ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.02.2007 м. Дніпропетровськ
Справа № 14/311
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.
при секретарі: Стуковенковій Н.В.
за участю представників:
позивача: не явився
відповідача: Акуліна Н.І.- гол. інспектор, дов.№9 від 28.08.2006 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу виробничо-торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю “Лиман” (м. Новоукраїнка Кіровоградської області) на постанову господарського суду Кіровоградської області від 21.02.06р. у справі № 14/311
за позовом: виробничо-торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю "Лиман" (м. Новоукраїнка Кіровоградської області)
до: Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції (м. Новоукраїнка Кіровоградської області)
про: визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Кіровоградської області від 21.02.2006 року у справі №14/311 (суддя Колодій С.Б.) були частково задоволені позовні вимоги виробничо-торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю “Лиман” (м. Новоукраїнка Кіровоградської області) до Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції (м. Новоукраїнка Кіровоградської області) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення відповідача від 26.09.2005р. №0005802310/3 і відшкодування позивачу за рахунок відповідача судові витрати у сумі 170,00 грн. Вказаною постановою зазначене податкове повідомлення-рішення визнано нечинним в частині нарахування податкового зобов’язання по податку на прибуток в сумі 63000,00 грн. основного платежу і 30 000,00 грн. штрафних санкцій. В іншій частині позовних вимог відмовлено. З Державного бюджету України на користь позивача стягнуто 1,70 грн. державного мита.
Приймаючи постанову по справі, господарський суд встановив, що грошові кошти за платіжними документами №82 від 30.03.2004 року на суму 699997,50 грн. та №16 від 05.05.2004 року на суму 529997,50 грн. надійшли на виконання контракту купівлі-продажу №24/03-ВЕД від 24.03.2004 року, тому висновок податкового органу щодо не включення позивачем до складу валового доходу попередньої оплати за договором №24/03-ВЕД від 24.03.2004 року у перерахованій сумі суд визнав правомірним. Щодо договору №27/08-ВЕД від 27.08.2004 року, то судом було встановлено, що кошти в розмірі 400000 грн. надійшли позивачу саме за договором комісії, що підтверджується документами обслуговуючого банку.
Не погоджуючись з постановою суду, виробничо-торгівельне товариство з обмеженою відповідальністю “Лиман” (м. Новоукраїнка Кіровоградської області) –позивач –подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову господарського суду Кіровоградської області від 21.02.2006р. по справі №14/311 в частині незадоволених позовних вимог і прийняти нову постанову про визнання нечинним податкового повідомлення рішення відповідача №№0005802310/3 від 26.09.2005р. про визначення суми податкового зобов’язання за основним платежем у сумі 238300,00 грн., штрафною санкцією у сумі 100000,00 грн. Скаржник посилається на ті обставини, що письмові докази, які підтверджують внесення змін до договору купівлі-продажу від 24.03.2004 року №24/03-ВЕД, не є доказами, які містять інформацію щодо перерахування ТОВ „Валдінта” коштів саме за договором купівлі-продажу і тому не стосуються предмету доказування по справі. Щодо митних декларацій, то на момент відвантаження продукції вже були укладені додаткові угоди до договору комісії, тому у митних деклараціях був зазначений саме договір купівлі-продажу. Судом також не були враховані лист ТОВ „Валдінта” від 07.04.2004 року, акт звірки взаємних розрахунків між позивачем і ТОВ „Валдінта” від 18.01.2005 року, що призвело до неправильного вирішення справи. Крім того, скаржник вважає, що судом порушено норму матеріального права, а саме: п.17.1.3 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181. Позивач підтвердив свої вимоги належними і допустимими доказами, а відповідач не надав таких доказів. Ця обставина також не була врахована судом при прийнятті оспорюваної постанови.
Відповідачем було заявлено клопотання про заміну відповідача у справі –Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції –належним відповідачем: державною податковою інспекцією у Новоукраїнському районі Кіровоградської області в силу реорганізації, проведеної на підставі наказу державної податкової адміністрації у Кіровоградській області від 16.01.2006 року. Відповідно до ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив. Оскільки новостворена державна податкова інспекція у Новоукраїнському районі є правонаступником відповідача по справі –Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції, суд вважає за необхідне замінити відповідача його правонаступником –державною податковою інспекцією у Новоукраїнському районі.
У запереченнях на апеляційну скаргу і у судовому засіданні відповідач зазначив, що укладені між позивачем і ТОВ „Валдінта” зовнішньоекономічні контракти за даними Кіровоградської митниці є договорами купівлі-продажу, оскільки у вантажних митних деклараціях декларант посилався на графу 44 ВМД. Дані обставини підтверджують, що кошти отримані за договорами купівлі-продажу, а позивач є продавцем товару. Це також підтверджується даними бухгалтерського обліку позивача і даними Кіровоградської ОД АППБ „Аваль”, яка здійснювала контроль за експортно-імпортними операціями позивача.
У судовому засіданні представником відповідача було заявлене клопотання про зупинення провадження по справі, за результатами розгляду якого була винесена відповідна ухвала.
23.05.2006 року позивач надав додаткові пояснення по справі, у яких зазначив, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 05.04.2006 року по справі №17/52, яке набрало законної сили, встановлений факт того, що 24.04.2006 року між ТОВ „Валдінта” і позивачем було укладено договір комісії №24/03-ВЕД. Крім того, у цьому ж рішенні зазначено, що зазначений договір є за своєю правовою природою договором комісії і грошові кошти за платіжними дорученнями №82 від 30.03.2004 року, №40422 UK 064 від 22.04.2004 року, №40406 UK 062 від 06.04.2004 року та №16 від 05.05.2004 року перераховані саме за договором комісії. Позивач вважає, що в силу ч.1 ст.72 КАСУ ці обставини не повинні доказуватися при розгляді адміністративної справи і є встановленими. Крім того, позивач просив долучити до матеріалів справи зазначене рішення господарського суду Кіровоградської області по справі №17/52.
У судовому засіданні, яке відбулося 23.05.2006 року, була оголошена перерва до 01.06.2006 року, про що представники сторін були повідомлені безпосередньо у судовому засіданні.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.06.2006 року за клопотанням відповідача провадження у справі було зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції на рішення господарського суду Кіровоградської області по справі №17/52.
За клопотанням ТОВ „Лиман” від 20.10.2006 року ухвалою від 27.10.2006 року провадження у справі №14/311 було поновлено і призначений розгляд справи на 21.11.2006 року. Ухвалою від 21.11.2006 року розгляд справи був відкладений на 14.12.2006 року.
За клопотанням відповідача ухвалою суду від 14.12.2006 року провадження у справі було зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги державної податкової інспекції у Новоукраїнському районі Кіровоградської області на рішення господарського суду Кіровоградської області по справі №17/52.
26.01.2007 року від позивача надійшла заява про поновлення провадження у справі у зв’язку з поверненням ухвалою від 16.01.2007 року касаційної скарги державної податкової інспекції у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Вищим господарським судом України без розгляду. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.02.2007 року провадження у справі №14/311 було поновлено і справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 27.02.2007 року.
У судове засідання представник позивача не явився і подав клопотання про розгляд справи за відсутністю його представників у зв’язку з відсутністю коштів на відрядження. Зазначене клопотання було задоволено і розгляд справи проводився без участі представника позивача, оскільки це не перешкоджало розгляду справи по суті.
У судовому засіданні відповідач втретє заявив клопотання про зупинення провадження справі у зв’язку з оскарженням ним ухвали Вищого господарського суду України від 16.01.2007 року по справі №17/152 до Верховного Суду України. Оскільки доказів прийняття до розгляду касаційної скарги відповідач не надав, подальше зупинення провадження по справі призведе до затягування судового процесу і порушень прав позивача, рішення по справі №17/152 набуло законної сили, клопотання про зупинення провадження у справі не задоволено.
26.02.2007 року від позивача надійшло клопотання про постановлення окремої ухвали у зв’язку з навмисним затягуванням відповідачем судового процесу. Зазначене клопотання не задоволено, оскільки в силу ст.90 ГПК України окрема ухвала виноситься у випадку встановлення при вирішенні спору порушення законності або недоліків в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу. Таким чином, винесення окремої ухвали є виключним правом суду, який розглядає справу, і тільки у випадках, зазначених у ст.90 ГПК України. Оскільки в силу норм господарського процесу кожна сторона має право на оскарження судового рішення, то подання апеляційних і касаційних скарг не є недоліком в діяльності органу державної влади або порушенням законності.
У судовому засіданні 27.02.2007 року була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Вислухав представників відповідача, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 09.02.2005 року посадовими особами Новоукраїнської державної податкової інспекції Кіровоградської області був складений акт №8/23-10/32874214 „Про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства виробничо-торгівельним товариством з обмеженою відповідальністю „Лиман” –32874214 за період з 25.03.2004 року по 01.10.2004 року”.
Перевіркою було встановлено, що в порушення п.4.1 ст.4 та п.11.3.1 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” ТОВ „Лиман” не включено до складу валового доходу:
- отриману попередню оплату (платіжне доручення №82 від 30.03.2004 року, договір №24/03-ВЕД від 24.03.2004 року) в сумі 699997,50 грн. від UAB “VALDINTA” (Литва) за гречку;
- отриману попередню оплату (платіжне доручення №16 від 05.05.2004 року, договір №25/03-ВЕД від 21.04.2004 року) в сумі 529997,50 грн. від UAB “VALDINTA” (Литва) за гречку;
- отриману попередню оплату (платіжне доручення №25 від 08.09.2004 року та №63 від 20.09.2004 року, договір №27/08-ВЕД від 27.08.2004 року) в сумі відповідно 400000 грн. і 200000 грн. від UAB “VALDINTA” (Литва) за соняшник.
В результаті даних порушень встановлено заниження податку на прибуток за І квартал 2004 року в сумі 175000 грн., за ІІ квартал 2004 року –завищення податку на прибуток в сумі 86700 грн., за ІІІ квартал 2004 року –заниження податку на прибуток в сумі 150000 грн.
Зазначені в акті перевірки порушення стали підставою для прийняття Новоукраїнською МДПІ податкового повідомлення-рішення від 11.02.2005 року №92/23-10/0 про нарахування податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 238300 грн. основного платежу і 100000 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
За результатами оскарження прийнятого податкового повідомлення-рішення всі скарги були залишені без задоволення і остаточно прийнято податкове повідомлення-рішення №0006802310/3 від 26.09.2005 року.
Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд зазначив, що платіжні документи №82 від 30.03.2004 року, №16 від 05.05.2004 року та №63 від 20.09.2004 року не містять посилання на вид контракту, що став підставою для перерахування грошових коштів. За аналізом наданих сторонами, а також отриманих від Кіровоградської митниці та Кіровоградської філії ОД АППБ „Аваль” документів, у тому числі контрактів купівлі-продажу товарів №24/03-ВЕД від 24.03.2004 року, додаткових угод до нього від 26.03.2004 року, 16.04.2004 року, 03.05.2004 року, вантажних митних декларацій, судом зроблений висновок, що грошові кошти за платіжними дорученнями №82 від 30.03.2004 року в сумі 699997,50 грн. і №16 від 05.05.2004 року в сумі 529997,40 грн. надійшли на виконання контракту купівлі-продажу №24/03-ВЕД від 24.03.2004 року, а не на підставі наданого позивачем договору комісії №24/03-ВЕД від 24.03.2004 року, що також, на думку суду, підтверджувалося даними бухгалтерського обліку позивача. Щодо грошових коштів, які надійшли за платіжними дорученнями №№25 від 08.09.2004 року і №63 від 20.09.2004 року, то останній надійшли на виконання договору комісії №27/08-ВЕД від 27.08.2004 року.
Згідно п.4.1.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).
При цьому в силу п.7.9.1 ст.7 цього Закону не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з... залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно.
Висновок місцевого господарського суду щодо надходження грошових коштів у вересні 2004 року в рахунок виконання договору комісії повністю відповідає матеріалам справи і є обґрунтованим.
Щодо грошових коштів, які надійшли позивача за платіжними дорученнями №82 від 30.03.2004 року в сумі 699997,50 грн. і №16 від 05.05.2004 року в сумі 529997,40 грн. слід зазначити наступне: рішенням господарського суду Кіровоградської області від 05.04.2006 року по справі №17/52 за позовом UAB “VALDINTA” (м. Каунас Литва) до виробничо-торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю „Лиман” (позивача по справі) про стягнення 155282,40 грн. було встановлено, що 24.03.2004 року між сторонами було укладено договір комісії №24/03-ВЕД, який за своєю правовою природою є договором комісії. На виконання зазначеного договору ТОВ „Лиман” було перераховано 2475000 грн., але поставка продукції була здійснена лише частково, у зв’язку з чим з ТОВ „Лиман” (позивача по справі) на користь UAB “VALDINTA” (м. Каунас Литва) було стягнено відповідну заборгованість. Отже, вирішуючи справу №17/52 судом встановлений факт як укладення договору комісії, так і перерахування грошових коштів саме за цим договором, а не за договором купівлі-продажу. Зазначене рішення набуло законної сили.
За таких обставин Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що грошові кошти, які надійшли на рахунок позивач по угодах, які є предметом позову, надійшли на виконання відповідних договорів комісії, що є підставою для скасування прийнятого судового рішення і задоволення позовних вимог, оскільки в силу ст.72 КАСУ обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 55, 72, 195, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Замінити відповідача по справі –Новоукраїнську міжрайонну державну податкову інспекцію (м. Новоукраїнка Кіровоградської області) його правонаступником –державною податковою інспекцією у Новоукраїнському районі (м. Новоукраїнка Кіровоградської області).
Апеляційну скаргу виробничо-торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю „Лиман” (Кіровоградська область, м. Новоукраїнка) задовольнити.
Постанову господарського суду Кіровоградської області від 21 лютого 2006 року у справі №14/311 скасувати.
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати нечинним податкове повідомлення - рішення Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції від 26.09.2005 року №0005802310/3 про визначення суми податкового зобов’язання виробничо-торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю „Лиман” за основним платежем у розмірі 238300 грн. та штрафною санкцією в розмірі 100000 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в місячний строк.
Головуючий О.С.Євстигнеєв
Судді: Л.О.Лотоцька
Р.М.Бахмат
(постанова виготовлена у повному обсязі 05.03.2007 року)
З оригіналом згідно.
Помічник судді М.В. Юрченко
05.03.2007р.