ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"20" лютого 2007 р. | Справа № 15/280-06-7506А |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Бойко Л.І.,
суддів: Величко Т.А., Жукової А.М.,
при секретарі судового засідання Храмшиній І.Г.
за участю представників сторін:
від позивача –Авдеєнко В.І.
від відповідача –Гергало І.В., Любарчік І.С.
розглянувши апеляційну скаргу Добровільного товариства рибалок аматорів „Крижанівка”
на постанову господарського суду Одеської області від 29.11.2006р.
зі справи № 15/280-06-7506А
за позовом: Добровільного товариства рибалок аматорів „Крижанівка”
до: ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення і рішення про розгляд скарги
встановив:
Добровільне товариство рибалок аматорів „Крижанівка” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004822500/0 від 08.06.2005 р. та рішення № 3454/10/15-916/з від 08.07.2005 р. про розгляд скарги, посилаючись на їх неправомірність.
ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області із позовом не погодилась, стверджуючи про правильність донарахування товариству земельного податку та застосування штрафних санкцій з цього податку.
Постановою господарського суду Одеської області від 29.11.2006р. (суддя Петров В.С.) у задоволенні позову Добровільному товариству рибалок аматорів „Крижанівка” відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що, по-перше, ставка податку на землю в межах населеного пункту, зокрема, на земельну ділянку, якою користується позивач, повинна застосовуватися згідно розділу 3 „Плата за землі населених пунктів” Закону України „Про плату за землю”, тоді як позивачем невірно застосовувалась ставка податку за землю згідно ст. 8 розділу ІV „Плата за землі за межами населених пунктів” вказаного Закону; по-друге, застосування Добровільним товариством рибалок аматорів „Крижанівка” ч. 5 ст. 7 Закону України „Про плату за землю” також є невірним, оскільки організація не є „кооперативною автостоянкою для зберігання особистих транспортних засобів громадян, гаражно-будівельним, дачно-будівельним кооперативом, індивідуальним гаражем і дачею громадян”.
Не погодившись із постановою суду, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить цю постанову скасувати і прийняти нову постанову про задоволення позову, посилаючись на порушення господарським судом норм чинного законодавства України, зокрема, пп. „б” п.1 ст.19, ст.38 Земельного кодексу України, абз.5 ст.7 Закону України „Про плату за землю”.
ДПІ у Комінтернівському районі вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а постанову суду першої інстанції такою, що відповідає вимогам чинного законодавства України і просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги і необхідність скасування постанови суду першої інстанції, враховуючи таке.
08.06.2005р. заступником начальника відділу оподаткування юридичних осіб ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області здійснено камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку) по земельному податку Добровільного товариства рибалок-аматорів „Крижанівка”, поданої за 2003, 2004 та 2005 роки, за результатами якої складено акт № 740/15-014 від 08.06.2005р.
На підставі цього акту 08.06.2005р. ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області прийняте податкове повідомлення-рішення № 0004811500/0, а не № 0004822500/0, як зазначено у позовній заяві і на що звернута увага судом першої інстанції. Означеним податковим повідомленням-рішенням Добровільному товариству рибалок аматорів „Крижанівка” визначено суму податкового зобов’язання з земельного податку в розмірі 24564,00 грн. і штрафні санкції з цього податку в розмірі 1228,20 грн.
За результатами адміністративного оскарження це податкове повідомлення-рішення було залишене без змін рішенням податкового органу від 08.07.2005р. № 3454/10/15-916/с, а скарга позивача –без задоволення. Крім того, позивачу було рекомендовано звернутися до виконкому Крижанівської сільської ради, так як на підставі ст. 12 п. 25 ч. 3 розділу 5 Закону України „Про плату за землю”, сільські та селищні ради можуть встановлювати пільги щодо плати за землю: часткове звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку лише за рахунок коштів, що зараховуються на спеціальні бюджетні рахунки відповідних бюджетів.
Матеріали справи свідчать, що позивач –громадська організація „Добровільне товариство рибалок аматорів „Крижанівка” є добровільним об’єднанням громадян, користується земельною ділянкою загальною площею 2,54 га, на підставі державного акту на право постійного користування, що знаходиться на берегових схилах нижче с. Крижанівка, відведених рішенням Крижанівської сільської ради народних депутатів від 03.09.1997р. № 84-ХХІІ, за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Крижанівка, Причал № 218. Цільове призначення цієї земельної ділянки –розташування причалу човнів.
При цьому Добровільним товариством рибалок аматорів „Крижанівка” застосовувалась ставка земельного податку в порядку, встановленому для обчислення податку на землю, що перебуває за межами населеного пункту на підставі ст. 8 Закону України „Про плату за землю”, хоча ця земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту, про що, зокрема, свідчить надана на запит господарського суду відповідь Комінтернівського районного відділу земельних ресурсів від 22.11.2006 р. № 13-02-208, згідно якої вказана земельна ділянка входить до категорії земель житлової та громадської забудови інших закладів, установ, організацій та знаходиться в постійному користуванні в межах населеного пункту Крижанівської сільської ради Комінтернівського району і позивач проти цього не заперечує.
Позивач погоджується з тим, що його земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, разом з тим вважає, що податок на землю товариства як громадської організації повинен обчислюватися винятково на підставі розділу 3 ч. 5 ст. 7 Закону України „Про плату за землю”, якою передбачено, що податок за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, кооперативними автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, гаражно-будівельними, дачно-будівельними кооперативами, індивідуальними гаражами і дачами громадян, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими та господарськими будівлями і спорудами, справляється у розмірі трьох відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої цієї статті.
Колегія суддів з доводами позивача погоджується і вважає його правильним, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України, залежно від свого цільового призначення, землі України підрозділені на певні категорії, серед яких, зокрема, і землі житлової та громадської забудови.
Статтею 38 Земельного кодексу України закріплено, що до земель житлової і громадської забудови відносяться земельні площі, що перебувають у межах населених пунктів, які використаються для розміщення житлової забудови, суспільних будов і споруджень, інших об'єктів загального використання.
Аналізуючи положення цих правових норм, колегія суддів дійшла висновку про неможливість віднесення земельної ділянки, виділеної позивачу під будівництво причалу, до будь-якої з категорій земель, закріплених ст.19 Земельного Кодексу України, окрім категорії, передбаченої п. „б” цієї статті –„землі житлової та громадської забудови”.
Аналіз змісту ст..7 Закону України „Про плату за землю” дає підстави для висновку, що ставки земельного податку встановлені законодавцем за принципом функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки.
Суб’єктний склад платників податку, зокрема за ознакою організаційно-правової форми господарювання, законодавцем врахований як критерій при встановленні пільгового режиму оподаткування, про що свідчить зміст ст.12 вказаного Закону.
Застосування норми ч.5 ст.7 цього Закону залежно від організаційно-правової форми господарювання землекористувача ставило б у нерівне матеріальне становище користувачів земельних ділянок з однаковим функціональним призначенням, зокрема кооперативи, які здійснюють підприємницьку діяльність, та об’єднання громадян, основна мета діяльності яких, як і позивача, - не пов’язана з одержанням прибутків.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що земельний податок необхідно обчислювати відповідно до абз.5 ст.7 розділу 3 Закону України „Про плату за землю” за ставкою трьох відсотків.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
постановила:
Постанову господарського суду Одеської області від 29.11.2006р. у справі № 15/280-06-7506А скасувати, позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі від 8.06.2005р. № 0004811500/0 та Рішення начальника ДПІ у Комінтернівському районі від 8.07.2005р. за № 3454/10/15-916/с.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.І. Бойко
Судді: Т.А. Величко
А.М. Жукова