ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2007                                                                                   Справа № 14/350  

  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сизько І.А. (доповідача)

суддів: Тищик І.В., Верхогляд Т.А.

при секретарі судового засідання Заєць П.Л.

представники позивача і відповідача у судове засідання не з’явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу Комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства №6, м. Кіровоград на постанову господарського суду Кіровоградської області від  08.12.06р.  у справі № 14/350

за позовом Державної податкової інспекції у м. Кіровограді

до Комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства №6, м. Кіровоград

про стягнення 32 209,56грн.

ВСТАНОВИВ:

       Позивач, ДПІ у м. Кіровограді, звернувся з позовом до господарського суду Кіровоградської області і просив стягнути з Комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства №6 суму податкового боргу в розмірі 32209,56грн. за рахунок активів відповідача на користь державного бюджету України в особі ДПІ у м. Кіровограді.

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 08.12.2006р. у справі №14/350 (суддя Колодій С.Б.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства №6 на користь Держбюджету України в особі ДПІ у м. Кіровограді податковий борг в розмірі 32209,56грн. за рахунок активів платника податків.

Постанову суду обґрунтовано тим, що відповідач в порушення пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в установлені строки не сплатив суму боргу в розмірі 32 209,56грн.

Не погодившись з постановою господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом неповно з’ясовано обставини справи,  просить скасувати зазначену постанову суду, ухвалити нове рішення, яким  відмовити позивачу в позові.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради в повному обсязі не надавалася відповідачу дотація на різницю між економічно обґрунтованим тарифом та затвердженим; належним відповідачем по даній справі є Виконавчий комітет Кіровоградської міської ради, а не КРЕП №6.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. (а.с. 52 ).

Відповідач  в апеляційній скарзі та клопотанні , яке надійшло до апеляційного суду  05.02.07р.,  просить розглянути справу без участі представника КРЕП №6.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню в силу наступного.

Комунальне ремонтно-експлуатаційне підприємство №6 діє на підставі Статуту, зареєстрованого Реєстраційною Палатою Виконавчого комітету Кіровоградської міської Ради народних депутатів 10.07.1998р.

Відповідно до Статуту підприємство є державна комунальна власність і входить в систему Головного управління житлово-комунального господарства міськвиконкому (а.с. 21-23).

Згідно акту попередньої перевірки дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання №419 від 14.07.2006р. та податкового повідомлення-рішення №0005801520/0 від 21.07.2006р. відповідачу нараховано штрафних санкцій по податку на додану вартість в сумі 116,47грн.

За податковими деклараціями з ПДВ за травень, червень, липень та серпень 2006р.  податковий борг складає 32093,09грн.

Комунальним ремонтно-експлуатаційним підприємством №6 в установлені строки сума боргу в розмірі 32209,56грн. не сплачена.

Згідно п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( далі –Закон №2181) узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону №2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду .

Згідно з п.1.3 ст. 1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) –податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене в установлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

За визначенням п. 1.6 ст. 1 Закону №2181 примусове стягнення - звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Таким чином, судовий порядок звернення стягнення на активи платника податків поширюється лише на випадки, коли сума податкового боргу є попередньо не узгодженою.

В даному випадку сума заборгованості є узгодженою. Узгодженість податкових зобов`язань підтверджується матеріалами справи.

Судова колегія дійшла висновку, що позивачем при зверненні до господарського суду з позовом не взято до уваги порядок стягнення податкового боргу, встановлений ст.ст. 8-11 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” .

Відповідно до вказаних норм у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків чи визначеної контролюючим органом, активи платника податків передаються у податкову заставу, за рахунок якої податковому органу належить забезпечити погашення податкового боргу у порядку, визначеному Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Доказів прийняття будь-яких заходів щодо погашення податкового боргу за рахунок заставленого майна матеріали справи не містять. Таким чином, погашення податкового боргу у визначений чинним законодавством спосіб податковим органом не здійснювалося. З огляду на викладене, право позивача не можна вважати порушеним. Дані обставини не були прийняті до уваги судом першої інстанції.

Господарським судом також не прийнято до уваги, що  відповідач по справі не є власником майна. Відповідно до довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідач є комунальним підприємством з комунальною формою власності ( а.с.24).

Відповідно до ст.11 Закону №2181 у  разі  коли  платник  податків,  який   перебуває у державній  або комунальній власності,  не погашає суму податкового боргу у строки, встановлені цим Законом, податковий орган здійснює заходи  щодо  продажу  активів  такого  платника податків,  які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності платника податків.

 У разі  коли  сума  коштів,  отримана від такого продажу,  не покриває суму податкового боргу та витрат,  пов'язаних з  продажем активів,   податковий  орган  зобов'язаний  звернутися  до  органу виконавчої влади, що здійснює управління таким платником податків, з  пропозицією  щодо  прийняття  рішення  про продаж частини акцій корпоратизованого підприємства за кошти або під зобов'язання  щодо погашення  його  податкового  боргу  протягом поточного бюджетного року.  Інформація зазначеного органу управління щодо прийняття або відхилення  запропонованого рішення має бути надіслана податковому органу протягом тридцяти календарних днів з дня направлення такого звернення.  Організація такого продажу здійснюється за правилами і у строки, встановлені законодавством з питань приватизації. У разі коли  зазначений  орган не прийме рішення про продаж частини акцій для погашення податкового боргу у зазначені цим пунктом строки, податковий  орган  зобов'язаний  у  місячний строк з дня отримання такої відмови  або  після  закінчення  встановленого  для  надання відповіді  строку звернутися до суду із заявою про визнання такого платника податків банкрутом.

 В матеріалах справи відсутні докази виконання вимог ст.11 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Крім того, в будь-якому випадку норми Закону №2181 не містять приписів щодо можливості звернення стягнення на активи  комунальних підприємств за рішенням суду.

Згідно ч.1 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі вищевикладеного постанова господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв’язку з невідповідністю висновків, викладених у постанові, обставинам справи, неправильним застосуванням судом норм матеріального права.

Державне мито (судовий збір) за подання апеляційної скарги, сплачене КРЕП №6 у розмірі 161грн. ( що становить 50% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, обчисленої виходячи з оспорюваної суми), виходячи із вимог ч.1 ст.94 КАС України підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на користь КРЕП №6.

Керуючись ст.ст. 94, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -   

ПОСТАНОВИВ :

           Апеляційну скаргу Комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства №6, м. Кіровоград задовольнити.

          Постанову господарського суду Кіровоградської області від  08.12.06р. у справі № 14/350 скасувати.

  В задоволенні адміністративного позову відмовити.

 Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства №6, м. Кіровоград 161,00грн. судового збору.

 Доручити господарському суду Кіровоградської області видати відповідний виконавчий лист.

   Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо  до Вищого адміністративного суду України.  

 Головуючий суддя                                                                     І.А.Сизько

 Суддя                                                                                         І.В.Тищик

 Суддя                                                                                         Т.А.Верхогляд

З оригіналом згідно.

Помічник судді                                                                            О.В.Кравець