Справа № 11-692/11 27.10.2011 27.12.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-692/2011 року Головуючий по першій інстанції
Категорія: ст.185 ч.3 суддя: Семерей М.Ф.
КК України Доповідач апеляційного суду суддя Губа О.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Погорєлової Г.М.
суддів: Рудяка А.В., Губи О.О.
при секретарі: Рябеженко А.А.
за участю прокурора: Максимишина О.Л.
представника цивільного позивача: ОСОБА_1
захисників: ОСОБА_2, ОСОБА_3
засуджених: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянула у судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 серпня 2011 року, яким засуджено:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, непрацюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,
- за ст. 185 ч. 3 КК України на 1 рік позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
На підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України на ОСОБА_4 покладено обов’язки: періодично з'являтися для реєстрації в кримінально – виконавчу інспекцію та повідомляти вказану інспекцію про зміну міста проживання.
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець х. ОСОБА_2 Луки Лебединського району Сумської області, громадянина України, одруженого, непрацюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_5 – а, кв. 108 в м. Миколаєві, раніше не судимого,
- за ст. 185 ч. 3 КК України на 2 роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
На підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України на ОСОБА_8 покладено обов’язки: періодично з'являтися для реєстрації в кримінально – виконавчу інспекцію та повідомляти вказану інспекцію про зміну міста проживання.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше не судимий,
- за ст. 185 ч. 3 КК України на 2 роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців.
На підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України на ОСОБА_5 покладено обов’язки: періодично з'являтися для реєстрації в кримінально – виконавчу інспекцію та повідомляти вказану інспекцію про зміну міста проживання.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянина України, неодруженого, тимчасово не працюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_10, раніше не судимого,
- за ст. 185 ч. 3 КК України на 1 рік позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
На підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України на ОСОБА_6 покладено обов’язки: періодично з'являтися для реєстрації в кримінально – виконавчу інспекцію та повідомляти вказану інспекцію про зміну міста проживання.
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянина України, одруженого, непрацюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_12, раніше не судимого,
- за ст. 185 ч. 3 КК України на 1 рік позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
На підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України на ОСОБА_6 покладено обов’язки: періодично з'являтися для реєстрації в кримінально – виконавчу інспекцію та повідомляти вказану інспекцію про зміну міста проживання.
За вироком суду ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 визнані винними та засуджені за те, що в ніч з 04 на 05 листопада 2010 року та в ніч з 07 на 08 листопада 2010 року (більш точний час не встановлено) охоронники ПП «Спрут» ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_8, знаходячись на території складських приміщень по вул. Канатній, 1 в м. Миколаєві, в стані алкогольного сп’яніння вступили в злочинну змову з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 з метою вчинення крадіжки майна фермерського господарства «Владам», яке зберігалась на складі.
Здійснюючи свій злочинний умисел, вказані особи, скориставшись неповним закриттям стулок воріт в складське приміщення і можливістю проникнення в склад через щілину, проникли в складське приміщення консервного цеху фермерського господарства «Владам», звідки таємно викрали майно вказаного господарства – консервовані соки, ікру та аджику. Викрадене вивезли на невстановленому в ході слідства мікроавтобусі марки «Газель» (з 04 на 05 листопада 2010 року) та на вантажних автомобілях (в ніч з 07 на 08 листопада 2010 року) з території складських приміщень і розпорядилися викраденим майном на свій розсуд.
Всього за вказаними епізодами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 ОСОБА_7 та ОСОБА_6 крадіжку майна, належного фермерському господарству «Владам» на загальну суму 84731 грн. 22 коп.
В апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, не оспорюючи фактичних обставин справи, доведеності вини всіх засуджених, вид призначеного їм покарання та їх звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 185 КК України призначити покарання по 3 роки позбавлення волі кожному. На підставі ст. 75 КК України всіх засуджених звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки. Відповідно зі 76 КК України на всіх засуджених покласти обов’язки: періодично з'являтися для реєстрації в кримінально – виконавчу інспекцію та повідомляти вказану інспекцію про зміну міста проживання. Наводить доводи щодо неправильного застосування судом кримінального закону, що привело до призначення покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого засудженими злочину. Вказує, що із матеріалів справи не вбачається підстав для застосування ст. 69 КК України і суд, призначаючи засудженим покарання у розмірі нижче від нижчої межі, передбаченою санкцією ст. 185 ч. 3 КК України, не вмотивував свого рішення.
На думку апелянта, суд безпідставно не врахував обставину, яка обтяжує покарання, – вчинення засудженими злочину в стані алкогольного сп’яніння. На думку апелянта, суд також безпідставно врахував обставину, що пом’якшує покарання, – часткове відшкодування заподіяної шкоди, оскільки таке відшкодування мало місце внаслідок вилучення частини викраденого майна, тобто не в результаті дій самих засуджених.
В запереченні на апеляцію засуджений ОСОБА_7 просить апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок суду – без зміни, оскільки вважає вирок законним. Вказує про визнання ним вини, щире каяття, активне сприяння в поверненні фермерському господарству викраденого майна, а також на те, що має на утриманні неповнолітню дитину та батьків. На його думку, відсутність посилання суду у вироку при призначенні покарання на ст. 69 КК України є технічною помилкою.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Максимишина О.Л. про повернення справи до суду першої інстанції для виконання вимог ст. 351 КПК України, захисника ОСОБА_2 та представника цивільного позивача ОСОБА_1, які також вважали, що справу необхідно повернути до суду першої інстанції, пояснення засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_3, які питання щодо подальшого розгляду справи залишили на розсуд апеляційного суду, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів прийшла до наступного.
Так, із матеріалів кримінальної справи вбачається, що 19 вересня 2011 року від засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_8 на вирок суду від 19 серпня 2011 року надійшли апеляції, в яких вони просили про зміну вироку (т. 2 а.с. 88, 90). В подальшому в них слово «апеляція» закреслено і рукописним текстом написано слово «заперечення».
Із пояснень засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_9 в апеляційній інстанції вбачається, що засудженими були подані не заперечення на апеляцію прокурора, а саме апеляції. Їм невідомо, ким та за яких обставин змінена назва процесуального документу.
За таких обставин, є необхідним проведення перевірки головою Ленінського районного суду м. Миколаєва з приводу внесених в апеляції виправлень після їх надходження до суду.
Зміст даних документів свідчить, що засудженими ОСОБА_4 та ОСОБА_8 дійсно були подані апеляції на вирок суду першої інстанції від 19 серпня 2011 року, але поза межами строку на апеляційне оскарження.
Тому необхідно повернути кримінальну справу до суду першої інстанції для вирішення питання стосовно наслідків порушення строку на апеляційне оскарження відповідно до вимог ст. 353 КПК України. В разі поновлення вказаного строку засудженим ОСОБА_4 і ОСОБА_8, суду необхідно виконати вимоги ст. 351 КПК України щодо цих апеляцій.
Наявність у справі зазначених апеляцій від засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_8 перешкоджає розгляду кримінальної справи за апеляцією прокурора, поданою в тому числі у відношенні цих засуджених.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, –
УХВАЛИЛА:
Повернути кримінальну справу відносно ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 для вирішення питання наслідків порушення строку на апеляційне оскарження вироку Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 серпня 2011 року засудженими ОСОБА_4 та ОСОБА_8 відповідно до вимог ст. 353 КПК України, а у разі його поновлення необхідно виконати вимоги ст. 351 КПК України щодо апеляцій вказаних засуджених.
Головуючий:
Судді:
Фактичні обставини злочину, які викладені у вироку, кваліфікація дій ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 ОСОБА_7 та за ч. 3 185 ч. 2 КК України судом встановлені правильно на підставі досліджених в судовому засіданні доказів і апелянтом не оспорюються.
Разом з тим, вірно вказано у апеляції прокурора, що призначення судом першої інстанції покарання нижче від нижчої межі, встановленої санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, не вмотивовано, не враховано те, що засуджені вчинили злочин у стані алкогольного сп’яніння, що є обставиною, яка обтяжує покарання, а також те, що часткове відшкодування засудженими спричиненої шкоди, як обставина, яка пом’якшує покарання, враховано судом безпідставно, оскільки таке відшкодування мало місце внаслідок вилучення частини викраденого майна, а не в результаті дій самих засуджених.
Так із обвинувального висновку і мотивувальній частини вироку та пояснень ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вбачається, що засуджені вчинили злочин в стані алкогольного сп’яніння.
Що стосується питання часткового відшкодування засудженими шкоди, заподіяної злочином, то із матеріалів справи вбачається, що менеджер фермерського господарства повідомив начальника юридичного відділу про реалізацію продукції їх виробництва по ціні нижчої заводу виробника. В процесі з’ясування цього питання викрадена продукція була повернута особами, які її придбали.
Таким чином, апеляційний суд приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції щодо вказаних обставин не відповідають фактичним обставинам справи, що потягло за собою невірне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі винного.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає що доводи викладені в апеляції прокурора про м’якість призначеного покарання заслуговують на увагу, а тому на підставі ст. 372 КПК України вирок суду в частині призначення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 покарання підлягає скасуванню в зв’язку з м’якістю призначеного покарання.
На підставі ст. 378 КПК України колегія суддів вважає за необхідне постановити свій вирок в зв’язку з необхідністю застосування більш суворого покарання, оскільки саме таке питання ставиться в апеляції прокурора.
Щодо призначеного ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 ОСОБА_7 та ОСОБА_6 покарання, то колегія суддів вважає його явно несправедливим внаслідок м'якості.
Як вбачається із вироку суду, при призначенні ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 ОСОБА_7 та ОСОБА_6 покарання за ст. 185 ч. 2 КК України, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу кожного із засуджених, визнання вини
Керуючись ст. ст. 365, 366, 378 КПК України, колегія суддів, –
у х в а л и л а:
Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, задовольнити
Вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 серпня 2011 року відносно ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8, та ОСОБА_7 скасувати.
Призначити ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки кожному.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.
На підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України на ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 покласти обов’язки: періодично з'являтися для реєстрації в кримінально – виконавчу інспекцію та повідомляти вказану інспекцію про зміну міста проживання.
Вирок апеляційного суду може бути оскаржений в колегію суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України через апеляційний суд Миколаївської області протягом одного місяця з моменту його проголошення.
Головуюча:
Судді: