Справа № 383/574/15-ц

Номер провадження 2/383/227/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2015 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді - Фур І. П.,

при секретарі - Одінцовій Н.Г.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судового засідання Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача Солонцюватська сільська рада Бобринецького району, третя особа - ОСОБА_7, про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на 1/3 частину земельної частки (паю) в порядку перерозподілу спадщини, визнання частково недійсними свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, державного акту на право власності на землю та за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_5, третя особа на стороні відповідача Солонцюватська сільська рада Бобринецького району, про визнання права власності на 1/3 частину земельної частки (паю) в порядку перерозподілу спадщини, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, державного акту на право власності на землю, визнання права власності на 1/3 частину земельної частки (паю) в порядку перерозподілу спадщини, визнання частково недійсними свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, державного акту на право власності на землю,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась в суд з позовними вимогами до до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача Солонцюватська сільська рада Бобринецького району, третя особа - ОСОБА_7, про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на 1/3 частину земельної частки (паю) в порядку перерозподілу спадщини, визнання частково недійсними свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, державного акту на право власності на землю та за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_5, третя особа на стороні відповідача Солонцюватська сільська рада Бобринецького району, про визнання права власності на 1/3 частину земельної частки (паю) в порядку перерозподілу спадщини, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, державного акту на право власності на землю, визнання права власності на 1/3 частину земельної частки (паю) в порядку перерозподілу спадщини, визнання частково недійсними свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, державного акту на право власності на землю. (а.с. 2, 150)

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер батько позивачки - ОСОБА_8. Після його смерті відкрилася спадщина, що складалася з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Дружба" Бобринецького району Кіровоградської області розміром - 62 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї земельної ділянки в натурі, що знаходиться на території Солонцюватської сільської ради Бобринецького району і належала батьку на підставі сертифікату НОМЕР_1 на право на земельну частку (пай), виданого Бобринецького райдержадміністрацією 27.11.1996 року та зареєстрованого 27.11.1996 року за №261.

На час смерті батька разом з ним проживали позивачка, її мати, брат та її старша сестра. При підготовці даного позову, позивачкою виявлено, що у свідоцтві про народження в графі батько значиться "ОСОБА_8", а у свідоцтві про смерть останній значиться як "ОСОБА_8". Встановлення факту родинних відносин із ОСОБА_8 їй потрібне для доведення права на спадщину та подальшого оформлення спадкових прав. Також позивачка зазначає, що разом з братом ОСОБА_7 прийняли спадщину після смерті батька як його малолітні діти, оскільки, продовжили проживати в батьківському будинку та фактично вступили в управління та володіння спадковим майном. Коли позивачка звернулась до старшої сестри та повідомила про свої наміри звернутися до нотаріуса для оформлення спадщини то дізналась, що в 1993 році батько позивачки склав на її старшу сестру заповіт і вона переоформила спадщину на своє ім'я та продала земельну ділянку. Оскільки про порушення її прав відповідачами позивачка довідалася лише в квітні 2015 року, вона просить суд визнати поважними причини пропуску строків позовної давності для звернення суду з даним позовом.

Третя особа, який заявив самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_7 подав до суду позов до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи Солонцюватська сільська рада Бобринецького району, ОСОБА_5, про визнання права власності на 1/3 частину земельної частки (паю) в порядку перерозподілу спадщини, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, державного акту на право власності на землю, визнання права власності на 1/3 частину земельної частки (паю) в порядку перерозподілу спадщини, визнання частково недійсними свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, державного акту на право власності на землю. В обґрунтування позову зазначив, що на час смерті батька ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 року йому було 10 років, він зі своєю сестрою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, проживав разом з батьком і фактично вони як малолітні діти прийняли спадщину після свого батька, у зв'язку з чим вважає, що оскаржуваний заповіт та договір купівлі-продажу порушує його право на земельну частку (пай), яку відповідачка ОСОБА_2 продала в подальшому відповідачу ОСОБА_3 ( а.с. 80, 151).

В судовому засіданні позивачка, її представник, ОСОБА_9 підтримали заявлені позовні вимоги та просили їх задовольнити.

ОСОБА_2 надала до суду заяву відповідно до якої позовні вимоги визнала та не заперечила проти їх задоволення, крім того, відповідачка пояснила, що продала земельну ділянку ОСОБА_3 так як потрібні були кошти, щоб зібрати брата та сестру до школи, половину коштів забрала мати, а половину відповідачка витратила на дітей (а.с.26).

ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 не заперечили проти задоволення позову ОСОБА_5 в частині встановлення факту родинних відносин, проти інших вимог позивачки та її брата ОСОБА_7 заперечили, просили суд відмовити у задоволенні позову з підстав пропущення строку позовної давності оскільки позивачка та її брат на думку сторони відповідача повинні були знати про факт продажу земельної ділянки та могли скористатися своїм правом у строк, передбачений цивільним законодавством, який повинен обраховуватися з дня повноліття осіб. Крім того, відповідач ОСОБА_3 зазначив, що погодився купити право на земельну частку пай у відповідачки ОСОБА_2 та її матері, так як вони про це просили і він вирішив їм допомогти. Також, відповідач підтвердив, що купив таке право за 1500 грн.

Представник Солонцюватської сільської ради Бобринецького району ОСОБА_11. зазначила, що сім'я жила в скрутних сімейних умовах, не вистачало коштів, тому відповідачка та її мати продала право на земельну частку(пай) ОСОБА_3

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_10 зазначила, що батьки позивачки проживали разом з трьома дітьми. Свідок чула, що мати позивачки була записана як мати одиначка. Свідок зазначила, що їй достовірно не відомо чи позивачка є рідною дитиною ОСОБА_8

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_11. зазначила, що приїхала до с. Солонцюватка у 1995 році. Мати позивачки приїхала із донькою сама, а потім проживала разом з ОСОБА_8. Свідку не відомо чому позивачка не записана на прізвище «ОСОБА_15».

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_12 зазначила, що позивачка є рідною донькою ОСОБА_8 батьки позивачки постійно проживали разом, чи укладали вони шлюб свідку не відомо. за словами свідка позивачка називала ОСОБА_8 батьком, а він визнавав її донькою.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_13 зазначила, що ОСОБА_15 приїхала до села у 1986-1987р. вона вважає позивачку рідною донькою ОСОБА_8 Він називав її донькою, а вона його батьком. Стосовно заповіту ОСОБА_8 свідку нічого не відомо. Чому доньку не записали на прізвище «ОСОБА_15» свідку не відомо.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_14 зазначила, що позивачка є її хресницею. За словами свідка ОСОБА_8 одружились 1986 року, позивачка є рідною донькою ОСОБА_8

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_5 та ОСОБА_7 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 03.01.2000 року (а.с. 5).

Як вбачається з свідоцтва про народження ОСОБА_7. ІНФОРМАЦІЯ_2, серія НОМЕР_3, в графі мати зазначена ОСОБА_15 в графі батько ОСОБА_8 (а.с. 7).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_5.ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, серія НОМЕР_3, в графі мати зазначена ОСОБА_15 в графі батько ОСОБА_8 (а.с. 8).

Згідно листа відділу реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бобринецького районного управління юстиції,відсутні актові записи про зміну прізвища, реєстрацію шлюбу ОСОБА_8. Згідно даного листа прізвище «Москалюк» має цивільна дружина ОСОБА_8 (а.с. 55).

Як вбачається з копії актового запису про народження та витягу з ДРАЦСГ про народження ОСОБА_5, батьком зазначений ОСОБА_8 (а.с. 74-77).

Згідно довідки № 41 від 23.04.2015 року, виданої Солонцюватською сільською радою, ОСОБА_8 з 1985 року і до дня смерті проживав і був зареєстрований в с. Солонцюватка Бобринецького району. На час смерті з ним проживали: співмешканка - ОСОБА_16, донька - ОСОБА_5, син - ОСОБА_7 та донька ОСОБА_2 (а.с. 9).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, спадкоємицею зазначеного в заповіті ОСОБА_8 майна, а саме права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Дружба» Бобринецького району Кіровоградської області розміром 7,62 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що знаходиться на території Солонцюватської сільської ради і належить спадкодавцю на підставі сертифікату НОМЕР_1 на право на земельну частку (пай), виданого Бобринецькою райдержадміністрацією 27.11.1996 року та зареєстрованого 27.11.1996 року за № 261 є ОСОБА_2 (а.с. 10).

Відповідно до договору купівлі-продажу права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, укладеного 08.08.2000року укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Білорус Н.В. та зареєстрованого за № 2833, ОСОБА_2 продала ОСОБА_3 право на земельну частку (пай), в земельній ділянці КСП «Дружба» Бобринецького району розміром 7,62 га умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (а.с. 11).

Відповідно до відповіді державного нотаріуса та наданих інформаційних довідок, спадкова справа після смерті ОСОБА_16 не заводилась, заповіти від її імені не посвідчувались (а.с. 49-51).

Відповідно до відповіді державного нотаріуса спадкова справа після смерті ОСОБА_8 передана на зберігання до державного архіву в Кіровоградській області. Згідно наданих інформаційних довідок, у Спадковому реєстрі наявний заповіт за № 1307669, посвідчений 15.09.1997 року. (а.с. 52-54).

Як вбачається з спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_8, спадкоємицею після смерті ОСОБА_8 є ОСОБА_2, згідно заповіту ОСОБА_8,від 14.10.1993 року посвідченого державним нотаріусом Білорус Н.В. 31.07.2000 року ОСОБА_2. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом (а.с. 136-143).

Пленум Верховного Суду України у постанові № 5 від 31.03.1995 року зазначив, що відповідно до статей 255, 271 Цивільного Процесуального Кодексу України (ЦПК) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Наведений у ст.273 ЦПК ( 1502-06 ) перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення, наприклад, факти визнання батьківства щодо дітей, які народилися до 1 жовтня 1968 року; батьківства; реєстрації батьківства; факти прийняття спадщини, встановлення місця відкриття спадщини та фактів володіння будівлею на праві приватної власності.

Разом з цим для розгляду в порядку окремого провадження не може бути прийнята заява про встановлення факту родинних відносин, якщо заявник порушує справу з метою підтвердити в наступному своє право на жиле приміщення або на обмін жилого приміщення. У разі відмови в задоволенні вимог про визнання права на жилу площу або на обмін жилого приміщення, заінтересована особа має право звернутись до суду з відповідним позовом.

Зазначені норми статтей кореспондуються з приписами ст. 256-259 ЦПК України у редакції 2004 року, згідно ч.4 ст. 256 ЦПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Враховуючи, що факт встановлення родинних стосунків з ОСОБА_8 є необхідний ОСОБА_5 з метою визнання її права на спадщину після померлого, суд розглянув вимогу про встановлення факту батьківства у позовному провадженні і суд прийшов до висновку, що факт батьківства ОСОБА_8 відносно ОСОБА_5 знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року, який був чинний на момент відкриття спадщини) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частинах, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця, а також, непрацездатні дружина, батьки і утриманці померлого успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка б належала б кожному з них при спадкоємстві за законом (обов'язкова частка), що визначено ст. 535 ЦК України.

Враховуючи той факт, що на момент смерті спадкодавця ОСОБА_8 його діти ОСОБА_5 та ОСОБА_7 були малолітніми дітьми 12 та 10 років відповідно, про порушення свого права на земельну частку (пай) особи дізналися у 2015 році від старшої сестри відповідачки ОСОБА_2, яка підтвердила факт необізнаності брата та сестри до вказаної дати, той факт, що відповідачем ОСОБА_3 та його представником не надано суду доказів на спростування зазначеного факту, суд прийшов до висновку, що їх право на земельну частку (пай) підлягає безумовному судовому захисту і вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі і посилання відповідача та його представника на ч. 4 ст. 261 ЦК України (в ред. 2004 року), згідно якої у разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття, в обґрунтування заперечень проти позову у зв'язку з пропущенням строку позовної давності, є безпідставними, оскільки на день смерті батька ОСОБА_5 та ОСОБА_7 були малолітніми особами і вказані норми не розповсюджуються на дані правовідносини.

Згідно норм ч. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11, 57-60,88, 213-215, 218, 224-233, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача Солонцюватська сільська рада Бобринецького району, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_7, про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на 1/3 частину земельної частки (паю) в порядку перерозподілу спадщини, визнання частково недійсними свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, державного акту на право власності на землю та позов ОСОБА_7 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_5, третя особа на стороні відповідача Солонцюватська сільська рада Бобринецького району, про визнання права власності на 1/3 частину земельної частки (паю) в порядку перерозподілу спадщини, визнання частково недійсними свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, державного акту на право власності на землю - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_5 є донькою ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року в селі Солонцюватка Бобринецького району Кіровоградської області.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/3 частини права на земельну частку(пай) у спадщині, що відкрилася після смерті батька ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року, що складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Дружба" Бобринецького району Кіровоградської області розміром 7,62 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї земельної ділянки в натурі, що знаходиться на території Солонцюватської сільської ради Бобринецького району і належала ОСОБА_8 на підставі сертифікату НОМЕР_1 на право на земельну частку (пай), виданого Бобринецькою райдержадміністрацією 27.11.1996 року та зареєстрованого 27.11.1996 року за №261, залишивши ОСОБА_7, та ОСОБА_2 по 1/3 частини права на земельну частку (пай).

Визнати за ОСОБА_7 право власності на 1/3 частини права на земельну частку(пай) у спадщині, що відкрилася після смерті батька ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року, що складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Дружба" Бобринецького району Кіровоградської області розміром 7,62 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї земельної ділянки в натурі, що знаходиться на території Солонцюватської сільської ради Бобринецького району і належала ОСОБА_8 на підставі сертифікату НОМЕР_1 на право на земельну частку (пай), виданого Бобринецькою райдержадміністрацією 27.11.1996 року та зареєстрованого 27.11.1996 року за №261, залишивши ОСОБА_5 та ОСОБА_2 по 1/3 частини права на земельну частку (пай).

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 31 липня 2000 року реєстровий № 1366, спадкова справа № 306, видане в.о. державного нотаріуса Бобринецької державної нотаріальної контори Івановою О.О. на ім'я спадкоємиці померлого ОСОБА_8 - ОСОБА_2 в частині 2/3 права на земельну частку (пай).

Визнати частково недійсним договір купівлі-продажу права на земельну частку (пай) посвідченого сертифікатом від 08.08.2000 року, реєстровий № 2833, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині 2/3 права на земельну частку (пай).

Визнати частково недійсним Державний акт на право власності на землю серії НОМЕР_4, виданий 29 березня 2002 року ОСОБА_3 в частині 2/3 земельної частки (паю) право на яку ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_8 відчужила ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу права на земельну частку (пай) посвідченого сертифікатом від 08.08.2000 року, реєстровий № 2833 та яка увійшла до складу земельної ділянки площею 34,62 га.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 243,60 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 243,60 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 415,00 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 415,00 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області через Бобринецький районний суд Кіровоградської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя І.П. Фур