Справа № 2-1652/11

провадження № 2/616/4161/11

РІШЕННЯ

Іменем України

07 листопада 2012 року року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого –судді Заполовська Тетяна Григорівна

за секретаря Ковальової З.С.,

сторони по справі: за первісним позовом –позивач ОСОБА_1, її представники ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, відповідач ОСОБА_5, його представник ОСОБА_6, за зустрічним позовом позивач ОСОБА_5, його представник ОСОБА_6, відповідач ОСОБА_1, її представники ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Новограді-Волинському справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулася до суду та просить зобов’язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, що розташована за адресою: пров. Воровського, 5, м. Новоград-Волинський, шляхом демонтажу самовільно встановленого паркану на земельній ділянці ОСОБА_1

Свої вимоги мотивує тим, що є власником житлового будинку та земельної ділянки по пров. Воровського, 5 в м. Новограді-Волинському площею 0,0870 га. У 2009 році відповідач, який є власником сусідньої земельної ділянки по пров. Воровського, 3а, площею 0,0735 га, самовільно встановив паркан на земельній ділянці позивача, чим незаконно збільшив площу своєї земельної ділянки. На прохання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою відповідач не реагував, а в жовтні 2011 року ще передвинув паркан на 20-30 см в сторону її земельної ділянки. Позивач неодноразово зверталась до Новоград-Волинської міської ради, міського земельно-кадастрового бюро і, отримавши загальний план зовнішніх меж земельних ділянок по пров. Воровського, 3а та пров. Воровського, 5, встановила, що фактична межа згідно державного акту відрізняється одна від одної. Тобто, позивач підозрює, що існує зона накладення згідно державних актів. З метою захисту своїх прав змушена звернутись до суду.

В судовому засіданні 19.12.2011 року ОСОБА_5 подав зустрічний позов, в якому просить зобов’язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні його земельною ділянкою шляхом знесення встановленої металевої сітки на самовільно зайнятій частині його земельної ділянки розміром 0,82 м на 13,34 м.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що квітні 2003 року йому на підставі рішення № 134 Новоград-Волинської міської ради від 27.03.2003 року передано у власність земельну ділянку площею 0,0715 га, що розташована по пров. Воровського, 3а. Згодом ОСОБА_5 на підставі рішення міської ради № 590 від 17.12.2009 року доприватизував земельну ділянку і отримав новий державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,0735 га. В жовтні 2010 року позивач за зустрічним позовом вирішив порівняти свій паркан з сусідньою ділянкою № 5 по межі його доприватизованої земельної ділянки, однак ОСОБА_1 не погодилася з його діями. Також ОСОБА_1 відмовилася підписати акт передачі межових знаків та самовільно їх зняла. А в листопаді 2010 року відповідач за зустрічним позовом пошкодила його паркан та самовільно зайняла частину його земельної ділянки розміром 0,82 м на 13,34 м, встановивши на ній огорожу у виді металевої сітки.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав, зазначених в позовній заяві, просили його задовольнити. Зустрічний позов не визнали у повному розмірі, просять відмовити в його задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала повністю. Зустрічний позов підтримала та просила задовольнити.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_7 пояснив, що дати відповідь на питання чи існують зони накладення між вказаними земельними ділянками не є технічно можливим, оскільки ОСОБА_1 не надано збірний кадастровий плат та каталог координат меж. Також експертом не вимірювалась площа земельних ділянок на місці, дослідження проводилось на підставі документів, наданих сторонами.

Вислухавши пояснення представників сторін, пояснення експерта, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно державного акту про право приватної власності на землю від 20.10.1999 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки по пров. Воровського, 5 в м. Новоград-Волинському площею 0,0870 га на підставі рішення виконкому Новоград-Волинської міської ради № 198 від 15.04.1999 року (п.2.26) (а.с. ).

ОСОБА_5 згідно державного акту про право власності на земельну ділянку від 06.07.2010 року належить земельна ділянка по пров. Воровського, 3а в м. Новоград-Волинському площею 0,0735 га на підставі рішення Новоград-Волинської міської ради № 590 від 17.12.2009 року (а.с. ).

Відповідно до висновку експерта від 29.08.2012 року за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи фактична межа земельної ділянки ОСОБА_1 не відповідає межі, визначеній у Державному акті від 20.04.1999 року, а площа земельної ділянки в межах фактичного користування становить 0,0852 га, тобто на 0,0018 га менша, ніж зазначено в державному акті.

Стосовно меж земельної ділянки ОСОБА_5, то за результатами досліджень фактична межа його земельної ділянки також не відповідає межі, визначеній в Державному акті від 06.07.2010 року, а площа земельної ділянки в межах фактичного користування становить 0,0773 га, тобто на 0,0038 га більша, ніж зазначено в державному акті.

Встановити ж чи існує зона кладення площ земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у зв’язку з відсутністю технічної документації на земельну ділянку ОСОБА_1 (координат земельної ділянки із прив’язкою до державної геодезичної мережі) не є можливим (а.с. 84-91).

Між сторонами виник спір з питання реалізації права власності на сусідні земельні ділянки, а точніше встановлення меж між ними.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Виходячи з принципу змагальності сторін цивільного судочинства (ст.ст. 10, 60 ЦПК України), кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем в судовому засіданні не доведено, що встановлений ОСОБА_5 паркан розташований саме на земельній ділянці ОСОБА_1 та порушує її права власника у користуванні її земельною ділянкою.

Клопотання представника ОСОБА_1 про призначення додаткової експертизи суд визнав недоцільним, оскільки, як пояснив експерт ОСОБА_7 в судовому засіданні, без надання ОСОБА_1 збірного кадастрового плану (теодолітної зйомки) та каталогу координат меж неможливо дати відповідь на поставлені питання.

Відтак, слід відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні її земельною ділянкою за недоведеністю.

Стосовно зустрічного позову ОСОБА_5, то надані його представником копія листа з Новоград-Волинської міжрайонної прокуратури від 26.05.2009 року, постанова Новоград-Волинського міськрайонного суду від 26.08.2011 року, копія акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 11.08.2011 року (а.с. 31, 33-35), не доводять, що металева сітка, встановлена ОСОБА_1, знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_5 площею 0,82 м на 13,34 м.

Тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні його земельною ділянкою за недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 15, 57-60, 88, 212-215, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою –відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуюча