Справа №2-83/2009

Р

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

25 березня 2009 року                                                                                                                 м. Бахчисарай

Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого -     судді Яніна  І.А.,

при секретарях             Локтюкові А.В., Ходжаш Ю.Є., Чебикіної О.В., Фалько С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахчисарай цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Каштанівської сільської ради Бахчисарайського району АРК, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Бахчисарайська державна нотаріальна контора про визнання права власності на домоволодіння, визнання незаконним рішення Каштановської сільської ради Бахчисарайського району АРК, зустрічним позовом прокурора Бахчисарайського району АРК в інтересах ОСОБА_3 до Каштанівської сільської ради Бахчисарайського району АРК, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на домоволодіння, зустрічним позовом ОСОБА_4 до Каштанівської сільської ради Бахчисарайського району АРК, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання права власності на домоволодіння, зустрічним позовом ОСОБА_5 до Каштанівської сільської ради Бахчисарайського району АРК, ОСОБА_1 про визнання права власності на домоволодіння,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 4 червня 2007 року звернулася до суду із позовними вимогами до Каштанівської сільської ради Бахчисарайського району АРК про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за підставами, викладеними у позовній заяві. Позовні вимоги мотивовані тим, що 7 травня 1988 року помер її батько – ОСОБА_6, 25 липня 1999 року померла її мати – ОСОБА_7, які проживали за адресою: АРК, Бахчисарайський район, с. Шевченкове, вул. Садова 48. Їй, як спадкоємцю першої черги за законом, після смерті родичів, відповідно до ст.529 ЦК України (в редакції 1963 року) та ст.1261 ЦК України належить увесь будинок в цілому, оскільки вона за життя родичів матеріально їх забезпечувала, допомагала, слідкувала за станом будинку, тобто фактично прийняла спадщину. З причини юридичної неграмотності вона не подала заяву про прийняття спадщини, вважаючи, що вона є законним власником. В подальшому, ОСОБА_1 10 грудня 2008 року уточнила позовні вимоги, заявив їх до інших спадкоємців, при цьому просила суд визнати незаконним рішення Каштанівської сільської ради Бахчисарайського району АРК №6-27 від 21 червня 2002 року про передачу ОСОБА_4 земельної ділянки, розташованої за адресою: АРК, Бахчисарайський район, с. Шевченкове, вул. Садова 48, для будівництва та обслуговування житлового будинку, оскільки вона порушує вимоги ч.5 ст.116 Земельного кодексу України.

16 липня 2008 року прокурор Бахчисарайського району АРК звернувся до суду в інтересах ОСОБА_3 із зустрічними позовними вимогами про визнання права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АРК, Бахчисарайський район, с. Шевченкове, вул. Садова 48, оскільки батько ОСОБА_3 – ОСОБА_8 постійно проживав за вказаною адресою, помер у 2001 році. Мати неповнолітнього ОСОБА_3 померла у 2004 році, не прийнявши спадщину після смерті чоловіка - ОСОБА_8 ОСОБА_3 є спадкоємцем за законом першої черги, у зв’язку із чим згідно ст.529 ЦК України (в редакції 1963 року) та ст.1261 ЦК України йому після померлих родичів належить увесь будинок в цілому. В силу свого неповнолітнього віку ОСОБА_3 не зміг захистити свої інтереси, не звернувся до нотаріальної контори для прийняття спадщини (а.с.124-125).

16 липня 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічними позовними вимогами про визнання права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АРК, Бахчисарайський район, с. Шевченкове, вул. Садова 48, які уточнив 25 березня 2008 року, оскільки він постійно проживав за вказаною адресою разом з дідом - ОСОБА_6, бабцею - ОСОБА_7, батьком – ОСОБА_8, які померли у 1988 році, 1999 році, 2001 році відповідно. При цьому із 1994 року по теперішній час він прописаний у вказаному будинку, проживав в ньому до 2005 року, доки ОСОБА_1 не вселила в спірний будинок свого сина. ОСОБА_4 вважав, що у зв’язку із тим, що він фактично прийняв спадщину, згідно ст.529 ЦК України (в редакції 1963 року) та ст.1261 ЦК України йому належить увесь будинок в цілому (а.с.132-133).

16 липня 2008 року ОСОБА_5 звернулася до суду із зустрічними позовними вимогами про визнання права власності на частку житлового будинку, розташованого за адресою: АРК, Бахчисарайський район, с. Шевченкове, вул. Садова 48, оскільки вона постійно проживала за вказаною адресою разом з дідом - ОСОБА_6, бабцею - ОСОБА_7, батьком – ОСОБА_8, які померли у 1988 році, 1999 році, 2001 році відповідно, але була прописана за іншою адресою. ОСОБА_5 також вважала, що у зв’язку із тим, що вона фактично прийняла спадщину, згідно ст.529 ЦК України (в редакції 1963 року) та ст.1261 ЦК України їй належить частка будинку (а.с.140-141).

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_9 позовні вимоги щодо визнання за ОСОБА_1 права власності на спірне домоволодіння та визнання незаконним рішення Каштановської сільської ради Бахчисарайського району АРК підтримали, при цьому у задоволенні зустрічних позовних вимог просили відмовити.

Помічник прокурора Бахчисарайського району АРК ОСОБА_10 та ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання за нею права власності на спірне домоволодіння, а також зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не визнали, при цьому просили суд задовольнити позовні вимоги прокурора у повному обсязі.

У судовому засіданні ОСОБА_4 позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання за нею права власності на спірне домоволодіння, а також зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 та прокурора Бахчисарайського району АРК в інтересах ОСОБА_3 не визнав, при цьому просив суд задовольнити його зустрічні позовні вимоги у повному обсязі.

ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання за нею права власності на спірне домоволодіння, а також зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 та прокурора Бахчисарайського району АРК в інтересах ОСОБА_3 не визнала, при цьому просила суд задовольнити її зустрічні позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні ні позовні вимоги ОСОБА_1, ні усі зустрічні позовні вимоги не визнала, оскільки вважала що вона також є спадкоємцем та має право на спірне домоволодіння в порядку спадкування, але не зважаючи на роз’яснення судом її права щодо подання зустрічного позову, цим не скористувалася.

Представник Каштанівської сільської ради Бахчисарайського району АРК ОСОБА_11 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання за нею права власності на спірне домоволодіння, а також зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 та прокурора Бахчисарайського району АРК в інтересах ОСОБА_3 не визнав, при цьому просив суд задовольнити зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 у повному обсязі.

Представник Бахчисарайської державної нотаріальної контори до суду не з’явився, про час та місце судового засідання третя особа сповіщалася належним чином, при цьому завідуюча конторою ОСОБА_12 направила до суду заяву від 21 лютого 2009 року за №405/0223 про розгляд справи у відсутності свого представника (а.с.206).

У відповідності зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог і на підставі представлених сторонами доказів, а ст.ст.10,60 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, виходячи із засад змагальності сторін, межі судового розгляду, обов'язку сторін щодо доказування та подання доказів, вислухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, а також зустрічні позовні вимоги прокурора Бахчисарайського району АРК в інтересах ОСОБА_3, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 задоволенню не підлягають, при цьому зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають задоволенню за наступними підставами.

Із акту приймання побудованого житлового будинку від 6 липня 1952 року випливає, що комісія Каштанівської сільської ради та колгоспу „Бурлюк” здійснила приймання побудованого колгоспником ОСОБА_6 житлового будинку, розташованого у с. Шевченкове (а.с.13).

Згідно повідомлення начальника Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації ОСОБА_13 від 8 травня 2007 року право власності на будинок за №48 по вул. Садовій в с. Шевченкове Бахчисарайського району АРК не зареєстровано (а.с.5), що також підтверджено відомостями технічного паспорту на житловий будинок (а.с.6-9).

Судом встановлено, що ОСОБА_6 помер 7 травня 1988 року (а.с.11). В подальшому, 25 липня 1999 року померла ОСОБА_14 (а.с.15).

Із повідомлення завідуючої Бахчисарайської державної нотаріальної контори від 13 липня 2007 року за №1139/02-23 вбачається, що згідно спадкового реєстру спадкові справи до майна ОСОБА_6, померлого 7 травня 1988 року, та ОСОБА_14, померлої 25 липня 1999 року, у Бахчисарайській державній нотаріальній конторі не заводилися (а.с.61).

Згідно ст.548 ЦК України (в редакції 1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

У відповідності до ст.549 ЦК України (в редакції 1963 року) в изнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.  При цьому, суд приймає до уваги те, що право на спадкування є суб’єктивним правом, що передбачає вступ або відмову спадкоємця від вступу в спадкові правовідносини.

Згідно ч.2 ст.553 ЦК України (в редакції 1963 року) вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

Суд враховує, що фактом прийняття спадщини є спільне проживання спадкоємця з померлим безпосередньо напередодні його смерті, що встановлюється по його паспорту, де є штамп про його прописку в одному будинку з спадкодавцем.

Судом встановлено, що тільки ОСОБА_4 за життя ОСОБА_14 з 20 грудня 1994 року був прописаний за адресою: АРК, Бахчисарайський район, с. Шевченкове, вул. Садова 48 (а.с.26,27.35). Інші особи, які звернулися до суду, в домоволодінні, розташованому за вказаною адресою, не прописані та не зареєстровані. При цьому, ОСОБА_1 з 26 листопада 1982 року прописана за адресою: АРК, Бахчисарайський район, с. Шевченкове, вул. Садова 27 (а.с.14); ОСОБА_3 з 24 січня 2003 року та ОСОБА_5 з 14 вересня 2001 року прописані за адресою: АРК, Бахчисарайський район, с. Каштани, вул. Стрельникова 16/13 (а.с.127,143).

Із довідки виконавчого комітету Каштанівської сільської ради Бахчисарайського району АРК від 4 липня 2007 року за №775 вбачається, що згідно запису в господарській книзі Каштанівської сільської ради №8 за 1996-2000 роки, лицевий рахунок №670, стор.70 в будинку за адресою: АРК, Бахчисарайський район, с. Шевченкове, вул. Садова 48, проживали ОСОБА_14 та її внук - ОСОБА_4 (а.с.25).

ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщини за місцем відкриття спадщини державній нотаріальній конторі не подавала, допустимих та належних доказів свого фактичного вступу в управління або володіння спірним домоволодінням суду не надала.

Таким чином, враховуючи межі судового розгляду, відсутність допустимих та належних доказів, керуючись ч.2 ст.553 ЦК України (в редакції 1963 року), суд вважає ОСОБА_1 такою, що відмовилася від спадщини, оскільки вона не вчинила жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини після смерті 25 липня 1999 року своєї матері - ОСОБА_14. При цьому, обставини проведення її сином ремонту в спірному домоволодінні та проживання в ньому після 2005 року не мають правового значення для вирішення питання щодо визнання за нею права власності на житловий будинок.

В той же час, суд вважає, що ОСОБА_8 після смерті своєї матері - ОСОБА_14, як спадкоємець першої черги, фактично вступив в управління та володіння домоволодінням, розташованим за адресою: АРК, Бахчисарайський район, с. Шевченкове, вул. Садова 48, про що свідчить укладений ним з ВАТ „Крименерго” Бахчисарайські РЕМ договір про користування електричною енергією за №268-58 від 31 жовтня 2000 року (а.с.104-105).

ОСОБА_8 помер 8 жовтня 2001 року (а.с.86). Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді домоволодіння, розташованого за адресою: АРК, Бахчисарайський район, с. Шевченкове, вул. Садова 48, яке на підставі ст.548 ЦК України (в редакції 1963 року), належало ОСОБА_8 з моменту відкриття спадщини після смерті ОСОБА_14, померлої 25 липня 1999 року.

Суд вважає, що після смерті свого батька - ОСОБА_8 тільки його син - ОСОБА_4, продовжуючи проживати у спірному будинку, фактично вступив в управління та володіння домоволодінням, розташованим за адресою: АРК, Бахчисарайський район, с. Шевченкове, вул. Садова 48, тобто у відповідності до ст.549 ЦК України (в редакції 1963 року) прийняв спадщину. Зазначені обставини підтверджені сільським головою ОСОБА_11, квитанціями про прийом від ОСОБА_4 податкових платежів за земельний податок за період 2002-2007 роки (а.с.71,79, 135-137), страховим свідоцтвом Республіканської страхової компанії „КРЫМ-ОРАНТА” за №272172 від 25 травня 2001 року про страхування будівель, розташованих за адресою: АРК, Бахчисарайський район, с. Шевченкове, вул. Садова 48, на ім’я ОСОБА_4 (а.с.80), рішенням 2 сесії 4 скликання Каштанівської сільської ради Бахчисарайського району АРК від 21 червня 2002 року про дозвіл ОСОБА_4 на виготовлення технічної документації щодо приватизації земельної ділянки, розташованої за адресою: АРК, Бахчисарайський район, с. Шевченкове, вул. Садова 48.

Інші спадкоємці першої черги за законом, а саме – дружина ОСОБА_8 - ОСОБА_15, як від свого імені, так і від імені неповнолітнього ОСОБА_3, а також ОСОБА_5, які всі разом проживали та були прописані за адресою: АРК, Бахчисарайський район, с. Каштани, вул. Стрельникова 16/13, дій, передбачених ст.549 ЦК України, що свідчать про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 не вчинили.

За таких обставин, враховуючи межі судового розгляду та відсутність допустимих та належних доказів, керуючись ч.2 ст.553 ЦК України (в редакції 1963 року), суд вважає ОСОБА_15, ОСОБА_5, ОСОБА_3 такими, що відмовилися від спадщини, тому зустрічні позовні вимоги прокурора  в інтересах ОСОБА_3, та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 щодо визнання права власності на спірне домоволодіння в порядку спадкування задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання незаконним рішення Каштанівської сільської ради Бахчисарайського району АРК від 21 червня 2002 року про передачу ОСОБА_4 земельної ділянки, розташованої за адресою: АРК, Бахчисарайський район, с. Шевченкове, вул. Садова 48, для будівництва та обслуговування житлового будинку, задоволенню не підлягають, оскільки зазначеним органом місцевого самоврядування таке рішення не приймалося.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу змагальності, межі судового розгляду, обов'язку сторін щодо доказування та подання доказів, керуючись ст.ст.10,11,60,213,215,218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, а також зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 та зустрічних позовних вимог прокурора Бахчисарайського району АРК в інтересах ОСОБА_3 відмовити.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, розташованими за адресою: АРК, Бахчисарайський район, с. Шевченкове, вул. Садова 48.  

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим через Бахчисарайський районний суд АРК шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга, подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у зазначений вище строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: