ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"20" лютого 2007 р. | Справа № 15/303-06-8105А |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
судді-доповідача Пироговського В.Т.
суддів Картере В.І., Жекова В.І.,
секретар судового засідання Буравльова О.М.,
за участю представників сторін:
від позивача не з’явився
від відповідача Подорожній А.С.
розглянула апеляційну скаргу
ДПІ у Київському районі м. Одеси
на постанову господарського суду Одеської області
від 17.10.2006р.
у справі № 15/303-06-8105А
за позовом ТОВ „Теплоенерго”
до ДПІ у Київському районі м. Одеси
про визнання рішення недійсним
Розгляд справи згідно із приписами п.6 Розділу VІІ та п.1 ч.1 ст.17 КАС України здійснено в порядку, встановленому цим Кодексом.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.01.2007р. відкрито апеляційне провадження по даній справі за апеляційною скаргою ДПІ у Київському районі м. Одеси.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2007р. розгляд справи в апеляційному порядку призначено на 20.02.2007р.
Вказані ухвали надіслані сторонам 26.01.2007р., тобто сторони повідомлені про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Згідно із приписами ст.160 КАС України у судовому засіданні 20.02.2007р. проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
ТОВ „Теплоенерго” звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою про визнання недійсним рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси від 10.05.2006р. № 0000862360.
Постановою місцевого господарського суду від 17.10.2006р. (суддя Петров В.С.) позов задоволено частково, визнано недійсним зазначений вище акт індивідуального характеру в частині 19 500 грн.
Судове рішення з посиланням на положення ст.ст.2,9 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” вмотивоване тим, що твердження органу ДПС щодо необхідності застосування товариством РРО є необґрунтованими з огляду на призначення котла, який не є власністю ТОВ „Теплоенерго”, для консигнації. При цьому, на думку господарського суду першої інстанції, виписка квитанції до прибуткового касового ордеру не підтверджує факт реалізації вказаного товару, оскільки останній не переданий особі, яка мала намір його придбати, накладна на товар, гарантійний сертифікат і талон не оформлювались. Часткове задоволення позову обумовлене ненаданням підприємством доказів, з яких вбачається порушення контролюючим органом українського законодавства під час застосування штрафних санкцій за нероздрукування фіскального звітного чеку „Z”-звіту.
Не погоджуючись із постановою суду, ДПІ у Київському районі м. Одеси звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить судове рішення скасувати, в задоволенні позову відмовити, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Так, скаржник вважає, що факт реалізації товару та приймання грошових коштів підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру та описом готівкових коштів, які знаходились на місці проведення розрахунків. Окрім цього, апелянт відзначає помилковість посилань господарського суду Одеської області на договір консигнації у зв’язку з тим, що за змістом зазначеної угоди продаж котла здійснюється ТОВ „Теплоенерго” за винагороду від свого імені.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, вислухавши пояснення скаржника, колегія суддів встановила:
ДПІ у Київському районі м. Одеси проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу ТОВ „Теплоенерго”, за результатами якої складено акт від 06.03.2006р. № 1551-699/23-60.
Актом перевірки встановлено порушення товариством приписів п.1, п.9 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 01.07.1995р. № 265/95-ВР із змінами та доповненнями, а саме при покупці котла („Ramstal Habitat” 23 SE, 23 кВт, турбо) за ціною 3900 грн. розрахункова операція не проведена через РРО та не роздруковано фіскальний звітний чек „Z” -звіт за 14.01.2006р. відповідно.
На підставі акту перевірки за вказане вище порушення на підставі п.11 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” та згідно з п.п.1,4 ст.17 Закону України „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. № 265/95-ВР, ДПІ у Київському районі м. Одеси оформлено та надіслано рішення від 10.05.2006р. № 0000862360, яким до ТОВ „Теплоенерго” застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 19 840 грн. (19 500 грн. – непроведення операції через РРО; 340 грн. – нероздрукування фіскального звітного чеку „Z”-звіту).
Вважаючи, що вказане рішення прийнято в порушення норм спеціального законодавства з питань застосування РРО, ТОВ „Теплоенерго” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про визнання його недійсним, який задоволено частково з мотивів, викладених в описовій частині цієї постанови.
Перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального і матеріального права, повноту та об’єктивність дослідження доказів у справі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення з огляду на таке:
Преамбулою Закону України „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. № 265/95-ВР із змінами встановлено, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Статтею 1 зазначеного Закону України передбачено застосування реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами –суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб’єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Відповідно до вимог п.п.1,2 ст.3 вказаного Закону України суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
В ст.2 цього Закону України містяться визначення терміну „розрахункова операція”, під якою законодавець розуміє приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів..., а також визначення терміну „місце проведення розрахунків” –місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Проаналізувавши приписи вказаного Закону України в аспекті спірних по справі правовідносин, колегія суддів погоджується із висновками, зробленими в акті перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення в частині застосування фінансових санкцій в сумі 19 500 грн., оскільки наявними у справі доказами, підтверджується, що під час реалізації товариством котла, розрахункова операція не проведена через РРО, що свідчить про наявність в діях ТОВ „Теплоенерго” порушень вимог п.1 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, тоді як ці обставини не враховано в оскаржуваному судовому рішенні.
До такої правової позиції апеляційний господарський суд дійшов, з’ясувавши, що під час продажу товарів з використанням розрахунків в готівковій формі ТОВ „Теплоенерго” дійсно не проведено через РРО вказану операцію. Факт приймання суб’єктом господарювання грошових коштів підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру на суму 3900 грн., яка є первинним бухгалтерським документом, що засвідчує отримання продавцем коштів від покупця. Операція з придбання котла відбувалася в приміщенні крамниці товариства, яке являється місцем реалізації товару та місцем проведення розрахунків.
Судова колегія не погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що реалізація товару фактично не мала місця, т.я. товар не переданий особі, яка мала намір його придбати, не виписана накладна на товар, а також гарантійний сертифікат і талон, оскільки законодавець не пов’язує обов’язок суб’єкта підприємницької діяльності проводити операцію через РРО тільки із настанням цих обставин.
Доводи позивача, з якими погодився місцевий господарський суд, щодо наявності договору консигнації та того, що котел „Ramstal Habitat”не є власністю ТОВ „Теплоенерго”, є помилковими у зв’язку з тим, що за змістом угоди від 09.06.2005р. № 89 позивач зобов’язався у тому числі здійснити продаж товару від власного імені та за винагороду, тобто реалізація котла здійснена на законних підставах.
Посилання суду на те, що товар, який придбавався, є виставочним екземпляром, суперечить фактичним обставинам з урахуванням закінчення виставки 05.03.2006р. та здійснення господарської операції і проведення позапланової перевірки 06.03.2006р.
За правилами ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В порушення цієї норми процесуального законодавства позивачем не надано жодних доказів в обґрунтування недійсності рішення від 10.05.2006р. № 0000862360 в частині застосування штрафу в розмірі 340 грн. за нероздрукування фіскального звітного чеку „Z” -звіту, натомість суб’єктом владних повноважень доведено наявність в діях ТОВ „Теплоенерго” порушення положень п.9 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення постановлене з порушенням норм матеріального права, у зв’язку з чим підлягає скасуванню, та у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.160,162,198,202,205,207 КАС України, колегія суддів
Постановила:
Постанову господарського суду Одеської області від 17.10.2006р. зі справи №15/303-06-8105А скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Постанова в порядку ст.254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач | В.Т. Пироговський |
Судді | В.І. Картере |
В.І. Жеков |