ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" лютого 2007 р. Справа № 13/4540
Господарський суд Черкаської області в складі судді Скиби Г.М., у відкритому
судовому засіданні розглянув справу
за позовом закритого акціонерного товариства “Зерно України” м.Київ, вул. Мечникова, 16А
до товариства з обмеженою відповідальністю “Комбінат продовольчих товарів “Моринський”, Черкаська обл., Звенигородський р-н, с.Моринці
про стягнення 26400 грн. за отримане борошно
за участю представників сторін:
позивача: Демченко С.П. –за дорученням №208 від 02.10.2006 р.
відповідача: Науменко Т.М. –за довіреністю б/н від 01.10.2006 р.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, Господарський суд ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом та просить стягнути з відповідача 26400 грн. заборгованості за поставлений товар –борошно 1-го ґатунку у кількості 22 тонни.
Вимоги представник позивача обґрунтовує наступним:
03.05.2006 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу №03-05-06/1, який знаходиться у відповідача. На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар –борошно 1-го ґатунку у кількості 22 тонни на загальну суму 26400 грн., на підтвердження чого був складений акт прийому передачі товару №1 від 04.05.2006 р.
04.05.2006 р. позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №СФ-000030 від 04.05.2006 р. Оплата проведена не була.
01.09.2006 р. позивач звернувся повторно до відповідача з листом-вимогою №122 від 29.08.2006 р. про сплату боргу. На день подачі позову відповідач вимоги позивача не виконав, борг за поставлений товар не сплатив, що й стало причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права.
Позивач під час розгляду справи подав суду докази на підтвердження якості поставленої ним партії борошна, а саме:
- карантинний сертифікат №75/13-/16-53 від 28.04.06 до 11.05.06 Державної інспекції з карантину рослин у Луганській області на партію борошна, в якому засвідчується відсутність карантинних організмів;
- висновок державної санітарно-епідемілогічної експертизи від 09.02.2004 р. №05.03.02-04/4143 за результатами якої встановлено, що борошно пшеничне в/г згідно ГСТУ 46.004-99 є безпечним для здоров”я і може бути використано за призначенням.
- сертифікат відповідності ДЖ 637441 від 13.02.2006 р. до 09.02.2008 р.
- якісне посвідчення №111243 від 29.04.2006 р.
Відповідач не спростував у належний спосіб наданих документів.
Відповідач у письмовому відзиві вимоги не визнав та вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав:
Договору купівлі-продажу позивач і відповідач не підписували, отже вимога позивача ґрунтується на правочині, який сторони не укладали, тобто вимога не дійсна.
Лист №122 від 29.08.2006 р. не є вимогою в порядку ст. 530 ЦК України, так як в листі не зазначено, що це вимога в порядку ст. 530 ЦК України.
5 травня відповідач здійснив приймання борошна за якістю, склавши акт №1 від 05.05.2006 р. В результаті приймання борошна за якістю, комісія встановила, що борошно 1 гатунку не відповідає вимогам ГСТУ 46.004.99 і не може бути використано за призначенням - випічки хлібобулочних виробів. Причиною невідповідності борошна є його сірий колір, що також підтверджується лабораторними аналізами, проведеними лабораторією відповідача від 06.05.2006 р.
10.08.2006 р. відповідач направив позивачу претензію (підтверджується квитанцією №2609541), в якій пропонував направити представника для перевірки партії поставленого товару з метою оформлення його повернення. Відповіді на претензію відповідач не отримав.
Відповідач направив позивачу лист-відповідь на лист-вимогу №122 від 29.08.2006 р., в якому відмовляється сплатити вартість товару та повторно просить направити повноважного представника для оформлення повернення борошна в порядку ст. 678 ЦК України.
Відповідачем подано клопотання про проведення судової експертизи якості борошна.
ДП “Черкаський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації” у висновку від 16.10.2006 р. №21815 повідомляє:
За результатами перевірки продукція: борошно пшеничне хлібопекарське 1 сорту, в мішках з поліпропіленових ниток, масою нетто 1/50 кг , в кількості 20000 кг (400 мішків), виготовлена 04 та 14 квітня 2006 р. не відповідала вимогам ГСТУ 46.004-99 “Борошно пшеничне. Технічні умови” при первинному та повторному (подвійному відборі зразків) за показниками:
- “колір” –фактично колір борошна жовтий з сіруватим відтінком за вимогами стандарту - колір повинен бути білий або білий з жовтим відтінком”;
- “зараженість і забрудненість шкідниками хлібних запасів (гусеницями амбарної молі) та забруднене продуктами їх життєдіяльності, за вимогами стандарту –зараженість і забрудненість шкідниками хлібних запасів - не допускається;
- “зольність в перерахунку на суху речовину” –фактично становить 0,92 %, за вимогами стандарту –не більше 0, 75%.
- “клейковина сира” –фактично кількість клейковини - 21%, якість –3 група, клейковина крихка, після відмивання має гупчатоподібну масу, яка легко рветься і не формується в кульку, за вимогами стандарту –кількість повинна бути не менша 25%, якість –не нижче 2-ї групи (якщо клейковина крихка після відмивання і має гупчастоподібну масу, яка легко рветься і не формується в кульку, її відносять до 3-ї групи).
Стосовно питань, визначених судом в ухвалі від 11.10.2006 р. перо призначення експертизи ДП “Черкасистандартметрологія” повідомляє:
1. Якісне посвідчення позивача, що знаходиться у судовій справі №13/4540 не відповідає якісному посвідченню, на ту ж саму партію борошна, яке надане відповідачем державному інспектору під час відбору зразків.
2. Первинний відбір зразків борошна пшеничного хлібопекарного 1 сорту був проведений 30.11.2006 р. №1,2, повторний (подвійної кількості борошна) від 05.12.2006 р. №3. За результатами випробувань об‘єднаної проби від спірної партії, борошно пшеничне не відповідало вимогам ГСТУ 46.004-99 за показниками: “колір”, “зараженість і забрудненість шкідниками хлібних запасів”, “клейковина сира”, “зольність в перерахунку на суху речовину”.
3. Використання борошна можливе за умови знезаражування його від шкідників
та підсортування борошном 1 сорту з кількістю клейковини не менше 25% та якістю клейковини не нижче ІІ групи (від 80 до 100 одиниць ІДК) у відповідних співвідношеннях.
4. Можлива значна зміна показників ІДК в сторону погіршення під час зберігання борошна від 2-х до 6-ти місяців за умови зараження борошна яйцями шкідників хлібних запасів, так як під час життєдіяльності шкідників якість борошна погіршується.
При порівнянні якості борошна, яке надійшло 29.04.2006 р. (за якісним посвідченням №110831) і якість цього ж борошна станом на 30.11.2006 р., то зміна показників якості в сторону погіршення значна: кількість клейковини –від 26% до 21%, якість клейковини з 80 од., ІІ група до ІІІ групи, зольність –до 0,92 %.
На якість борошна під час зберігання впливають: температура, вологість, зараженість шкідниками борошна, а також обладнання і складів.
Перевіркою встановлено, що фактично борошно зберігалось на піддонах в сухому приміщенні без опалення. В складському приміщенні температурний режим та вологість повітря не визначались через відсутність показників.
Інших доказів, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення –суду не подано.
Оцінюючи представлені докази, суд дійшов висновку, що:
Між сторонами виникли відносини поставки продукції з елементами купівлі-продажу відповідно до умов ст. 708 ЦК України та гл. 54 ЦК України.
Відповідач не проводив приймання борошна за якістю в момент доставки та вивантаження, підписавши акт приймання-передачі без претензій.
Експертиза вказує, що можлива значна зміна показників ІДК в сторону погіршення під час зберігання борошна від 2-х до 6-ти місяців за умови зараження борошна яйцями шкідників хлібних запасів.
Претензій відповідача стосовно якості переданого майна мають розглядатися в окремому позовному провадженні. Відповідач не позбавлених права на судовий захист.
Стаття 15 ЦК України передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення невизнання або оспорювання.
Стаття 16 ЦК України також передбачає, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі. Відповідач кошти за прийнятий товар не сплатив, тобто не виконав свого зобов'язання.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту. Стаття 525 також передбачає, що одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Відповідач в односторонньому порядку відмовляється виконувати свої зобов'язання щодо оплати прийнятого товару без достатніх законних підстав, чим порушує майнові права позивача.
Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Отже, вимоги про стягнення боргу обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення. Стягненню підлягає 26400 грн. боргу.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 264 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпеченню судового процесу.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю “Комбінат продовольчих товарів “Моринський”, Черкаська обл., Звенигородський р-н, с. Моринці, р/р 26008915955090 в Звенигородському відділенні ЧОФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 354013, код ЄДРПОУ 33088087
на користь позивача – закритого акціонерного товариства “Зерно України” м. Київ, вул. Мечникова, 16а, р/р 260013026602 у АБ “Банк регіонального розвитку”, МФО 300540, код ЄДРПОУ 30860765
26400 грн. боргу, 264 грн. державного мита; 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.
Суддя Г.М. Скиба