ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
26.09.06 Справа № А-6/7
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого судді Бонк Т.Б.
суддів Марко Р.І.
Бойко С.М.
розглянувши апеляційну скаргу Коломийської об’єднаної державної податкової інспекції (далі Коломийська ОДПІ ) від 09.03.2006р. №4110/10/10-009
на постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 21.02.2006р.
у справі № А-6/7
за позовом Івано-Франківського обласного центру зайнятості –робочого органу Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, м. Івано-Франківськ
до Коломийської ОДПІ, м.Коломия
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Злагода»
про визнання недійсним рішення
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явився;
від відповідача:не з’явився;
Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 21.02.2006р. у справі № А-6/7, суддя Грица Ю.І., позов задоволено, визнано недійсним рішення Коломийської об’єднаної державної податкової інспекції №57 від 20.10.2003 року про списання безнадійного податкового боргу з СГ ТзОВ «Злагода»в сумі 4492 грн
Постанова суду мотивована положеннями норм ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов”язань платників податків і перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.5 ст.8 Закону України «Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ч.2,3 ст.2 Закону України “Про систему оподаткування”, а також тим зокрема, що заборгованість СГ ТзОВ «Злагода»не являється податковим боргом, оскільки це суперечить вимогам Закону України «Про систему оподаткування»та Закону України «Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Не погоджуючись з прийнятою постановою Коломийська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Івано-Франківської області у справі №А-6/7 та закрити провадження у даній справі. Зокрема, скаржник посилається на те, що судом не досліджено ким було прийнято рішення про віднесення страхових внесків до безнадійного податкового боргу, також судом порушено норми матеріального права, зокрема ст.ст. 2,18 Закону України «Про порядок погашення зобов”язань платників податків і перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п.4.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України №103 від 14.03.2001 року.
Сторони, явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № 1637013;_______
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу апеляційний господарський суд встановив наступне.
Коломийською ОДПІ прийнято рішення №57 від 20.10.2003 року про списання безнадійного податкового боргу з СГ ТзОВ «Злагода»внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття(а.с.6).
При прийнятті вищезазначеного рішення відповідач керувався п.18.2 ст.18 Закону України «Про порядок погашення зобов”язань платників податків і перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов”язань платників податків і перед бюджетами та державними цільовими фондами»цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Перелік податків і зборів (обов’язкових платежів) визначено в Законі України «Про систему оподаткування», згідно ч. 7 ст.1 якого передбачено, що податки і збори (обов’язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.
Згідно з ч.2 ст.2 Закону України “Про систему оподаткування” державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов’язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб. Законом України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”податки і збори (обов”язкові платежі) не включено до переліку джерел формування коштів Фонду загальнообов”язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Частина 3 ст.2 Закону України “Про систему оподаткування”зазначає, що Державні цільові фонди включаються до Державного бюджету України. Тоді як п.5 ст.8 Закону України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”містить положення, що кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про систему оподаткування» від 18.02.1997 року було встановлено, що дія цього Закону поширюється на відповідні правовідносини у сфері соціального страхування щодо зборів на соціальне страхування до прийняття законів України з питань соціального страхування.
Згідно з п.2 розділу 8 Закону України «Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
З наведеного вбачається, що до набрання чинності Законом України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, тобто до 01.01.2001р., платежі на загальнообов”язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття мали статус збору (обов”язкового платежу) і входили до складу загальнообов”язкових податків та зборів, визначених ст.14 Закону України “Про систему оподаткування”. Таким чином, до моменту набрання чинності Законом України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” на вказані платежі розповсюджувались також норми, які регулюють відносини у сфері оподаткування, у тому числі норми Закону України “Про порядок погашення і зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, які розповсюджують свою дію на порядок списання та розстрочення податкового боргу.
З моменту вступу в силу Закону України «Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» норми Закону України «Про систему оподаткування»у частині, що йому суперечить, не застосовується.
Враховуючи викладене, заборгованість СГ ТзОВ «Злагода»в сумі 4492грн. не являється податковим боргом, оскільки це суперечить вимогам Закону України «Про систему оподаткування»та Закону України «Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», який набрав чинності з 01.01.2001 року, а тому на неї не може бути розповсюджено вимоги Закону України «Про порядок погашення зобов”язань платників податків і перед бюджетами та державними цільовими фондами».
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 79, 86, 195, 196, 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Львівський апеляційний господарський УХВАЛИВ:
Залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Дана ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст.ст.212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України
Головуючий-суддя Бонк Т.Б
суддя Марко Р.І
суддя Бойко С.М.