ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2007                                                                                             Справа № 17/339  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії  суддів:

головуючого судді

Білецької Л.М. (доповідач),

суддів

Науменко І.М., Голяшкіна О.В.

при    секретарі    судового засідання:

Прокопець Т.В.

за  участю   представників сторін:

від позивача:

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

від відповідача:

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні  апеляційну скаргу

Приватного підприємства фірми “Інгуш”, м. Кіровоград

на постанову

від  25.12.06р.

господарського суду

Кіровоградської області

у справі

№ 17/339

за  позовом

Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Кіровоград

до	Приватного підприємства фірми “Інгуш”, м. Кіровоград

про	стягнення у сумі 21 680,76 грн.

В  С Т А Н О В И В :   

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 25.12.06 по справі № 17/339 (суддя Таран С.В.)  позовні вимоги  Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Кіровограда  - задоволені повністю. Стягнуто з приватного підприємства фірми “Інгуш”, м. Кіровоград суму 14453 грн. 84 коп.  –штрафних санкцій.

Постанова мотивована тим, що відповідно до ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів України”, якщо кількість працюючих інвалідів на підприємстві менша, ніж установлено нормативом, то підприємства сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Згідно звіту “Про зайнятість та працевлаштування інвалідів” у 2005р. на підприємстві працює 156 штатних працівників особового складу, виходячи з наведеного на підприємстві повинно працювати 6 інвалідів. Будь-яких доказів, які свідчили б про вжиття відповідачем заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 році, до суду не надано.

Не погодившись з постановою суду, відповідач –приватне підприємство фірма “Інгуш”, м. Кіровоград звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з’ясування обставин справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що згідно звіту  про фінансові результати відповідача за 2005 рік та балансу на 31.12.05р., підприємство понесло збитки на суму 66,3 тис. грн. Відповідно до норм ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів України” та звіту підприємства, відповідач не повинен платити штрафні санкції, так як це може стягуватися лише за рахунок прибутку. Також відповідач вказує, що в 2005 році створив робочі місця для працевлаштування інвалідів, звертався з заявами до міського центру зайнятості про направлення інвалідів на працю. На протязі 2005 року в рахунок квоти, до відповідача нікого не направляли на працевлаштування. Просить апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду скасувати, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, вважає, що викладені вимоги в апеляційній скарзі не відповідають фактичним обставинам справи, апеляційна скарга ПП фірми “Інгуш” не підлягає задоволенню, а прийнята постанова є законною та обґрунтованою. Просить залишити постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.01.2007р. призначено розгляд клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на 01.02.2007р., ухвалою суду від 01.02.2007р. поновлено строк розгляду та призначена апеляційна скарга до розгляду на 27.02.2007р.

У судовому засіданні представники сторін були відсутні, про час та місце судового засідання були повідомленні належним чином.

Дослідивши докази у справі, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” передбачено, що підприємства (об’єднання), установи і організації, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч.1 ст.19 цього Закону, щороку  сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві ( в об’єднані), в установі, організації за кожне робоче місце, незайняте інвалідом.

          Згідно з п. 3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою КМУ від 03.05.95р. №314, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участі представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

          Статтею 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до листа Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості приватне підприємство „Інгуша” інформацію про потребу в інвалідах і звіти про наявність вільних робочих місць для інвалідів у 2005 році не надавали (а.с.65).

Тому є правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач не вжив жодних заходів щодо працевлаштування інвалідів і штрафні санкції до нього застосовані обґрунтовано.

          Апеляційною скаргою висновки суду першої інстанції не спростовані, і відтак рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга  - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                               У  Х В А Л И В:

                                                 

          Апеляційну скаргу Приватного підприємства фірми “Інгуш”, м. Кіровоград - залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Кіровоградської області від 25.12.2006р. по справі № 17/339 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в місячний строк з дня складення її в повному обсязі.       

                                                                                                      

Головуючий                                                                           Л.М.Білецька

Суддя                                                                                       І.М.Науменко

Суддя                                                                                       О.В.Голяшкін

З оригіналом згідно

Помічник судді                                                 О.В.Водопоєнко