ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.02.2007 Справа № 6/493-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідача)
судді: Прудніков В.В., Ясир Л.О.,
секретар судового засідання: Кадникова О.В.,
за участю представників сторін:
представник відповідача-3: Камінський І. Л.;
інші представники сторін в судове засідання не з’явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства „Дніпропетровський завод прецизійних труб”, м. Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.06р.
у справі № 6/493-06 (суддя-доповідач Коваленко О.О.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Агора”, м. Київ,
до В-1: державного науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади, м. Дніпропетровськ,
В-2: державного підприємства „Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади”, м. Дніпропетровськ,
В-3: державного підприємства „Дніпропетровський завод прецизійних труб”, м. Дніпропетровськ,
про стягнення 150 143 грн. 37 коп.,
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Дніпропетровської області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю „Агора”, м. Київ з позовом до відповідача/1 державного науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади, м. Дніпропетровськ, відповідача/2 державного підприємства „Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади”, м. Дніпропетровськ, відповідача/3 державного підприємства „Дніпропетровський завод прецизійних труб”, м. Дніпропетровськ, про стягнення 150 143 грн. 37 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на момент звернення з позовом у відповідача виникла перед позивачем заборгованість по оплаті поставленого за накладною №1/12 від 10.12.2002 р. товару, на суму 100 164, 00 грн. В зв’язку з тим, що відповідач не розрахувався своєчасно за поставлений товар, позивач нарахував також інфляційні втрати та 3% річних, які просить стягнути з відповідача.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2006 р.(суддя-доповідач Коваленко О.О.) було відновлено строк позовної давності; в позові до відповідача-1 та до відповідача-2 відмовлено в повному обсязі; позовні вимоги позивача до відповідача-3
задоволено у повному обсязі; стягнуто з відповідача-3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агора” 100 164 грн. 00 коп. боргу, 39 104 грн. 03 коп. інфляційних, 10 875 грн. 34 коп. річних, 1 501 грн. 44 коп. держмита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Державне підприємство „Дніпропетровський завод прецизійних труб”, м. Дніпропетровськ, не погодилось з даним рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2006 р. Вказує, що посилання позивача та суду на те, що строк позовної давності позивачем пропущено через “реорганізаційні процеси” є безпідставними. Також вказує, що позивачем не досліджені підстави виникнення зобов’язань відповідача сплатити за поставлений товар, а також не доведено свого права вимагати сплати, а не повернення товару. Зазначає, що додаткові вимоги позивача, а саме стягнення інфляційних та річних, розраховані позивачем з моменту поставки товару, а не з моменту заявлення позивачем вимоги до відповідача, тобто з 26.07.2006 р.
В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду представник відповідача-3 підтримав апеляційну скаргу, просить рішення суду скасувати. Представник позивача надав суду клопотання про відкладення слухання справи, в зв’язку з зайнятістю в іншому судовому процесі представника ТОВ “Агора” В.В. Руденко. Зважаючи на те, що інтереси підприємства може представляти не конкретна фізична особа, а будь-який уповноважений представник, або керівник підприємства, колегія суддів вважає, що причини відсутності представника ТОВ “Агора” не є поважними і справу можливо розглянути за наявними письмовими доказами у відсутності представника позивача.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, Дніпропетровський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частковому скасуванню, з наступних підстав.
Позивач посилався на те, що за договором поставки № 38 від 24.07.2002 р. позивач відвантажив відповідачу-1 товар за накладною № 1/12 від 10.12.2002 р. –лист 06ХН28МДТ діам. 8 мм у кількості 3 630 кг вартістю 91 476,00 грн., - інструмент правлячий 0,86-0,89 у кількості 4 шт. вартістю 8 160,00 грн., - електроди ЦЛ-11 у кількості 20 кг вартістю 528,00 грн., всього на загальну суму 100 164,00 грн.
Відповідно до матеріалів справи, правонаступником відповідача-1 є Державне підприємство “Дніпропетровський завод прецизійних труб”, (а.с.28-41) і саме йому передана кредиторська заборгованість в сумі 4502429 грн. 25 коп. за актом приймання-передачі майна від 31.05.2006 р. (а.с.31). Тому суд першої інстанції, обґрунтовано відмовив в позові товариства з обмеженою відповідальністю „Агора”, м. Київ до відповідача/1 державного науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади, м. Дніпропетровськ, та відповідача/2 державного підприємства „Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади”, м. Дніпропетровськ.
Відповідно до “Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України”, до правовідносин сторін по даній справі, які продовжують існувати після набрання чинності цим кодексом, застосовуються положення Цивільного кодексу України.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності, тому дана справа правомірно розглянута за правилами ЦК України.
Приймаючи до уваги, що постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.07.2006 р. у справі № 34/54 при перегляді рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2006 р., яка сторонами не оскаржена та вступила в законну дію, в апеляційному порядку було встановлено, що поставка згідно накладної від 10.12.2002 р. № 1/12 листу, інструменту правлячого та електродів всього на загальну суму
100 164,00 грн., не була передбачена специфікаціями до договору від 24.07.2002 р. № 38, і вказана поставка є позадоговірною, і оскільки строк оплати вказаного товару сторонами в письмовій формі не було встановлено, то відповідно до вимог, передбачених ст.692 Цивільного кодексу України, покупець - відповідач-3, зобов’язаний був оплатити прийнятий від позивача товар на загальну суму 100 164,00 грн., після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів від позивача. Позивач 26.07.2006 р. листом за вих. № 26-07/06 звернувся до відповідача-1 з вимогою оплатити товар, яку відповідач отримав, та залишив без відповіді і задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою, у якій позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача-3 на його користь 100 164,00 грн. основного боргу.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно з матеріалами справи, у своїх відзивах відповідач/3 посилається на пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки спірні правовідносини виникли 10.12.2002 р. таким чином вважає, що строк позовної давності сплинув. (а.с.60).
Але, в своєму клопотанні позивач вказує на те, що позадоговірні відносини були встановленні судом лише у травні та липні 2006 р., позивач у липні (26.07.2006 р.) звернувся до відповідачів з вимогою платити товар, то є можливість відновити строк позовної давності.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення. Зважаючи на те, що в матеріалах справи така заява є, то суд першої інстанції правомірно відновив строк позовної давності, з метою захисту прав та інтересів позивача.
Аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, колегія суддів, вважає, що між сторонами склались відносини по поставці товару, так як відповідно до змісту накладної №1/12 від 10.12.2002 р. (а.с.11) витікає, що позивачем здійснена поставка товару. Зі змісту рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2006 р. по справі №34/54, яке має преюдиційне значення, витікає, що позивач поставив відповідачу товар за накладною №1/12. Таким чином, у відповідності до ст. 655 ЦК України, ст. 691 ЦК України відповідач повинен сплатити вартість товару.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за весь час прострочення платежу. Таким чином, сума боргу 100164 грн. 00 коп. обґрунтовано стягнута судом першої інстанції.
Відповідно до матеріалів справи, 26.07.2006 р. позивач направив відповідачеві вимогу про оплату, яка отримана ДП НДКТІТП ім. Осади 03.08.2006 р. (а.с.13,53) тобто, з врахуванням 7-денного строку на виконання боржником зобов’язання по оплаті (ст. 530 ЦК України), починаючи з 11.08.2006 р. відповідач порушив свої зобов’язання по оплаті. Зважаючи на те, що в позовній заяві позивач просить стягнути інфляційні за період з 01.01.2003 р. по 01.08.2006 р., інфляційні витрати за вказаний у позовній заяві не підлягають стягненню і в цій частині рішення суду необхідно скасувати.
Що стосується 3% річних, то вони підлягають стягненню за період з 11.08.2006 р. по 15.08.2006 р., що складає 32 грн. 93 коп.
Судові витрати підлягають стягненню пропорційно задоволених позовних вимог з відповідача, а витрати по сплаті держмита по апеляційній скарзі необхідно покласти на відповідача, в зв’язку з тим, що спір доведено до суду внаслідок порушення зобов’язань з боку відповідача.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду необхідно частково скасувати, відмовити в задоволенні інфляційних втрат та частково стягнути 3% річних, в частині стягнення основного боргу рішення суду необхідно залишити без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 99, 101-104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу державного підприємства „Дніпропетровський завод прецизійних труб”, м. Дніпропетровськ –задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.06р. у справі
№ 6/493-06 –змінити.
Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:
“Відновити строк позовної давності.
В позові до відповідача-1 та до відповідача-2 відмовити в повному обсязі.
Позовні вимоги позивача до Відповідача-3 задовольнити частково.
Стягнути з Відповідача-3: Державне підприємство “Дніпропетровський завод
прецизійних труб”, 49051, м. Дніпропетровськ, вул. Вінокурова, 22, (р/р 2600230135653/980 в Промінвестбанку філія „Дніпропетровське Центральне відділення” Індустріальне безбалансове відділення, МФО 305437, код ЄДРПОУ 34367550) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агора”, 02152, м. Київ, вул. Тичини, 1, (п/р 260033010011894 в АКБ „Трансбанк” м. Київ, МФО 300089, код ЄДРПОУ 25274750) 100 164 грн. 00 коп. - боргу, 32 грн. 93 коп. - річних, 1001 грн. 97 коп. - держмита, 118 грн. 00 коп.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в інший частині позову відмовити”.
Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати накази по справі.
Головуючий І.М. Герасименко
Судді В.В. Прудніков
Л.О. Ясир