ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"18" липня 2006 р. | Справа № 34-23/378-05-11412А |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
судді доповідача Картере В.І.
суддів: Пироговського В.Т., Жекова В.І.
при секретарі судового засідання –Буравльовій О.М.
за участю представників сторін:
від позивача –Горобець Р.В.,
від відповідачів:
від ДПІ –Доброва Н.Д.
від УДК –Кривогуз С.Ю.,
від ВДК –Крижанівська О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси та Управління державного казначейства у Одеській області
на постанову господарського суду Одеської області від 12.05.06р.
по справі № 34-23/378-05-11412А
за позовом ТОВ «Тех.Пром.Інвест»
до:
- Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси;
- Управління Державного казначейства в Одеській області;
- Відділення Державного казначейства у м. Одесі
про стягнення з Державного бюджету України в особі УДК в Одеській області помилково зарахованих коштів у сумі 4 700 грн.
В С Т А Н О В И В:
ТОВ „Тех.Пром.Інвест” звернулося до господарського суду Одеської області із позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, Управління Державного казначейства в Одеській області, Відділення Державного казначейства у м. Одесі з позовом та уточненням до нього, відповідно до яких просило стягнути з Державного бюджету України в особі УДК в Одеській області помилково зараховані кошти у сумі 4 700 грн.
Постановою господарського суду Одеської області від 12.05.06р. (суддя Фаєр Ю.Г.) позов задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, ДПІ у Приморському районі м. Одеси подала апеляційну скаргу, в якій, просить судове рішення скасувати, у позові відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ДПІ стверджує, що судом порушено норми матеріального права, оскільки відповідно до приписів Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04р. №22, кошти у сумі 4700грн., що були перераховані позивачем на рахунки органів Державного казначейства України не відносяться до помилково зарахованих.
УДК в Одеській області також не погодилось з постановою суду і подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість постанови, просить її скасувати, та постановити нове рішенням, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Зокрема УДК в Одеській області вважає, що судом першої інстанції не враховано те, що відповідно до п.1.3 Порядку повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів), затвердженого наказом Держказначейства України від 10.12.2002р. №226, повернення коштів сплачених до Державного бюджету України можливо за умов наявності подання (висновку) податкового органу, який готується на підставі заяви платника, із зазначенням необхідності повернення суми, вказаної в вище зазначених документах.
Також, УДК в Одеській області зазначило, судом першої інстанції не було встановлено, чи є зазначені кошти помилково сплаченими та не витребувано з позивача доказів на підтвердження того, що він на протязі 3-х років звертався до відповідачів із заявою про повернення помилково сплачених коштів.
Позивач відзиву на апеляційні скарги не надав.
Розглянувши матеріали справи, та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення норм матеріального і процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно відповідних платіжних доручень ТОВ „Тех.Пром.Інвест” 26.12.02р. перерахувало на рахунок ВДК у м. Одесі №31110087900003, відкритий в банку УДК в Одеській області, безготівкові грошові кошти у сумі 4000 грн., а 16.01.03р. на рахунок УДК в Одеській області №31115087900008, відкритий в банку УДК в Одеській області, безготівкові гроші у сумі 700грн. При цьому, у графі призначення платежу зазначено - передплата за безхазяйне майно.
За повідомленням УДК у Одеській області рахунки №31110087900003 та №31115087900008 на момент здійснення позивачем передплати були відкриті для зарахування надходжень від реалізації безхазяйного майна, майна, що за правом спадкоємства перейшло у власність держави, скарбів , знахідок, а валютних цінностей і грошей власники яких невідомі і контролювалися відповідно органами державної податкової служби Жовтневого та Приморського районів м. Одеси.
В подальшому, у зв’язку із змінами у адміністративному устрої м. Одеси та реорганізацією органів державної податкової служби, створено ДПІ у Приморському районі м. Одеси, яка стала правонаступником органів державної податкової служби Жовтневого та Приморського районів м. Одеси, а вказані рахунки закриті і для зазначених вище зарахувань від платників у Приморському районі м. Одеси відкритий рахунок №31116129500008, який контролюється ДПІ у Приморському районі м. Одеси.
Як вбачається з повідомлення ДПІ у Приморському районі м. Одеси, на даний момент перераховані позивачем у якості передоплати за безхазяйне майно кошти у сумі 4700грн. знаходяться на рахунку №31116129500008.
Згідно пояснень представників податкового органу і позивача будь-які угоди між податковими органами та позивачем, що могли бути підставою перерахування вказаних вище грошових коштів не укладалися.
Не укладалися такі угоди також і з ДПА України в Одеській області, про що свідчить висновок ДПА України в Одеській області від 08.07.05р.
Враховуючи наведені обставини місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про безпідставне перерахування позивачем грошових коштів у сумі 4700грн. на рахунки податкових органів в органах Державного казначейства України, на яких обліковуються надходження до Державного бюджету України від реалізації безхазяйного майна, майна, що за правом спадкоємства перейшло у власність держави, скарбів , знахідок, а валютних цінностей і грошей власники яких невідомі.
Також, виходячи з приписів пунктів 4.7 та 4.8 Прядку виконання державного бюджету за доходами, затвердженого наказом державного казначейства України від 19.12.2000р. №131, місцевий господарський суд цілком правомірно стягнув помилково сплачені позивачем до Державного бюджету України кошти з рахунку, на якому вони знаходяться у даний час.
Ствердження ДПІ у Приморському районі м. Одеси в апеляційній скарзі про порушення судом першої інстанції приписів Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті не відповідає фактичним обставинам, оскільки в даному випадку спірні кошти саме з вини позивача без законних підстав були зараховані на рахунки Державного бюджету України, що відповідно до приписів п.1.4 зазначеної Інструкції є помилковим зарахуванням коштів.
Крім того, апеляційний господарський суд не приймає до уваги ствердження УДК в Одеській області про те, що повернення коштів сплачених до Державного бюджету України можливо лише при наявності подання (висновку) податкового органу, який готується на підставі заяви платника, із зазначенням необхідності повернення суми, вказаної в вище зазначених документах, оскільки чинне законодавство не позбавляє позивача права звернутися до суду із вимогою про повернення помилково сплачених ним до Держбюджету сум, незалежно від звернення із відповідною заявою до органів податкової служби та Держказначейства.
До того ж як вбачається з матеріалів справи, позивач 26.03.05р. звернувся до органів державної податкової служби, а саме до ДПА України в Одеській області із заявою про повернення йому надмірно сплачених до Державного бюджету коштів і отримав відповідний висновок від 08.06.05р., в якому серед інших також зазначені кошти у сумі 4700грн., що за висновком ДПА України в Одеській області належить повернути позивачу з рахунку, який контролюється ДПІ у Приморському районі м. Одеси.
З огляду на викладене апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оскаржена постанова прийнята з урахуванням всіх фактичних обставин справи, є законною та обґрунтованою і підстави для її зміни або скасування відсутні.
Разом з тим, при обчисленні розміру судового збору, що підлягає стягненню на користь позивача судом першої інстанції допущено арифметичну помилку, яку слід виправити виклавши відповідний пункт резолютивної частини у відповідності до вимог ст. 94 КАС України.
Керуючись ст. ст. 160,162,169,195,196,198,200,205,206 КАС України, апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Постанову господарського суду Одеської області від 12.05.06 р. по справі №34-23/378-05-11412А залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
Пункт 3 резолютивної частини постанови господарського суду Одеської області від 12.05.06 р. по справі №34-23/378-05-11412А викласти у наступній редакції:
Стягнути з Державного бюджету України в особі Управління державного казначейства в Одеській області на користь ТОВ «Тех.Пром.Інвест»судовий збір у сумі 47 грн.
Ухвала в порядку ст. 254 КАС України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач: В.І. Картере
Судді: В.Т. Пироговський
В.І. Жеков