Апеляційний суд Івано-Франківської області

м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, 76018, (0342) 75-02-38

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

„07” червня 2010р. м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Соколовського В.М.,

суддів: Стефанів Н.С., Девляшевського В.А.,

секретаря Сурмачевської У.С.,

з участю: представника Микитинецької сільської ради ОСОБА_1, представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3, представника ОСОБА_4 – ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Микитинецької сільської ради про передачу земельної ділянки у приватну власність,

за апеляційними скаргами Микитинецької сільської ради та ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 02 березня 2010 року,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 02 березня 2010 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано за позивачкою право власності на земельну ділянку, площею 0,055 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована в селі Микитинці Івано-Франківської міської ради по вул. Зарічна (поруч будинковолодіння № 2).

Справа № 22-ц-1278/2010р. Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т.М.

Категорія 45 Суддя-доповідач ОСОБА_6

На дане рішення Микитинецька сільська рада і ОСОБА_2 подали апеляційні скарги, вказуючи на його незаконність через порушення судом норм матеріального і процесуального права, при неповному з’ясуванні обставин справи та невідповідності висновків суду обставинам справи.

Зокрема, сільська рада зазначає, що суд не звернув увагу на те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, поскільки, підставою звернення до суду та предметом судового розгляду послужила бездіяльність сільської ради, як органу місцевого самоврядування та суб’єкту владних повноважень, щодо оформлення за позивачкою в порядку приватизації права власності на земельну ділянку по вул. Зарічній в селі Микитинці Івано-Франківської міської ради. Саме такі спори, згідно ст.ст.2, 3, 17 КАС України, розглядаються в порядку адміністративного судочинства і відносяться до компетенції адміністративних судів. Також судом не враховано, що відповідно до ст.ст.12, 118 Земельного кодексу України, порядок прийняття рішення про передачу у власність земельної ділянки відбувається місцевими радами за наявності відповідних технічних матеріалів та документів, які підтверджують розмір земельної ділянки. Про те, в рішенні суду відсутнє будь-яке посилання та будь-яка юридична оцінка про наявність чи відсутність необхідних технічних матеріалів, які є необхідною умовою прийняття рішення про передачу у власність земельної ділянки. Відсутні такі документи і в матеріалах справи. З цих підстав сільська рада просила скасувати оскаржуване рішення, а провадження у даній справі закрити.

ОСОБА_2 навела аналогічні доводи допущених порушень судом першої інстанції при прийнятті рішення. Окрім того, зазначила, що вона також претендує на надання їй у власність спірної земельної ділянки, що стверджується постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2009 року, яка прийнята на її користь і стосується спірної земельної ділянки. Про те, її не було залучено до розгляду справи, що є також підставою для скасування оскаржуваного рішення і закриття провадження у справі.

В судовому засіданні представник апелянта Микитинецької сільської ради ОСОБА_1 та представник апелянтки ОСОБА_2 – ОСОБА_3 підтримали вимоги апеляційних скарг з вище наведених мотивів та просили їх задовольнити в повному об”ємі.

Представник позивачки ОСОБА_5 апеляційні скарги не визнав, вважає їх безпідставними, а рішення – законним і обґрунтованим, яке просив залишити в силі, відмовивши у задоволенні скарг.

Вислухавши доповідача, пояснення представників апелянтів та заперечення представника позивачки, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 не набула законного права на користування земельною ділянкою чи передання земельної ділянки у власність, як того вимагало діюче на той час земельне законодавство, тобто ст.ст.17, 19, 22, 23 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року), оскільки, рішення виконкому Микитинецької сільської ради від 13 травня 1993 року про надання дозволу ОСОБА_4 на будівництво житлового будинку на земельній ділянці в селі Микитинці Івано-Франківської міської ради по вул. Зарічній не було реалізоване позивачкою і вона не платила земельний податок за вказану земельну ділянку, що не заперечили і представники сторін. Тому даний спір виник із-за відмови сільської ради визнати за ОСОБА_4 право власності на спірну земельну ділянку, яка перебуває у землях запасу сільської ради, про що ствердив представник сільської ради.

Поскільки, позивачем є фізична особа, а відповідачем в даному спорі є суб»єкт владних повноважень з приводу його бездіяльності та відмови у вчиненні певних дій стосовно розпорядження підвідомчою сільській раді земельною ділянкою, то, відповідно до вимог пункту 1 ч.1 ст.17 КАС України, справа повинна розглядатися адміністративним судом за правилами, визначеними Кодексом адміністративного судочинства України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що такий спір повинен вирішуватись в порядку адміністративного судочинства, шляхом подачі зацікавленою особою адміністративного позову в окружний адміністративний суд. Тому такий спір суд не вправі був вирішувати в порядку цивільного судочинства, помилково відкриваючи справу позовного провадження, чим порушив як вище зазначену норму КАСу, так і вимоги ч.1 ст.15 ЦПК України, згідно якої суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, то за змістом ч. 1 ст. 310 та п. 1 ст. 205 ЦПК України, це є безумовною підставою для скасування рішення із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 205, 307, 310, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги Микитинецької сільської ради та ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 02 березня 2010 року скасувати, а провадження в даній справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

ОСОБА_7 ОСОБА_6

Судді: Н.С. Стефанів

ОСОБА_8