Справа № 2-А-141/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 квітня 2009 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого – судді Куриленко О.М.,
при секретарі – Фірко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної адміністрації м. Одеси про визнання протиправними здійснюваних виплат та стягнення недооплаченої щорічної грошової допомоги,
Встановив:
В січні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної адміністрації Одеської міської ради та просив постановити рішення, яким визнати протиправними здійснювані відповідачем виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Перемоги за 2004-2008 роки, як інваліду 2-ої групи та стягнути з відповідача недоотриману суму щорічної разової грошової допомоги у розмірі 13 228грн.
У судовому засіданні представник позивача свої вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Київської районної адміністрації Одеської міської ради у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, та, посилаючись на вимоги ст.99 КАС України, просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, вислухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини між сторонами є адміністративно-правовими, та стосуються соціального забезпечення громадян - інвалідів війни.
ОСОБА_1 є інвалідом війни ІІ групи, що підтверджується посвідчення Серія П № 245948, виданим 17.12.2003 року ( а.с. 5).
Відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року з подальшими змінами щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі: восьми мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" м інімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
У 2004 році відповідно до ст.1 Закону України „Про затвердження прожиткового мінімуму на 2002 рік” від 15.11.2001р. та Закону України „Про прожитковий мінімум на 2003 рік” від 28.11.2002 року, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив 268,00грн.
У 2005 році відповідно до Закону України „Про державний бюджет на 2005рік” від 22.12.2004р. прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складав 332,00грн.
У 2006 році згідно Закону „Про державний бюджет на 2006рік” від 20.12.2005 р. вказаний прожитковий мінімум складав 359,00грн.
Відповідно до ст. 62 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 року” на 2007 рік затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.
У 2008 році відповідно до Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, з 1 квітня становив 481грн.
Таким чином, на думку позивача, що щорічна разова грошова допомога до Дня Перемоги інваліду війни ІІ групи повинна була складати за: 2004 рік - 268*8 =2144грн.; за 2005 рік – 332*8=2 656,00грн.; за 2006 рік – 359*8= 2872грн; за 2007 рік – 406*8=3248грн.; за 2008 рік – 481*8=3848грн., що разом складає 14 768,00грн.
Але всупереч вимогам законодавства відповідач виплачував даний вид допомоги посилаючись на закони про Держбюджети на відповідні роки, не звертаючи уваги на рішення Конституційного Суду України від 1.12.2004 року, від 9 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року, якими окремі положення Законів України про Держбюджети на 2004рік (ст.44), на 2007 рік (ст.29), на 2008 рік (п.20 розділу 11) визнані неконституційними.
У зв’язку з чим позивачу у 2004 році Управлінням праці та соціального захисту населення Київської районної адміністрації Одеської міської ради була виплачена разова грошова допомога до Дня Перемоги у сумі 160 гривень; у 2005 році – 330грн.; у 2006 році – 330грн.; у 2007 році – 360грн.; у 2008 році – 360 грн., що разом складає 1540грн. Цей факт визнається сторонами, та не потребує подальшого доказування.
Посилаючись на вищевикладене, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь суму недооплаченої допомоги у розмірі 14 768-1540=13 228грн.
Рішення Конституційного Суду України у вказаній справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Згідно ст.55 Конституції України та п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01 листопада 1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" кожній людині гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій або бездій органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Статтею 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод, та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась, або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно вимог ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторн, і суд не визнав причину пропущення строку звернення до суду поважною.
Таким чином, суд доходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної адміністрації Одеської міської ради в частині стягнення недооплаченої одноразової щорічної грошової допомоги у 2004-2007 роках до Дня Перемоги задоволенню не підлягають, так як позивачем не було надано доказів поважності причин пропуску строку.
В той же час суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення недооплаченої одноразової щорічної грошової допомоги у 2008 році є обґрунтованими та підлягають задоволенню, тому що відповідачем при відмові у доплаті після набуття законної сили рішенням Конституційного Суду України №10-рп2008 від 22 травня 2008 року частини щорічної грошової допомоги у 2008 році до Дня Перемоги було порушено вимоги ст.13 ч.5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 481,00грн.*8=3848грн.- 360грн.=3488 грн.
На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст. 3, 8, 19, 55, 92, 124, 129, 152 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст.ст. 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 171, 186 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання протиправними здійснюваних виплат та стягнення недооплаченої щорічної грошової допомоги – задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Київської районної адміністрації Одеської міської ради щодо невиплати у повному обсязі ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до Дня Перемоги у 2008 році .
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Київської районної адміністрації Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплачену щорічну допомогу до Дня Перемоги за 2008 рік у розмірі 3488 (три тисячі чотиреста вісімдесят вісім) гривень,00коп.
Постанова може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя