ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 26/5119.03.09 р.
За позовом Комунального підприємства “Київський метрополітен”
До Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1
Про стягнення 2534 грн. збитків.
Суддя Пінчук В.І.
Представники:
від позивача Василенко Т.О. предст.; Гольдман М.І. предст.
від відповідача ОСОБА_1
Рішення прийняте 19.03.2008 р., оскільки у судовому засіданні 05.03.2008р. розгляд справи відкладався відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 2534 грн. збитків.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в салонах вагонів метрополітену, на внутрішньому обладнанні, були наклеєні рекламні наліпки відповідача із застосуванням стійких клейових мас, які не підлягають видаленню без пошкодження поверхні обладнання вагонів (тобто на поверхні обладнання вагонів залишаються сліди клею та забруднень), що завдає значної шкоди позивачу на суму 844,67 грн., з яких: 129,67 грн. витрат на зняття несанкціонованих рекламних наліпок та 715 грн. –втрачена вигода (згідно розрахунків за один випадок). Як стверджує позивач, таких випадків зафіксовано три, а тому збитки складають 844,67 грн. х 3 = 2534 грн.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що відповідач не порушував установлені вимоги здійснення господарської діяльності і вина відповідача у спричиненні збитків відсутня, а розрахунок суми збитків позивача не є достовірним та документально підтвердженим.
У відзиві на позовну заяву відповідач також вказує на те, що трудова угода, що була укладена між відповідачем та гр. ОСОБА_4, передбачає у якості трудових обов’язків останнього поширення реклами серед населення і відповідач не давав доручень своєму працівнику розклеювати рекламні наліпки у метрополітені.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд-
ВСТАНОВИВ:
01.02.2008 р. інспектором відділу контролю служби воєнізованої охорони Київського метрополітену був складений акт про вилучення рекламних наліпок відповідача під назвою “Комиссионный магазин мобильной связи тел. НОМЕР_1” у гр. ОСОБА_4, які були розклеєні у вагонах позивача без дозволу адміністрації метрополітену.
Як вказує в позовній заяві позивач, ОСОБА_4 була надана трудова угода про розповсюдження рекламної продукції, яку з ним уклав відповідач.
26.03.2008 р., як зазначає позивач, знову були вилучені наліпки відповідача, про що працівником позивача були складені акти.
Такі дії відповідача, на думку позивача, є порушенням п. 1.3 “Правил користування метрополітеном”, затверджених 20.01.1995 р., а саме: особи, які знаходяться не території метрополітену повинні бути взаємно ввічливими і дбайливо ставитись до споруд і обладнаннь метрополітену, дотримуватись чистоти, громодаського порядку, згідно вимог Правил.
Також, як вказує позивач, відповідач грубо порушив п. 4.21 “Правил користування метрополітеном”, а саме: пассажирам забороняється наносити написи та розклеювати без дозволу адміністрації метрополітену об'яви, плакати та іншу продукцію інформаційного змісту.
Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав:
Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч.2 ст. 224 ГК України).
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Натомість у судовому засіданні представники позивача не довели факт того, що безпосередньо відповідачем були завдані збитки позивачу в сумі 2534 грн., а посилання представника позивача на угоду, яка була укладена між відповідачем та гр. ОСОБА_4 суд вважає безпідставним, оскільки зазначена угода передбачає лише поширення реклами серед населення і не передбачає розклеєння рекламних наліпок у приміщеннях метрополітену і безпосередньо у вагонах метрополітену.
Відповідно до ч.2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Представник позивача у позовній заяві, всупереч вимогам ст.33 ГПК України не надав суду належних доказів того, що діями безпосередньо відповідача позивачу були завдані збитки в сумі 2534 грн., не доведений причинний зв'язок між діями відповідача і наслідками зазначених дій у вигляді сричинення шкоди позивачу.
Додані до позовної заяви документи не підтверджують розмір збитків в сумі 2534 грн., які були завдані позивачу внаслідок очистки пластика внутрішньої обшивки вагону безпосередньо від наліпок, які були наклеєні гр. ОСОБА_4, крім того не підтверджуються витрати на очистку та фарбування розсувних дверей від наліпок відповідача.
Представником позивача також документально не підтверджений розмір втраченої вигоди внаслідок дій безпосередньо відповідача про що вказується в позовній заяві.
Відповідно до ст. 49 ГПК України при відмові в позові судові витрати покладаються на позивача.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -
В И Р І Ш И В:
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СуддяВ.І.Пінчук