Справа № 2 –  а -  80/ 2009 року

  П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      24 березня 2008 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі :

        головуючої судді             Зайончковської І.А.

        при секретарі                 Павлику В.Ю.        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла справу за позовом  ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконкому Смілянської міської ради про визнання бездіяльності незаконною, перерахунок та стягнення заборгованості з виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

                        в с т а н о в и в :

      ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та з 15 серпня 2007 року перебуває на обліку як одержувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

      В зв”язку з цим у 2007 році їй виплачувалась допомога в розмірі: серпень-72,74 грн., вересень-134,45 грн., жовтень-136,13 грн., листопад-140,05 грн., грудень-144,10 грн., а у 2008 році щомісячний розмір допомоги становив 144,10 грн. з врахуванням індексації залежно від рівня інфляції.

      Позивачка просить визнати незаконною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення в частині невиплати їй вказаної допомоги відповідно до вимог ст. 15 ЗУ „Про Державну допомогу сім’ям з дітьми ” від 21 листопада 1992 року з послідуючими змінами, згідно якої допомога виплачується в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а також стягнути на її користь за період з 15 серпня 2007 року по 1 січня 2009 року невиплачені кошти в загальній сумі 5123,43 грн. На підтримку своїх позовних вимог позивачка посилалась на те, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року положення ЗУ „Про державний бюджет України на 2007 рік” в частині виплати допомоги в іншому розмірі, ніж зазначений нею, визнані неконституційними.

      Представник відповідача позов не визнала повністю, посилаючись на те, що навіть при наявності рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року механізм проведення виплат відповідно до вимог діючої на той час редакції ст. 15 ЗУ „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” визначений не був, як і не виділені були кошти з державного бюджету України для надання допомоги в тому розмірі, що вимагає позивачка. Також позивачкою пропущено, встановлений ст. 99 КАС України, строк на звернення до суду щодо вимог за 2007 рік. Так як ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 рік” були внесені зміни у ст. 15 зазначеного спеціального закону та у його прикінцеві положення, то виплати проводились відповідно до такої редакції цих норм і права позивачки порушені не були.

      Заслухавши позивачку, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

      Частиною 2 ст. 99 КАС України визначено річний строк на звернення до суду, який обраховується з дня коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про порушення свого права. Позивачці з дня призначення було відомо про розмір допомоги, а також вона не мала ніяких перешкод для своєчасного звернення до суду, в тому числі і з врахуванням того, що ЗУ є загальнодержавними, опубліковані у засобах масової інформації, доступні для ознайомлення та не вимагають ніяких спеціальних знань. На підставі наведеного та враховуючи, що позивачка не просила продовжити чи поновити їй строк позовної давності, на застосуванні якого наполягає представник відповідача, у вимогах про стягнення недоплаченої допомоги за 2007 рік належить відмовити.

      Відповідно до п.23 розділу ІІ ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 рік” визначені нові редакції ст.15 ЗУ „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” та п.8 розділу УШ „Прикінцеві положення” цього закону, а саме: „допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осію, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 130 грн.” та „допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року – 50%, з 1 січня 2009 року – 75%, з 1 січня 2010 року – 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців”.

      Судом встановлено, що позивачка також мала право та протягом 2008 року отримувала щомісячно решту суми від допомоги при народженні дитини та допомогу на дитину одинокій матері. Нею не надавалась довідка про її середньомісячний сукупний дохід за попередні 6 місяців, а тому протягом 2008 року вона отримувала допомогу на дитину до досягнення нею трирічного віку в мінімальному розмірі 130 грн., що з врахування індексації становило 144,10 грн.

      Зазначений п.23 розділу ІІ ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 рік” не було визнано рішенням Конституційного Суду України нечинним, а тому вказана норма закону є діючою і відповідно до неї відповідачем проводились виплати оспорюваного позивачкою виду допомоги, в зв’язку з чим підстав для визнання дій управління праці та соціального захисту населення незаконними не має. При цьому суд враховує також пояснення представника відповідача про те, що ніякі інші кошти за межами тих, що визначені ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 рік”, на проведення виплат по цьому виду допомоги не надходять.

      Виходячи з наведеного не підлягають задоволенню і вимоги щодо стягнення недоплачених сум по допомозі на дитину до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік.

      Вимог про стягнення судових витрат по справі позивачка не заявляла.

      На підставі ст. 15 ЗУ „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, п.23 розділу ІІ ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 рік”, керуючись ст. ст. 9, 11, 99, 159, 161, 163 КАС України, суд, -

                    п о с т а н о в и в :

       Відмовити ОСОБА_1 в позові до управління праці та соціального захисту населення виконкому Смілянської міської ради про визнання бездіяльності незаконною, перерахунок та стягнення заборгованості з виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

       Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Смілянський міськрайсуд шляхом подачі в 10 денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження та поданням протягом 20 днів після подання такої заяви – апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана і в 10 денний строк з дня проголошення постанови без попереднього подання заяви про її оскарження.

      Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі її оскарження – після розгляду справи апеляційним судом, якщо вона не буде скасована.

Головуюча