Справа № 2- 618/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28 січня 2009 року       Орджонікідзевський   районний суд м. Харкова у складі:

                          головуючого - судді Сітало А.К.,

                  за участю секретаря  - Катеринюка В.В.,    

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за  позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про надання у володіння та користування частки у спільній сумісній  власності в натурі ,-

В С Т А Н О В И В:

    03 грудня 2008 року ОСОБА_1 подала до  суду позовну заяву в інтересах неповнолітньої  ОСОБА_2  до ОСОБА_3 про надання у володіння та користування частки у спільній сумісній  власності в натурі.

 ОСОБА_1 просила надати ОСОБА_2 у володіння і користування кімнату №195 житловою площею 11,4 кв.м., та №197 житловою площею 11,1 кв.м в будинку № 38/4 готельного типу по вулиці Миру в м. Харкові, а відповідачеві ОСОБА_3 кімнату №205 а житловою площею 11,2 кв.м в цьому ж будинку.

В обґрунтування позову позивач посилалася на те, що згідно рішення виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області №77 від 25.04.2001 року вона є піклувальником неповнолітньої племінниці ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

 Мати дитини – ОСОБА_4 померла 05.03.2001 року. Батько дитини  - ОСОБА_5 рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 14.07.2003 року позбавлений батьківських прав відносно доньки ОСОБА_2. Згідно свідоцтва про право власності на житло реєстраційний №7А-05-249314 від 06 червня 2005 року, ОСОБА_2 та її рідна сестра ОСОБА_3 мають у спільній сумісній власності три вищезазначені кімнати.

    22 червня 2007 року відповідач по справі уклала шлюб з ОСОБА_6 та взяла прізвище чоловіка. З цього часу сестри проживають у різних кімнатах, ведуть окреме  господарство, і вже не проживають однією сім’єю. Кожна з кімнат , які є спільною сумісною власністю, фактично є окремим житловим приміщенням. Після реєстрації шлюбу у сестер виник такий порядок користування спільним майном: ОСОБА_2 проживає у кімнатах №195 та №197, а відповідач займає кімнату №205а.

Вважає, що такий порядок, який склався у сестер у користуванні спільною сумісною власністю   дає підстави на виділ у натурі тієї частки майна із спільної сумісної власності, якою фактично користується кожна із сестер. Житлові умови при цьому нікого із сестер погіршені не будуть.

            У судовому засіданні   позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали  позовні вимоги та доводи наведені в їх обґрунтування, просили  задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3  позов визнала в повному обсязі та просила його задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст..60, 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню. Відповідно до 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що  відповідно до свідоцтва про право власності на житло реєстраційний № 7А-05-249314 від 6 червня 2005 року виданого відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради ОСОБА_2 та ОСОБА_7 на праві  спільної сумісної власності належать квартири № №195, 197,205-а, що розташовані у будинку готельного типу по вулиці Миру 38/4 в м. Харкові.

Після реєстрації шлюбу 22.06.2007 року,  ОСОБА_7 взяла прізвище чоловіка «Бойко».

Згідно ст. 317 ЦК України власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

    Відповідно до ст.. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ частки із майна , що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

     Відповідно до ст.372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділено між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається що, частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

    У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

    Таким чином, оскільки відповідач не заперечує проти задоволення позову, суд вважає позов підлягаючим задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 15, 60, 212 -215ЦПК України, ст. 370, 372 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 -   задовольнити.

    Визнати в порядку поділу спільного сумісного майна за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на кімнату №195 житловою площею 11,4 кв.м та кімнату № 197 житловою площею 11,1 кв.м. в будинку №38/4 готельного типу по вулиці Миру в м. Харкові, а за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на кімнату №205- а житловою площею 11,2 кв.м. в будинку №38/4 готельного типу по вулиці Миру в м. Харкові.

            Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.  294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

       Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:                                             А.К. Сітало