Судове рішення #472964
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ПОСТАНОВА           

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

                                                      Справа №  11/44а

 

"09" лютого 2007 р.,  11 год.  00 хв.                                                                   м. Черкаси

 

                    Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., при секретарі -Анастасьєвій Л.В. за участю представників сторін: позивача -Ліпченко О.М. за довіреністю, відповідача -ОСОБА_1 особисто, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Кам”янському районі до приватного підприємця ОСОБА_1про стягнення 2088 грн.,

 

                                                             ВСТАНОВИВ:

Заявлено адміністративний позов про стягнення з відповідача штрафних (фінансових) санкцій  за порушення вимог Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі -Закон №265/95-ВР) у сумі 2088 грн.

В обґрунтування позову позивач вказав на таке:

В ході проведеної посадовими особами ДПА у Черкаській області перевірки відповідача було встановлено порушення останнім вимог Закону №265/95-ВР, а саме невідповідність суми готівкових коштів на місці проведенняґрозрахунку сумі коштів , яка зазначена в денному звіті РРО та невиконання щоденного друку фіскального чеку та його незберігання в книзі ОРО.  За наслідками перевірки було прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, яке останнім не оскаржувалось.

У засіданні суду представник позивача позов підтримала з вказаних у ньому підстав.

Відповідач проти позову заперечив, пославшись на невідповідність висновків перевіряючих фактичним обставинам.

Так у магазині, де здійснює торгівлю відповідач крім нього здійснює торгівлю приватний підприємець ОСОБА_2., яка знаходиться на спрощеній системі оподаткування і відповідно не зобов'язана проводити розрахункові операції через РРО. Перевіряючі помилково врахували під час перевірки у складі готівкових коштів позивача кошти підприємця ОСОБА_2. вказавши на їх надуманість. Крім того, відповідач послався на те, що позивач направив йому копію акту перевірки з нечітким, нерозбірливим текстом, що унеможливило його оскарження.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

Відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності  Кам”янською районною радою ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на податковому обліку у позивача.

28 вересня 2006р. у період з 14 години 44 хвилин по 17 годину 30 хвилин у магазині-кафетерії, розташованому по АДРЕСА_1, у якому позивач здійснював підприємницьку діяльність з використанням реєстратора розрахункових операцій, головними державними податковими ревізорами-інспекторами державної податкової адміністрації в Черкаській області Коркоц О.М. та Братко В.В. на підставі направлень на перевірку від ІНФОРМАЦІЯ_2 у присутності продавця позивача ОСОБА_3 була проведена перевірка позивача з питань дотримання ним вимог чинного законодавства при здійсненні розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.

Перевіркою була встановлена невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, а саме в картонній коробці під прилавком, звідки продавець брала кошти для видачі здачі покупцям, сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій. Сума невідповідності склала 349грн. 65коп. Про наявну на місці проведення розрахункових операцій суму готівкових коштів був складений відповідний опис, який продавець позивача не підписала, про що перевіряючими було складено акт.

Крім того при перевірці книги ОРО було встановлено невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку а саме ІНФОРМАЦІЯ_3.

За результатами перевірки був складений акт від НОМЕР_1, який продавець позивача ОСОБА_3. також не підписала.

Встановлені перевіркою факти були оцінені відповідачем як порушення позивачем вимог пунктів 9 та 13 ст. 3 Закону №265/95-ВР.

На підставі акта від НОМЕР_1 відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 прийняв  рішення НОМЕР_2, за яким вирішив застосувати до позивача 2088 грн. фінансових санкцій, у тому числі:

340 грн. фінансових санкцій передбачених п.4 ст.17 Закону №265/95-ВР за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку;

1748,25 грн. фінансових санкцій, передбачених ст. 22 Закону №265/95-ВР за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність (349,65грн.  х 5).

Допитані у якості свідків, з ініціативи позивача, головні державні податкові ревізори-інспектори державної податкової адміністрації в Черкаській області Коркоц О.М. та Братко В.В. пояснили, що ними при проведені перевірки в магазині  „ІНФОРМАЦІЯ_5” була виявлена у місті проведення розрахунків картонна коробка з готівковими коштами в сумі 835 грн. 75 коп. Саме в цю коробку продавець ОСОБА_3 поклала отримані від перевіряючих кошти за товари та саме з неї видавала здачу.

Пунктом 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006р. №833, забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

З викладеного вбачається, що готівкові кошти підраховувалися продавцем позивача на місці проведення розрахункової операції, де здійснював підприємницьку діяльність позивач. На цьому місці не повинні були знаходитися кошти, які належать іншому підприємцю, і обов'язок забезпечення цього законодавство покладає на позивача. Відтак, доводи, приведені відповідачем в обґрунтування заперечень на позов, щодо невідповідності встановлених перевіркою обставин фактичним обставинам за оцінкою господарського суду є непереконливими.

Стаття 11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” передбачає право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Згідно із ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом №265/95-ВР, вважаються позаплановими перевірками.

Статтею 11-2 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Стаття 1 Закону №265/95-ВР передбачає, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до пунктів  9 і 13 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій ( за виключенням автоматів з продажу товарів(послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадках використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Стаття 15 Закону №265/95-ВР здійснення контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону покладає на органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 16 Закону №265/95-ВР планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Пункт 4 ст. 17 Закону №265/95-ВР передбачає, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- у розмірі 20-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі ОРО.

Статтею 22 Закону №265/95-ВР встановлено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадках використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до таких висновків.

Виявлені перевіркою факти правопорушень є доведеними. Відповідач є компетентним органом щодо проведення таких перевірок і застосування до господарюючих суб'єктів фінансових санкцій, передбачених Законом №265/95-ВР.

Надіслання позивачу відповідачем примірника акту перевірки з нечітким, нерозбірливим текстом не є достатніми підставами для тверджень відповідача про невідповідність висновків, зроблених перевіряючими у акті фактичним обставинам.

За таких обставин адміністративний позов підлягає до задоволення.

          Відповідно до ст. 94 та Прикінцевих і перехідних положень КАС України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 20 грн. 88 коп..

 

          На підставі викладеного, керуючись ст. 94ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

 

                                                             ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1,АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_3 на користь державного бюджету України через ДПІ у Кам”янському районі -2088,00 грн. штрафних санкцій.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1,АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_3 в доход бюджету на рахунок №31110095600002, банк -УДК в Черкаській області, МФО -854018, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку -095, отримувач ВДК м. Черкаси через ДПІ у Кам”янському районі -20,88 грн. судового збору.

Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського міжобласного апеляційного господарського суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.

Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 

          СУДДЯ                                                                                                 К.І.Довгань

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація