ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.02.2007 Справа № 14/33-АП-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Шепель І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом приватного підприємця ОСОБА_1, м. Таврійськ Херсонської області,
до Цюрупинської районної державної адміністрації, м. Цюрупинськ Херсонської області,
про визнання нечинним та скасування розпорядження,
за участю представників
позивача:ОСОБА_2, представник, дов. від ІНФОРМАЦІЯ_1 р.,
відповідача: ОСОБА_3, нач. юр. відділу, дов.НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 р.
Позивач у позовній заяві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та їх доповнення від ІНФОРМАЦІЯ_3 р., просить визнати нечинним розпорядження голови Цюрупинської районної державної адміністрації від ІНФОРМАЦІЯ_4 р.НОМЕР_2 "Про втрату чинності розпорядження голови районної державної адміністрації від ІНФОРМАЦІЯ_5 року НОМЕР_3". В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини.
При винесенні оскаржуваного розпорядження, на думку позивача, відповідачем допущено порушення вимог п. 9 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Також, позивач посилається на порушення відповідачем приписів ст. ст. 15, 19, 20 Закону України "Про звернення громадян", оскільки останнім не прийнятя до уваги заява позивача про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_5 р., отримана позивачем ІНФОРМАЦІЯ_6 р.
Як вважає позивач, Закон України "Про місцеві державні адміністрації" не дає права голові райдержадміністрації скасовувати власні розпорядження.
Також, позивач посилається на ту обставину, що порушення терміну державної реєстрації договору оренди землі сталося не з його вини.
Представник позивача на засіданні суду надав усні пояснення відповідно до яких підтримав вимоги, викладені у позовній заяві з урахуванням уточнень та доповнень.
Представник відповідача в ході судового засідання надав усні пояснення у яких заперечував проти позовних вимог, відповідно до письмових заперечень на позовну заяву, пославшись на наступні обставини.
Заява позивача у якій він просить відповідача внести зміни до розпорядження від ІНФОРМАЦІЯ_5 року НОМЕР_3 в частині уточнення площі земельної ділянки надійшла до адміністрації і була зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_7 року за НОМЕР_1 . Заява була розглянута і надіслана на підставі частини третьої статті 7 Закону України "Про звернення громадян" до Цюрупинського районного відділу земельних ресурсів для вивчення й надання відповіді яка направлена позивачу ІНФОРМАЦІЯ_8 року за НОМЕР_4 з пропозицією прибути до районної державної адміністрації для проведення уточнення і реєстрації договору. Позивач на запрошення не з'явився. Також він не вказав, що подав заяву майже через шість місяців після того, як сплив термін наданий йому розпорядженням за НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_5 року (один місяць). Ні до вказаного часу , а ні після позивач нічого не зробив для того, щоб договір який був підписаний ІНФОРМАЦІЯ_9 року набув чинності. Тому рішенням земельної комісії ІНФОРМАЦІЯ_10 року приватному підприємцю ОСОБА_1 було відмовлено в наданні земельної ділянки в аренду.
На підставі рішення земельної комісії, в той же день, головою Цюрупинської районної державної адміністрації було підписано розпорядження НОМЕР_2 про втрату чинності розпорядження НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_5 року "Про затвердження технічної документації і передачу в оренду земельної ділянки" в зв'язку з невиконанням умов пункту 4 данного розпорядження.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі (їхніх представників), що прибули на судове засідання, дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд,
в с т а н о в и в :
ІНФОРМАЦІЯ_11 року головою Цюрупинської районної державної адміністрації, за наслідками розгляду заяви позивача, було видано розпорядження НОМЕР_5 відповідно до якого позивачу надано дозвіл на виготовлення технічної документації до договору оренди землі орієнтовною площею 564,5га, в тому числі списані багаторічні насадження - сади 220,6га, виноградник 40,1га, із земель запасу (землі сільськогосподарського призначення) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в адміністративних межах Костогризовської сільської ради.
ІНФОРМАЦІЯ_5 року головою Цюрупинської районної державної адміністрації за наслідками розгляду заяви позивача видано розпорядження НОМЕР_3 відповідно до якого:
- затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів до договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ПП ОСОБА_1 в адміністративних межах Костогризовської сільської ради, розроблену ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України";
- надано в оренду земельні ділянки ПП ОСОБА_1 загальною площею 564,5га, в тому числі списані багаторічні насадження - сади 220,6га, виноградник 40,1га, для ведення товарногосільськогосподарського виробництва, із земель запасу в адміністративних межах Костогризовської сільської ради терміном на 49 років;
- встановлено орендну плату в розмірі земельного податку та зобов'язано ПП ОСОБА_1 у місячний строк укласти та зареєструвати договір оренди землі.
На виконання останнього Розпорядження, ІНФОРМАЦІЯ_9 року між ПП ОСОБА_1 та Цюрупинською районною адміністрацією укладено договір оренди земельної ділянки.
Також, позивач звернувся до Цюрупинськогого районного відділу земельних ресурсів для перевірки технічної документації та видачі відповідного висновку.
При перевірці технічної документації Цюрупинським районним відділом земельних ресурсів виявлено помилку у площі земель, яка допущена при підготовці документів відповідними службами.
Зазначена обставина, як стверджує позивач, стала підставою для порушення ним термінів реєстрації договору оренди земельної ділянки, які встановлені розпорядженням НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_5 р.
Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з приписами ст. 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів -накази.
Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Пункт 7 частини 1 статті 13 того ж Закону до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, відносить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.
Відповідно до частин 1 та 2 чтатті 15 зазначеного Закону в управлінні відповідних місцевих державних адміністрацій перебувають об'єкти державної власності, передані їм в установленому законом порядку.
У разі делегування місцевим державним адміністраціям районними чи обласними радами відповідних повноважень в їх управлінні перебувають також об'єкти спільної власності територіальних громад.
згідно з пунктом 3 частини 1 статті 16 Закону місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону (Пункт 2 статті 21 в редакції Закону N 1377-IV від 11.12.2003).
Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 28 Закону для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право давати згідно з чинним законодавством обов'язкові для виконання розпорядження керівникам підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і громадянам з контрольованих питань, порушувати питання про їх відповідальність у встановленому законом порядку.
Згідно до положень ч. 3 ст. 41 Закону акти місцевих державних адміністрацій ненормативного характеру, прийняті в межах їх повноважень, набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію. Ці акти доводяться до їх виконавців, а при потребі -оприлюднюються.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 43 Закону акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.
Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Останні із зазначених положень Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачають порядок саме оскарження та, як наслідок обґрунтованості скарги (позову), порядок скасування розпоряджень голови місцевої державної адміністрації. Разом з тим, голова місцевої державної адміністрації, в межах загального права видавати розпорядження, не позбавлений права на скасування (припинення дії) своїх розпоряджень, у разі якщо такі розпорядження ніким не оскаржуються, зокрема і у разі, якщо вони є неефективними за очікуваними чи фактичними результатами.
Підставою для прийняття відповідачем спірного розпорядження НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_12 р. стало те, що позивач у встановлений йому місячний термін (протягом майже шести місяців) не вчинив дій, направлених на те, щоб договір оренди землі, який був підписаний ІНФОРМАЦІЯ_10 року, набув чинності. Відповідно, почалася сплата орендної плати. Тому, рішенням земельної комісії ІНФОРМАЦІЯ_9 року приватному підприємцю ОСОБА_1 було відмовлено в наданні земельної ділянки в оренду. На підставі рішення земельної комісії, в той же день ІНФОРМАЦІЯ_4 р., головою Цюрупинської районної державної адміністрації було видано розпорядження НОМЕР_2 про втрату чинності розпорядження НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_5 року "Про затвердження технічної документації і передачу в оренду земельної ділянки" у зв'язку з невиконанням умов пункту 4 розпорядження НОМЕР_3.
При цьому, слід зазначити, що позивач не позбавлений права на звернення з відповідною заявою до відповідача про надання дозволу на виготовлення нової технічної документації до договору оренди землі із зазначенням іншої, потрібної позивачу площі земельної ділянки.
Заява позивача у якій він просить відповідача внести зміни до розпорядження від ІНФОРМАЦІЯ_5 року НОМЕР_3 в частині уточнення площі земельної ділянки (що подана майже через шість місяців після того, як сплив термін наданий йому розпорядженням за НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_5 року - один місяць), надійшла до райдержадміністрації і була зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_7 року за НОМЕР_1. Заява була розглянута і надіслана на підставі частини третьої статті 7 Закону України "Про звернення громадян" до Цюрупинського районного відділу земельних ресурсів для вивчення й надання відповіді, яка направлена позивачу ІНФОРМАЦІЯ_8 року за вих. НОМЕР_4 з пропозицією прибути до районної державної адміністрації для проведення уточнення і реєстрації договору. Однак, позивач на запрошення не з'явився.
За вказаних обставин позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Вжиті судом заходи до забезпечення позову підлягають скасуванню.
Відповідно до положень ст. ст. 94, 98 КАС України судові витрати у розмірі 3грн.40коп. (судовий збір) покладаються на позивача. Сума зайво сплаченого позивачем судового збору у розмірі 81грн.60коп. підлягає поверненню з держбюджету України на користь позивача.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст. 94, 161-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
п о с т а н о в и в:
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Видати довідку на повернення позивачу з державного бюджету України 81грн.60коп. зайво сплаченого державного мита (судового збору)
3. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою по справі від ІНФОРМАЦІЯ_13 року.
4. Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
5. Про апеляційне оскарження рішення суду (постанови) першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ю.В. Гридасов
Дата складення постанови у повному
обсязі відповідно до статті 160 Кодексу
адміністративного судочинства України "05" березня 2007 р.