ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"20" лютого 2007 р. | Справа № 14/252/06 |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
судді-доповідача Жекова В.І.,
суддів Картере В.І., Пироговський В.Т. ,
при секретарі судового засідання - Буравльовій О.М.
за участю представників сторін
від позивача - Васильчиков І.В.,
від відповідача –не з’явився
розглянувши апеляційну скаргу
ДПІ у Центральному р-ні м. Миколаєва
на постанову господарського суду Миколаївської області
від 17.11.2006р.
у справі № 14/252/06
за позовом ДПІ у Центральному р-ні м. Миколаєва
до Миколаївської міської організації соціалістичного конгресу молоді
про припинення юридичної особи,
Розгляд справи згідно із приписами п.6 Розділу VІІ та п.4 ч.1 ст.17 КАС України здійснено в порядку, встановленому цим Кодексом.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2007р., яка надіслана учасникам процесу 18.01.2007р., прийнята до провадження апеляційна скарга ДПІ у Центральному р-ні м. Миколаєва на постанову господарського суду Миколаївської області від 17.11.2006р. та ухвалою суду від 17.01.2007р. призначена до розгляду на 20.02.2007р., тобто сторони повідомлені про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявлено, тобто сторона не скористалась своїм правом на участь в засіданні суду.
Згідно із приписами ст.160 КАС України у судовому засіданні від 20.02.2007р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
15.08.2006р. ДПІ у Центральному р-ні м. Миколаєва звернувся до господарського суду Миколаївської області із позовом про припинення юридичної особи, Миколаївську міську організацію соціалістичного конгресу молоді зареєстрованої Виконавчим комітетом Миколаївської міської Ради народних депутатів від 26.03.1999р.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 17 листопада 2006р. (суддя Цвєткова П.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального і процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Миколаївська міська організація соціалістичного конгресу молоді, м. Миколаїв зареєстрована Виконавчим комітетом Миколаївської міської Ради народних депутатів від 26.03.1999р. № 25713116, як добровільна самостійна всеукраїнська громадська організація молоді, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та статутом відповідача.
На підставі ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу” та Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва звернулась до господарського суду Миколаївської області із позовом про припинення юридичної особи (скасування державної реєстрації) Миколаївської обласної організації соціалістичного конгресу молоді з підстав, що остання не надає до Державної податкової інспекції обов’язкової податкової звітності з листопада 2004р.
В преамбулі Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” зазначено, що цей Закон регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців.
Між тим у даному випадку позов заявлено до об’єднання громадян, яке створено на підставі Закону України „Про об’єднання громадян”, а відтак ліквідація об’єднання здійснюється на підставі наведеного Закону.
Відповідно до вимог ст. 32 Закону України „Про об’єднання громадян” примусовий розпуск (ліквідація) об'єднання громадян здійснюється
за поданням легалізуючого органу або прокурора рішенням суду об’єднання громадян примусово розпускається (ліквідується) у випадках: 1) вчинення дій, передбачених статтею 4 цього Закону; 2) систематичного або грубого порушення вимог статті 22 цього Закону; 3) продовження протиправної діяльності після накладення стягнень, передбачених цим Законом; 4) зменшення кількості членів політичної партії до числа, коли вона не визнається як така.
Суд одночасно вирішує питання про припинення випуску друкованого засобу масової інформації об’єднання громадян, яке примусово розпускається. (Статтю 32 доповнено частиною другою згідно із Законом N 3582-12 від 11.11.93)
Про примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян реєструючий орган протягом п’ятнадцяти днів після набрання рішенням суду законної сили повідомляє у засобах масової інформації. (Статтю 32 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 3582-12 від 11.11.93).
Рішення про примусовий розпуск всеукраїнських та міжнародних громадських організацій на території України приймається судом. (Частина четверта ст. 32 в редакції Закону N 762-IV (762-15) від 15.05.2003).
Статтею 4 наведеного Закону встановлено, що не підлягають легалізації, а діяльність легалізованих об’єднань громадян забороняється у судовому порядку, коли їх метою є:
зміна шляхом насильства конституційного ладу і в будь-якій протизаконній формі територіальної цілісності держави;
підрив безпеки держави у формі ведення діяльності на користь іноземних держав;
пропаганда війни, насильства чи жорстокості, фашизму та неофашизму;
розпалювання національної та релігійної ворожнечі; створення незаконних воєнізованих формувань; обмеження загальновизнаних прав людини.
Забороняється створення і діяльність політичних партій, керівні органи чи структурні осередки яких знаходяться за межами України, а також будь-яких структурних осередків політичних партій в органах виконавчої та судової влади, у Збройних Силах та Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, на державних підприємствах, в установах і організаціях, державних навчальних закладах. Частина друга статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2171-III (2171-14) від 21.12.2000, N 662-IV (662-15) від 03.04.2003, N 3428-IV ( 3428-15 ) від 09.02.2006р.
Відповідно до вимог статті 22 наведеного Закону політичним партіям, їх установам та організаціям забороняється прямо або опосередковано одержувати кошти та інше майно від: іноземних держав та організацій, міжнародних організацій, іноземних громадян та осіб без громадянства; державних органів, державних підприємств, установ та організацій, крім випадків, передбачених законами України; підприємств, створених на основі змішаної форми власності, якщо участь держави або іноземного учасника в них перевищує 20 відсотків; нелегалізованих об’єднань громадян; анонімних пожертвувачів.
Політичні партії не мають права одержувати доходи від акцій та інших цінних паперів, їм забороняється мати рахунки в іноземних банках та зберігати в них коштовності.
Політичні партії зобов’язані щороку публікувати свої бюджети для загального відома.
З наявного у справі акту перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 16.06.2006р. № 251/15 - 118 не вбачається встановлення порушень вимог ст. 4, 22 Закону України „Про об’єднання громадян” з боку об’єднання.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади зобов’язані діяти лише па підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене підстави для зміни або скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 162, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Постанову господарського суду Миколаївської області від 17 листопада 2006р. зі справи № 14/252/06 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвала в порядку ст. 254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач: В.І. Жеков
Судді: В.І. Картере
В.Т. Пироговський