ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"22" квітня 2009 р.                                                              Справа №  14/312

За позовом               ТзОВ «Оптово-роздрібна торгова фірма «Едланд»

                                                  м.Вишневе Києво-Святошинського району Київської області

до відповідача:                   СП «Хлібокомбінат”м.Костопіль

треті особи на

стороні Відповідача:        1. КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації»м.Рівне

                              2. ТзОВ «Торговий дім “Едланд»м.Київ

                              3. Рівненська обласна спілка споживсих товариств м.Рівне

про витребування майна та визнання права власності

Суддя Грязнов В.В.

Представники сторін:

від позивача-               не з’явився;

від відповідача-            Бицюк Н.П., представник (довір.№0401 від 21.01.2009р.);

від третіх осіб-                                                               1) не з’явився;

                                           2) не з’явився;

                                       3) Кіріша Л.Г., юриконсульт (довір.№16-06 від 31.12.2008р,).

          Суддею роз’яснено сторонам статті 20, 22, 91, 107 ГПК України. Відводу судді не заявлено.

          В судовому засіданні оголошувались перерви з 08 по 09 квітня 2009р. та з 09 по 22 квітня 2009р.  

Суть спору: Позивач-ТзОВ «Оптово-роздрібна торгова фірма «Едланд»06 вересня 2007р. звернувся до господарського суду із заявою, в якій просив зобов’язати Відповідача-СП «Хлібокомбінат»передати Позивачу, як добросовісному набувачу будівлю універмагуё що знаходиться за адресою: м.Костопіль, вул.Грушевського.29.(т. 1, арк.справи 2-5).

Треті особи без самостійних вимог на стороні Відповідача: КП «Рівненське обласне бюро технічної інвен-таризації»(надалі в тексті –КП «РОБТІ») та ТзОВ «Торговий дім «Едланд».

Надалі, 24.09.2007р. заявою про збільшення розміру позовних вимог Позивач просив суд визнати за ТзОВ «Оптово-роздрібна торгова фірма «Едланд»право власності на будівлю універмагуё який знаходиться за адресою: м.Костопіль, вул.Грушевського.29.(т.1, арк.справи 62-63). Заяву було прийнято судом до розгляду

Господарським судом 11 квітня 2008р. залучено до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача –Рівненську обласну спілку споживчих товариств (т.2, арк.справи 1-2).

Обґрунтовуючи первісні та збільшені вимоги, Позивач зазначив, зокрема, таке. ТзОВ «Торговий дім «Едланд»та ТзОВ «Оптово-роздрібна торгова фірма «Едланд»(надалі - ТзОВ «ОРТФ «Едланд») 25 березня 2003р. було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна №02/03, у відповідності до умов якого Позивач придбав будівлю універмагу, що розташована за адресою: Рівненська область, м.Костопіль, вул.Грушевського, 29 (далі – бу-дівля універмагу).

01 квітня 2003 року між ТзОВ «ТД «Едланд»та Позивачем було підписано акт прийому-передачі будівлі універмагу, однак, рішенням реєстратора КП «РОБТІ»від 30.05.2003р. №815 Позивачу відмовлено в реєстрації прав власності на придбану будівлю у зв’язку з тим, що 24 квітня 2003р. на дану будівлю було накладено арешт.

Позивач зауважує, що разом з тим, рішенням господарського суду Київської області від 30.04.2004р. у справі №11/10-2004 за позовом ТзОВ «ТД «Едланд»до ТзОВ «ОРТФ «Едланд»про зобов’язання виконати договір, встановлено, що будь-яких правопорушень під час укладення договору купівлі-продажу №02/03 від 25.03.2003р. господарським судом Київської області не виявлено. На момент прийняття судом данного рішення,–за пові-домленням ТзОВ «ОРТФ «Едланд»з 300 000 грн. ціни, передбаченої договором купівлі-продажу №02/03 від 25.03.2003р.,– останнє сплатило ТзОВ «ТД «Едланд»лише 60 000 грн.(т.1, арк.справи 16).

Крім того, господарський суд Рівненської області у справі №14/319 постановив 12.02.2007р. рішення,   яким зобов'язав комунальне підприємство «Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання «Рівненської обласної спіл-ки споживчих товариств»(м.Рівне, вул.Млинівська,20) повернути в натурі Спільному підприємству «Хлібоком-бінат»будівлю універмагу.

Позивач повідомляє, що господарський суд Рівненської області 07 серпня 2007р. виніс постанову у справі №12/337, якою визнав неправомірними дії КП «РОБТІ»щодо реєстрації права власності на будівлю за Рівненсь-кою облспоживспілкою; скасував запис від 22.07.2004р. про реєстрацію в Реєстрі прав власності на нерухоме майно права власності на будівлю за Рівненською облспоживспілкою; зобов'язав КП «РОБТІ»відновити запис від 27.11.2003р. про реєстрацію в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (№55-300 в книзі 1) існування права власності на будівлю за СП «Хлібокомбінат», тобто, відновив запис від 27.11.2003р. про реєстрацію в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (№55-300 в книзі 1) права власності на будівлю універмагу по вул.Грушевського, 29 в м.Костопіль Рівненської області за СП «Хлібокомбінат», який здійснено на підставі свідоцтва про право власності (ССА №885784) від 27.11.2003р., виданого виконавчим комітетом Костопільської міської ради.

Згідно міркувань Позивача на підставі системного аналізу приписів ст. 145 ЦУ Української РСР, стст.330, 388 ЦК України - випливає, що лише ТОВ ОРТФ «Едланд»є власником будівлі та її добросовісним набувачем, відсутні правові підстави у будь-кого на витребування будівлі, окрім ТОВ ОРТФ «Едланд». Відповідно у КП «РОБТІ»відсутні правові підстави відмовляти Позивачу у реєстрації права власності на будівлю.

За змістом ч.1 ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, коли майно було загублено власником або особою, якій він передав майно у володіння або викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння чи вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі.

Оскільки добросовісне придбання згідно ст.388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а у особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з чужого незаконного володіння (віндикація).

У заяві про збільшення позовних вимог від 19.09.2007р.–визнання за ним права власності на спірний універмаг у м.Костопіль, –ТзОВ «ОРТФ «Едланд», покликаючись на висновок господарського суду Київської об-ласті по згадуваній вище справі №11/10-2004 про відсутність правопорушень під час укладення договору купівлі-продажу №02/03 від 25.03.2003р., з огляду на приписи статтей 145 ЦК Української РСР та 388, 392 ЦК України –вбачає існування всіх передбачених підстав для визнання Позивача добросовісним набувачем та визнання за ним права власності на спірну будівлю універмагу.(т.1, арк.справи 62-63).

З огляду на викладене, на підставі положень стст. 128, 245 Цивільного кодексу Української РСР, стст. 13, 16, 330, 386, 387, 392 Цивільного кодексу України, статтей 48 та 50 Закону України «Про власність»- Позивач просить позов задоволити.

Під час другого розгляду даної справи, 23.09.2008р. підтримуючи позовні вимоги, Позивач надав господ-дарському суду додаткові пояснення до позову, заявленого роком раніше, в яких, покликаючись на рішення господарського суду Рівненської області від 12.12.2007р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2008р. у справі №17/81 за позовом ТзОВ «ОРТФ «Едланд»до Костопільської міської ради, КП «РОБТІ», СП «Хлібокомбінат», третя особа без самостійних вимог ТзОВ «Торговий дім «Едланд», третя особа з самостійними вимогами Рівненська обласна спілка споживчих товариств, згідно з якими, зокрема, ТзОВ «ОРТФ «Едланд»визнано добросовісним набувачем будівлі універмагу по вул.Грушевського, 29 в м.Костопіль Рівненської області, а в задово-ленні позову Рівненської обласної спілки споживчих товариств про визнання недійсним договору купівлі-продажу  будівлі універмагу від 25.03.2003р. № 02/03 –відмовлено.

Тоді ж, Позивач повідомив, що на момент подання зазначених пояснень ТзОВ «ОРТФ «Едланд»не є вла-сником будівлі універмагу у зв’язку з її відчуженням за 600 000 грн. за договором купівлі-продажу від 24.11.2007 року, укладеним з ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів».(т.2, арк.справи 78-79).

Відповідач-СП «Хлібокомбінат» з юридичної точки визнає позов обгрунтованим, при цьому зауважує, що в разі неможливості залишити за ним будівлю,–йому мають відшкодувати її вартість в сумі 600 000 грн., що складала вартість його частки в статуті ТзОВ «Торговий дім «Едланд» станом на 12.02.2000р., тобто, на момент виключення СП «Хлібокомбінат» зі складу учасників товариства в зв'язку з його банкрутством. В разі задовлення позову вважає, що господарський суд має зобов’язати ТзОВ «Торговий дім «Едланд»(яке не є стороною у справі) –сплатити Позивачу отримані ним кошти від продажу спірної будівлі.

Крім того, Відповідач вважає відсутнім предмет спору у данній справі та не заперечує проти припинення провадження у справі.(т.1, арк.справи 56; т.2, арк.справи 99-100).

Третя особа, яка не заявляє позовних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача, ТзОВ «Торговий дім «Едланд» заперечуючи вступ у справу Рівненської обласної спілки споживчих товариств, зокрема зазначає, що позовні вимоги обґрунтовані та повідомляє, що за відплатним договором купівлі-продажу від 25 березня 2003 року №02/03 воно відчужило будівлю універмагу, що знаходиться за адресою: вул.Грушевського,29 (бувша вул.Леніна) в місті Костопіль Рівненської області на користь Позивача і претензій до позивача не має.(т.1, арк. справи 54).

Третя особа, яка не заявляє позовних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, КП «РОБТІ»пояснює, що відмова Позивачу в реєстрації права власності на будівлю універмагу, що знаходиться по вул.Грушевського, 29 у м.Костопіль Рівненської області, дійсно сталась з порушенням чинного законодавства, але при керівництві бувшого директора.(т.1, арк.справи 32).

Третя особа, яка не заявляє позовних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Рівненська обласна спілка споживчих товариств у запереченнях від 14 вересня 2007р. та від  09 та 22 квітня 2009р. зазначає, що рі-шенням господарського суду Рівненської області від 22 липня 2004 року по справі № 10/270 за Рівненською обласною спілкою споживчих товариств визнано право колективної власності на об'єкти нерухомості - будівлю універмагу (в цілому), що знаходиться за адресою: Рівненська область, м.Костопіль, вул.Грушевського (вул.Леніна), буд.29. Дане рішення набрало законної сили і ніким не оскаржене. Будівля універмагу з липня 2004 року перебуває у користуванні та володінні Рівненської обласної спілки споживчих товариств. Просить врахувати зазначені обставини в порядку статті 35 ГПК України при прийнятті рішення у даній справі.(т.1, арк.справи 33-37; т.3, арк.справи 24-26, 47-48).

Дана справа двічи розглядалась господарськими судами.

Так, згідно рішення господарського суду Рівненської області від 24.09.2007р. позовні вимоги ТзОВ «ОРТФ «Едланд»до Спільного підприємства «Хлібокомбінат»було задоволено в повному обсязі – підлягало вилученню з володіння СП «Хлібокомбінат»і передачі ТзОВ «ОРТФ «Едланд»будівлі універмагу, що зна-ходиться в будинку №29 по вул.Грушевського в м.Костопіль Рівненської області, також підлягало стягненню 3 203 грн. судових витрат. Крім того, данним рішенням за ТзОВ «ОРТФ «Едланд»визнано право власності на будівлю універмагу, що знаходиться в будинку №29 по вул.Грушевського у м.Костопіль.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.03.2008р. вказане рішення суду скасовано, а справу передано на новий розгляд до цього ж суду в іншому складі суду, оскільки до справи не було залучено Рівненську обласну спілку споживчих товариств, за якою згідно рішення господарського суду Рівненської області від 22.07.2004р. у справі №10/270, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.10. 2007р., – визнано право власності на спірну будівлю універмагу по вул.Грушевського, 29 в м. Костополі Рівненської області.

Під час нового (другого) розгляду даної справи, Позивач надав додаткові пояснення по справі, в яких зазна-чав про відсутність предмету спору між сторонами, а тому просив суд припинити про-вадження у справі.

З урахуванням даної заяви, ухвалою господарського суду Рівненської області від 23.09.2008р. провадження у справі з посиланням на п.11 ст.80 ГПК України – було припинено. Постановою Львівського апеляцій-ного господарського суду від 30.10.2008р. –дану ухвалу суду залишено без змін.

Вказану постанову було оскаржено Рівненською обласною спілкою споживчих товариств і постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2009р. і постанову апеляційного суду від 30.10.2008р., і ухвалу місцевого суду від 23.09.2008р. у даній справі – скасовано, а справу скеровано на новий розгляд. Постанова Вищого господарського суду набрала законної сили і відповідно до ст.11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції – є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Колегія Вищого господарського суду не погодилась з висновком місцевого і апеляційного судів і визнала передчасним твердження про відсутність предмету спору, оскільки суди попередніх інстанцій не врахували, що господарський суд припиняє провадження на підставі відсутності предмета спору у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилось неврегульованих питань, а також у випадку, коли спір врегульовано самими сторонами шляхом виконання зобов'язання боржником після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Натомість з матеріалів справи колегія суддів вбачає, що зазначені підстави для припинення провадження у даній справі відсутні, оскільки сам факт реєстрації права власності на спірну будівлю за іншою особою, як вірно зазначає скаржник, не припиняє існування предмета спору, тим більш, що невизначеним так і залишилось питання чи відбулась фактична передача майна позивачу, а отже і не свідчить про відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами. Про наявність спірного матеріального правовідношення між сторонами свідчать і доводи Рівненської обласної спілки споживчих товариств про належність спірного майна саме їй за рішенням господарського суду Рівненської області від 22.07.2004 року по справі №10/270.

На думку судової колегії, суд зобов'язаний був достеменно з'ясувати чи дійсно відсутнє «спірне матеріальне правовідношення між сторонами у даній справі, у зв'язку з реєстрацією права власності на спірну будівлю за іншою особою», а припинивши провадження у справі,–суд першої інстанції фактично ухилився від здійснення правосуддя, не вирішивши спір по суті, результатом розгляду якого відповідно до ст.82 ГПК України може бути задоволення позову чи відмова в позові повністю чи частково, що суперечить ст. 124, 129 Конституції України.

Господарський суд, під час нового (третього) розгляду даної справи ухвалою від 23.03.2009р. зобов’язав сторони обґрунтувати свої вимоги та заперечення з урахуванням зазначених висновків колегії Вищого господар-ського суду.(т.3, арк.справи 1).

Проте, у судовому засіданні 08.04.2009р. сторони надали господарському суду для затвердження мирову угоду, укладену 07.04.2009р. з метою припинення спору. Мирова угода передбачає наступне:

«1. Сторони дійшли єдиної думки про припинення існування предмету даного спору між Сторонами у даній справі.

2. Між Сторонами не залишилося неврегульованих питань щодо предмету даного спору у даній справі.

3. 12.10.2007р. СП «Хлібокомбінат»передано ТОВ «ОРТФ «Едланд»будівлю універмагу по акту прийому-передачі.

4. Сторони погодили, що у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України, право власності на будівлю універмагу за ТОВ «ОРТФ «Едланд»припинено 24.11.2007р.

5. Сторони підтверджують і гарантують відсутність претензій один до одного, пов'язаних із заявленим позовом.

6. Судові витрати по справі, понесені кожною із сторін, являются витратами такої сторони і не підлягають компенсації один одному.

7. Дана угода набирає чинності з моменту її затвердження господарським судом Рівненської області.

8. Дану мирову угоду складено в трьох автентичних примірниках, по одному для кожної із сторін та один господарському суду до матеріалів справи №14/312.

9. Юридичні адреси та підписи сторін.».(т.3, арк.справи 13-14).

В судовому засіданні 22 квітня 2009р. сторони підтримали заяви про затвердження мирової угоди. (т. 3, арк.справи 34-46). Третя особа, яка не заявляє позовних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача-Рівненська обласна спілка споживчих товариств –заперечила проти затвердження мирової угоди з підстав, зазначених у письмових запереченнях.(т.3, арк.справи 24-26, 47-48).

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно свідоцтва про право особистої власності на будівлю універмагу від 18.01.1999р. на підставі рішення виконавчого комітету Костопільської міської ради дійсно належить ТзОВ «Торговий дім «Едланд»на праві власності будівля універмагу за адресою: м.Костопіль, вул.Грушевського, 29.(т.1, арк.справи 80).

Відповідно до рішення арбітражного суду Рівненської області від 19 березня 2001р. по справі №3Р/635-М-2 задоволено позов СП «Хлібокомбінат»до ТзОВ «Торговий дім «Едланд»про витребування з чужого незаконконного володіння приміщення універмагу, яке знаходиться за адресою: Рівненська область м.Костопіль, вул. Грушевського, 29 – ТзОВ «Торговий дім «Едланд»зобов’язано передати СП «Хлібокомбінат»приміщення універмагу, який знаходиться в м.Костопіль, вул.Грушевського,29 та покладено судові витрати.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2003р. рішення від 19.03.2001р. залишено без змін, і на його виконання 14.11.2003р. господарським судом Рівненської області видано наказ №3Р/635-М-2. (т.1, арк.справи 28-30, 64-67, 117-120).

ТзОВ «Торговий дім «Едланд»-продавець та ТзОВ «ОРТФ «Едланд»-покупець 25 березня 2003р. уклали договір купівлі-продажу будівлі універмагу №02/03, згідно умов якого продавець продає, а покупець купує будівлю універмагу, що розташована за адресою: Рівненська область, м.Костопіль, вул.Грушевського, 29 (надалі – будівля універмагу). Ціна договору складає 300 000 грн.; покупець здійснює оплату протягом року з 25.03.2003р. по 25.04.2004р. Договір купівлі-продажу будівлі універмагу підписано генеральними директорами ТзОВ «Торговий дім «Едланд»та ТзОВ «ОРТФ «Едланд», погоджено заступником ген директора ТзОВ «Едланд»та скріплено відбитками печаток товариств.(т.1, арк.справи 11-13).

01 квітня 2003р. ТзОВ «ТД «Едланд»та ТзОВ «ОРТФ «Едланд»було підписано акт прийому-передачі будівлі універмагу.(т.1, арк.справи 14).

Рішенням реєстратора КП «РОБТІ»від 30.05.2003р. №815 Позивачу відмовлено в реєстрації прав влас-ності на придбану будівлю у зв’язку з тим, що 24 квітня 2003р. на дану будівлю було накладено арешт.(т.1, арк. справи 15).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно №885784 від 27.11.2003р. на підставі рішення виконавчого комітету Костопільської міської ради на праві колективної власності будівля універмагу за адресою: м.Костопіль, вул.Грушевського, 29 належить СП «Хлібокомбінат»Костопільської спілки споживчих товариств.   (т.1, арк.справи 80).

Рішенням господарського суду Київської області від 30.04.2004р. у справі №11/10-2004 за позовом ТзОВ «ТД «Едланд»до ТзОВ «ОРТФ «Едланд»про зобов’язання виконати договір, встановлено, що будь-яких правопо-рушень під час укладення договору купівлі-продажу будівлі універмагу №02/03 від 25.03.2003р. господарським судом Київської області не виявлено.

В данному рішенні суду зазначено, що за повідомленням ТзОВ «ОРТФ «Едланд»з 300 000 грн. ціни, пе-редбаченої договором купівлі-продажу №02/03 від 25.03.2003р.,–останнє сплатило ТзОВ «ТД «Едланд»лише 60 000 грн., а також міститься висновок «...01.04.2003р. позивач за зустрічним позовом (ТзОВ «ОРТФ «Едланд») фактично набув право власності на передану будівлю універмагу.

Чинне законодавство України не ставить дійсність договору купівлі-продажу в залежність від реалізації покупцем права на реєстрацію права власності на об'єкт купівлі-продажу.

Таким чином, виникнення перешкод під час здійснення реєстрації права власності на будівлю універ-магу в державних органах –не є умовою недійсності укладеного Договору.».(т.1, арк.справи 16-18).

Рішенням господарського суду Рівненської області від 22.07.2004р. по справі №10/270 за Рівненською об-ласною спілкою споживчих товариств визнано право власності на будівлю універмагу, що по вул.Грушевського, 29 у м.Костопіль Рівненської області. Вказане рішення на момент вирішення данної справи є чинним.

На підставі даного судового рішення Рівненська обласна спілка споживчих товариств провела державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №4227120 від 22.07.2004р.(т.1, арк.справи 36-37, 145-146; т.2, арк.справи 15-18).

Рівненська обласна спілка споживчих товариств передала спірну будівлю універмагу в господарське відання Підприємству споживчої кооперації «Торговий дім «Рікос»згідно постанови правління №164 від 30.06.2005 року.(т.3, арк.справи 59).

Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.02.2007р. №14/319, залишеним без змін поста-новою Львівського апеляційного господарського суду від 21.06.2007р. –задоволено позов СП «Хлібокомбінат» про визнання недійсними оспорюваних договорів, які було укладено з КП «Рівненське гуртово-роздрібне об’єднання»Рівненської обласної спілки споживчих товариств. Крім того, господарський суд Рівненської області зобов'язав комунальне підприємство «Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання «Рівненської обласної спілки споживчих това-риств»(м.Рівне, вул.Млинівська,20) повернути в натурі Спільному підприємству «Хлібокомбінат»будівлю універ-магу.

Проте, постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2007р. по даній справі і рішення гос-подарського суду Рівненської області і постанову Львівського апеляційного господарського суду скасовано, а справу передано на новий розгляд. Постанова Вищого господарського суду набрала законної сили.(т.1, арк. справи 19-24).

Разом з тим, у справі №12/337 господарський суд Рівненської області 07 серпня 2007р. виніс постанову, якою визнав неправомірними дії КП «РОБТІ»щодо реєстрації права власності на будівлю за Рівненською обл.-споживспілкою; скасував запис від 22.07.2004р. про реєстрацію в Реєстрі прав власності на нерухоме майно права власності на будівлю за Рівненською облспоживспілкою; зобов'язав КП «РОБТІ»відновити запис від 27.11.2003р. про реєстрацію в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (№55-300 в книзі 1) існування права власності на будівлю за СП «Хлібокомбінат», тобто, відновив запис від 27.11.2003р. про реєстрацію в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (№55-300 в книзі 1) права власності на будівлю універмагу по вул.Грушевського, 29 в м.Костопіль Рівненської області за СП «Хлібокомбінат», який здійснено на підставі свідоцтва про право власності (ССА №885784) від 27.11.2003р., виданого виконавчим комітетом Костопільської міської ради.(т.1, арк.справи 25-27).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що подана на затвердження господарському суду Мирова угода сторін затвердженню не підлягає, а позовні вимоги необґрунтовані і задоволенню не підлягають у повному обсязі виходячи з наступного.

Cтаттею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Цивільні права і обов’язки виникають також безпосередньо з актів цивільного зако-нодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'-язковими на всій території України. Обов'язковість виконання судових рішень також закріплена ст.115 ГПК України.

Відповідно до ст.35 ГПК України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вирішуючи даний спір, господарський суд враховує ту обставину, що з 28 травня 2002р. по 11 листопада 2003р. була чинною постанова Львівського апеляційного господарського суду по справі №3Р/635-М-2 від 28.05. 2002р., якою ТзОВ «Торговий дім «Едланд»визнано добросовісним набувачем Костопільського ЦУМу. Протягом 21.02.2002р.–11.11.2003р., до скасування вищезазначеної постанови Львівського апеляційного господарського су-ду у справі №3Р/635-М-2 –ТзОВ «Торговий дім «Едланд»укладав господарські угоди, предметом яких була будівля універмагу у м.Костопіль, вул.Грушевського,29, що стверджується матеріалами справи.(т.1, арк.справи 11-13, 28-30, 64-67).

Таким чином, договір купівлі-продажу будівлі універмагу №02/03 від 25 березня 2003р. було укладено ТзОВ «Торговий дім «Едланд» та ТзОВ «ОРТФ «Едланд»до моменту остаточного вирішення судовими інстанці-ями спору по справі №3Р/635-М-2 щодо предмету цього договору.

Вбачається, що на момент укладення зазначеного договору, сторони у даній справі виходили з того, що згідно свідоцтва про право власності від 18 січня 1999р. – будівля універмагу у м.Костопіль належала на праві власності ТзОВ «Торговий дім «Едланд» та відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду у справі №3Р/635-М-2 від 28.05.2002р. ТзОВ «Торговий дім «Едланд»визнано добросовісним набувачем Костопільського ЦУМу.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорю-вання. (ч.1 ст.15 ЦК України). Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права; припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення.(пп. 1, 3, 4 ч.2 ст 16 ЦК України).  

Однак, як вказує у заяві Позивач, відповідно до рішення по справі №3Р/635-М-2 від 19 березня 2001р. будівлю універмагу у нього було вилучено і 27.11.2003р. передано Відповідачу. Вбачається, що після цієї дати –ні ТзОВ «Торговий дім «Едланд», ні ТзОВ «ОРТФ «Едланд»не володіли і не користувались будівлею універмагу у м.Костопіль, вул.Грушевського, 29.

Разом з тим, з матеріалів справи №14/319 вбачається, що Відповідач 07.07.2004р. відчужив спірну будів-лю універмагу на користь Кооперативного підприємства «Рівненське гуртово-роздрібне об’єднання»Рівненської обласної спілки споживчих товариств.

Пунктом 3 представленої сторонами Мирової угоди від 07.04.2009р. сторони погодили, що 12.10.2007р.  СП «Хлібокомбінат»передано ТОВ «ОРТФ «Едланд»будівлю універмагу по акту прийому-передачі, а пунктом 4 –що у відповідності до п.1 ч.1 ст.346 Цивільного кодексу України, –право власності на будівлю універмагу за ТзОВ «ОРТФ «Едланд»припинено 24.11.2007р.(т.3, арк.справи 14).

Оскільки передача майна може бути здійснена особою, яка володіє і користується майном, а сторони у справі 12 жовтня 2007р. спірним майном не володіли і не користувались –вбачається, що умова п.3 Мирової угоди порушує інтереси інших осіб, не відповідає дійсним обставинам справи і спростовуються зібраними по справі доказами.

Як зазначалось вище, Рівненська облспоживспілка є власником будівлі універмагу, згідно рішення госпо-дарського суду Рівненської області від 22.07.2004р. по справі №10/270.

Матеріалами справи стверджено, що з моменту набрання судовим рішення у справі №10/270 законної сили –Рівненська облспоживспілка користувалась і володіла спірною будівлею універмагу, а з 01.07.2005р. передала її в користування Підприємству споживчої кооперації «Торговий дім «Рікос», яке здійснює господарське відання дотепер.(т.3, арк.справи 39-86).

Тому не вартий уваги, як такий що не відображує реальної події акт прийому-передачі будівлі універмагу від СП «Хлібокомбінат»до ТзОВ «ОРТФ «Едланд»(т.1, арк.справи 160, 223), складений 12.10.2007р. заступником начальника Відділу державної виконавчої служби Костопільського райуправління юстиції на виконання наказу №14/312, виданого на підставі рішення господарського суду у данній справі від 24.09.2007р., скасованого постановою Вищого господарського суду України від 17.03.2008р. Скасування рішення тягне за собою нечинність наказу, виданого на його виконання.

Не стверджена жодним доказом також і заява, відображена сторонами у п.4 Мирової угоди про момент припинення права власності Позивача на спірну будівлю - 24.11.2007р.    

Згідно положень стст. 316, 317 ЦК України –правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, що надає можливість володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Підставою набуття права власності, яка повинна бути незабороненою законодавством, є правочин.(ст.328 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Таким чином, на момент вирішення даної справи –розпоряджатись будівлею універмагу, що в м.Костопіль по вул.Грушевського,29 мав право лише її власник - Рівненська обласна спілка споживчих товариств.

Відтак, Мирова угода підписана сторонами по справі №14/312 порушує права та законні інтереси Рів-ненської облспоживспілки, оскільки має на меті зафіксувати події і факти, яких в дійсності не було.

Під час вирішення питання щодо відповідності закону процесуальних дій сторін, а також про наявність порушеного права, –суд керується приписами статті 13 ЦК України, якою встановлено межі здійснення цивіль-ного права:

    - цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства;

    - при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині;

    - не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживанням
правом в інших формах;

    - при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

    - не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловжива-ня монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Таким чином, оскільки умови Мирової угоди не відповідають предмету спору, порушують права та інтереси Третьої особи - Рівненської обласної спілки споживчих товариств, вказана угода не підлягає затвердженню господарським судом.

Інших заяв, крім обґрунтування Мирової угоди –Позивач до винесення рішення суду не надав.

Стосовно заявлених позовних вимог, господарський суд зазначає наступне.

Як випливає зі змісту статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно вибуло з володіння власника за його волею і в подальшому відплатно продане добросовісному набувачу, витребування від останнього майна не допускається. Останнє не позбавляє власника можливості вимагати від особи, яка здійснила незаконний продаж майна, відшкодування завданих йому збитків, зокрема вартості майна.

Відтак, Позивач не вправі витребовувати будівлю від Відповідача, який нею не володіє і не користується.

З витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно від 18 вересня 2007 року вбачається, що будівля універмагу по вул.Грушевського, 29 в м.Костопіль Рівненської обл. зареєстрована на праві власності за Відповідачем на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Костопільської міської ради від 27 листопада 2003р. і дане свідоцтво не спростоване.

Таким чином, приймаючи до уваги наведені обставини справи та положення статей 316-321, 328, 388 Ци-вільного кодексу України –суд дійшов висновку про надуманість твердження Позивача щодо порушення його права на будівлю універмагу та безпідставність заявлених Позивачем вимог про визнання права власності та витребування будівлі у Відповідача.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами дока-зування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.(ст.34 ГПК України). Виходячи з правила на-лежності доказів – суд не приймає поданих сторонами судових рішень в інших справах, зокрема №17/81, №12/337, оскільки вони не є правоустановлюючими документами і не встановлюють права власності ТзОВ «Торговий дім «Едланд»на будівлю універмагу по вул.Грушевського,29 у м.Костопіль, а в частині вимог ТзОВ «ОРТФ «Ед-ланд»про визнання права власності на спірну будівлю – припиняють провадження у справі.

Крім того, у справі відсутні докази повного виконання Позивачем договору купівлі-продажу №02/03 від 25.03.2003р., як це передбачає рішення господарського суду Київської області від 30.04.2004р. у справі №11/10-2004; жоден з наданих доказів не підтверджує реалізації відплатного характеру зазначеного договору. У справі та у всіх рішеннях, на які покликається Позивач, обгрунтовуючи заявлені вимоги – не досліджувався жоден доку-мент первинного обліку, згідно якого ТзОВ «ОРТФ «Едланд»у порядку, передбаченому розділом “3” договору №02/03 від 25.03.2003р. сплатило 300 000 грн. за будівлю універмагу.(т.1, арк.справи 11-12, 25-27; т.2, арк.справи 80-94).

Відхиляючи обгрунтування вимог, суд зважує на те, що виникнення перешкод під час здійснення реєст-рації права власності на об’єкт нерухомості –не є умовою спростування такого права.(т.3, арк.справи 27).

З огляду на рішення господарського суду Рівненської області від 22 липня 2004 року у справі №10/270 – позов безпідставний і задоволенню не підлягає. Разом з тим, вказаним судовим рішенням спростовуються твер-дження сторін про належність будівлі універмагу по вул.Грушевського,29 у м.Костопіль іншим особам.

Вирішуючи спір, господарський суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, зокрема заяв-леної 24.09.2007р. самостійної майнової вимоги про визнання права власності на нерухоме майно.

Верховною Радою України прийнято Закон України від 25.03.2005р. №2505-IV “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України”, яким, зокрема, внесено зміни до Декрету Кабінету міністрів України від 21.01.1993р. №7-93 “Про державне мито” (далі –Декрет). Названий Закон набрав чинності з 31 березня 2005р.

Згідно до підпункту «а» пункту 2 статті 3 Декрету в новій редакції із заяв майнового характеру, що пода-ються до господарських судів, встановлена ставка державного мита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не мен-ше шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів дохо-дів громадян (25 500 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що сторони оцінили спірне майно - будівлю універмагу у 300 000 грн. 00 коп. Відповідно, розмір належного до сплати державного мита з позову майнового характеру, виходячи з вартості майна складає 3 000 грн. 00 коп.

Статтею 49 ГПК України передбачено,–якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господар-ський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. При відмові в позові суми, які підлягають сплаті –покладаються на позивача.

З квитанції №0015 від 25.09.2007р. на суму 85 грн. 00 коп., якою Позивач оплатив заяву про збільшення позовних вимог вбачається, що сплачена сума державного мита не відповідає розміру, встановленому законом, оскільки сплачена як з вимоги немайнового характеру.(т.1, арк.справи 61).

Суд вбачає підстави для стягнення з Позивача недоплаченої ним суми державного мита.

Крім того, через безпідставність заявленого позову, на Позивача необхідно віднести витрати Третьої осо-би по сплаті державного мита за касаційні оскарження в сумі 3 085 грн. 00 коп.(т.1, арк.справи 106; т.2, арк. справи 158).

Керуючись стст. 33, 36, 43, 46-49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібна торгова фірма «Едланд», яке знаходиться за адресою: м.Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, вул.Чорновола,7 (код ЄДРПОУ 23595332) в доход Державного бюджету України 2 915грн. 00коп.  державного мита.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібна торгова фірма «Едланд», яке знаходиться за адресою: м.Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, вул.Чорновола,7 (код ЄДРПОУ 23595332) на користь Рівненської обласної спілки споживчих това-риств, яка знаходиться у м.Рівне, вул.Чорновола,13 (код ЄДРПОУ 01764128) 3 085грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита за подання касаційних скарг.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                   В.В.Грязнов

Рішення  підписане суддею  "29" квітня 2009 р..