головуючий суддя І інстанції - Андреєв В.В.
суддя - доповідач - Геращенко І.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
«11» березня 2008 року справа № 2а-10/09/0512
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Геращенка І.В.
суддів Яманко В.Г., Малашкевича С.А.
при секретарі Літвіновій Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту Дзержинської міської ради Донецької області
на постанову Дзержинського міського суду Донецької області
від 12.01.2009 року
по справі № 2а-10/09
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до відповідача Управління праці та соціального захисту Дзержинської міської ради Донецької області
про стягнення заборгованості по недоотриманій компенсації на оздоровлення
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1звернувся до Дзержинського міського суду Донецької області з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту Дзержинської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання стягнути недоплачену суму на оздоровлення, згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 12.01.2009 року у справі № 2а-10/09 позовна заява задоволена повністю.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовної заяви відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.
Зазначає, що застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проводиться у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята без урахування розміру виду допомоги, встановленому постановою КМУ від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Всі виплати, передбачені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у тому числі виплати щорічної допомоги на оздоровлення, і які базуються на розмірі мінімальної заробітної плати, виплачується у розмірах, встановлених вказаними постановами КМУ.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши доводи сторін, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Позивач є інвалідом ІІІ групи та має статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, як учасник ліквідації наслідків аварії Чорнобильській АЕС, відноситься до першої категорії, перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту Дзержинської міської ради Донецької області.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) передбачена щорічна допомога на оздоровлення особам, віднесеним до третьої групи у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення Управління керувалося постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - постанова № 562), якою розмір такої допомоги, з липня 2005 року, встановлений для 3 групи в 90,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Зазначеною постановою № 562 всупереч Закону № 796-ХІІ (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, для 3 категорії з липня 2005 року - 90 грн.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 796-ХІІ та Закону України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2008 рік, а не постанови № 562, згідно частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу у відповідності до пункту 2 Указу Президента України «Про Єдиний державний реєстр нормативних актів» від 27.06.1996 року (зі змінами) стосовно преюдиції нормативних актів.
Конституція - Основний Закон України і має найвищу юридичну силу, а тому колегія суддів приходить до висновку, що у зазначеній ситуації, суд першої інстанції вірно застосував конституційні положення щодо пільг, компенсацій і гарантій, які Держава надає громадянам.
Таким чином, дії відповідача в частині виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 90 грн. за 2008 рік, суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірними.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів). Таким чином, відповідач є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Відповідно до ст. 48 спеціального Закону та приписів п.п. 1-3 Порядку використання коштів Державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року у управління праці та соціального захисту населення з'явився обов'язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо, зокрема, пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Тому, звернення з позовними вимогами до управління праці та соціального захисту населення щодо стягнення щорічної допомоги є обґрунтованим.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки суду не спростовуються, а тому постанова підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту Дзержинської міської ради Донецької області на постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 12.01.2009 року по справі № 2а-10/09 - залишити без задоволення.
Постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 12.01.2009 року по справі № 2а-10/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту Дзержинської міської ради Донецької області стягнення заборгованості по недоотриманій компенсації на оздоровлення - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення, а в разі складання і проголошення вступної та резолютивної частин, з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: І.В. Геращенко
Судді: В.Г. Яманко
С.А. Малашкевич