ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 31/10 | 25.02.09 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя
до Державної адміністрації залізничного транспорту України
«Укрзалізниця», м. Київ
про стягнення 1 459, 20 грн.
Суддя Качан Н.І.
Представники:
Від позивача Ткаченко Л.Л. –пред. по довір., Лахматова К.Г. –пред. по довір.
Від відповідача Ґудзь В.М. пред. по довір. від 30.12.08р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення безпідставно списаних коштів в сумі 1 459,20 грн. за послуги, пов'язані з перевезенням вантажів відповідно до Договору № ПР/ДН-3-05 83/251/НЮ/20/2005/1674 від 01.06.2005р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 05-5-9/9076 від 26.08.2008р. (суддя Жирнов С.М.) позовні матеріали Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»до Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця" про стягнення 1 459,20грн., повернуті без розгляду на підставі п. 6 ст. 63 ГПК України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2008р. ухвалу Господарського суду міста Києва № 05-5-9/9076 від 26.08.2008р. скасовано, а матеріали позовної заяви повернуто для розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2008р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 22.01.2009р.
В судовому засіданні 22.01.2009р. було оголошено перерву до 25.02.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали в повному обсязі та надали письмові доповнення до позовної заяви, в яких зазначили, що в позовній заяві були помилково зазначені місяці: замість грудня –вересень, а замість листопада - серпень.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог в повному обсязі та надав письмовий відзив на позовну заяву.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між сторонами було укладено Договір № ПР/ДН-3-05 83/251/НЮ/20/2005/1674 від 01.06.2005р. про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за надані залізницею послуги, відповідно до умов якого, предметом цього договору є надання відповідачем, як залізницею, позивачу, як вантажовласнику, послуг, пов’язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.
Відповідно до умов п. 3.2. Договору у міру виконання перевезень та надання послуг залізниця списує згідно з чинним законодавством України відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, штрафи) з особового рахунку вантажовласника на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами, контейнерами і т.ін.
В грудні 2007 року на адресу позивача надійшов вантаж –порошок магнезитовий, магнезитові вироби, цегла вогнетривка в вагонах №№ 67235135, 65927568, 23752769, 63535025, 60704871, 65616922, 62418546, 64398274, 66088931, 23720923, 65537615 по залізничним накладним №№ 551360, 551361, 11426, 22927, 22928, 22930, 22931, 22932, 22985, 11430, 22933 зі станції Речная, Ганіска при Кошицях та станції Лубеник. За переліками № 1412 від 14.12.2007р., № 0812 від 08.12.2007р., № 0912 від 09.12.2007р., в графі «Прибуття імпорт»ТехПД-1 було проведено безпідставне списання грошових коштів з особового рахунку ВАТ «Запоріжсталь»на суму 1 459,20 грн.
Наказом Кабінету Міністрів України № 402 від 15.05.2007р. з «0» годин 05.06.2007р. були підвищені тарифні коефіцієнти, застосовувані для розрахунку залізничного тарифу, плат і зборів.
На підставі цього підвищення Єдиним Техпд був зроблений перебір залізничного тарифу й додаткових зборів на всі вагони з імпортними вантажами, що прибули на адресу позивача у грудні місяці, але відправлені в листопаді місяці до зміни тарифів.
Згідно § 1, ст. 13, розділ 2 СМГС провізні платежі, що виникли за період від приймання вантажу до перевезення до його видачі одержувачі, обчислюється по внутрішніх тарифах залізниць, що діють у день укладання договору перевезення. У цьому випадку всі перелічені договори перевезень були оформлені до підвищення тарифних коефіцієнтів, що підтверджується штемпельними оцінками на залізничних накладних у графі 46 «календарний штемпель станції відправлення».
Відповідно до ст. 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності та не мають зворотної дії у часі.
Таким чином, при списанні грошових коштів було застосовано підвищення тарифних коефіцієнтів до договорів на перевезення, які на момент прийняття Наказу кабінету Міністрів України № 402 від 15.05.07 р. вже були укладені.
Відповідно до ст. 10 Цивільного кодексу України чинний міжнародний договір, який регулює цивільні правовідносини, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України. Якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.
Пунктом 6 ст. 315 Господарського кодексу України передбачено, що у спорах, пов’язаних з міжнародними перевезеннями вантажів, порядок пред’явлення позовів та строки позовної давності встановлюється транспортними кодексами чи статутами або міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993р. № 246 у зв’язку з прийняттям Державної адміністрації залізничного транспорту України до Організації співдружності залізниць та її приєднанням до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення та Угоди про міжнародне залізничне пасажирське сполучення залізницям, морським пароплавствам, вантажовідправникам і вантажоодержувачам України необхідно забезпечити виконання цих угод.
Пунктом 4 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, встановлено, що перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполучені здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення.
Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що порядок досудового врегулювання спорів визначається цим Кодексом, якщо іншій порядок не встановлено діючим на території України законодавством, яке регулює конкретний вид господарських відносин. Яким в даному випадку є Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС).
Відповідно до ст. 2 СМГС застосовується по всім перевезенням вантажів у прямому міжнародному залізничному вантажному сполученні між станціями, вказаними у § 2 ст. 3 розділ 1 СМГС. Отже, відносини по даному спірному перевезенню регулюється Угодою про міжнародне залізничне сполучення, що підтверджується укладенням договорів перевезення на бланках накладної СМГС.
На адресу Головного комерційного управління ДП «Укрзалізниця»була направлена претензія № 80-3-1332-41 від 14.05.2008р. про повернення безпідставно списаних коштів по переліках у грудні місяці 2007 року.
Відповідач відхилив вказану претензію листом № ЦМ-ЦУЗТ-6/08 від 09.06.2008 та у своєму відзиву на позовну заяву заперечує проти заявлених вимог з наступних підстав.
Позивач звернувся з претензією від 09.01.2008р. № 80-3-76-2 до Придніпровської залізниці з проханням повернути перебір тарифу в сумі 1 459,20 грн., зазначена претензія була прийнята Придніпровською залізницею і розглянута по суті. Придніпровською залізницею в претензійних вимогах було відмовлено, відповідь на претензію була надана 08.02.2008 р. № МКРП 08/08-03.
З незрозумілих, на думку відповідача, підстав позивач звернувся з претензією від 14.05.2008 р. № 80-3-1332-41 до Головного комерційного управління Укрзалізниці з аналогічним проханням.
Укрзалізниця повернула претензію № ЦУЗТ-6/08 від 09.06.2008 р. позивачеві без розгляду. Проте, Додаток 19 до СМГС, встановлює перелік назв та адрес органів залізниць, компетентних для розгляду претензій. Таким єдиним органом в Україні є «Укрзалізниця», тому претензію та позов пред’являється до Додержавної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця».
Також, відповідач вважає, що застосування залізницею при розрахунку тарифу із застосуванням коефіцієнту з 01.12.2007 є правомірним.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
До матеріалів справи залучена судова практика, що підтверджує позицію позивача щодо повернення вказаних коштів.
За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» (03680 МСП, м Київ-150, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 20078961) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»(69008, м. Запоріжжя, вул. Південне Шосе, 72, код ЄДРПОУ 00191230), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, безпідставно списані кошти в розмірі 1 459 (одна тисяча чотириста п’ятдесят дев’ять) грн. 20 коп., 102 (сто дві) грн. –державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя Н. І. Качан
Дата підписання рішення 16 березня 2009 року.