ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.02.2007 Справа № А40/322-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді | Білецької Л.М. (доповідач), |
суддів | Науменко І.М., Голяшкіна О.В. |
при секретарі судового засідання: | Лазаренко П.М. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Іващенко Світлана Генадіївна представник, довіреність №03-06/0022 від 10.01.07р.; |
від відповідача: | Рязанцев Сергій Володимирович представник, довіреність №б/н від 27.12.05; |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Комунального виробничого ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району, м. Дніпропетровськ |
на постанову | від 01.11.06р. |
господарського суду | Дніпропетровської області |
у справі | № А40/322-06 |
за позовом | Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Дніпропетровськ |
до | комунального виробничого ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району, м. Дніпропетровськ |
про
| стягнення заборгованості у сумі 17 781,40 грн. |
В С Т А Н О В И В :
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.06 по справі № А40/322-06 (суддя Садиліна О.Є.) позовні вимоги Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Дніпропетровськ - задоволені частково. Стягнуто з комунального виробничого ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району суму 11 854 грн. 27 коп. –штрафних санкцій.
Постанова мотивована тим, що відповідно до ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів України”, якщо кількість працюючих інвалідів на підприємстві менша, ніж установлено нормативом, то підприємства сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Також суд вважає доведеним порушення відповідачем вимог Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів України”, що є підставою для часткового задоволення позову, оскільки за період вересень-грудень 2005 року відповідач надав належні докази звернення до Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська про потребу в працівниках-інвалідах.
Не погодившись з постановою суду, відповідач –комунальне виробниче ремонтно-експлуатаційне підприємство Жовтневого району, м. Дніпропетровськ, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з’ясування обставин справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що норми ст.ст.19,20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів України” пристосовані в редакції закону, який вступив в силу з 01.01.2006р. Таким чином, має місто порушення приписів ст. 58 Конституції України, установивши, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. Крім того, згідно ч.1 ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів України” зобов”язання по працевлаштуванню інвалідів у 2005р. не являлась компетенцією підприємства, а віднесена до компетенції спеціального органу державної виконавчої влади, згідно звіту відповідача за 2005 р. (додаток №1 до позовної заяви) по рядку 03 був проінформований про наявність 3 робочих місць для інвалідів. Просить скасувати постанову суду, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.2006р. відкрите апеляційне провадження по справі, ухвалою від 28.12.2006р. розгляд справи призначений на 23.01.2007 р., ухвалою від 23.01.2007р. розгляд справи відкладено до 08.02.2007р., ухвалою від 08.02.2007р. розгляд справи відкладено до 15.02.2007р.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечує проти задоволення апеляційної скарги.
Вислухавши представників сторін, дослідивши докази у справі, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” передбачено, що підприємства (об’єднання), установи і організації, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч.1 ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві ( в об’єднані), в установі, організації за кожне робоче місце, незайняте інвалідом.
Згідно з п. 3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою КМУ від 03.05.95р. №314, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участі представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Статтею 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з наказом №37 від 26.12.2004 року “Про працевлаштування інвалідв комунального виробничого ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району” передбачено заходи щодо працевліштування інвалідів (а.с.78).
Начальником КВРЕП Жовтневого району надсилався запит до директора Українського державного Науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності щодо можливості працевлаштування інвалідів на підприємствах у зв’язку з підвищеною небезпекою та безперервним циклом обслуговування населення (а.с.83).
У відповіді на запит зазначалось, що питання можливості працевліштування інвалідів на певній посаді вирішується в кожному конкретному випадку згідно з індивідуальною програмою реабілітації та адаптації інваліда, яка заповнюється МСЕК, а також Наказом МОЗ України №45 від 31.03.94р. „Про затвердження положення про порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій” із змінами, внесеними згідно з Наказом МОЗ України №139 від 07.06.99р., які проводять ЛКК медичних установ за місцем проживання інваліда (а.с.84).
Інспектором по кадрам КВРЕП Жовтневого району видана довідка, в якій зазначалось, що інваліди для працевлаштування самостійно не зверталися, органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, суспільними організаціями інвалідів не направлялися. Відмовлення інвалідам у наданні працевлаштування не було (а.с.85).
Згідно запиту №1075 від 09.11.06р. КВРЕП у Жовтневому районі просить направити для працевлаштування інвалідів, на що управління праці та соціального захисту повідомило, що протягом 2005 року інваліди для працевлаштування не направлялися (а.с.90,91).
Згідно запиту №1077 від 03.11.06р. КВРЕП у Жовтневому районі просить працевлаштувати інвалідів за наступними спеціальностями (а.с.92). У відповіді зазначалось, що інваліди по переліченим спеціальностям не звертались (а.с.93).
КВРЕП у Жовтневому районі також зверталося до Жовтневого районного центру зайнятості для працевлаштування інвалідів, на що було повідомлено, що протягом 2005 року у центрі зайнятості Жовтневого району інваліди не були зареєстровані та для працевлаштування не направлялися (а.с.94-97).
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач вжив заходів щодо працевлаштування інвалідів, а тому штрафні санкції до нього застосовані не обгрунтовано.
Апеляційною скаргою висновки суду першої інстанції спростовані, а тому постанова підлягає скасуванню, а апеляційна скарга –задоволенню.
Керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу комунального виробничого ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району, м. Дніпропетровськ - задовольнити.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2006р. по справі № А40/322-06 - скасувати.
В задоволенні позову –відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в місячний строк з дня складення її в повному обсязі.
Головуючий Л.М.Білецька
Суддя І.М.Науменко
Суддя О.В.Голяшкін
З оригіналом згідно
Помічник судді О.В.Водопоєнко