УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0620/1-61/2012 Головуючий у 1-й інст. Коваленко

Категорія ст. 309 ч.2, 315 ч.2, 317 ч.1 КК України Доповідач Михайловський В. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді Михайловського В.І.,

суддів: Фоміна Ю.В., Широкопояса Ю.В.,

з участю: прокурора Селюченко І.І.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 14 березня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, не судимий,

засуджений: за ст.309 ч.2 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі; за ст.315 ч.2 КК України на 5 (п’ять) років позбавлення волі; за ст.317 ч.1 КК України на 4 (чотири ) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 вважається засудженим на 5 (п’ять) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75,76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Міра запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 залишено попередня - підписка про невиїзд.

Доля речових доказів вирішена відповідно до ст.81 КПК України.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 337 гривень 67 копійок витрат за проведення судово-хімічної експертизи.

Згідно змісту вироку суду, ОСОБА_1 протягом жовтня-грудня 2011 року вчинив незаконне придбання, виготовлення та зберігання без мети збуту наркотичного засобу у великих розмірах, організував та утримував місце для незаконного вживання та виготовлення наркотичних засобів, надавши приміщення, з цією метою.

Так,15.10.2011 року неподалік с.Мала Рача Радомишльського району Житомирської області на пустирі ОСОБА_1 зібрав та переніс коноплю до свого місця помешкання: вул. 9-го січня,23 м.Радомишля, висушив на горищі та подрібнив, утворивши рослинну масу – канабіс, готовий для вживання, яку надалі продовжував зберігати на горищі вказаного будинку.

На протязі з 20.10. по 21.12.2011 року ОСОБА_1 надав цигарки для паління громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, достовірно знаючи про його неповнолітній вік. Вказані особи вживали шляхом паління канабіс, використовуючи для цього приміщення господарства, після чого 21.12.2011 року близько 19 годин 30 хвилин у ОСОБА_1 за вищевказаною адресою було вилучено 468,537 грама особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу (маріхуану) в перерахунку на суху речовину та 0,315 грама екстракту канабісу в перерахунку на суху речовину, які віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів у великих розмірах та обіг яких заборонено.

В апеляції з доповненнями прокурор просить скасувати вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 14.03.2012 року внаслідок м’якості та невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_1: за ст.309 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ст.315 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі; за ст.317 ч.1 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України остаточно призначити засудженому ОСОБА_1 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 змінити: з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Також прокурор в доповненнях просить виключити з мотивувальної частини вироку визначену судом 1-ї інстанції за ч.2 ст.309 КК України кваліфікуючу ознаку – перевезення наркотичного засобу, оскільки, у даному випадку, суд вийшов за межі пред’явленого органами досудового слідства обвинувачення.

Заслухавши доповідача по справі, міркування прокурора, який підтримав подану апеляцію з доповненнями з наведених мотивів, засудженого ОСОБА_1, який заперечував проти задоволення апеляції прокурора, обговоривши її доводи та вивчивши справу, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора з доповненнями підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Покарання засудженому ОСОБА_1 призначено судом у відповідності до вимог ст.65 КК України, тяжкості вчиненого злочину, характеристики особи засудженого та обставин, передбачених ст.ст.66,67 КК України.

Так судом враховано, що ОСОБА_1 раніше не судимий, вину визнав повністю та розкаявся за вчинений злочин, як особа характеризується виключно з позитивної сторони, має постійне місце роботи та проживання.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та при відсутності обтяжуючих покарання обставин, враховуючи також і те, що ОСОБА_1 має молодий вік та вперше притягається до кримінальної відповідальності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано призначив ОСОБА_1 покарання у межах санкцій ст.ст.309 ч.2, 317 ч.1, 315 ч.2 КК України, правомірно застосувавши вимоги ст.70 ч.1 КК України та поклавши на засудженого обов’язки, передбачені ст.ст.75,76 КК України.

Посилання прокурора в апеляції на те, що судом не були враховані тяжкість вчиненого злочину, обставини, наявність та вага вилученого у ОСОБА_1 наркотичного засобу – 468,537 грама є безпідставними, оскільки вказані обставини були враховані при постановленні вироку та не є безумовними підставами для призначення засудженому ОСОБА_1 більш суворої міри покарання.

Разом з тим, кваліфікуючи протиправні дій ОСОБА_1 за ст.309 ч.2 КК України суд, першої інстанції необґрунтовано та зайво кваліфікував його дії як перевезення наркотичних засобів. Зазначена кваліфікуюча ознака відсутня як у постанові про пред’явлення обвинувачення так і в обвинувальному висновку, органами досудового слідства ОСОБА_1 вмінена не була, у зв’язку з чим суд, кваліфікуючі дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.309 КК України, вийшов за межі пред’явленого обвинувачення.

А тому, враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 14 березня 2012 року щодо ОСОБА_1, виключивши з мотивувальної частини вироку кваліфікуючу ознаку за ст.309 ч.2 КК України – перевезення ОСОБА_1 наркотичних засобів.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляцію прокурора з доповненнями задовольнити частково.

Вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 14 березня 2012 року щодо ОСОБА_1 – змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку кваліфікуючу ознаку за ст.309 ч.2 КК України – перевезення ОСОБА_1 наркотичних засобів.

В решті вирок залишити без зміни.

Судді: