ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.02.2007 Справа № А30/69
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді | Білецької Л.М. (доповідач) |
суддів | Науменко І.М., Голяшкіна О.В. |
при секретарі судового засідання: | Прокопець Т.В. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Білоус Андрій Володимирович, довіреність №01/12 від 01.12.06, представник; |
від відповідача-1: | Решетник Олег Анатолійович, довіреність №4/11-66 від 29.01.07, представник; |
Від відповідача-2: | Деркунський Костянтин Леонідович, довіреність №07 від 18.12.06, представник; |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю „Вентер”, м. Дніпропетровськ |
на постанову | Від 13.12.2006 |
господарського суду | Дніпропетровської області |
у справі | А30/69 |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю „Віспкон”, м. Дніпропетровськ |
До | В-1: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ В-2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Вентер”, м. Дніпропетровськ |
про | Скасування рішення №385/31 від 30.11.2005р. |
В С Т А Н О В И В :
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2006 р. у справі № А30/90 (судді Євстигнєєва Н.М., Коваль Л.А., Мороз В.Ф.) задоволено позовні вимоги, скасоване рішення Дніпропетровської міської ради №385/31 від 30.11.2005 р. про передачу ТОВ ”Вентер” земельної ділянки у м. Дніпропетровську по вул. Леніна в районі буд.39 в оренду для проектування і будівництва торгівельно-ділового центру, та визнано договір оренди землі від 23.01.2006 р. недійсним. Повернуто виконання положень рішення Дніпропетровської міської ради 3385/31 від 30.11.2005 р. Стягнуто судові витрати.
Постанова мотивована тим, що відповідач при прийнятті оспорюваного рішення і укладенні договору оренди земельної ділянки порушив вимоги земельного законодавства щодо проведення конкурсу при надходженні двох і більше заяв на оренду однієї і тієї ж земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності. Оспорюване рішення і договір порушують право власності позивача на споруду “Виставковий центр”, яка розміщена на спірній земельній ділянці, і продана ТОВ ”Дніпропетровський виставочний центр” позивачу у справі.
Відповідач з таким рішенням не погодився і звернувся з апеляційною скаргою.
Посилається на те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог і визнав договір оренди землі недійсним, хоча останнє питання належить розглядати в порядку господарського судочинства, оскільки воно стосується приватно-правової сфери.
Суд неправомірно залучив як відповідача ТОВ ”Вентер”, оскільки відповідачем за нормами КАСУ може бути тільки суб’єкт владних повноважень.
Суд невірно зазначив у постанові про відсутність представника у судовому засіданні, оскільки представник був присутнім.
Помилковими є висновки суду щодо наявності двох заяв про надання в оренду однієї і тієї ж земельної ділянки. Відсутні докази про те, що ТОВ ”Дніпропетровський виставковий центр зверталося до Дніпропетровської міської ради з заявою про надання земельної ділянки в оренду по вул. Набережна Леніна,39. Сам позивач з таким клопотанням не звертався.
Клопотання про результати розгляду протесту прокурора залишилося без задоволення.
У провадженні господарського суду Дніпропетровської області є справа про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18.01.2005 р., на підставі якого позивач став власником будівлі. Провадження у даній справ зупинено до розгляду справи № 10/415, предметом спору у якій визнання права власності за ТОВ ”Дніпропетровський виставковий центр” на споруду виставкового центру після скасування Вищим господарським судом України рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.04 р., яке стало підставою для реєстрації права власності. Крім того, у цій справі заявлено зустрічний позов про визнання споруди самовільним будівництвом, а тому немає підстав вважати володіння спорудою правомірним.
Суд дав неправильну оцінку акту дотримання вимог земельного законодавства.
ТОВ ”Вентер” правомірно користується наданою йому в оренду земельну ділянку, яка отримана останнім на законних підставах, у той час, коли ТОВ “Дніпропетровський виставковий центр” використовував земельну ділянку тільки на підставі ордеру, опротестованого прокурором.
Просить постанову суду скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач - товариство з обмеженою відповідальністю „Віспкон”, зазначає, що постанова суду прийнята обґрунтовано та законно. Просить постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.01.2007р. відкрите апеляційне провадження по справі, ухвалою 31.01.2007р. розгляд справи призначений на 06.02.2007 р., ухвалою від 06.02.2007р. розгляд справи відкладено до 20.02.2007р., ухвалою від 20.02.2007р. розгляд справи відкладено до 27.02.2007р.
У судовому засіданні представник відповідача-2, підтримав доводи по апеляційній скарзі, представники позивача та відповідача-1, проти задоволення апеляційної скарги заперечує.
Вислухавши представників сторін, дослідивши докази у справі, суд вважає, що постанова суду першої інстанції є незаконною і підлягає скасуванню з наступних підстав.
Предметом судового розгляду у даній справі є законність прийнятого Дніпропетровською міською радою рішення №385/31 від 30.11.2005 р., яким була передана в оренду спірна земельна ділянка ТОВ ”Вентер” для проектування і будівництва торгівельно-ділового центру.
З матеріалів справи видно, що спірна земельна ділянка за ордером №13 (т.1 а.с.22) та ордером №177 (т.1 а.с.23) була зайнята ТОВ ”Дніпропетровський виставковий центр” під установку виставкового павільйону на газоні (грунті) площею 2638 кв. м.1 липня 2002 року ТОВ ”Дніпропетровський виставковий центр” проведено встановлення меж земельної ділянки в натурі, про що складено акт від 1 липня 2002 року.(т.1 а.с.24). Ці дії проведені на підставі Положення про порядок надання платних послуг по виділенню в тимчасове користування ділянок міської території для виконання будівельних, ремонтних, земельних робіт, встановлення огорожі та інших потреб, затвердженого рішенням міської ради народних депутатів від 5.06.96 р. №15.
12.08.02 р. підготовлено проект рішення Дніпропетровської міської ради про передачу спірної земельної ділянки в оренду ТОВ ”Виставковий центр”(т.2 а.с.57,60), який ще 17.04.01 р. звернувся з заявою про виділення йому спірної земельної ділянки в оренду (т.2 а.с.58), це питання було винесено на розгляд сесії( т.2 а.с.59).
18.01.2005 р. позивач придбав за договором купівлі-продажу у ТОВ ”Дніпропетровський виставковий центр” не житлову одноповерхову споруду виставкового центру, загальною площею 2700 кв.м., яка розташована на спірній земельній ділянці.(т.1 а.с.25) і зареєстрував за собою право власності, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (т.1 а.с.27). таким чином, з 18.01.2005 р. позивач став власником нерухомості, розташованої на спірній земельній ділянці.
Оспорюваним у справі рішенням від 30.11.2005 р. Дніпропетровська міська рада вирішила передати в оренду цю земельну ділянку ТОВ ”ВЕНТЕР” строком на два роки для проектування і будівництва торгово-ділового центру. 23.01.06 р. Дніпропетровська міська рада уклала з ТОВ ”ВЕНТЕР” договір оренди цієї земельної ділянки.
В своїх уточнених позовних вимогах ( т.1 а.с.52) позивач просив скасувати рішення від 30.11.2005 р. та визнати недійсним і договір оренди.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що оспорюване ним рішення Дніпропетровської міської ради порушує його права як власника будівлі, між тим спір між сторонами ведеться з приводу законності укладення договору оренди. Тобто йдеться про наявність чи відсутність порушень земельного законодавства.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Ст. 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній та комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. 16 Закону України “Про оренду землі” у разі надходження двох і більше клопотань про оренду однієї і тієї ж земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності, відповідні органи державної виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування проводять аукціон або конкурс щодо набуття права оренди земельної ділянки, якщо законом не встановлено інший порядок.
З матеріалів справи видно, що ТОВ ”Віспкон” став власником майна з 18.01.2005 р з моменту укладення договору купівлі-продажу з ТОВ ”Дніпропетровський виставочний центр”. Останнє не мало у користуванні на законних підставах спірної земельної ділянки, ніякого рішення про надання йому її не приймалося. А тому відсутні підстави вважати, що ТОВ ”Дніпропетровський виставочний центр” було законним землекористувачем і до ТОВ ”Віспкон” разом з правом власності на об’єкт перейшло і право землекористування. Наявні у матеріалах справи резолюції міського голови(т. 2 а.с.60), заява(т.2 а.с.58), рішення виконкому №1841(т.2 а.с.57), проект рішення сесії(т.2 а.с.60) свідчать тільки про намір Дніпропетровської міської ради виділити земельну ділянку ТОВ ”Дніпропетровський виставочний центр”, але цей намір не був реалізований, і землекористування здійснювалося на підставі ордерів, які мають тимчасовий характер, були опротестовані прокурором, і в подальшому відізвані. Рішення про надання земельної ділянки в оренду ТОВ ”Дніпропетровський виставочний центр” не приймалося.
ТОВ ”Віспкон” не надав доказів того, що після того, коли він став власником нерухомості, що знаходиться на спірній земельній ділянці, він звертався з заявами до Дніпропетровської міської ради про надання йому права користування спірною земельною ділянкою. Тому суд першої інстанції неналежним чином дослідив фактичні обставини справи і прийшов до помилкового висновку про необхідність проведення конкурсу на спірну земельну ділянку, оскільки наявні два претенденти на неї, хоча насправді є тільки один.
Оскільки ТОВ ”Віспкон” не зверталося з заявою про надання йому спірної земельної ділянки у користування, то його не можна вважати претендентом на неї в розумінні с. 16 Закону України “Про оренду землі”, а фактичне землекористування без правовстановлюючих документів на землю не можна вважати законним.
За таких обставин, оспорюване позивачем рішення Дніпропетровської міської ради є законним, прийнято в межах наданих їй повноважень відповідно до вимог Закону України “Про місцеве самоврядування”, і підстав для задоволення позовних вимог немає.
Разом з тим, є помилковим твердження у апеляційній скарзі про те, що дана справа неправильно розглянута за нормами КАСУ, оскільки спірні правовідносини у ній склалися з приводу реалізації відповідачем наданих йому як суб’єкту владних повноважень функцій, а тому судом першої інстанції процесуальні норми КАСУ застосовані правильно.
Керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Вентер”, м. Дніпропетровськ - задовольнити.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2006р. по справі № А30/69 - скасувати.
В задоволенні позову –відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в місячний строк з дня складення її в повному обсязі.
Головуючий Л.М.Білецька
Суддя І.М.Науменко
Суддя О.В.Голяшкін