності до Закону України «Про судову експертизу» та про кримінальну відповідальність у разі дачі неправдивих висновків, передбачену ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України.

Зобов'язати учасників судового процесу не перешкоджати при проведенні судової експертизи.

Зобов'язати Бабушкіна Сергія В'ячеславовича сплатити вартість судової експертизи згідно з рахунком, який буде надано експертом.

Суддя М.О. Любченко