ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.02.2007 Справа № 6/251
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сизько І. А. (доповідача)
суддів: Верхогляд Т.А., Тищик І.В.
при секретарі судового засідання: Заєць П.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: Яцканич В.М, протокол №1 від 22.03.03, голова правління;
від відповідача: Доган В.Й, довіреність №1 від 05.04.06, начальник відділу;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Кіровоград на постанову господарського суду Кіровоградської області від 13.11.06р. у справі № 6/251
за позовом закритого акціонерного сільськогосподарського товариства “Олексіївське”, с. Олексіївка Кіровоградського району Кіровоградської області
до Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Кіровоград
про скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
Позивач, закрите акціонерне сільськогосподарське товариство “Олексіївське”, звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ №0000022360/0 від 17.01.2006р.
Постановою господарського суду Кіровоградської області від 13.11.2006р. у справі №6/251 (суддя Баранець О.М.) позов задоволено повністю. Скасоване податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ №0000022360/0 від 17.01.2006р. про визначення ЗАСТ “Олексіївське” суми податкового зобов’язання по податку на прибуток за основним платежем в сумі 16479,00грн., за штрафними санкціями в сумі 1648,00грн., а всього в сумі 18127,00грн. З Державного бюджету України на користь ЗАСТ “Олексіївське” стягнуто судовий збір в сумі 3,40грн.
Постанову суду мотивовано тим, що в даному випадку має місце конфлікт інтересів, тобто норми одного і того ж закону, а саме Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок”, припускають неоднозначне трактування обов’язків платника податків в зв’язку з тим, що ч.1 ст.2 Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок” прямо суперечить п.4 ст.9 та ч.1 ст.1 цього ж закону; здійснення ЗАСТ “Олексіївське” разових операцій на протязі 2004 року щодо продажу та передачі в оренду належного позивачу на праві власності майна не може вважатися іншою діяльністю в розумінні ст.2 Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок”.
Не погодившись з постановою господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначену постанову і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ЗАСТ “Олексіївське” в порушення п.п.4.1.1 п.4.1ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не віднесено до валового доходу за 2004 рік вартість послуг з оренди основних фондів на загальну суму 24250,00грн. Позивачем у відповідній звітності відображена інша діяльність, яка не віднесена до суто сільськогосподарської діяльності у вигляді продажу комбайна та неодноразове надання в оренду сільгосптехніки (в травні, липні і жовтні 2004 року), тому до цих правовідносин в даному випадку не належить застосовувати п.1.32 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, ці операції підлягають оподаткуванню податком на прибуток на загальних підставах з врахуванням вимог п.7.20 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Позивач у запереченні вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі безпідставними і необґрунтованими, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, постанову господарського суду - без змін.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Кіровоградською ОДПІ проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ЗАСТ “Олексіївське” за період з 01.11.03р. по 31.10.05р. За результатами перевірки складено акт №163/23-00/23898541 від 26.12.2005р.
Податковим повідомленням-рішенням від 17.01.06р. №0000022360/0 позивачу визначено суму податкового зобов’язання по податку на прибуток в сумі 18127,0грн. (16479,0грн. – основний платіж та 1648,0грн. –штрафні санкції).
Перевіркою встановлено, що в результаті порушення п.п.8.4.4 п.8.4 ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” підприємством занижено валові доходи за 2004р. на суму 41666,67грн.
Так, ЗАСТ “Олексіївське” не віднесено до валового доходу за 2004 рік доход отриманий від реалізації основного засобу (комбайну Е-516) в розмірі 41666,67грн. Позивач в липні 2004 року здійснив продаж зернозбирального комбайну Е-516 ПП ”Агрофірма “Україна” згідно накладної №285 від 16.07.2004р., загальною вартістю 50000,00грн., у тому числі податок на додану вартість 8333,33грн.(т.1 а.с.90).
ЗАСТ “Олексіївське” не підтверджені та не задекларовані витрати понесені на придбання зернового комбайну Е-516 протягом кварталу що передував розрахунковому, в зв’язку з чим балансова вартість 3 групи основних засобів в 3 кварталі 2004 році дорівнює нулю.
Перевіркою також встановлено, що в порушення п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” ЗАСТ “Олексіївське” не віднесено до складу валових доходів за 2004 рік вартість послуг з оренди основних фондів на загальну суму 24250,00грн.
В травні 2004 року позивач за угодою б/н від 16.04.2004 року надав в оренду трактор МТЗ-80 (рахунок-фактура №13 від 18.05.2004р.) приватному підприємству “Деметра”. Загальна сума угоди становить - 4800,00грн., у тому числі ПДВ- 800,00грн. В липні та жовтні 2004 року надавався в оренду ВАТ “Кіровоградське БМУ №5” автогрейдер КА-122 А державний номер 00162 КЕ на загальну суму 20250,00грн.
З Акту перевірки вбачається, ЗАСТ “Олексіївське” є платником фіксованого сільськогосподарського податку, цей факт не заперечувався сторонами.
Згідно ст.1 Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок” фіксований сільськогосподарський податок - це податок, який не змінюється протягом визначеного цим Законом терміну і справляється з одиниці земельної площі.
Фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених в цій статті, зокрема, податку на прибуток підприємств.
Згідно п.4 ст.9 Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок”, дія Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” зупинена (за винятком його пунктів 7.7, 7.8 і 13.1, 13.2, 13.6, 13.7 та 13.8) для всіх сільськогосподарських товаровиробників - платників фіксованого сільськогосподарського податку.
Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності в аграрному секторі економіки” від 19.06.2003 року №974-ІV (набрав чинності з 01.01.2004 року) були внесені зміни до ст.2 Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок”, відповідно до яких платники фіксованого сільськогосподарського податку, які займаються іншими видами діяльності, крім сільськогосподарської, з метою оподаткування ведуть окремий облік фінансових результатів від інших видів господарської діяльності відповідно до п.7.20 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, які підлягають оподаткуванню на загальних підставах.
З наведених норм вбачається, що ч.1 ст.2 Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок” (в редакції Закону України від 19.06.2003 року №974- ІV) прямо суперечить п.4 ст.9 та ч.1 ст.1 цього Закону.
Так, п.1 ст.2 Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок” передбачає застосування п.7.20 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а п.4 ст.9 цього ж закону містить посилання на те, що платники фіксованого сільськогосподарського податку цей пункт не застосовують. Отже має місце конфлікт інтересів - норми одного і того ж закону припускають неоднозначне (множинне) трактування обов’язків платника податків.
Згідно п.п.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Щодо посилань скаржника на те, що позивач здійснював інші види діяльності, крім сільськогосподарської, то вони є безпідставними.
Згідно довідки Головного управління статистики у Кіровоградській області №27048 позивач здійснює чітко визначені види діяльності за КВЕД ( т.2 а.с.39).
За п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Здійснення позивачем разових операцій на протязі 2004 року щодо продажу та передачу в оренду належного йому на праві власності майна не може вважатися іншою діяльністю в розумінні ст.2 Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок”. ЗАСТ “Олексіївське” не приймає безпосередньої регулярної, постійної та суттєвої участі в організації такої діяльності.
За викладених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Кіровоград залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Кіровоградської області від 13.11.06р. у справі № 6/251 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя І.А.Сизько
Суддя Т.А.Верхогляд
Суддя І.В.Тищик
З оригіналом згідно.
Помічник судді О.В.Кравець