ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"01" березня 2007 р. | Справа № 11/7729 |
Представники сторін:
Від позивача: Окаринський О.В. - представник за довіреністю від 31.10.2006р.
Від відповідача: не з’явився
Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю „ТДО” м. Тернопіль звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - ВАТ «Хмельницький механічний завод»м. Хмельницький 15 000, 00 грн. заборгованості, що утворилася згідно договору поруки №0102-4 від 01.02.2005р.
Ухвалою господарського суду від 22.12.2006 року порушено провадження у справі №11/7729.
Розгляд справи відкладався.
Ухвалою суду від 08.02.2007р. проведено заміну товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-фінансова компанія «Тернопільський регіональний оптовий ринок»м. Тернопіль його правонаступником –Товариством з обмеженою відповідальністю „ТДО”.
В судовому засіданні 01 березня 2007р. повноважний представник позивача заявлений позов підтримує, мотивуючи тим, що він заявлений обґрунтовано і підлягає задоволенню.
Відповідач у відзиві на позов та його повноважний представник в судових засіданнях позовні вимоги не визнає. Свої заперечення він спростовує тим, що ВАТ «Хмельницький механічний завод»м. Хмельницький не звертався до ТОВ «Торгово-фінансова компанія «Тернопільський регіональний оптовий ринок»з проханням виступити в якості поручителя у взаємовідносинах ВАТ «Хмельницький механічний завод»м. Хмельницький та ТОВ «Домотехніка», а тому позивач діяв на свій розсуд і ризик, заплативши ТОВ «Домотехніка»грошові кошти в розмірі 15 000, 00 грн. Також відповідач звертає увагу суду на те, що його заборгованість в сумі 15000, 00 грн. перед ТОВ «Домотехніка»відсутня. Окрім цього, відповідач стверджує, що в даному випадку відсутні підстави виникнення цивільних прав та обов’язків та що виходячи з ст. 257 ЦК України, строк позовної давності по факту відвантаження матеріальних цінностей згідно товарно-транспортної накладної №0408-002 від 04.08.2003р. закінчився 03.08.2006р.
Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
04 серпня 2003 року на підставі накладної №0408 від 04.08.2003р., рахунку №0108-014 від 01.08.2003р. та довіреності на отримання товару серії ЯЖЦ №678169 від 04.08.2003р. ТОВ «Домотехніка»м. Тернопіль передано, а відповідачем - ВАТ «Хмельницький механічний завод»м. Хмельницький прийнято товари (профіль ПВХ та комплектуючі для виготовлення метало пластикових конструкцій) на суму 22 865, 47 грн.
Відповідачем оплату даного товару проведено частково, а саме на суму 7 865, 47 грн., в результаті чого за ним утворилася заборгованість на суму 15 000, 00 грн. перед ТОВ «Домотехніка», підтвердженням чого є акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2004р, підписаний керівниками та завірений печатками обох сторін.
01 лютого 2005 року між позивачем - ТОВ «Торгово-фінансова компанія «Тернопільський регіональний оптовий ринок»м. Тернопіль та ТОВ «Домотехніка»укладено договір поруки за №0102-4.
Згідно п. 1.1 договору поруки, в порядку та на умовах, визначених даним договором, поручитель (позивач) зобов’язався солідарно з ВАТ «Хмельницький механічний завод»(боржник) відповідати перед кредитором (ТОВ «Домотехніка») за виконання боржником зобов’язань, що виникли з накладної №0408-002 від 04.08.2003р. на отримання боржником ТМЦ на загальну суму 15 000, 00 грн.
У відповідності до п. 2.1 договору, поручитель зобов’язався за письмовою вимогою кредитора сплатити за грошовими зобов’язаннями боржника, визначеними п. 1.1 договору, включаючи неустойку, протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання зазначеної вимоги.
На виконання договору поруки позивачем 07.02.2005р. перераховано ТОВ «Домотехніка»кошти в сумі 15 000, 00 грн., підтвердженням чого є копія платіжного доручення №37 та копія виписки установи банку з особового рахунку позивача.
Позивач –ТОВ «Торгово-фінансова компанія «Тернопільський регіональний оптовий ринок»м. Тернопіль звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - ВАТ «Хмельницький механічний завод»м. Хмельницький 15 000, 00 грн. заборгованості, що утворилася згідно договору поруки №0102-4 від 01.02.2005р.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову належить відмовити з огляду на таке.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що відносини, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують після набрання ним чинності.
У відповідності до ст.. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Вони також не можуть також відступити від положень цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також в разі, якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. (ст. 553 ЦК України). Порука –це договір, по якому до зобов'язання основного боржника додатково приєднується зобов'язання іншої особи, що за нього ручається. У випадку неспроможності основного боржника, відповідальність несе особа, що за нього ручається, тобто поручитель.
Як передбачає ч. 1 ст. 555 цього ж кодексу, у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов’язаний повідомити про це боржника. Тобто, поручитель зобов’язаний перед тим як задовольняти вимоги кредитора попередити про це боржника.
Окрім цього, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. (ч. 1 ст. 554 ЦК України).
Пунктом 1.1 договору поруки №0102-4 від 01.02.2005р. чітко визначено, що поручитель зобов’язується саме солідарно з ВАТ «Хмельницький механічний завод»відповідати перед кредитором за виконання боржником зобов'язання, що виникли з накладної №0408-002 від 04.08.2003р. на отримання боржником ТМЦ на загальну суму 15 000, 00 грн.
Однак позивачем не надано суду доказів звернення з попередженням про свої наміри щодо поручительства боржника, а також доказів виставлення вимоги солідарного зобов'язання.
Згідно ст. 511 ЦК України, зобов'язання не створює обов’язку для третьої особи.
За загальним правилом, всі права і обов’язки з зобов'язання виникають лише для його учасників, оскільки зобов'язання є відносним правовідношенням, коло учасників якого є завжди визначеним. Зобов'язання не може створювати обов’язків для третіх осіб –осіб, які не є його учасниками.
В даному випадку ТОВ «Торгово-фінансова компанія «Тернопільський регіональний оптовий ринок»м. Тернопіль не є учасником правовідносин, що склалися між ТОВ «Домотехніка»м. Тернопіль та ВАТ «Хмельницький механічний завод»м. Хмельницький.
Укладаючи договір поруки, учасником якого не є ВАТ «Хмельницький механічний завод», сторонами по даному договору допущено порушення вимог щодо його укладення, а саме щодо попередженням про свої наміри щодо поручительства боржника.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Розглянувши надані сторонами докази, давши юридичну оцінку правовідносин, що склались між сторонами, керуючись законодавством України, суд вважає вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю „ТДО” м. Тернопіль такими, що не відповідають вимогам законодавства України, а тому задоволенню не підлягають.
Витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України, належить покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-фінансова компанія «Тернопільський регіональний оптовий ринок»м. Тернопіль до відкритого акціонерного товариства «Хмельницький механічний завод»м. Хмельницький про стягнення 15 000, 00 грн. відмовити.
Суддя Д.І. Радченя