ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" лютого 2007 р.
11 год. 30 хвил. Справа № АС-27/596-06
вх. № 11202/1-27
Суддя господарського суду Харківської області Мамалуй О.О.
за участю секретаря судового засідання Макаровських А.С.
представників сторін :
позивача – Юрченко Є.В. – юрисконсульт (за дорученням), Лабжанія І.М. – головний бухгалтер (за дорученням), Білоконь В.Ю. – начальник управління (за дорученням), Алілова І.М. – заступник головного бухгалтера (за дорученням)
відповідача – Лупівок О.П. – заступник начальника (за дорученням), Крюченко Т.М. – начальник відділу (за дорученням), Прокопенко В.О. – головний державний податковий інспектор (за дорученням), Кириченко К.О. – головний державний податковий інспектор (за дорученням)
по справі за позовом АКБ "Золоті ворота" м. Харків
до Спеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків м. Харків
про визнання нечинним повідомлення
ВСТАНОВИВ:
Позивач, АКБ „Золоті ворота”, м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить визнати податкове повідомлення-рішення від 28.08.2006р. № 0000180826/0 Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові щодо визначення суми податкового зобов”язання у сумі 165749,97 грн. - нечинним.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечують, посилаючись на матеріали перевірки. Представники відповідача вказують, що перевірку проведено у відповідності до приписів діючого законодавства, висновки перевірки ґрунтуються на документах податкового обліку позивача, зроблені на підставі ретельного документального аналізу податкової звітності позивача. Представники відповідача зазначають, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення також цілком відповідає вимогам законодавства України, у зв'язку з чим прохають в задоволенні позовних вимог відмовити.
Дана справа розглядалася на підставі процесуальних норм Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що Відповідачем, на підставі направлення на перевірку № 708 від 10.07.2006 р., була проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання АКБ „Золоті ворота” вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 р. по 31.03.2006 р.
За результатами перевірки відповідачем була складена довідка від 01.08.2006 р. з питання правильності формування страхового резерву для відшкодування можливих витрат за кредитними операціями та правомірності віднесення сум страхового резерву до складу валових доходів та валових витрат за період з 01.01.2005 р. по 31.03.2006 р., якою було встановлено порушення пп. 12.2.1. та пп. 12.2.2. п. 12.2. ст. 12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме: позивачем за перевіряє мий період було сформовано страховий резерв за рахунок валових витрат під гарантії, що надані клієнтам, які обліковуються на балансовому рахунку „Гарантії, що надані клієнтам”, у кредитному портфелі Банку, що призвело до завищення валових доходів та завищення валових витрат АКБ „Золоті ворота”. Позивач до податкової інспекції надав заперечення, в яких вказує, що він правильно застосував норму Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.10.2006 р. провадження у справі було зупинено у зв”язку з направленням справи до Харківського науково-дослідного інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса для проведення судово-економічної експертизи. Для вирішення експертом було поставлене наступне питання: „Чи відповідають фактичним документам висновки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, які були зроблені під час проведення перевірки позивача, АКБ „Золоті ворота” стосовно формування страхового резерву?” Після повернення справи до суду, було встановлено, що висновки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, які були зроблені під час проведення перевірки АКБ „Золоті ворота” стосовно формування страхового резерву не відповідають даним наданих документів (первинних та звітних) і не відповідають вимогам законодавчих і нормативних актів, що обумовлюють розміри та порядок формування страхових резервів з урахуванням фінансового стану принципала, класифікації кожного договору гарантії та класифікації сум заборгованості.
18.08.2006 р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові було винесено акт планової виїзної перевірки № 1431/50-0/20015529 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 р. по 31.03.2006 р., яким було встановлено порушення пп. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4, пп. 5.2.4. п. 5.2. ст. 5, пп. 12.2.1. та пп. 12.2.2. п. 12.2. ст. 12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого за період з 01.01.2005 р. по 31.03.2006 р. занижено податок на прибуток в сумі 110499,98 грн. АКБ „Золоті ворота” надав до податкової інспекції заперечення до акту перевірки. Відповідач в письмовому вигляді надала відповідь на заперечення до акту, в якій податкова інспекція зазначила, що в ході проведення перевірки у АКБ „Золоті ворота” були встановлені порушення по податку на прибуток.
На підставі акту перевірки відповідачем було ухвалене податкове повідомлення-рішення № 0000180826/0 від 28.08.2006 р., яким АКБ „Золоті ворота” було визначено суму податкового зобов”язання за платежем – податок на прибуток банківських організацій у розмірі 165749,97 грн.
Суд вважає необхідним зауважити, що ст. 47 Закону України „Про банки та банківську діяльність” визначає операції з надання гарантії і поручительств та інших зобов”язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі, як банківські операції, отже згідно пп. 7 п. 1 ст. 4 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” надання гарантій та поручительств є фінансовими послугами. Національний банк України у своїх нормативно-правових актах та в редакціях, які діяли в перевіряємий період і підлягали обов”язковому дотриманню та виконанню всіма комерційними банками України, встановив ряд вимог до операцій з надання гарантій, які проводять комерційні банки. Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах встановлено особливості та процедуру отримання клієнтом та надання банком гарантії клієнту. Відповідно до цього положення, гарантійний лист – це гарантія, що оформлена належним чином на паперовому носії. Видача банком гарантійного листа є фактично наданням гарантії. Згідно положення, банк видавав на користь бенефіціарів гарантійні листи, а з принципалами укладав договори гарантії. Облік наданої гарантії здійснюється в день набрання нею чинності за відповідними позабалансовими розрахунками. Гарантія вважається чинною з дня її видачі, тобто з моменту підписання гарантійного листа.
П.п.12.2.1. п. 12.2. ст. 12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” передбачає, що банк зобов”язаний створювати страховий резерв для відшкодування можливих витрат по основному боргу за всіма видами кредитів, а також гарантій, порук, придбаних цінних паперів, інших активних банківських операцій, які відносяться до їх господарської діяльності. Також передбачено, що створення страхового резерву здійснюється фінансовою установою самостійно у розмірі, достатньому для повного покриття ризиків неповернення основного боргу за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними нестандартними за методикою, яка встановлюється для банків Національним банком України.
Згідно п. 1.5. „Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих витрат за кредитними операціями банків”, банки зобов’язані створювати та формувати резерви для відшкодування можливих витрат на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземній валюті. Створення страхового резерву у визначених випадках здійснюється банком самостійно і є обов’язком для банку. П. 1.4. цього Положення встановлено, що до заборгованості за кредитними операціями, що становлять кредитний портфель банку, належать гарантії, що надані клієнтам. Вказана заборгованість згідно пп. 12.2.1. п. 12.2. ст. 12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” є основною, без процентів і комісій, так як поняття заборгованості за комісіями та процентами відображене у п. 10 Положення „Порядок формування та використання резерву під прострочені та сумнівні щодо отримання нараховані доходи за активними операціями банків”.
АКБ „Золоті ворота” формував резерв під нестандартну заборгованість за основним боргом (без процентів та комісій) за наданими гарантіями у розмірі, що не перевищує 10% суми сукупної заборгованості за кредитами, гарантіями і поруками, фактично наданими дебіторам, що відповідно на дату закінчення перевірки підтверджено органами, які на це уповноважені законодавством України:
- правильність визначення основного боргу за наданими гарантіями та правильність нарахування резерву за нестандартною заборгованістю за наданими гарантіями – Управлінням Національного банку України Харківській області (у звіті про інспектування позивача зазначено, що за даними інспектування розбіжностей щодо сум розрахункового резерву за кредитними операціями або пере класифікації кредитного портфеля за групами ризику не встановлено);
- віднесення до складу валових витрат резерву за наданими гарантіями у розмірі, що не перевищує 10% суми сукупної заборгованості за кредитами, гарантіями і поруками, фактично наданими дебіторам – податковою інспекцією.
Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові в акті перевірки було неправомірно зазначено, що у зв”язку з тим, що не було встановлено надання письмових вимог управненої сторони для виконання зобов”язань за гарантіями, що надавались АКБ „Золоті ворота”, відсутній основний борг за наданими гарантіями. В результаті цього в акті перевірки відповідач зазначив, що були встановлені порушення пп. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4, пп. 5.2.4. п. 5.2. ст. 5, пп. 12.2.1. та пп. 12.2.2. п. 12.2. ст. 12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого за період з 01.01.2005 р. по 31.03.2006 р. занижено податок на прибуток на суму 110499,98 грн.
Суд зазначає, що АКБ „Золоті ворота” законно застосував пп. 5.2.4. п. 5.2. ст. 5, пп. 12.2.1. та пп. 12.2.2. п. 12.2. ст.12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.
За таких обставин, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного,
Керуючись статтями 8 Конституції України, ст.ст. 4, 8, 17, 50, 94, 161- 163 164-167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000180826/0 від 28.08.2006 р. Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові.
2. Стягнути з державного бюджету на користь позивача – акціонерно-комерційного банку „Золоті ворота” суму витрат зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Постанову по даній справі в повному обсязі виготовлено 19.02.2007р. о 10-00 год.
Суддя Мамалуй О.О.