СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
13 липня 2006 року | Справа № 2-8/3515-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заплави Л.М.,
суддів Антонової І.В.,
Латиніна О.А.,
за участю представників:
позивача: Слівка І.В., довіреність б/н від 9 грудня 2005 року;
відповідача: не з'явився;
третіх осіб: не з'явились;
розглянувши апеляційну скаргу Алуштинського експериментального спортивно-культурного об'єднання "Алуштинська асоціація" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 22 травня 2006 року у справі № 2-8/3515-2006
за позовом Міжнародної спілки громадських об'єднань Конфедерація Спілок Кінематографістів (вул. Зацепинский туп. 4, стр. 4, Москва, 123056)
до Алуштинського експериментального спортивно-культурного об'єднання "Алуштинська асоціація" (вул. Перекопська, 2а, Алушта, 98500)
За участю третіх осіб: Приватного підприємства "АС Парус" (вул. Перекопська, 2-а, Алушта, 98500)
Ленінградського територіального комітету горно-металургійної профспілки Росії (Конноармейський бульвар, 19-55, Санкт-Петербург)
Товариства з обмеженою відповідальністю "БДК-Стройсервіс" (вул. Паркова, 16, б.55 кор п. 1, кв. 4, Москва)
Корпорації "Сіларк Марін Інкорпорейшн" (вул. Тимуровців, 34-155, Харків, 61000)
про визнання недійсними рішень та установчих документів
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 травня 2006 року у справі №2-8/3515-2006 позов задоволено. Визнані недійсними рішення, прийнятті на зборах учасників Алуштинського експериментального спортивно-культурного об'єднання "Алуштинська асоціація" зафіксовані у протоколі від 20.12.2002, а саме: рішення № 1 про виключення Міжнародної спілки громадських об'єднань Конфедерація Спілок Кінематографістів зі складу учасників Алуштинського експериментального спортивно-культурного об'єднання "Алуштинська асоціація"; рішення № 2 про передачу часток учасників Скворцова А.С., Садовського І.А., СП „ИНЕКО”, виведення учасників об’єднання, про встановлення моменту становлення учасником об’єднання приватного підприємства "АС Парус" та осіб, що склали договори про вступ в асоціацію; рішення № 3 про прийняття до членів Об'єднання корпорації "Сіларк Марін Інкорпорейшн"; рішення № 4 про формування статутного фонду об'єднання в розмірі 10500000 грн. і внесення учасниками внесків незавершеним будівництвом і внесення внеску корпорацією "Сіларк Марін Інкорпорейшн" в розмірі 1050000 грн.; рішення № 5 про розподіл часток учасників в Статутному фонді наступними чином: Ленінградський (Санки-Петербурзький) територіальний комітет гірсько-металургійної профспілки Росії - 20%, Приватне підприємство "АС Парус" - 65%, Корпорація "Сіларк Марін Інкорпорейшн" - 10%, ТОВ "БДК-Сервіс" - 5%; рішення № 6 про підписання нової редакції договору про створення АЕСКО "Алуштинська асоціація"; рішення № 7 про затвердження нової редакції Статуту АЕСКО "Алуштинська асоціація"; рішення № 8 про підтвердження повноважень президенту Скворцову А.С. і надання йому повноважень для реєстрації змін в установчих документах і дорученні йому виконання всіх дій пов'язаних з реєстрацією. Визнаний недійсним установчий договір Алуштинського експериментального спортивно-культурного об'єднання "Алуштинська асоціація" в новій редакції від 20.12.2002. Визнаний недійсним Статут Алуштинського експериментального спортивно-культурного об'єднання "Алуштинська асоціація" в новій редакції, затвердженої на зборах його учасників від 20.12.2002 і зареєстрований Управлінням з економіки Алуштинського міськвиконкому 09.04.2003 за реєстраційним номером 055736100010269. З Алуштинського експериментального спортивно-культурного об'єднання "Алуштинська асоціація" на користь Міжнародної спілки громадських об'єднань "Конфедерація союзу кінематографістів" стягнуто 85 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивовано тим, що рішення, ухвалені на зборах учасників Алуштинського експериментального спортивно-культурного об'єднання "Алуштинська асоціація" від 20.12.2002 прийняті в порушення положень пунктів 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.10 Статуту Алуштинського експериментального спортивно-культурного об'єднання "Алуштинська асоціація" в редакції, затвердженої загальними зборами від 17.04.1991 та підлягають визнанню недійсними.
Не погодившись з даним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати у зв'язку з тим, що воно було прийнято з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права; при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи; при невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
На думку скаржника, суд першої інстанції проігнорував той факт, що спір між сторонами про той же предмет та з тих же підстав було розглянуто Вищим господарським судом України в постанові від 01.03.2005 у справі № 2-5/10092-2004, щодо оцінки всіх обставин, на які посилається позивач.
Також, в своїй апеляційній скарзі Алуштинське експериментальне спортивно-культурне об'єднання "Алуштинська асоціація" посилається на те, що Конфедерація Спілок Кінематографістів не є правонаступником Спілки кінематографістів СРСР, а є новоствореною юридичною особою, яка не може бути правонаступником українського майна. Крім того, вказує на те, що Конфедерації Спілок Кінематографістів було відомо про проведення загальних зборів, оскільки останні скликалися на вимогу Конфедерації Спілок Кінематографістів.
У наданому відзиві на апеляційну скаргу позивач проти доводів відповідача заперечує, вважає, що рішення суду першої інстанції законне і обґрунтоване та Алуштинською асоціацією не наведено жодного обґрунтованого доводу про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам встановлених Вищим господарським судом України у справі № 2-5/10092-2004, оскільки у даній справі інший предмет спору та підстави позовних вимог та висновки суду першої інстанції ґрунтуються на інших доказах, які були відсутні у матеріалах справи, яку розглянув Вищий господарський суд України.
В судове засідання 13.07.2006 представник відповідача та треті особи не з’явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача та третіх осіб, оскільки згідно зі статтею 101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення (ухвали) місцевого господарського суду у повному обсязі.
Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Позивач, Міжнародна спілка громадських об'єднань "Конфедерація союзу кінематографістів" звернувся до господарського суду Автономної республіки Крим з позовними вимогами до відповідача, Алуштинського експериментального спортивно-культурного об'єднання "Алуштинська асоціація", треті особи - Приватне підприємство "АС Парус", Ленінградський територіальний комітет горно-металургійної профспілки Росії, Товариство з обмеженою відповідальністю "БДК-Стройсервіс", корпорації "Сіларк Марін Інкорпорейшн" про визнання недійсними рішень та установчих документів.
Обґрунтування позовних вимог полягає у тому, що спірні рішення, договір та статут прийнятті з порушенням вимог законодавства, що діяло на момент їх прийняття, зокрема всупереч положенням пунктів 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.10 Статуту Алуштинського експериментального спортивно-культурного об'єднання "Алуштинська асоціація" в редакції, затвердженої загальними зборами від 17.04.1991.
У процесі розгляду справи позивач уточнив свої вимоги та просив суд визнати недійсними рішення, прийняті на зборах учасників Алуштинського експериментального спортивно-культурного об'єднання "Алуштинська асоціація" зафіксовані в протоколі від 20.12.2002, а також просить визнати недійсним установчий договір Алуштинського експериментального спортивно-культурного об'єднання "Алуштинська асоціація" у новій редакції від 20.12.2002, визнати недійсним Статут Алуштинського експериментального спортивно-культурного об'єднання "Алуштинська асоціація" у новій редакції, затвердженої на зборах його учасників 20.12.2002 і зареєстрований Управлінням з економіки Алуштинського міськвиконкому 09.04.2003 за реєстраційним № Ю4055736100010269.
Заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, рішеннями, прийнятими на зборах учасників Алуштинського експериментального спортивно-культурного об'єднання "Алуштинська асоціація" зафіксованими у протоколі від 20.12.2002 було вирішено:
виключити Конфедерацію із складу учасників об'єднання на підставі п. 5.10 Статуту у зв'язку з діями, що перешкоджають досягненню мети об'єднання;
надати згоду на передання часток Скворцова А.С. та Садовського І.А. на ПП "АС Парус", а також підтвердити передання часток 8 учасників, що вийшли раніше на ПП "АС Парус". Зобов'язати ПП "АС Парус" здійснити розрахунок із своєї частки з учасниками, що вийшли зі складу об’єднання за їх вимогами. Вважати ПП "АС Парус" учасником асоціації з моменту укладення договору про участь з 1992. На підставі п. 7.3 статуту вважати учасниками об'єднання всіх осіб, що уклали договір про вступ в асоціацію, якщо вони виключені та не передали свою частку іншим учасникам. Надати згоду на передання частки СП "ИНЕКО", інших учасників, що передали свої частки. Вивести з числа учасників Угорсько-радянську фірму "Блакитне море", СП "ИНЕКО, інших учасників, які передали свої частки;
прийняти в члени об'єднання корпорацію "Сіларк Марін Інкорпорейшн" та ТОВ "БДК-Стройсервіс";
сформувати статутний фонд об'єднання в розмірі 10500000 грн. Внести до статутного фонду: від учасників, що приймали раніше участь у діяльності об'єднання - незвершене будівництво гідротехнічних споруд та будівель, що числяться на балансі об'єднання, яке оцінюється учасниками в 9450000грн. Від корпорації "Сіларк Марін Інкорпорейшн" - 1050000грн., що складає еквівалент 196942 доларів США за курсом НБУ. Розмір часток учасників в незавершеному будівництві визначити пропорційно внесеним ними вкладам. Погодитись з переданням часток учасників, що приймали фінансову участь в будівництві раніше, що вийшли та виключені із об'єднання на ПП "АС Парус". Зобов'язати ПП "АС Парус" здійснити розрахунок з такими учасниками за їх вимогами із своєї частки;
розподілити частки учасників в статутному фонді наступним чином: Ленінградський (Санки-Петербурзький) територіальний комітет гірсько-металургійної профспілки Росії - 20%- 2100000 грн.; ПП "АС Парус" - 65% -6825000 грн.; корпорація "Сіларк Марін Інкорпорейшн" - 10% - 1050000 грн.; ТОВ "БДК-Стройсервіс" - 5%, 525000 грн.;
підписати договір про створення АЕСКО "Алуштинська асоціація" в новій редакції;
затвердити статут АЕСКО "Алуштинська асоціація" в новій редакції;
підтвердити повноваження президента Скворцова А.С. Надати йому повноваження для реєстрації змін в статутних документах у виконкомі м. Алушта, доручити йому виконання всіх дій, пов'язаних з реєстрацією.
20.12.2002 представники Ленінградського територіального комітету гірсько-металургійної профспілки Росії, ПП "АС Парус", корпорації "Сіларк Марін Інкорпорейшн", діючі за дорученням, генеральний директор ТОВ "БДК-Стройсервіс" м. Москва вирішили внести зміни в засновницький договір про створення Алуштинського експериментального спортивно-культурного об'єднання "Алуштинська асоціація" укладений 17.04.1990 та 07.12.1991 та викласти його у новій редакції.
Відповідно до пункту 4.4 засновницького договору АЕСКО "Алуштинська асоціація" вклади учасників до статного фонду складають:
- ПП "АС Парус" 65% в статутному фонді, 6825000 грн.;
- Ленінградський (Санки-Петербурзький) територіальний комітет гірсько-металургійної профспілки Росії - 65% частка в статутному фонді, сума 6825000 грн.;
- ТОВ "БДК-Стройсервіс" - 5% в статутному фонді, сума 525000грн.;
- Корпорація "Сіларк Марін Інкорпорейшн" - 10% в статутному фонді, 1050000 грн.
Нова редакція статуту Алуштинського експериментального спортивно-культурного об'єднання "Алуштинська асоціація", 20.12.2002 була затверджена зборами представників учасників Алуштинського експериментального спортивно-культурного об'єднання "Алуштинська асоціація", відповідно до якого учасниками об'єднання є Ленінградський (Санкт-Петербурзький) територіальний комітет гірсько-металургійної профспілки Росії, ТОВ "БДК-Стройсервіс", корпорація "Сіларк Марін Інкорпорейшн".
Правовідносини щодо створення, реєстрації, реорганізації і ліквідації, організаційного механізму здійснення підприємствами підприємницької діяльності на момент прийняття оскарженого протоколу, засновницького договору та статуту було врегульовано Законами України "Про підприємства в Україні", "Про господарські товариства", Цивільним кодексом УРСР (1963).
Відповідно до Закону України "Про підприємства в Україні" рішення про створення так само як й здійснення інших організаційних дій здійснювалось на підставі рішення власника, або уповноваженої ним особи.
Відповідно до протоколу зборів учасників Алуштинського експериментального спортивно-культурного об'єднання "Алуштинська асоціація" від 20.12.2002 від імені та в інтересах Ленінградського територіального комітету гірсько-металургійної профспілки Росії протокол підписано не уповноваженою особою - Скворцовим А.С., який діяв на підставі доручення від 17.12.2002, яка має чітко встановлені межі за предметом: підготовка, підписання і реєстрація установчих документів, однак не мав права на участь у зборах та прийняття оскаржуваних рішень.
Підготовка установчих документів є наслідком прийнятих на зборах рішень. Необхідність і можливість підготовки нових установчих документів залежать саме від результатів прийнятих рішень та, насамперед від того, відбулися ці збори чи ні. Таким чином, необхідність і можливість підготовки цих документів, виникає після проведення зборів і прийняття рішень за їх результатами, тобто і можливість реалізації відповідних повноважень з підготовки установчих документів виникає у залежності від результатів проведених зборів.
Тобто можливість виконання наданих за довіреністю повноважень обумовлена настанням певних наслідків за результатами вчинення інших дій, що не входять до її предмету та повинні спочатку відбутися, щоб наступила можливість реалізації повноважень, встановлених довіреністю.
Відповідач 20.12.2002 на неправомочних зборах учасників, у відсутності позивача прийняв оскаржувані рішення та нові установчі документи, що порушують права і охоронювані законом інтереси позивача як правонаступника.
Позивач надав до позову докази правонаступництва, які Вищий господарський суд України вказує у постанові від 01.03.2005 у справі № 2-5/10092-2004 як належні, а саме рішення власника - виписка з протоколу № 7/19 засідання Ради представників Спілки від 27.05.91 про зміну найменування, яка свідчить про проведення реорганізації шляхом перетворення, тобто зміни організаційно-правової форми та найменування, що не вимагало складання передаточного чи розподільчого балансу згідно зі статтею 37 Цивільного кодексу СРСР, на відміну від реорганізації шляхом злиття, приєднання або виділення.
Також правонаступництво підтверджує довідка ГОЦ Держкомстату СРСР від 09.10.91 № 19-322-II/705 про включення Конфедерації до складу громадського класифікатора СООГУ замість Спілки кінематографістів СРСР, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 23.07.04 та Статут Конфедерації із позначкою про його прийняття вищим органом управління - Пленумом Спілки кінематографістів СРСР.
Статут відповідача, перереєстрований 13.12.1991, був прийнятий на зборах його учасників 17.04.1991, тобто до реорганізації позивача. Таким чином, наведені обставини свідчать про те, що обґрунтовано у статуті відповідача, перереєстрованому 13.12.1991 засновником вказана Спілка, а не Конфедерація, оскільки остання на момент створення відповідача 20.04.1990 не існувала. Отже, саме Спілка створила Алуштинське експериментальне спортивно-культурне об'єднання "Алуштинська асоціація", як один з його засновників, правонаступником якої є позивач.
Колегія суддів вважає, що посилання відповідача на те, що позивач не є правонаступником у відношенні українського майна на підставі положень Постанови Верховної Ради України „Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України № 2268-XII від 10.04.92, Закону України „Про професійних творчих робітників та творчі спілки”, Постанови Кабінету Міністрів України „Про передачу нерухомого майна творчим спілкам” від 10.07.98 № 1058 та Закону України „Про професійних творчих робітників та творчі спілки” від 07.10.97 не мають відношення до предмету спору з огляду на наступне.
Позовні вимоги мотивовані порушенням корпоративних прав позивача, зміст яких встановлений статтею 167 Господарського кодексу України, згідно з якою корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Позов стосується перелічених порушених прав позивача, які він набув від свого правопопередника пропорційно частці у статутному фонді відповідача. Ані учасники ані засновники не є власниками майна відповідача. Стосовно ж передачі корпоративних прав таких організацій до будь-яких інших організацій, вказані акти вказівки не містять.
Задовольняючи позовні вимоги Міжнародної спілки громадських об'єднань "Конфедерація союзу кінематографістів" господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як ініціатор проведення позачергових зборів учасників Алуштинського експериментального спортивно-культурного об'єднання "Алуштинська асоціація" не був належним чином повідомлений про їх скликання, тобто за двадцять днів до проведення зборів учасників об'єднання.
Лист від 10.12.2002 не є належним доказом повідомлення позивача, оскільки він надісланий в порушення пункту 5.4 статуту Алуштинського експериментального спортивно-культурного об'єднання "Алуштинська асоціація" в редакції від 07.12.1991, менш ніж за 20 днів до початку зборів.
Крім того, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що не заслуговують на увагу посилання відповідача на те, що загальні збори були скликанні на вимогу позивача, оскільки згідно з листом Міжнародної спілки громадських об'єднань "Конфедерація союзу кінематографістів" від 21.11.2002 останній пропонував скликання зборів в строк до 20.12.2002, при цьому конкретна дата ним не погоджувалась. Тому безпідставні доводи відповідача щодо належного повідомлення позивача про призначення зборів, оскільки у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач належним чином повідомив позивача та довів до нього порядок денний згідно з умовами статуту за 20 днів до проведення зборів.
Вищим органом управління відповідача відповідно п. 5.1. його Статуту були збори учасників, які відповідно до того ж пункту володіли кількістю голосів, пропорційною розміру їх часток у Статутному фонді. Особи, що прийняли рішення на зборах 20.12.02 не мали часток у статутному фонді, за винятком однієї –ПП «АС Парус». Отже такі особи не мали права голосу та прийняття рішень. Дана обставина підтверджується рішенням № 5 зборів учасників відповідача, проведених 05.11.02, яке не було досліджено матеріалами справи № 2-5/10092-2004. Даним рішенням було вирішено затвердити розподіл часток у статутному фонді об’єднання, відповідно до якого частка Міжнародної спілки громадських об'єднань „Конфедерація союзу кінематографістів” визначена у розмірі 60 % від статутного фонду.
Відповідно до пункту 5.3 статуту Алуштинського експериментального спортивно-культурного об'єднання "Алуштинська асоціація" в редакції від 07.12.1991, збори учасників є правомочними, якщо на ньому присутні учасники, які мають 60 % голосів, отже рішення прийняте без участі позивача, тому воно є нелегітимним.
Рішенням № 1 зафіксованому у протоколі зборів учасників Алуштинського експериментального спортивно-культурного об'єднання "Алуштинська асоціація" від 20.12.2002 виключена Конфедерація зі складу учасників об’єднання на підставі пункту 5.10 Статуту, у зв’язку з діями, що перешкоджають досягненню мети об'єднання.
У матеріалах справи відсутні докази того, що позивач зловживав своїм становищем та вчинював дії, що перешкоджали досягненню цілей Об’єднання, та, навпаки, досить доказів того, що з моменту створення Об’єднання і до 20.12.02 позивач (і його правопопередник) виконували свої обов’язки належним чином, не тільки не перешкоджали, але і, навпаки, всіляко сприяли досягненню цілей Об’єднання, що підтверджується наступними доказами: платіжним дорученням № 232 від 24.05.91 про перерахування правопопередником позивача 500 000 тис. рублів на рахунок відповідача в якості дольового внеску до Статутного фонду; Договором між відповідачем і правопопередником позивача про дольове фінансування від 23.05.91; Витягом з Протоколу засідання Правління Об’єднання від 18.02.92 про внесення правопопередником позивача вступного внеску до Об’єднання в розмірі 50 000 руб., внеску до Статутного фонду в розмірі 500 000 руб. та фінансування проектних робіт на суму 34 000 руб.; Угодою № 1 від 26.08.02 про залік відповідачем позивачу цільового внеску на утримання дирекції Об’єднання в розмірі 120 000 руб.; Протоколом Зборів учасників відповідача від 26.08.02, на яких був присутній позивач; Протоколом Зборів учасників відповідача від 05.11.02, на якому була встановлена частка позивача в Статутному фонді відповідача –60 % і прийняте рішення про покладення обов’язків з реєстрації нової редакції Статуту Об’єднання на його президента –Скворцова А.С.; листами позивача на адресу відповідача вих. № 02/17 від 27.11.02 і вих. № 03/17 від 27.11.02.
Наведене свідчить про порушення корпоративних прав позивача, які він набув від свого правопопередника пропорційно частці у статутному фонді відповідача та які встановлені статтею 167 Господарського кодексу України та пунктами 5.1., 5.2, 5.3, 5.7., 5.9., 5.12., 6.3 Статуту, який діяв на той час.
Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач сам собі суперечить, то стверджуючи, що позивач не був його учасником, оскільки він не правонаступник Спілки кінематографістів СРСР, то стверджуючи, що позивач зловживав своїми правами учасника і тому був виключений зі складу учасників відповідача.
Необґрунтовані доводи апеляційної скарги про вимогу припинення провадження у справі, у зв’язку з тим, що аналогічний спір вже було розглянуто Вищим господарським судом України у постанові від 01.03.2005 у справі № 2-5/10092-2004.
Всупереч твердженню відповідача, Вищим господарським судом України 01.03.2005 у справі № 2-5/10092-2004 не вирішено спір між сторонами про той же предмет та з тих же підстав, у постанові не міститься оцінка всіх обставин, на які посилається позивач, та наявність цієї постанови не є підставою для припинення провадження у даній справі.
У постанові Вищого господарського суду України вказано, що позивач у справі звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення відповідача лише у частині виключення позивача зі складу учасників відповідача, позовні вимоги мотивовані порушенням в цій частині пунктів 5.2, 5.3, 5.4 статуту відповідача.
Не підтверджує той факт, що всі ці рішення були предметом судового розгляду у вказаній справі, оскільки фактично судом була розглянута тільки заява позивача про визнання недійсним лише одного рішення. Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2005 у справі № 2-5/10092-2004 не вирішено спір про той же предмет та з тих же підстав, бо вони інші, як за кількістю вимог, так і за їх змістом.
Позовні вимоги у даній справі № 2-8/35315-2006, має інший предмет –визнання недійсними рішень, прийнятих на зборах відповідача 20.12.2002 у повному обсязі та установчих документів, затверджених на підставі цих рішень –статуту та установчого договору. При цьому в частині виключення позивача зі складу учасників відповідача позов вже мотивовано порушенням пунктів 5.1, 5.10 Статуту останнього, а в інший частині - порушенням пунктів 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.10 Статуту.
Всупереч твердженню відповідача той факт, що позивач у даній справі посилається на порушення позивачем вже не двох, а чотирьох пунктів Статуту свідчить саме про зміну підстав позову поряд з іншими новими підставами, оскільки Вищий господарський суд України не розглядав справу з підстав порушення тих положень Статуту та інших документів, порушення яких було встановлено у даній справі та було підтверджено додатковими доказами. Більш того, додатковою заявою позивач у даній справі доповнив таку підставу позову, яка взагалі не розглядалась Вищим господарським судом України –відсутність повноважень у представника Ленінградського територіального комітету на прийняття рішень, що оскаржуються.
Таким чином, зазначена постанова Вищого господарського суду України не є рішенням суду, який у межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а тому не є підставою для припинення провадження у даній справі.
Твердження відповідача про підписання його первісних установчих документів не уповноваженою особою від Спілки кінематографістів СРСР Садовським І.А. та, як слід безпідставне її зазначення серед засновників відповідача, не підтверджується матеріалами справи. Надана позивачем архівна копія Статуту відповідача, зареєстрованого рішенням Алуштинського міськвиконкому № 987 від 13.12.91, засвідчена Алуштинським міськвиконкомом свідчить про те, що первісний Статут не підписано Садовським І.А. та не засвідчено печаткою Дому творчості кінематографістів СРСР.
Договір від 17.04.90 ніяким чином не свідчить про нелегітимність членства Спілки кінематографістів у складі учасників відповідача оскільки він не є протоколом № 1 від 17.04.1991, на підставі якого було створено об'єднання, як він стверджує. Протокол № 2 від 07.12.91 також не має ніякого відношення до членства позивача у складі відповідача, оскільки відповідача було створено його засновниками 20.04.90, тобто за півтора роки до складання вказаного протоколу. Крім того, як свідчить копія Статуту, зареєстрованого 13.12.91 його було затверджено не на підставі протоколу № 2 від 07.12.91, а на підставі Протоколу № 1 від 17.04.91. Інших доказів нелегітимності членства Спілки кінематографістів СРСР у складі відповідача він не надав.
Колегія суддів вважає, що Договір уступки прав вимоги, на який посилається відповідач, також не має відношення до предмету даного спору, оскільки позивач не вимагає частку майна у відповідача. У матеріалах справи відсутні докази того, що позивач поступив свої корпоративні права або передав свою частку. Угода про переуступку права вимоги свідчить лише про поступку права вимоги повернення грошових коштів, перерахованих в якості внеску в сумі 500 000 рублів. Також вказана грошова сума –це лише частина всього внеску позивача. Отже про поступку прав стосовно позовних вимог, розглянутих у цій справі, та про правомочність рішень, прийнятих на зборах 20.12.2002 вказаний договір не свідчить.
Документи, визнані судом першої інстанції недійсними, прийняті відповідачем 20.12.2002 у порушення положень його Статуту. Матеріали справи свідчать про те, що приймаючи рішення на загальних зборах 20.12.2002, відповідач порушив пункти 5.1, 5.10 Статуту з наведених вище підстав; пункт 5.3, згідно з яким збори учасників Об’єднання вважались правомочними, якщо на них були присутні учасники або їх представники, що володіли у сукупності більш, ніж 60 % голосів, а з питань, потребуючих одностайності –усі учасники; пункт 5.4. Статуту, в порушення якого відповідач не довів до відома позивача за 20 днів до початку зборів порядок денний; пункти 1.2., 5.2., 5.7, 5.8, всупереч яким зміни до установчого договору відповідача від 20.12.02 укладено не його засновниками, а учасниками, у відсутності для цього повноважень осіб, якими спочатку було укладено Статутний договір 17.04.90 і 07.12.91, та у порушення яких поряд з пунктами 5.1., 5.3, 5.9., 5.12 зі Статуту відповідача, прийнятого 20.12.2002 неправомірно виключені відомості про те, що позивач є засновником відповідача та безпідставно включені відомості про розподіл часток між новими учасниками з вартості майна.
Невідповідність Статуту, що діяв 20.12.2002 та його підписання не засновниками свідчить про порушення відповідачем пунктів 6, 7 Положення про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, затвердженого Постановою КМУ від 25.05.98 № 740.
Відповідно до пункту 2 роз’яснень Президії Вищого господарського суду України № 02-5/35 від 26.01.2000 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Оскаржуваними рішеннями, установчим договором та статутом, які були прийняті з порушенням вищевказаного законодавства, були порушені права позивача, тому вони правомірно визнані господарським судом недійсними.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає дійсному законодавству та встановленим обставинам справи, а тому підстави до його скасування відсутні.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Алуштинського експериментального спортивно-культурного об'єднання "Алуштинська асоціація" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 травня 2006 року у справі №2-8/3515-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя Л.М. Заплава
Судді І.В. Антонова
О.А.Латинін