ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.02.2007 Справа № А25/190-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Лотоцької Л.О. (доповідач)
суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.
при секретарі судового засідання: Стуковенковій Н.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Кузнєцова Н.М., довіреність382 від 25.12.06, юрисконсульт;
від відповідача: Матюхіна А.А., довіреність № 1 від 15.02.07, спеціаліст землевпорядник;
Гребенюк І.В., довіреність № 1 від 10.01.07, юрист;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Томаківської селищної ради Томаківського району Дніпропетровської області, смт. Томаківка на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2006 року у справі № А25/190-06
за позовом: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Дніпропетровськгаз”, м. Дніпропетровськ в особі Марганецького управління по експлуатації газового господарства, м. Марганець
до відповідача: Томаківської селищної ради Томаківського району Дніпропетровської області, смт. Томаківка
про визнання нечинним рішення
В С Т А Н О В И В:
В липні 2006 року позивач звернувся в господарський суд Дніпропетровської області з адміністративним позовом до відповідача про визнання нечинним рішення двадцять третьої сесії четвертого скликання від 15.07.2005 року за № 23/4 у частині встановлення Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" проплати за користування земельною ділянкою в 2003-2004 роках в сумі 4 447,56 грн.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2006 року (суддя Чередко А. Є.) визнано нечинним рішення двадцять третьої сесії четвертого скликання Томаківської селищної ради від 15.07.2005 року за № 23/4 у частині встановлення Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" проплати за користування земельною ділянкою в 2003-2004 роках в сумі 4 447,56 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову місцевого господарського суду скасувати та постановити нове рішення, яким визнати рішення № 23/4 від 15.07.2005 року "Про оплату Відкритим акціонерним товариством "Дніпропетровськгаз" проплати за користування земельною ділянкою в 2003-2004 роках в сумі 4 447,56 грн" дійсним. Скаржник посилається на те, що позивач визнав факт користування земельною ділянкою будучи власником нежилих приміщень по вул. Запорізькій, 29 в смт. Томаківка. Посилання позивача на виникнення права власності на нерухомість з моменту державної реєстрації договору, тобто з 29.04.2005 року, згідно статей 334, 657 Цивільного кодексу України є необгрунтованими, так як на момент укладення вищевказаного договору діяв Цивільний кодекс України в старій редакції (1963 року), статтею 128 якого було передбачено виникнення права власності у набувача майна за договором з моменту передачі речі. Селищна рада неодноразово в письмовій формі зверталась до позивача з вимогами щодо юридичного оформлення користування земельною ділянкою під придбаними приміщеннями. Відповідач також зазначає, що стягувані з позивача кошти за своєю юридичною природою є саме збитками, відшкодування яких передбачено статтею 156 Земельного кодексу України.
В запереченнях на апеляційну скаргу, позивач зазначає, що відповідач не вказав правову підставу для прийняття спірного рішення про проплату позивачем за користування земельною ділянкою в 2003-2004 роках в сумі 4 447,56 грн. Позивач посилається на те, що підставою для сплати орендної плати за користування земельною ділянкою згідно статті 21 Закону України "Про оренду землі" є договір оренди землі, який набуває чинності після його державної реєстрації (стаття 18 Закону України "Про оренду землі"), крім того, відповідач, як орган місцевого самоврядування згідно частини 2 статті 19 Конституції України зобов"язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Рішення двадцять третьої сесії четвертого скликання Томаківської селищної ради від 15.07.2005 року за № 23/4 у частині встановлення позивачу проплати за користування земельною ділянкою в 2003-2004 роках не відповідає вимогам чинного законодавства, тому воно законно та обгрунтовано визнано судом першої інстанції нечинним, на підставі чого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскарженої постанови нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
За договором купівлі-продажу від 31.07.2001 року позивач набув у власність нежиле приміщення - майстерню цеглову, площею 327, 8 м2, що знаходиться на вул. Запорізькій № 29 в смт. Томаківка.
З часу придбання нерухомості позивач користувався земельною ділянкою за вказаною адресою за відсутністю правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
15.07.2005 року Томаківською селищною радою було прийнято рішення № 23/4 "Про передачу в оренду земельної ділянки 2851 м2 для обслуговування виробничих приміщень по вул. Запорізька, 29 смт. Томаківка Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", яким вирішено надати товариству в оренду земельну ділянку площею 2851 м2 строком до 31.10.2005 року по вул. Запорізька, 29 смт. Томаківка, пунктом 2 рішення встановлено, що проплату за 2003-2004 роки в сумі 4 447,50 грн. слід здійснити в рівних частках до 01.12.2005 року.
На виконання вказаного рішення, 15.07.2005 року між сторонами укладено договір оренди землі, який зареєстрований 03.08.2005 року.
Позивач у позові посилався на те, що обов"язки по сплаті орендної плати виникли у позивача після укладення договору оренди та набрання договором оренди землі чинності, тобто з 03.08.2005 року, тому прийняття рішення щодо зобов"язання орендаря сплатити орендну плату за попередні 2003-2004 роки є таким, що не відповідає вимогам закону.
Статтею 206 Земельного кодексу України та статтею 2 Закону України „Про плату за землю” встановлено, що використання землі в Україні є платним.
Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Власники земельних ділянок та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів-учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.
За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
В силу частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону(стаття 126 Земельного кодексу України).
Враховуючи вищенаведені приписи законодавства, обов"язок сплати орендної плати виник у позивача з 03.08.2005 року - з часу набрання чинності договору оренди землі від 15.07.2005 року.
За таких обставин, рішення Томаківської селищної ради № 23/4 від 15.07.2005 року в частині встановлення Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" орендної плати за період 2003-2004 років в сумі 4 447,50 грн., прийнято в порушення статей 125, 206 Земельного кодексу України, статті 2 Закону України "Про плату за землю".
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вищенаведене рішення в зазначеній частині прийнято в порушення статті 19 Конституції України, в зв"язку з чим суд правомірно визнав нечинним спірне рішення в частині встановлення орендної плати за 2003-2004 року.
З урахуванням вищевикладеного, постанова прийнята місцевим господарським судом за повністю дослідженими обставинами справи, з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, в зв"язку з чим правові підстави для її скасування відсутні.
Посилання скаржника на користування позивачем в спірний період земельною ділянкою без сплати земельного податку або орендної плати не може бути прийнято до уваги з вищенаведених підстав.
Посилання скаржника на те, що стягувані з позивача кошти є за своєю юридичною природою збитками безпідставне, оскільки Томаківською селищною радою не приймалося рішення щодо відшкодування позивачем збитків, спричинених порушенням земельного законодавства.
Керуючись статтями 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Томаківської селищної ради Томаківського району Дніпропетровської області, смт. Томаківка залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2006 року у справі № А25/190-06 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в місячний строк.
Головуючий суддя Л. О. Лотоцька
Суддя Р. М. Бахмат
Суддя О. С. Євстигнеєв