РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/2171/14-ц

провадження 2/0285/885/14

12.01.2015 року м. Новоград-Волинськи

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої - судді Заполовської Т.Г.,

за участі секретаря Сарган О.А.,

сторони по справі: позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1, її представники - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4, його представник ОСОБА_5,

третя особа - орган опіки і піклування Новоград-Волинської міської ради, представник - Нагога Ю.Ю., Скиба О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Новоград-Волинський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та зустрічним позовом ОСОБА_4 до Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції в особі відділу державної реєстрації актів цивільного стану по м. Новоград-Волинський про виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини, -

встановив :

04.06.2014 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області з позовом, в якому просила позбавити відповідача ОСОБА_4 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Свій позов мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила сина ОСОБА_8, батьком якого є відповідач. Оскільки останній відмовився подати до відділу РАЦСу заяву про реєстрацію батьківства, вона звернулася до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області із позовом про визнання батьківства відповідача щодо сина ОСОБА_8. Рішенням Новоград-Волинського міськрайсуду від 08.11.2007 року даний позов було задоволено.

Вказала, що відповідач проживає окремо в іншому місті, жодного з покладених законом на батьків обов'язків не виконує, педагогічної чи будь-якої іншої участі у вихованні сина не приймає. Впродовж жовтня 2005 - травня 2014 року відповідач не займався вихованням сина ОСОБА_8, не цікавився його життям та станом здоров'я, впродовж серпня 2013 - травня 2014 року не брав участі і в його утриманні. Відповідно до виконавчого листа № 2-359/08 від 25.01.08 року відповідач повинен сплачувати аліменти в розмірі ? частини всіх видів його заробітку, однак згідно довідки відділу ДВС Новоград-Волинського МРУЮ має загальну заборгованість по аліментним зобов'язанням станом на 01.05.2014 року в сумі 3 252,19 грн., оскільки в період з серпня 2013 року по квітень 2014 року ухилявся від сплати аліментів на утримання свого сина. Зазначила, що з моменту народження ОСОБА_8 проживає разом з нею та її батьками, відповідач жодного разу не приходив до сина, не цікавився його успіхами в садочку та школі, не вітав з днем народження.

В ході розгляду справи ОСОБА_4 подав зустрічний позов (а.с. 28-31) до ОСОБА_1, Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції в особі відділу державної реєстрації актів цивільного стану по м. Новоград-Волинський, в якому просив суд постановити рішення, яким виключити відомості про нього, як про батька ОСОБА_8 з свідоцтва про народження дитини.

Зустрічний позов обґрунтував тим, що він не може бути батьком ОСОБА_8, оскільки ніколи не перебував у шлюбних та сімейних стосунках з ОСОБА_1. Вказав, що не мав фактичних інтимних стосунків з нею з середини 2004 року, а тому оскільки ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, він не може бути його батьком.

Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12.01.2015 року провадження по справі в частині позовних вимог ОСОБА_4 за зустрічним позовом до ОСОБА_1 закрито.

В судовому засіданні позивач та її представники за первісним позовом позов підтримали, просили його задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити. ОСОБА_1 пояснила, що вона офіційно працевлаштована в Італії і там проживає разом з сином. Він вже два роки ходить в школу там. В Україну з сином приїжджають близько двох разів на рік. ОСОБА_4 не спілкувався з дитиною ніяким чином, лише маніпулює нею тим, що не дасть дозволу ОСОБА_8 перетинати кордон.

Відповідач та його представник первісний позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість. ОСОБА_4 хоче спілкуватися та виховувати сина, однак позбавлений такої можливості, оскільки позивач ховає дитину від нього, проживає постійно в Італії. Зустрічний позов просили задовольнити.

Представник третьої особи підтримала первісний позов. Просила суд задовольнити позов, позбавити батьківських прав відповідача стосовно малолітнього сина ОСОБА_8. Пояснила, що ОСОБА_8 є сином позивача, проживає разом з нею та знаходиться на її повному утриманні, оскільки відповідач цілком самоусунувся від її виховання та матеріального забезпечення, не цікавиться долею та життям дитини. В задоволенні зустрічного позову просила відмовити.

Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 повідомили, що вони є сусідами мами позивача і знають, що хлопчик ОСОБА_8 ходив в дитячий садочок в м. Новограді-Волинському. Його виховували мама та дід з бабцею. Батька не бачили жодного разу.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_8 повідомив, що він проживає з мамою в Італії. Вже два роки там відвідує школу, добре вчиться. ОСОБА_4 - це його біологічний батько. Не пам"ятає, коли він його останній раз бачив. Вони не спілкувалися ні телефоном, ні іншими засобами зв'язку.

Суд, доповівши зміст заявлених позовних вимог, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Встановлено, що відповідач за первісним позовом є батьком малолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08.11.2007 року по справі № 2-488 (копія а.с. 14) та свідоцтвом про народження, повним витягом з актового запису про народження (копія а.с. 6, 193-195).

Також в судовому засіданні встановлено, що відповідач за первісним позовом не виконує покладених на нього обов'язків, передбачених Сімейним кодексом України щодо матеріального забезпечення, виховання та піклування про здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створення належних умов для розвитку природних здібностей свого неповнолітнього сина ОСОБА_8, який проживає та знаходиться на повному матеріальному утриманні своєї матері ОСОБА_1

Таких висновків дійшов суд дослідивши висновок органу опіки і піклування Новоград-Волинської міської ради, затверджений рішенням виконавчого комітету міської ради від 29.07.14 № 200 (а.с. ), довідку КП Новоград-Волинської міської ради «Новоград-Волинськжитлосервіс» від 08.01.2014 року № 15 (а.с. 13), довідку дошкільного навчального закладу № 8 № 1 від 08.01.2014 року (а.с. 10), письмові свідчення ОСОБА_11, ОСОБА_12 (а.с. 11,12).

Також ці обставини підтверджуються поясненнями позивача за первісним позовом та представника третьої особи, даними в судовому засіданні.

Крім того, згідно виконавчого листа № 2-359/08 від 25.01.2008 р., виданого Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області, відповідач за первісним позовом зобов'язаний сплачувати аліменти в розмірі ? частини всіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_8. Загальна заборгованість по даному виконавчому листу станом на 01.05.2014 р. становить 3252,19 грн., що підтверджується довідкою відділу ДВС Новоград-Волинського МРУЮ № 124 від 28.05.2014 року (а.с. 15).

Представник ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомив, що його довіритель припинив сплату аліментів тому, що звільнився з роботи. Тепер він буде надавати допомогу і надає її, однак доказів на підтвердження даного факту суду на дослідження не надав.

Відповідач за первісним позовом не надав жодних доказів суду, окрім своїх письмових та усних пояснень, які б доводили, що він приймає участь у вихованні сина ОСОБА_8, тому суд приходить до переконання, що відповідач за первісним позовом свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків: з дитиною не проживає та не спілкується з нею, не утримує сина, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини.

Небажання відповідача за первісним позовом виконувати свої батьківські обов'язки підтверджується також тим фактом, що останній звернувся до суду із зустрічним позовом про виключення відомостей про нього як про батька дитини з свідоцтва про народження дитини, незважаючи на проведену у 2007 році судово-медичну експертизу, де згідно висновку експерта біологічним батьком дитини ОСОБА_8 є саме відповідач із імовірністю 99,999 %.

Також голослівними суд вважає заперечення ОСОБА_4, що він об'єктивно позбавлений можливості спілкуватися з дитиною, яка постійно проживає в Італії.

ОСОБА_8 виповнилося 9 років, рік він відвідував дитячий садок в м. Новограді-Волинському і в Італії дитина відвідує школу лише два роки, однак біологічний батько не скористався можливостю спілкуватися з дитиною, коли вони приїжджають до бабусі в м. Новоград-Волинський (АДРЕСА_1 - за вказаною адресою хлопчик зареєстрований та постійно проживають батьки ОСОБА_1), спілкуватися телефоном чи іншими електронними засобами зв"язку, коли дитина проживає в Італії.

Можна навести приклад, що ОСОБА_4 в попередньому судовому засіданні 26.06.2014 року дізнався, що дитина перебуває в Україні і судом ухвалено допитати його в судовому засіданні 07.07.2014 року, однак не вчинив жодних спроб просто побачитись з сином.

Також уваги заслуговує той факт, що позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною відповідач за первісним позовом подав лише у грудні 2014 року, а вказаний позов розглядається в Новоград-Волинському міськрайонному суді з 04.06.2014 року.

Крім того, судом дано оцінку поясненням дитини в судовому засіданні, який чітко інформований, що ОСОБА_4 є його біологічним батьком, будь-якої іншої інформації про зазначену людину ОСОБА_8 не повідомив, оскільки вона у нього просто відсутня.

Ст. 150 Сімейного Кодексу України зазначає, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя та поважати дитину.

Ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного і соціального розвитку.

П. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодесу України визначено, що батько може бути позбавлений батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Розуміючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, враховуючи положення ПП ВСУ №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», суд вважає доведеним у судовому засіданні факт ухилення ОСОБА_4 від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини, а відтак, до висновку про обгрунтованість заявленого первісного позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені понесені останньою судові витрати в сумі 243 грн. 60 коп. сплаченого судового збору (а.с. 1).

Щодо зустрічного позову ОСОБА_4 до Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції в особі відділу державної реєстрації актів цивільного стану по м. Новоград-Волинському про виключення відомостей про нього як батька дитини, то останній, на переконання суду, є необгрунтованим та безпідставним, а тому не підлягає задоволенню.

Зокрема, підстави, про які зазначив ОСОБА_4, а саме, що він не може бути батьком дитини не підтверджується жодним доказом, окрім його пояснень. Так, в матеріалах справи наявні документальні докази, які беззаперечно доводять протилежний факт - таке, що набрало законної сили, рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08.11.2007 року по справі № 2-488/07 р., яким визнано батьківство ОСОБА_4 відносно ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія а.с. 14) та висновком молекулярно-генетичної експертизи (а.с. 30-31).

Відтак, суд приходить до переконання, що зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 3, 57-60, 88, 208, 212-215,223, 294 ЦПК України, ст. ст. 136,150, 164 СК України, суд -

вирішив :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт. Баранівка Баранівського району Житомирської області, батьківських прав щодо сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 243 грн. 60 коп. судових витрат.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції в особі відділу державної реєстрації актів цивільного стану по м. Новоград-Волинський про виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча Т.Г. Заполовська