ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22.02.2007 Справа № 15/61-ПД-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Клепай З.В. при секретарі О.С.Бєловій, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Ант-Агро"
до Каховської районної державної адміністрації
про визнання частково недійсним договору оренди землі та внесення змін до договору
за участю
представників сторін:
від позивача: Самсон В.В. - представник, дор. від 10.02.07р.
від відповідача- Астащенко О.В. - нач. юр. відділу, дор. № 22-115/1191 від 19.10.06р.
Позивач - ПСП "Ант-Агро" звернувся з позовом до господарського суду, в якому просить визнати недійсним п. 8 договору оренди землі № 24/142 від 26 жовтня 2006 року, зареєстрованого у Державному реєстрі 12.12.2006 року в частині початку терміна дії договору та внести зміни до п. 11 Договору оренди землі № 24/142 від 26 жовтня 2006 року, зареєстрованого у Державному реєстрі 12.12.2006 року в частині розміру орендної плати. Встановити розмір орендної плати в наступному розмірі: за 1 (один) гектар богари - 70,0 гривень, за 1 (один) гектар зрошення - 120 гривень.
Відповідач проти позову заперечує на тій підставі, що позовні вимоги позивача про визнання частково недійсним договору оренди не відповідають вимогам матеріального права.
У позовній заяві позивач вказує на те, що 17 квітня 2002 року між ПСП "АНТ-АГРО" та Каховською районною державною адміністрацією було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано в реєстрі за №1288. Угодою про внесення змін до договору оренди від 19.09.2003р. зареєстрованою в реєстрі за №2025 було внесено відповідні зміни до Договору стосовно розміру орендної плати. Розрахунок було визначено з розрахунку 120грн/га за зрошувальні землі 70грн/га за богарні землі.
Відповідно до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 26.07.2006р. №731 "Про стан погашення заборгованості по договорах оренди земельних і майнових паїв та підвищення розмірів орендної плати за землю, де вона занижена". Враховуючи зазначене розпорядження 26.10.2006р. за №24/142 був укладений між Каховською районною державною адміністрацією ПСП "АНТ-АГРО" договір оренди землі. Умови договору були обговорені між орендодавцем та орендарем, про що свідчать підписи та печатки цього договору. Згідно ст.16 Закону України "Про оренду землі" договір оренди земельної ділянки набирає чинності після підписання його сторонами і державної реєстрації. В зазначеному договорі було переглянуто орендну плату земельної ділянки, яка надана в оренду ПСП "АНТ-АГРО", в розмірі 250грн/га за зрошення, 150грн/га за богар.
Таким чином твердження позивача, що орендар має право вимагати відповідного зменшення розміру орендної плати, а у зв'язку із цим визнання частково недійсним договору оренди, базується лише на його домислах.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд-
в с т а н о в и в:
17 квітня 2002 року між ПСП "АНТ-АГРО" та Каховською районною державною адміністрацією було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано в реєстрі за №1288. Угодою про внесення змін до договору оренди від 19.09.2003р. зареєстрованою в реєстрі за №2025 було внесено відповідні зміни до Договору стосовно розміру орендної плати. Розрахунок було визначено з розрахунку 120грн/га за зрошувальні землі 70грн/га за богарні землі.
Договором №24/142 від 26.10.06р. про зміни договору оренди землі від 17.04.02р., зареєстрованого 19.09.02р. за №2025 внесено зміни до вказаного договору та укладено договір оренди земельного ділянки в новій редакції.
П.8 договору №24/142 від 26.10.06р. визначено, що договір оренди укладається строком на 5 років та термін дії починається з 01.01.06р. незалежно від дня його реєстрації, та позивач вважає, що цей пункт підлягає визнанню недійсним, як такий, що суперечить нормам чинного законодавства.
Відповідно до ст.20 Закону України "Про оренду землі" №161-Х1У від 06.10.98р. укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом, а ст.18 цього Закону передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Таким чином умова договору про те, що він набирає чинності з 01.01.06р., тобто до дня не тільки його реєстрації, а й дня його укладення, суперечить вказаним нормам Закону України "Про оренду землі" і є нікчемною.
Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Оскільки зміст п.8 правочину, що укладений між сторонами, суперечить Закону України "Про оренду землі", то умови цього пункту є нікчемними та не потребує додаткового визнання недійсним у судовому порядку. Таким чином в цій частині позову провадження по справ підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету позову.
Позивач просить також внести зміни до п. 11 договору оренди в частині збільшення орендної плати.
Оскільки предметом договору оренди є земля, що належить до земель державної та комунальної форми власності, то при визначенні розміру орендної плати сторони повинні були керуватись ст.21 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якої річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки. У разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати. Оскільки договір оренди землі між сторонами укладений у 2002 році, а договір №24/142 від 26.10.06р. лише продовжує строк його дії та вносить зміни до раніше укладеного договору, який на час укладення договору про дію договору від 2002 року в новій редакції був чинний, то сторони при встановлені розміру орендної плати повинні були керуватись законодавством, яке діяло на час дії Закону України "Про оренду землі" в новій редакції, тобто ст.21 цього Закону. Із п.1 договору від 2002 року вбачається, що при передачі земельної ділянки в оренду була проведена грошова оцінка земельної ділянки, тому орендна плата повинна бути розрахована з урахуванням вказаної статті, що сторонами не зроблено.
Позивач при звернені до суду посилається на виснаженість земельної ділянки, але грошова оцінка земельної ділянки ним при укладені додаткового договору не оскаржена, а в новій редакції договору грошова оцінка земельної ділянки визначена в сумі 1565097грн. 88коп. Позивач, вимагаючи зменшення орендної плати не надав ніяких розрахунків причин зменшення орендної плати та не навів співвідношення розміру орендної плати та земельного податку, який підлягав би сплаті до бюджету. Такі розрахунки не надані і відповідачем. Окрім того із п.11 договору вбачається, що обчислення розміру орендної плати без урахування індексу інфляції, що суперечить ст.21 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якої обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Таким чином у договорі оренди земельної ділянки №24/142 від 26.10.06р. розділ про оплату орендної плати суперечить нормам чинного законодавства, але позивач звернувся з позовом не про приведення цього розділу договору у відповідність до норм чинного законодавства, а про встановлення іншого, ніж вказаного в договорі розміру орендної плати, без обгрунтування своїх позовних вимог. Тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Керуючись п.1.1 ст. 80, ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1.В задоволені вимог про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №24/142 від 26.10.06р. в частині встановлення нового розміру орендної плати відмовити.
2.По відношенню до вимог про визнання недійсним п.8 договору оренди земельної ділянки №24/142 від 26.10.06р. провадження по справі припинити.
3.Рішення надіслати сторонам по справі.
Суддя З.В. Клепай
Дата підписання рішення 01.03.07р.
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України