Справа № 0425/880/2012

Провадження № 1/181/2/14

П О С Т А Н О В А

"12" лютого 2014 р. суддя Межівського районного суду Дніпропетровської області Літвінова Л.Ф., при секретарі Чупіковій В.А.,

з участю прокурора Кужель В.В.,

захисника - адвоката ОСОБА_1

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,

під час попереднього розгляду в залі суду смт. Межова Дніпропетровської області кримінальної справи по обвинуваченню

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученої, непрацюючої, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої,

у скоєнні злочинів, передбачених ч.2, ч.3 ст.191, ч.1 ст.364 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Під час попереднього розгляду справи від підсудної ОСОБА_14 надійшла скарга на дії помічника прокуратури.

ОСОБА_13 зазначила, що помічником прокурора Покровського району Дніпропетровської області ОСОБА_15 було винесено три постанови про порушення кримінальної справи у відношенні неї, після чого в червні 2012 року кримінальну справу було закінчено провадженням та направлено до суду.

З постанови про притягнення її в якості обвинуваченої, слідує, що вона, згідно протоколу №2 загальних зборів засновників членів ТОВ «Побут» від 22 березня 2005 року, працюючи на посаді директора ТОВ «Побут», розташованого по вул.40 років Жовтня, 17в смт. Покровське Дніпропетровської області, та, відповідно до статуту ТОВ «Побут» від 22 травня 2007 року, будучи уповноваженою на виконання організаційно-розпорядчих функцій, а саме: «п.5.3.1 – вирішує всі питання діяльності Товариства окрім віднесених до виключної компетенції учасників; ... укладає угоди (контракти) та згоди, здійснює облік та внутрішній контроль за господарською діяльністю Товариства; розпоряджається майном та коштами Товариства, представляє Товариство у відносинах з будь-якими українськими та іноземними юридичними та фізичними особами, в країні та за її межами договори та інші угоди від імені Товариства» та ін., тобто, являючись службовою особою, скоїла ряд умисних корисливих та інших злочинів при наступних обставинах.

Так, директор ТОВ «Побут» ОСОБА_13, маючи умисел на заволодіння майном ТОВ «Побут» шляхом зловживання своїм службовим становищем, виступаючи від імені товариства в серпні 2008 року (точну дату слідством не встановлено) уклала усну угоду з

ОСОБА_16, якому не було відомо про злочинний умисел ОСОБА_13, про продаж останньому трактора «ЮМЗ-6» д/н НОМЕР_1, що належав ТОВ «Побут» за ціною 12 000 гривень, при цьому питання продажу основних засобів підприємства на загальних зборах учасників товариства не обговорювався, рішення по ньому не приймалося та переважне право купівлі даної частки майна товариства іншим учасникам ТОВ «Побут» не надавалося.

Після досягнення зазначеної домовленості, ОСОБА_13, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ТОВ «Побут», у серпні місяці 2008 року, знаходячись у службовому кабінеті директора ТОВ «Побут», розташованого по вул.40 років Жовтня, 17в смт. Покровське Дніпропетровської області, отримала від ОСОБА_16 грошові кошти в сумі 12 000 гривень в якості оплати за придбаний ним трактор «ЮМЗ-6» д/н НОМЕР_1, які ОСОБА_13, згідно висновку судово-економічної експертизи №45/05-2012 від 21 травня 2012 року, до каси підприємства не оприбуткувала та шляхом зловживання своїм службовим становищем заволоділа коштами в сумі 12 000 гривень, отриманими від реалізації вказаного трактора, якими розпорядилася на власний розсуд, спричинивши тим самим ТОВ «Побут» майнову шкоду у вказаному розмірі.

Крім того, директор ТОВ «Побут» ОСОБА_13, маючи умисел на повторну розтрату та заволодіння майном ТОВ «Побут» шляхом зловживання своїм службовим становищем, 17 жовтня 2008 року від імені ТОВ «Побут», як «Продавця», з одного боку, та громадянами ОСОБА_17 та ОСОБА_18, як «Покупцями», з другого боку, уклала договір купівлі-продажу 4/25 частини нежитлової будівлі даного товариства, розташованого по вул.40 років Жовтня, 17, смт. Покровське, Дніпропетровської області, за ціною 22 944 гривні, при цьому питання продажу основних засобів підприємства на загальних зборах не обговорювалося, рішення по ньому не приймалося та переважне право купівлі даної частки майна товариства іншим учасникам ТОВ «Побут» не надавалося.

Згідно п.2.1. вищезазначеного договору купівлі-продажу, директор ТОВ «Побут» ОСОБА_13, знаходячись у службовому кабінеті директора ТОВ «Побут», розташованому по вул.40 років Жовтня, смт. Покровське, Дніпропетровської області, як «Продавець» отримала від зазначених «Покупців» на момент підписання договору кошти в сумі 22 944 гривні, однак, згідно висновку судово-економічної експертизи №45/05-2012 від 21 травня 2012 року, кошти, отримані від реалізації вказаних основних засобів товариства, ОСОБА_13 до каси підприємства не оприбуткувала та шляхом зловживання своїм службовим становищем заволоділа коштами в сумі 22 944 гривні, отриманими від реалізації 4/25 нежитлової будівлі ТОВ «Побут», якими розпорядилася на власний розсуд, спричинивши тим самим ТОВ «Побут» майнову шкоду у вказаному розмірі.

Крім того, ОСОБА_13, маючи умисел на зловживання своїм службовим становищем, виступаючи як директор ТОВ «Побут», 17 жовтня 2008 року, в робочий час, знаходячись у приміщенні службового кабінету, розташованого по вул.40 років Жовтня, 17в, смт. Покровське, Дніпропетровської області, в порушення положень п.4.3 Статуту ТОВ «Побут», не надавши переважного права купівлі частки майна товариства іншим учасникам ТОВ «Побут» та не повідомивши їх про намір продажу основних засобів підприємства, а саме: 4/25 частини нежитлової будівлі особам, що не являються його учасниками, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, невірно розуміючи інтереси служби та всупереч цим інтересам, в інтересах третіх осіб – ОСОБА_17 та ОСОБА_18, уклала з вказаними особами договір купівлі-продажу 4/25 частини нежитлової будівлі вказаного товариства, розташованого за адресою: вул.40 років Жовтня, 17в, смт. Покровське, Дніпропетровської області, та реалізувала вказану частину будівлі за ціною 22 944 гривні, тоді як її фактична ринкова вартість становила 243 992 гривні, тобто, згідно висновку економічної експертизи №45/05-2012 від 21 травня 2012 року, спричинила ТОВ «Побут» матеріальну шкоду в розмірі 180 383 гривні, у тому числі потерпілим – учасникам товариства матеріальну шкоду відповідно до їх дольової частки в підприємстві, а саме:

-          ОСОБА_19 на суму 1 881,6 гривня,

-          ОСОБА_20 на суму 1 881,6 гривня,

-          ОСОБА_8 на суму 1 881,6 гривня,

-          ОСОБА_21 на суму 1 881,6 гривня,

-          ОСОБА_22 на суму 1 881,6 гривня,

-          ОСОБА_23 на суму 1 881,6 гривня,

-          ОСОБА_24 на суму 1 881,6 гривня,

-          ОСОБА_3 на суму 1 881,6 гривня,

-          ОСОБА_12 на суму 1 881,6 гривня,

-          ОСОБА_5 на суму 1 881,6 гривня,

-          ОСОБА_10 на суму 1 881,6 гривня,

-          ОСОБА_4 на суму 1 881,6 гривня,

-          ОСОБА_25 на суму 1 881,6 гривня,

-          ОСОБА_7 на суму 1 881,6 гривня,

-          ОСОБА_26 на суму 1 881,6 гривня,

-          ОСОБА_27 на суму 1 881,6 гривня,

-          ОСОБА_28 на суму 1 881,6 гривня,

-          ОСОБА_29 на суму 1 881,6 гривня,

-          ОСОБА_30 на суму 1 881,6 гривня,

-          ОСОБА_31 на суму 1 881,6 гривня,

-          ОСОБА_32 на суму 1 881,6 гривня,

-          ОСОБА_33 на суму 1 881,6 гривня,

-          ОСОБА_34 на суму 1 881,6 гривня,

а всього на загальну суму 43 277 гривень, що більше ніж у 100 раз перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто спричинило істотну шкоду ТОВ «Побут» та вище зазначеним потерпілим – учасникам підприємства у вказаному розмірі відповідно до їх дольової частки в підприємстві.

ОСОБА_13 вважає, що помічником прокурора порушені норми кримінально-процесуального законодавства, які виразилися у тому, що він незаконно здійснював перекваліфікацію інкримінованого їй злочину, порушував кримінальні справи стосовно неї, але відповідно до п.3 ч.2 ст.20 ЗУ «Про прокуратуру», в редакції, чинній на момент скоєння цих дій, тільки прокурор чи його заступник в межах своєї компетенції мали право порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу.

Таки чином, вона вбачає в діях помічника прокуратури ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.365 КК України – перевищення влади чи службових повноважень, оскільки в процесі провадження досудового слідства він скоїв ряд діянь, що порушують Конституції України, та які явно виходять за межі наданих йому прав та інтересів.

Просить суд визнати протиправними дії помічника прокуратури Покровського району Дніпропетровської області ОСОБА_15 під час провадження досудового слідства по кримінальній справі, що виразилося у винесенні постанов про порушення кримінальних справ та про перекваліфікацію злочинів, як таких, що порушують Конституцію України та явно виходять за межі наданих йому законом прав та повноважень; порушити кримінальну справу у відношенні помічника прокурора Левешка М.В. за скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст.365 КК України, що виразилося у скоєнні зазначених вище дій; виключити з мотивів недопустимості використання докази винуватості, здобуті під час проведення досудового слідства помічником прокурора Левешком М.В. по порушеним ним у відношенні ОСОБА_13 кримінальним справам.

Суд, вивчивши скаргу, вислухавши думку підсудної, яка наполягає на задоволенні скарги, думку прокурора, який вважає за необхідне в задоволенні скарги відмовити, оскільки дії помічника прокурора під час винесення постанов про порушення кримінальних справ та перекваліфікації дій ґрунтувалися на вимогах чинного на той час законодавства, вважає що в її задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

Дійсно, ч.2 ст.20 ЗУ «Про прокуратуру» в редакції, чинній на момент порушення та перекваліфікації діянь ОСОБА_13 помічником прокуратури, передбачалося, що при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій.

Але в ст.35 цього Закону зазначено, що прокурор може вступити у справу в будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави та суспільства, і зобов'язаний своєчасно вжити передбачених законом заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили. Прокурор має рівні права з іншими учасниками судового засідання.

Обсяг і межі повноважень прокурора, який бере участь у судовому процесі, визначаються цим Законом та процесуальним законодавством України.

Ст.56 - під поняттям «прокурор» у статті 8, частині четвертій статті 9, частинах першій, другій, третій статті 12, частині першій статті 20, статтях 34, 35, 36, 44, 45, частинах першій, четвертій і шостій статті 46, частині першій статті 46-1, частині першій статті 47, статтях 48, 49, 50, 50-1, частині п'ятій статті 52 і статті 55 цього Закону слід розуміти: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.

Таким чином вбачається, що помічник прокурора, як прокурор, може вступити у справу в будь-якій стадії процесу, тобто і на стадії її порушення, а тому суд не вбачає з боку помічника прокурора порушень законодавства.

Що стосується питання, поставленого в скарзі, про порушення кримінальної справи, слід зазначити, що чинним Кримінальним процесуальним кодексом України, положення якого слід застосовувати у даному випадку, взагалі не передбачено такої стадії кримінального процесу.

Відповідно до ч.1 ст.214 цього Кодексу, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Тобто, компетенції суду розпочинати кримінальне провадження чинним законодавством не передбачено.

З приводу вирішення питання щодо недопустимості використання доказів винуватості, суд наголошує на наступному. Кримінально-процесуальним кодексом України передбачена така стадія судового розгляду, як судове слідство. Згідно ст.299 цього Кодексу визначається обсяг доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження. А тому ця вимога заявлена завчасно та є такою, що не може бути задоволеною на стадії підготовчого судового засідання.

Суд акцентує увагу на тому, що обов’язково буде вирішено питання про те, чи перешкоджає порушення закону, допущене під час провадження досудового слідства, її призначенню до судового розгляду, і залежно від того, наскільки істотним воно було, до ущемлення яких прав та інтересів учасників процесу воно призвело і чи є можливість поновити ці права й інтереси, може бути вирішено питання про повернення цієї кримінальної справи на додаткове розслідування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.234, 236, 237 КПК України, - суд

П О С Т А Н О В И Л А:

В задоволенні скарги ОСОБА_13 про визнання протиправними дій помічника прокуратури Покровського району Дніпропетровської області ОСОБА_15 під час провадження досудового слідства по кримінальній справі, що виразилося у винесенні постанов про порушення кримінальних справ та про перекваліфікацію злочинів, як таких, що порушують Конституцію України та явно виходять за межі наданих йому законом прав та повноважень; порушення кримінальної справи у відношенні помічника прокурора Левешка М.В. за скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст.365 КК України, що виразилося у скоєнні зазначених вище дій; виключення з мотивів недопустимості використання докази винуватості, здобутих під час проведення досудового слідства помічником прокурора Левешком М.В. по порушеним ним у відношенні ОСОБА_13 кримінальним справам, відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

          Суддя:                                                                                          Л. Ф. Літвінова