СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
20.03.2009 |
Справа № 2-а-497/08/0108 |
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дадінської Т.В.,
суддів Дугаренко О.В. ,
Лядової Т.Р.
секретар судового засідання Шелемет'єва О.В.
за участю представників сторін:
позивач, ОСОБА_1 - не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність ,
представник відповідача, Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради АР Крим - не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність ,
розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Керченської міськоїради АР Крим на постанову Керченський міський суд Автономної Республіки Крим (суддя Бєлоусов Е.Ф. ) від 17.12.08 по справі № 2-а-497/08/0108
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської Ради АР Крим (вул. Кірова 5,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)
про визнання дій неправомірними і зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Постановою Керченського міського суду АР Крим від 17 грудня 2008 року у справі №2а-497/08 позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської Ради про визнання дій неправомірними і зобов'язання вчинити певні дії, було задоволено частково, а саме -визнано відмову у виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та одноразової допомоги при народженні дитини Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської Ради від 11.11.2008 року неправомірною, а також зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської Ради виплатити ОСОБА_1 державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 13.11.2007р. по 31.12.2007р. у розмірі, встановленому статтею 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням” у сумі 694,98 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської Ради звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Керченського міського суду АР Крим від 17 грудня 2008 року та прийняти нову постанову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»не передбачено кошти на виплату допомоги сім'ям з дітьми в об'ємі, що встановлений нормами статті 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням”. Крім того, Управління праці і соціального захисту населення є бюджетною установою та не може нести відповідальність за зобов'язаннями держави. Відповідач вважає неможливим виконання рішення суду, так як це приведе на його думку до нецільового використання бюджетних коштів.
У судове засідання 20 березня 2009 року позивач не з'явився, направив на адресу суду клопотання про розгляд справи у відсутності представника.
У судове засідання 20 березня 2009 року представник відповідача не з'явився. Причина неявки суду не відома. Про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, обговоривши у відкритому судовому засіданні доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Керченським міським суду АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, 18 липня 2006 року народження і має право отримувати допомогу по догляду за дитиною у розмірі, встановленому статтею 41, частинами 1-2 статті 42, статтею 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням”, норми якого були чинними до 28.12.2007 року.
Відповідно до статті 41 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням” Допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зупинення дії статті 41 на 2007 рік, передбачене пунктом 7 статті 71 Закону України від 19.12.2006 року N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007).
Згідно з частиною 2 статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням” допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки.
Статтею 43 Закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Зупинення дії статті 43 на 2007 рік, передбачене пунктом 7 статті 71 Закону України від 19.12.2006 року N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.2007 року за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 11, 98, 101, 103 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнано такими, що не відповідають Конституції України.
При цьому Конституційний суд України у своєму рішенні визначив, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавству, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлений прожитковий мінімум дитини віком до 6 років -463 грн. з 01.04.2007 по 30.09.2007, 470 грн. з 01.10.2007 по 31.12.2007.
Судова колегія вважає, що Законом України Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням”, не передбачено обмеження виплат наявністю певних коштів чи фінансування з бюджету. Крім того, статтею 22 Конституції України визначено, що не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, тому відсутність коштів на виплату допомоги не позбавляє особу, якої повинна бути здійснена виплата , права на отримання такої виплати.
Невиплачена позивачу допомога, як матері дитини, що не досягла трирічного віку, та допомога при народжені дитини підлягає стягненню, враховуючи те, що право на отримання допомоги, передбаченої Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням” не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Обґрунтованими вважає судова колегія висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволені вимог про зобов`язання відповідача здійснювати виплати допомоги по догляду за дитиною за 2008 рік у більшому розмірі, оскільки норми Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, які регулюють відносини по сплаті цієї допомоги, на момент розгляду справи не визнані неконституційними та діють у теперішній час.
З урахуванням вищевикладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню - без змін.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської Ради залишити без задоволення.
Постанову Керченського міського суду АР Крим від 17 грудня 2008 року у справі №2а-497/08 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Т.В. Дадінська
Судді О.В.Дугаренко
Т.Р.Лядова