ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" лютого 2007 р. Справа № 35/732-06 (н.р. 21/134-06)
вх. № 16146/5-35 (н.р. 3651/5-21)
Суддя господарського суду Швед Е.Ю.
при секретарі судового засідання Сергієнко О. Є.
за участю представників сторін:
позивача - не з*явився відповідача - Ярошенко Н.Б., дов. б/н від 15.01.07 р.
розглянувши справу за позовом ПП "Електрокомплект"
до ПП "Кіт", м. Х-в
про стягнення 9419,85 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу в розмірі 7761,85 грн., інфляційних в сумі 676,00 грн., 3% річних в сумі 239,00 грн., пеню в сумі 743,00 грн., а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач у відзиві на позов та в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує повністю, вважає їх незаконними та не обгрунтованими, в зв*язку з чим просить в задоволенні позову відмовити.
Позивач в судове засідання не з*явився, витребуваних судом документів не представив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.
Відповідач до початку судового засідання звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавтсву, інтересам сторін, тому воно приймається судом та підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника відповідача, суд встановив, що 01.03.05 р. між сторонами укладено договір № 139/1, відповідно до умов якого позивач передав у власність відповідача товар на загальну суму 69154,56 грн.. Факт передачі товару підтверджується накладною № ХА-0000428 від 04.03.05 р. та не заперечується відповідачем. Відповідач зобов*язався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах передбачених п.7.2. договору, а саме шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача четвертого та вісімнадцятого числа кожного місяця після реалізації відвантаженого позивачем товару третім особам, але не пізніше двох календарних днів після обумовлених в цьому пункті строків оплати.
Відповідно до ст.692 п.1 ЦК України, покупець має оплатити товар після його прийняття, якщо договором не встановлено інший строк оплати. Як вбачається з матеріалів справи, сторони п.7.2 спірного Договору погодили інший строк оплати, а саме після того, як відповідач продасть його третім особам. Відповідач 17.10.06 р. провів інвентаризацію товару позивача, згідно до якої у відповідача залишився не реалізованим товар на спірну суму основного боргу.
Відповідач спільно з представником Харківської торгово-промислової палати провели перерахунок товару, який залишився не реалізованим на складі відповідача. Згідно висновку спеціаліста № И-3 від 12.01.07 р. на складі відповідача залишилось товару на спірну суму боргу, які за асортиментом відповідають товару, поставленому позивачем згідно накладної № РН ХА-0000428 від 04.03.05 р..
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підству своїх вимог та заперечень.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що позивач 15.05.06 р. до подачи позову, направив на адресу відповідача вимогу № 257 від 11.05.06 р. про оплату заборгованості до реалізації переданого товару, яка по своїй суті в односторонньому порядку змінює умови оплати поставки продукції і є порушенням умов Договору позивачем, тому що на цей час залишок поставленого товару на спірну суму основного боргу ще не був реалізований і згідно умов п.7.2 Договору у відповідності з п.1 ст.692 ЦК України термін оплати ще не настав. З урахуванням чого у позивача відсутні підстави вимагати оплати вказаного товару.
Позивач не надав суду доказів повної реалізації відвантаженого товару відповідачем, а також не довів суду факт порушення відповідчем умов спірного договору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими, документально не доведеними, в зв*язку з чим в їх задоволенні треба відмовити.
Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача.
Керуючись ст.ст.33, 44, 49, 82-85 ГПК України, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення підписано 24.02.07 р.
Суддя Швед Е.Ю.